Управління соціально-культурною сферою. (Управління культурою.) (реферат)

Реферат

на тему:

Управління соціально-культурною сферою. (Управління культурою.)

Під терміном «культура» розуміють сукупність матеріальних і духовних
цінностей, створених суспільством, що характеризують певний рівень його
розвитку.

Таким чином, до культурних цінностей належать об’єкти матеріальної та
духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове
значення.

Питання збереження, примноження та інтенсивного використання культурних
цінностей для морально-естетичного виховання населення посідають
особливе місце серед державних інтересів.

Основними принципами культурної політики в Україні є:

визнання культури як одного з головних чинників самобутності української
нації та національних меншин, які проживають на території України;

утвердження гуманістичних ідей, високих моральних засад у суспільному
житті, орієнтація як на національні, так і на загальнолюдські цінності,
визнання їх пріоритетності над політичними і класовими інтересами;

збереження і примноження культурних надбань;

розвиток культурних зв’язків з українцями, що проживають за кордоном, як
основи збереження цілісності української культури;

гарантування свободи творчої діяльності, невтручання у творчий процес з
боку держави, політичних партій та інших громадських об’єднань;

рівність прав і можливостей громадян незалежно від соціального стану та
національної належності у створенні, використанні та поширенні
культурних цінностей;

доступність культурних цінностей, усіх видів культурних послуг та
культурної діяльності для кожного громадянина;

забезпечення умов для творчого розвитку особистості, підвищення
культурного рівня та естетичного виховання громадян;

заохочення благодійної діяльності у сфері культури підприємств,
організацій, громадських об’єднань, релігійних організацій, окремих
громадян;

всебічне міжнародне культурне співробітництво;

визнання пріоритету міжнародно-правових актів у сфері культури;

поєднання державних і громадських засад у забезпеченні розвитку
культури.

Гарантуючи свободу творчості, вільний вибір видів культурної діяльності
(ст. 54 Конституції України), державою не допускається втручання у
творчий процес, а також цензура у сфері творчої діяльності. Вона
забезпечує створення умов для розвитку літературної та художньої
критики, інших форм об’єктивної оцінки історико-культурних процесів.

З метою забезпечення означених гарантій чинне законодавство встановлює
певні права та обов’язки громадян у сфері культури.

Кожний громадянин у сфері культури має право на свободу творчості;
вільний вибір будь-якого виду культурної діяльності, засобів і сфер
застосування творчих здібностей та самостійне визначення долі своїх
творів; здійснення професійної та аматорської діяльності на
індивідуальній чи колективній основі, самостійно чи з допомогою
будь-яких форм посередництва; створення закладів, підприємств і
організацій культури; об’єднання у творчі спілки, національно-культурні
товариства, фонди, асоціації, інші громадські об’єднання, які діють у
сфері культури; збереження і розвиток національно-культурної
самобутності, народних традицій та звичаїв; доступ до культурних
цінностей; захист інтелектуальної власності; здобуття спеціальної
освіти.

Відповідно до прав громадяни у сфері культури зобов’язані додержуватися
вимог чинного законодавства щодо діяльності у сфері культури; дбати про
збереження культурної спадщини, традицій народної культури, сприяти
охороні пам’яток історії та культури; поважати культуру, мову, традиції,
звичаї та обряди національних меншин, які проживають на території
України; піклуватися про естетичне виховання і культурний розвиток
дітей, прилучення їх до цінностей вітчизняної та світової культури.

Головним (провідним) органом державної виконавчої влади, що реалізує
державну політику в галузі культури і мистецтв, шляхом здійснення
керівництва цією сферою управління, а також несе відповідальність за її
розвиток є Міністерство культури і мистецтв України (Мінкультури
України).

Основними завданнями Мінкультури України є:

— реалізація державної політики у сфері культури і мистецтв виходячи з
принципів та пріоритетів, визначених Основами законодавства України про
культуру та законодавством України;

— збереження культурно-мистецького надбання, розвиток української
культури і мистецтв, створення сприятливих умов для збереження етнічної
мовної та культурної самобутності, рівноправного розвитку національних
культур в Україні;

— розробка пропозицій щодо основних напрямів розвитку національної
культури і мистецтв, стимулювання культурно-мистецького процесу;

розвиток соціальної та ринкової інфраструктури у сфері культури і
мистецтв, забезпечення ефективного управління галуззю та зміцнення її
матеріально-технічної бази;

державний контроль за вивезенням з України та ввезенням в Україну
культурних цінностей;

розширення міжнародного культурного співробітництва та розвиток
культурних зв’язків.

Мінкультури України відповідно до покладених на нього завдань:

розробляє проекти цільових державних програм розвитку культури і
мистецтв, пропозиції щодо правового регулювання та податкової політики у
цій сфері;

прогнозує розвиток культури і мистецтв, готує та вносить у встановленому
порядку пропозиції щодо надання закладам культури і мистецтв статусу
національних, академічних, а також щодо присвоєння митцям і працівникам
культури почесних звань, відзначення їх державними преміями та
нагородами;

сприяє відкритості національної культури, заохочує і підтримує
розповсюдження творів літератури і мистецтва;

створює умови для розвитку всіх видів мистецтв, самодіяльної творчості,
заохочує новаторські пошуки в мистецтві, забезпечує свободу творчості,
створює умови для вільного виявлення індивідуальності митця;

сприяє роботі творчих спілок, національно-культурних товариств,
молодіжних і дитячих організацій, фондів, асоціацій, інших громадських
організацій, що діють у сфері культури і мистецтв;

визначає пріоритети, встановлює порядок і здійснює придбання творів
літератури та мистецтв за рахунок і в межах бюджетних коштів;

інформує органи законодавчої та виконавчої влади, громадськість, засоби
масової інформації про стан здійснення політики у сфері культури і
мистецтв, проводить інформаційно-пропагандистську та видавничу
діяльність;

забезпечує охорону пам’яток історії та культури, захист
історико-культурного середовища, визначає порядок і організує роботу з
обліку, охорони, реставрації, використання і популяризації пам’яток
історії та культури;

9) забезпечує збереження і розвиток культурних традицій українського
народу, сприяє відродженню осередків традиційної народної творчості,
промислів та ремесел, дбає про захист інтелектуальної власності та
реалізацію авторських прав;

сприяє соціальному та правовому захисту працівників культури і мистецтв,
надає працівникам культури і мистецтв підтримку в реалізації художніх
задумів та проектів, пов’язаних з виконанням державного контракту;

визначає перспективи та напрями розвитку спеціальної освіти у

галузі культури і мистецтв, організує підготовку, перепідготовку та
підвищення кваліфікації творчих працівників та інших фахівців галузі;

сприяє підвищенню ефективності наукових досліджень з актуальних проблем
культури і мистецтв, розробці та впровадженню в галузі нової техніки та
сучасних технологій;

визначає пріоритетні напрями розвитку галузевої науки, залучає науковий
потенціал галузі до реалізації міжнародних і державних програм та
проектів у сфері культури та мистецтв;

вживає відповідно до законодавства заходів для вдосконалення роботи
підприємств галузі;

розробляє вимоги до проектів будівель і споруд підприємств культури і
мистецтв, організує проектування пам’ятників і монументів, здійснює
контроль за їх спорудженням;

вносить пропозиції щодо обсягів фінансування з державного бюджету
розвитку культури і мистецтв, бере участь у розробці нормативів
матеріального та фінансового забезпечення підприємств;

проводить науково-технічну політику з питань розвитку
матеріально-технічної бази культури, її технічного переоснащення,
забезпечує ефективність використання капітальних вкладень, що
виділяються Міністерству;

забезпечує реалізацію антимонопольної політики у галузі культури і
мистецтв, сприяє розвиткові конкуренції;

здійснює в межах повноважень, визначених законодавством України, функції
з управління майном підприємств, що перебувають у загальнодержавній
власності та належать до сфери управління Міністерства;

укладає і розриває контракти з керівниками підприємств, організує
контроль за експлуатацією та технічним станом споруд підприємств,
віднесених до сфери управління Міністерства;

впроваджує прогресивні форми господарювання в галузі, у межах своїх
повноважень розробляє та вносить пропозиції щодо формування державного
контракту;

22 ) координує гастрольно-концертну, виставкову, фестивальну, конкурсну
діяльність тощо;

23) заохочує благодійницьку діяльність, спрямовану на розвиток культури
і мистецтв в Україні та за її межами;

контролює додержання правил охорони праці, техніки безпеки та пожежної
безпеки на підприємствах культури і мистецтв, проводить науково
обґрунтовану кадрову політику;

організує бухгалтерський облік, бухгалтерську і статистичну звітність, а
також контрольно-ревізійну роботу в галузі;

здійснює за участю відповідних органів державної виконавчої влади
контроль за переміщенням творів мистецтва, предметів та інструментів, що
становлять історико-культурну цінність;

стимулює розвиток художнього ринку та експорт національної культурної
продукції згідно із законодавством, сприяє інтеграції України у світовий
культурний процес, налагоджує співробітництво між підприємствами
культури і мистецтв України та зарубіжних країн, міжнародними
організаціями;

організує популяризацію надбань культури українського народу за межами
України та світової культури в Україні, сприяє задоволенню культурних
потреб українців і прихильників української культури за межами України,
залучає кращих представників української діаспори до
культурно-мистецьких процесів в Україні;

забезпечує реалізацію міжнародних договорів України у сфері культури і
мистецтв.

Мінкультури України має право:

представляти Уряд України за його дорученням у міжнародних організаціях
і під час підписання міжнародних договорів України;

залучати фахівців центральних органів державної виконавчої влади,
установ, організацій (за погодженням з керівниками) для розгляду питань,
що належать до його компетенції;

аналізувати роботу підприємств культури і мистецтв незалежно від
відомчого підпорядкування з питань, що належать до компетенції
Міністерства;

засновувати у встановленому порядку друковані та інші засоби масової
інформації, створювати видавництва, культурно-освітні програми для радіо
і телебачення, організовувати записи і тиражування на різних типах
носіїв аудіовізуальної інформації творів національного мистецтва і
літератури з метою їх популяризації в Україні та за її межами;

засновувати фонди, організовувати і проводити аукціони, виставки-продажі
в порядку, визначеному законодавством України;

одержувати у встановленому законодавством порядку від центральних та
місцевих органів державної виконавчої влади інформацію, документи і
матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

залучати на договірній основі висококваліфікованих фахівців для
проведення консультацій, експертизи проектів і пропозицій щодо розвитку
культури і мистецтв;

скликати у встановленому порядку наради з питань, що належать до його
компетенції.

Мінкультури України у процесі виконання покладених на нього завдань
взаємодіє з іншими центральними органами державної влади, органами
Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади і
самоврядування, а також з відповідними органами інших держав.

??&?

??&?

Eажень та на виконання законодавства України видає накази, організовує
та контролює їх виконання.

У випадках, передбачених законодавством, рішення Міністерства можуть
бути обов’язковими для виконання центральними органами державної
виконавчої влади, підприємствами незалежно від форми власності та
громадянами.

Мінкультури України очолює Міністр, якого призначає на посаду та
звільняє з посади Президент України.

Організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне,
матеріально-технічне та інше забезпечення діяльності Мінкультури України
організовується Державним секретарем.

Державного секретаря призначає на посаду за поданням Прем’єр-міністра
України та звільняє з посади Президент України. Державний секретар
підзвітний і підконтрольний Міністрові. Державний секретар має першого
заступника та заступників, яких призначає на посади за поданням
Прем’єр-міністра України та звільняє з посад Президент України.
Державний секретар, його перший заступник і заступники призначаються на
посади на строк повноважень Президента України. Державний секретар
розподіляє за погодженням з Міністром обов’язки між першим заступником
та заступниками Державного секретаря, визначає ступінь їх
відповідальності.

Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Мінкультури
України, обговорення найважливіших напрямів його діяльності у
Міністерстві утворюється колегія у складі Міністра (голова колегії),
Державного секретаря, його першого заступника та заступників (за
посадою), а також інших керівних працівників Мінкультури України.

До складу колегії можуть входити керівники інших центральних органів
виконавчої влади, представники громадських організацій, а також
навчальних закладів, закладів культури, підприємств та організацій, що
належать до сфери управління Мінкультури України, видатні діячі культури
і мистецтв. Члени колегії затверджуються та увільняються від обов’язків
Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра. Рішення колегії
проводяться в життя наказами Мінкультури України.

У складі Мінкультури України Кабінетом Міністрів України можуть бути
утворені урядові органи державного управління (департаменти, служби,
інспекції).

Правові, соціальні, економічні та організаційні засади діяльності
творчих спілок у галузі культури та мистецтва визначає Закон України
«Про професійних творчих працівників та творчі спілки» від 7 жовтня 1997
р.

Професійним творчим працівником вважається фізична особа, основним
заняттям якої є творча діяльність, що завершується створенням і
оприлюдненням творів або їх інтерпретацією в галузі культури і мистецтва
та становить головне джерело її доходів незалежно від того, має вона чи
не має будь-які юридичне оформлені трудові відносини.

Творча спілка — це добровільне об’єднання професійних творчих
працівників відповідного фахового напряму в галузі культури та
мистецтва, яке має фіксоване членство і діє на підставі статуту.

Основними напрямами діяльності творчої спілки є:

творча діяльність у галузі культури і мистецтва;

розвиток національної культури та мистецтва, розробка та втілення в
життя культурно-мистецьких заходів, організація творчих конкурсів,
виставок, авторських вечорів, прем’єр, фестивалів тощо;

створення умов для творчої праці, підвищення професійного, наукового та
загальнокультурного рівня членів творчої спілки, виховання творчої
молоді, оволодіння нею досягненнями національної та загальнолюдської
культури;

пошук талантів серед молоді та сприяння їх творчому розвиткові;

видання газет, журналів, книг та іншої друкованої продукції, створення
кіно- та відеофільмів, аудіовізуальної продукції з метою популяризації
досягнень української та світової культури і мистецтва, творчого доробку
членів спілок;

піклування про правовий, соціальний та професійний захист членів творчої
спілки;

— сприяння відродженню, розвиткові та популяризації народної
творчості, творчому використанню народних традицій у розвиткові культури
та мистецтва, збереженню та збагаченню історико-культурної спадщини та
довкілля, проведенню масових культурно-просвітницьких заходів, а також
утвердженню демократичних, загальнолюдських цінностей;

постійна співпраця з педагогічними та науково-педагогічними колективами
навчальних закладів;

надання допомоги в навчально-виховній роботі педагогічним колективам у
патріотичному, культурному та інтелектуальному розвиткові дітей та
молоді, у морально-етичному та естетичному вихованні;

сприяння обміну культурними цінностями, співробітництво між діячами
культури і мистецтва різних країн, національними і міжнародними,
організаціями культури та мистецтв;

виховання поваги до історико-культурних цінностей, традицій українського
та інших народів.

Держава забезпечує підтримку та захист законних прав та інтересів
творчих спілок, гарантує однакові умови для виконання ними статутних
завдань і цілей. З цією метою вона сприяє розвиткові творчих спілок, їх
діяльності щодо творення національної культури та мистецтва, проведенню
культурно-мистецьких заходів; надає творчим спілкам дотації та розміщує
державні замовлення; надає необхідну інформацію для забезпечення
діяльності творчих спілок; гарантує професійний та соціальний захист
членів творчих спілок, охорону їх авторських прав; залучає творчі спілки
до підготовки законопроектів, розробки загальнодержавних програм
національно-культурного розвитку, інших соціальне важливих
культурологічних та соціально-політичних заходів.

Професійний творчий працівник користується правом на державне соціальне
страхування, оплату праці відповідно до професії, кваліфікації та
особистого трудового внеску, належні умови праці, пенсійне забезпечення
згідно з законодавством України. Професійний творчий працівник може мати
статус як найманого працівника, так і особи, яка не працює за наймом.

Професійним творчим працівникам — членам творчої спілки для забезпечення
умов для творчої діяльності надається окрема кімната (кабінет,
майстерня) або додаткова жила площа розміром не менше 20 кв. м, що
оплачується в одинарному розмірі.

Творчі спілки України можуть мати всеукраїнський та регіональний
(місцевий) статус. До всеукраїнських творчих спілок належать спілки,
діяльність яких поширюється на територію всієї України і які мають
місцеві творчі осередки, у більшості її областей. До регіональних
(місцевих) творчих спілок належать спілки, діяльність яких поширюється
на територію відповідної адміністративно-територіальної одиниці або
регіону.

Творча спілка створюється групою професійних творчих працівників
відповідного фахового напряму в галузі культури та мистецтва
(всеукраїнська — у складі не менш як 100 осіб, регіональна (місцева) —
не менш як 20 осіб), що мають у своєму доробку завершені та оприлюднені
твори культури і мистецтва чи їх інтерпретації та досягли 18 років.

Вищим керівним органом творчої спілки є загальні збори (з’їзд,
конференція), що скликаються відповідно до статуту творчої спілки.
Рішення про скликання загальних зборів (з’їзду, конференції) приймається
правлінням творчої спілки або на вимогу не менше однієї третини членів
творчої спілки.

У період між загальними зборами (з’їздами, конференціями) діяльністю
творчої спілки керує правління творчої спілки, яке обирається загальними
зборами (з’їздом, конференцією) на строк, визначений статутом.

У період між засіданнями правління поточною діяльністю творчої спілки
керують президія (рада тощо) та голова правління творчої спілки.

Творчі спілки мають право:

здійснювати творчу та господарську діяльність у передбаченому
законодавством порядку для виконання своїх статутних завдань;

представляти та захищати права і законні інтереси своїх членів;

брати участь у розробці нормативно-правових актів щодо діяльності
творчих спілок та статусу творчих працівників;

брати участь у визначенні засад державної політики у сфері оплати праці
членів творчих спілок, страхування, пенсійного забезпечення,
зайнятості, правового та соціально-економічного захисту творчих
працівників;

представляти професійних творчих працівників до відзначення державними
нагородами, почесними званнями, державними преміями, іншими видами
морального та матеріального заохочення;

вживати заходів соціально-економічної підтримки та благодійництва;

у встановленому порядку створювати фонди творчих спілок з правами
юридичної особи для виконання статутних завдань і цілей творчої спілки;

володіти, користуватися і розпоряджатися майном на правах власника
відповідно до законодавства України;

на пріоритетність при продовженні договору оренди приміщень, які вони
орендують під творчі майстерні, студії, лабораторії тощо;

проводити атестацію творчих працівників відповідно до свого статуту.

Державна реєстрація всеукраїнських творчих спілок здійснюється
Міністерством юстиції України, а їх територіальних осередків та
регіональних (місцевих) творчих спілок — відповідними місцевими органами
виконавчої влади.

Для державної реєстрації творчої спілки її засновники подають до органу,
що здійснює реєстрацію, заяву, до якої додаються документ про сплату
реєстраційного збору та установчі документи: статут творчої спілки і
протокол загальних зборів (з’їзду, конференції) про утворення творчої
спілки, в якому мають міститися такі відомості:

назва організації та мета її утворення;

дата утворення;

склад засновників та керівних органів;

місцезнаходження керівних органів творчої спілки, номер контактного
телефону;

дані про територіальні осередки.

Орган, що здійснює реєстрацію творчої спілки, у місячний строк видає
засновникам свідоцтво про державну реєстрацію творчої спілки за зразком,
встановленим Кабінетом Міністрів України. У необхідних випадках орган,
що здійснює реєстрацію творчої спілки, проводить перевірку відомостей,
зазначених у поданих документах.

З моменту реєстрації творча спілка чи її територіальний осередок
набувають статусу юридичної особи.

Орган, що здійснює реєстрацію творчої спілки, відмовляє у державній
реєстрації творчої спілки у разі якщо:

— статут або інші документи, подані на реєстрацію, суперечать
законодавству України;

— з такою самою назвою зареєстровано іншу творчу спілку. Орган, що
здійснює реєстрацію творчої спілки, надсилає письмове повідомлення про
відмову в державній реєстрації, в якому зазначаються підстави відмови.

Відмова в державній реєстрації творчої спілки може бути оскаржена в
судовому порядку.

Діяльність творчої спілки припиняється:

— згідно з рішенням загальних зборів (з’їзду, конференції) творчої
спілки;

— на підставі рішення суду в разі порушення законодавства України.
Діяльністю творчої спілки керують:

загальні збори (з’їзд, конференція), що є вищим керівним органом творчої
спілки і скликаються відповідно до статуту творчої спілки;

правління, що обирається загальними зборами і керує спілкою у період між
загальними зборами;

президія (рада тощо) та голова правління.

У період між засіданнями правління поточною діяльністю творчої спілки
керують президія (рада тощо) та голова правління творчої спілки
відповідно до законодавства України та статуту творчої спілки.

Контроль за фінансово-господарською діяльністю творчої спілки,
правильним веденням справ, своєчасним розглядом листів, звернень, заяв і
скарг здійснює ревізійна комісія творчої спілки

Звітність про діяльність творчих спілок має відкритий характер і є
доступною кожному члену спілки. Спілки інформують громадськість про свою
діяльність через засоби масової інформації.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *