Тактика проведення опитувань та бесід оперативними працівниками при розкритті злочинів та розслідуванні податкових злочинів (реферат)

Реферат на тему

Тактика проведення опитувань та бесід оперативними працівниками при
розкритті злочинів та розслідуванні податкових злочинів

План

1.Мета проведення оперативних опитувань та їх види.

2.Планування оперативних опитувань.

3. Основні елементи опитувань.

Проведення бесіди є процесом, у ході якого двоє або більше осіб
обговорюють конкретні теми. Оперативні працівники викорис-товують бесіду
для отримання певної інформації про факти або осіб, які в даний час їх
цікавлять. По суті, вони здійснюють опера-тивне опитування, яке може
мати форму бесіди.

Проведення оперативних опитувань потребує відповідного вміння та
розумової концентрації оперативних працівників. Отри-мання ними від
інших осіб усних свідчень є результатом ретельного планування,
організації та документування бесіди.

У даній лекції особливу увагу приділено меті та формам оперативних
опитувань, плануванню і тактичним прийомам проведен-ня бесід, а також
основним елементам опитувань та деяким про-блемам, які виникають під час
їх здійснення.

Мета проведення оперативних опитувань та їх види

Оперативне опитування є дієвим інструментом отримання конкретної
інформації про діяльність посадових осіб суб’єктів під-приємницької
діяльності та фізичних осіб, які цікавлять органи по-даткової міліції і
знаходяться в оперативній розробці.

Працівники оперативних підрозділів податкової міліції приді-ляють значну
увагу опитуванням інформаторів, а також працівників підприємств, установ
та організацій і, у першу чергу, бухгалтерів, осіб, які складають
податкові документи, матеріально відповідаль-них осіб і т. д.

Проведення оперативних опитувань здійснюється як гласно (коли працівник
не приховує свою належність до податкової мі-ліції), так і негласно
(коли працівник конспірується і працює під якою-небудь легендою). При
гласному і негласному опитуванні бе-сіда може проводитися двома
тактичними способами: 

а) без зашифровки мети;

б) із зашифровкою мети.

Перший спосіб характеризується тим, що оперативний праців-ник не
приховує від співрозмовника, яку саме мету він переслідує і які саме
питання його найбільше цікавлять.

При використанні другого тактичного способу оперативний працівник
починає бесіду з другорядних питань, але спонукає при цьому свого
співрозмовника поступово перейти до висвітлення ос-новного питання, яке
і є головною метою бесіди.

Проведення опитувань та бесід потребує відповідного вміння, необхідних
акторських, ораторських та психологічних даних, а та-кож значної
концентрації розумової діяльності. Тільки досвідчений оперативний
працівник може без попередньої підготовки якісно та дієво провести
оперативну бесіду з людиною, яку вперше бачить і знає про неї досить
мало або зовсім не має про неї ніякої інформа-ції. Співробітники, які
тільки починають працювати на оперативній роботі, можуть отримати
позитивні результати від опитування гро-мадян тільки завдяки ретельному
попередньому плануванню бесі-ди, а також правильній організації ходу
такого опитування.

Уміння якісно проводити оперативні опитування вдосконалю-ється завдяки
оволодінню оперативними працівниками відпрацьо-ваними методиками й
тактичними прийомами проведення бесід.

У кожній новій оперативній розробці співробітники податко-вої міліції
відшліфовують свою майстерність та підвищують здат-ність точно, логічно
і комплексно оброблювати значні обсяги отри-маної усної інформації. Крім
того, цю інформацію потрібно прави-льно та швидко задокументувати та
прийняти за нею відповідне рі-шення.

Дуже часто для документування бесіди використовуються технічні засоби.
Найбільш поширеним методом є звукозапис бесіди на диктофон, який може
здійснюватися гласно або негласно. Його тактику оперативний працівник
вибирає самостійно, виходячи із ситуації, яка склалася.

Виходячи з вищенаведеного, можна визначити мету прове-дення оперативних
опитувань при розкритті та розслідуванні пода-ткових злочинів.

Мета оперативних опитувань полягає у зборі та встановленні інформації
про факти та конкретних осіб, причетних до скоєння по-даткових
правопорушень і злочинів, а також документування такої інформації для
подальшого розкриття та розслідування ухилень від сплати податків.
Оперативні дані, які були отримані в ході опиту-вань певних категорій
осіб, можуть скласти основу для подальшого розвитку розслідування
податкового злочину, а також можуть дати уявлення, яких саме свідчень
можна очікувати від підозрюваних та свідків у даній справі.

Планування оперативних опитувань

У попередньому розділі було сказано, що кваліфікована підго-товка до
проведення опитування є запорукою досягнення успішно-го результату.
Головний етап при цьому – це планування оператив-ного опитування, яке
включає: 

– загальні організаційні питання;

— вибір місця проведення та оточення;

застосування певних тактичних прийомів.

Потрібно сказати, що висвітлення даних питань (крім суто спеціальної
літератури) ретельно досліджується і у працях відомих психологів і
знавців людських відносин Д. Карнегі, З. Фрейда,

П. Таранова та інших.

Розглянемо безпосереднє планування оперативних опитувань і бесід. 

1. Загальна організація. Перед проведенням опитувань опера-тивні
працівники повинні сформувати завдання, тобто вирішити, яку інформацію
необхідно отримати. Після цього готується загаль-ний зміст бесіди,
визначаються найважливіші теми, перелік яких допомагає оперативним
працівникам сконцентруватися на суттєвих питаннях і дозволяє уникнути
стереотипних, другорядних питань.

Оперативні працівники приймають рішення про певну послі-довність питань,
яка дозволить їм зібрати максимальний обсяг ін-формації.

2. Місце проведення та оточення. Для проведення бесід доці-льно вибирати
такі місця, у яких зведено до мінімуму:

– сторонні шуми та інші відволікаючі фактори;

значне скупчення і переміщення людей;

можливість розкриття особи інформатора;

потенційну небезпеку для життя і здоров’я учасників бесіди.

3. Тактичні прийоми. Дуже часто деякі оперативні працівники у різних
ситуаціях користуються однією методикою проведення опитувань та бесід. У
той же час кожна людина, що надає інформа-цію, має індивідуальні
особливості. Час, обстановка, місце та інші фактори також можуть суттєво
вплинути на перебіг бесіди. Тому оперативним працівникам потрібно
критично оцінювати ці обста-вини і при проведенні опитувань
дотримуватись наступних тактич-них прийомів.

З самого початку бесіди поводити себе ввічливо, приязно.

2. Розпочати бесіду в товариській, неофіційній формі, але без
панібратства.

3. До основної теми опитування переходити поступово, без зайвої
настирливості.

4. Поводити себе професійно, по-діловому, при суттєвих по-відомленнях
інформатора проявляти зацікавленість, але слідкувати за своїми
висловлюваннями та мімікою.

5. Бути уважним слухачем та із співчуттям ставитися до про-блем
інформатора.

6. Бути терплячим і заохочувати співрозмовника до бесіди, але не
підганяти його своїми запитаннями.

7. Бути готовим до сприйняття різної інформації, незалежно від її
характеру. Тільки коли бесіда явно пішла невірним шляхом, тактовно, але
наполегливо запропонувати інформатору змінити те-му розмови.

8. Уникати ходіння кімнатою або демонстрації ознак знерво-ваності та
роздратування. Бесіду вести в спокійній манері, не під-вищувати голос і
не кричати на інформатора.

9. Оперативний працівник повинен говорити правду і давати обіцянки
співрозмовнику тільки тоді, коли вони можуть бути вико-нані.

10. Намагатися бути справедливим та уникати упередженості щодо
інформатора, не допускати недооцінки його інтелектуальних, емоційних та
фізичних здібностей.

Таким чином, дотримання цих основних вимог на етапі плану-вання
опитування може дати оперативному працівнику певні пере-ваги над його
майбутнім опонентом, оскільки перший буде підгото-вленим до проведення
бесіди. Але, крім цього, йому потрібно до-тримуватися певних
рекомендацій і у ході самого опитування.

Основні елементи оперативного опитування

Величезний досвід, що накопичений оперативно-розшуковою практикою,
свідчить про вдале проведення оперативних опитувань за умов дотримання
їх основних елементів. Приклади із світової та вітчизняної практики
дають підстави стверджувати, що успішне ви-рішення
оперативно-розшукового завдання залежить, у першу чер-гу, від
досягнутого порозуміння між оперативним працівником та його
співрозмовником. Крім того, багато що залежить від того, яким чином
відрекомендував себе оперативний працівник, як він вміє гнучко та
дипломатично вести бесіду та тримати її хід під кон-тролем, а також як
він реагує та вміє знайти оптимальне рішення для спрямування бесіди у
необхідному руслі і т. д.

Доцільно розглянути кожен із цих елементів окремо та у взає-мозв’язку
один із одним. Спочатку розглянемо один із найголовні-ших елементів, а
саме: яким чином оперативному працівнику дося-гти порозуміння із своїм
візаві.

І. Порозуміння. Між учасниками бесіди повинне досягатися порозуміння, бо
інакше оперативний працівник не зможе розрахо-вувати на позитивний
результат опитування. Найбільше шансів отримати від співрозмовника
необхідну інформацію у тому випад-ку, якщо між присутніми сторонами
встановлено ділові відносини.

В окремих випадках оперативні працівники планомірно ство-рюють відкриту
та дружню атмосферу під час бесіди. Разом з тим, вони можуть спеціально
проводити опитування в жорсткій манері, якщо це краще сприяє досягненню
поставленої мети.

Встановлення порозуміння з інформаторами повинне почина-тися з першого
контакту. Після цього оперативні працівники цілес-прямовано підтримують
це порозуміння у ході всієї бесіди.

ІІ. Рекомендування. У тому випадку, коли оперативні праців-ники діють не
“під легендою”, однією з основних умов досягнення порозуміння є
рекомендування оперативними працівниками своєї особи та встановлення
особи співрозмовника. 

Та манера, в якій оперативний працівник рекомендується, може суттєво
вплинути на подальше порозуміння між учасниками бесіди. Важливо провести
рекомендування в тій манері, яка була б прийнятною співрозмовнику. Це
дуже важливий момент, тому що атмосферу бесіди та характер інформатора
оперативний працівник повинен “від-чути” і одразу ж відреагувати на це.
Оперативні працівники діють у прямому контакті з інформаторами і тому
повинні бути готовими до різних проявів емоцій з їх боку, зміни теми
бесіди і т. д.

ІІІ. Гнучкість (дипломатичність). Оперативні працівники по-винні уникати
упередженості та сприймати будь-яку інформацію, незалежно від її
характеру, а також вивчати її, аналізувати та виби-рати найбільш цінні
факти для розслідування. Оперативним праців-никам потрібно проявляти
гнучкість при проведенні опитування, при необхідності змінювати хід
бесіди, її тему, знімати напругу за-ради отримання і використання
оптимальної інформації.

Час опитування потрібно використовувати економно, не ста-вити
інформатору другорядних запитань. Звичайно, оперативним працівникам було
б краще дотримуватися переліку питань, які були ними розроблені на етапі
планування. Але попередньо розроблені питання повинні служити
оперативному працівнику в якості допо-моги, а не заміняти його
оригінального мислення та адекватної реа-кції на інформацію, що
одержується під час опитування.

ІV. Контроль. Контроль за ходом бесіди включає:

а) спрямування запитань за тими темами, які потребують ви-світлення;

б) формулювання запитань у ясній і чіткій формі, яка не допу-скає
двозначного розуміння; 

в) урівноважений стан оперативного працівника та позитив-ний вплив з
його боку на психологію співрозмовника.

Оперативні працівники роз’яснюють інформатору його роль у даній бесіді
та роблять це в переконливій манері. Коли співрозмов-ник розуміє рівень
своєї відповідальності або зацікавленості, опера-тивному працівнику
набагато легше здійснювати контроль за ходом опитування.

Ніколи не потрібно вживати брутальних, образливих фраз, кричати та
висміювати співрозмовника. Такі дії однозначно можуть завести бесіду в
глухий кут, і оперативний працівник остаточно втратить контроль за її
перебігом. 

Коли бесіда виходить з-під контролю не з вини оперативного працівника,
він не повинен її обривати, а точно задокументувати, чому бесіда не
знайшла необхідного продовження, з яких причин.

Деякі проблемні питання оперативних опитувань, які потребу-ють
особливого контролю з боку оперативних працівників

1. Відхилення від основної теми. Часто мають місце випадки, коли під час
опитування інформатор переходить від однієї теми до іншої, порушуючи при
цьому логічну послідовність ходу опитуван-ня.

Не завжди легко визначити, робиться це свідомо чи у нього така манера
викладення інформації. Разом з тим, інколи подібні відхилення можуть
домогти співрозмовнику розговоритися і роз-крити інформацію, яка не
могла бути отримана шляхом постановки прямих запитань.

Однак якщо інформатор заглиблюється і продовжує висвітлю-вати другорядну
тему, оперативний працівник повинен зробити відповідні зауваження для
повернення бесіди в необхідне русло.

2. Несуттєві питання. Іноді в ході опитування інформатор починає
обговорення несуттєвих питань. Їх обмежене обговорення може домогти
визначити нові шляхи вирішення справи або надати деяку додаткову
інформацію.

Оперативні працівники використовують такі дані в ході своєї роботи.
Разом з тим, вони повинні запобігати докладному обгово-ренню
непов’язаних із справою другорядних питань, коли створю-ється враження,
що ігнорується основна тема бесіди.

Переривання ходу бесіди. Перерви під час бесіди можуть бу-ти
внутрішнього (коли вони спричинені учасниками бесіди) або зо-внішнього
характеру (коли вони спричинені особами, які до цього не брали участі у
бесіді).

Оперативні працівники повинні утримуватись від переривання суттєвих
відповідей на поставлені запитання навіть у тих випадках, коли потрібно
з’ясувати окремі факти чи деталі. Уточнюючі запи-тання ставляться
оперативними працівниками після того, як спів-розмовник повністю
висловиться з даної теми.

5 Основні сфери, які потребують висвітлення. Оперативні працівники
спочатку ставлять запитання загального характеру, а потім визначають
сфери подальшої розробки та формулюють запи-тання більш конкретного
спрямування.

Загальні й конкретизуючі запитання повинні бути точними та повністю
охоплювати тему, яка є предметом бесіди. Оперативні працівники повинні
переконатися, чи має інформатор достатньо ві-домостей про всі деталі
комерційних операцій або методику веден-ня бухгалтерського обліку та
інші важливі питання.

Оперативні працівники формулюють запитання таким чином, щоб інформатор
зміг повністю висвітити наступні основні сфери.

1. Хто? Визначити всіх осіб, які входять до кола інтересів по-даткової
служби: їх прізвища, імена, по батькові, псевдоніми, адре-си, репутацію,
колег або співучасників, професію, громадянство, а також опис
зовнішності (портрет).

2. Що? Необхідно встановити повні подробиці події, відслід-кувати всі
фінансові операції і факти ухилення від сплати податків. Оперативні
працівники повинні отримати точні відповіді за кожним документом або
неофіційними записами, які є у їх розпорядженні.

3. Де? У ході опитування оперативним працівникам необхідно отримати всі
деталі про місця знаходження бухгалтерських книг, облікової документації
офіційного та неофіційного характеру, ра-хунків із банків, місць
збереження товарів та сировини, а також ін-ших активів і нерухомості.

4. Коли? Мається на увазі період вчинення податкових право-порушень. Час
потрібно встановити хоча б орієнтовний, з прив’язуванням до якоїсь іншої
події чи фінансової операції. 

Як? Потрібно зібрати всі детальні свідчення про те, як саме була
проведена фінансова операція і який спосіб укриття об’єктів від
оподаткування використовувався. Цей аспект дуже важливий для
усвідомлення системи ведення бухгалтерського обліку та меха-нізму
ухилення від оподаткування.

6.Чому? Це питання стосується причин вчинення податкового правопорушення
і особливо важливе, коли спрямоване на встанов-лення злочинної мети
(умисності скоєння злочину).

Отже, для оперативних працівників податкової міліції опера-тивне
опитування є одним із основних методів отримання інформа-ції про
протиправну діяльність посадових осіб-суб’єктів підприєм-ницької
діяльності та фізичних осіб.

Оскільки спілкування шляхом бесіди є невід’ємною частиною людських
відносин, дуже важливо знати принципи та закони пере-конання і впливу на
інших осіб.

У процесі оперативного опитування необхідно досягти взає-мопорозуміння
із співрозмовником та схилити його до своєї точки зору. Це може
досягатися шляхом використання наступних тактич-них способів.

1. Виявіть щиру зацікавленість до співрозмовника.

2. Запам’ятайте і не плутайте його ім’я.

Будьте уважним слухачем.

4.Ведіть бесіду у колі інтересів вашого співрозмовника.

5. Дайте людині відчути її значимість.

6. Поважайте думку співрозмовника.

7. Намагайтесь не вступати у суперечки.

8. Надайте можливість більше говорити вашому співрозмовнику.

9. Проявляйте співчуття до співрозмовника.

10. Не давайте обіцянок, які не зможете виконати.

Дотримання цих тактичних рекомендацій у поєднанні з інши-ми оперативними
методами дозволяє працівникам податкової мі-ліції успішно вирішувати
складні завдання щодо контролю за до-триманням податкового
законодавства, виявлення фактів підготов-ки та вчинення податкових
злочинів, розшуку неплатників подат-ків.

Література

1. Методи фінансових розслідувань. Методичні рекомендації Служби
внутрішніх прибутків податкового управління США (Internal Revenue
Service).

2. Карнеги Д. Как приобретать друзей и оказывать влияние на людей. –
Киев, 1989.

3. Таранов П.С. Интриги, мошенничество, трюки. – Симферо-поль, 1997.

4. Зигерт В., Ланг Л. Руководить без конфликтов. – М., 1990.

5. Ночевник М. Человеческое общение. – М., 1988.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *