Реферат на тему
Умисне вбивство
Стаття ККУ 118:
Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі
перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця
Умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони, а також
у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця,—
карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі
на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років.
1. Об’єктом злочину є життя особи.
2. Потерпілими від цього злочину є три категорії осіб: 1) особа, яка
вчинює суспільно небезпечне посягання і щодо якої винний застосовує
заходи необхідної оборони (ст. 36); 2) особа, дії якої були неправильно
оцінені винним (ст. 37); 3) особа, яка вчинила злочин і щодо якої винний
вживає заходів із затримання (ст. 38).
‘3. Об’єктивна сторона злочину характеризується: 1) діями у вигляді
посягання на життя іншої людини; 2) наслідками у вигляді заподіяння їй
смерті; 3) причинним зв’язком між зазначеними діями та наслідками, а
також 4) певною обстановкою.
Ст. 124 містить склад привілейованого умисного вбивства, яке підлягає
кваліфікації за цією статтею у трьох випадках, а саме, у разі його
вчинення при перевищенні:
1) меж необхідної оборони. У цьому випадку діяння характеризується
вбивством того, хто посягає, при захисті від суспільне небезпечного
посягання, але з перевищенням меж необхідної оборони, тобто при явній
невідповідності зазначеної шкоди небезпечності посягання або обстановці
захисту. Про умови правомірності необхідної оборони та поняття
перевищення такої оборони див. ст. 36 та коментар до неї;
2) меж захисту в обстановці уявної оборони. Вбивство здійснюється за
обставин, коли реального суспільне небезпечного посягання з боку
потерпілого не було і винна особа, неправильно оцінюючи дії потерпілого,
лише помилково припускала наявність такого посягання. Про умови
правомірності уявної оборони та поняття перевищення такої оборони див.
ст. 37 та коментар до неї;
3) заходів, необхідних для затримання злочинця. Діяння полягає у
вбивстві особи, яка вчинила злочин, при її затриманні, але з
перевищенням заходів, необхідних для затримання злочинця, тобто при
явній невідповідності зазначеної шкоди небезпечності посягання або
обстановці затримання злочинця. Про умови правомірності затримання
особи, яка вчинила злочин, та поняття перевищення заходів, необхідних
для затримання злочинця, див. ст. 38 та коментар до неї.
Обов’язковою умовою кваліфікації вбивства за ст. 118 є перебування
винного при вчиненні цього діяння у стані необхідної оборони, уявної
оборони або в умовах необхідності затримання злочинця. Якщо буде
встановлено, що винний не перебував у такій обстановці, вчинене ним за
наявності підстав слід кваліфікувати за ст. 115.
Злочин вважається закінченим з моменту настання смерті потерпілого.
4. Суб’єктом злочину є осудна особа, яка досягла 16-річного віку і
перебуває у стані необхідної, уявної оборони або правомірного затримання
особи, що вчинила злочин.
5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим або непрямим
умислом. При цьому свідомістю винного має охоплюватись той факт, що він
діє в умовах необхідної оборони або умовах, необхідних для затримання
злочинця. Мотивація дій винного при перевищенні меж необхідної оборони
має бути головним чином обумовлена захистом від суспільного посягання
охоронюваних законом прав і інтересів. При перевищенні заходів,
необхідних для затримання злочинця, домінуючим є певне спрямування дій
винного — він переслідує мету затримати особу, яка вчинила злочин, і
доставити її відповідним органам влади.
Постанова ПВС “Про практику застосування судами законодавства, яке
забезпечує право на необхідну оборону від суспільна небезпечних
посягань” № 4 від 28 червня 1991 р. (а. 10).
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
