Реферат на тему:
Співвідношення понять “Міжнародна технічна допомога” та “Міжнародна
гуманітарна допомога”
Важливе значення для реформування економіки та поліпшення соціальних
умов суспільства мають ресурси, що надходять в Україну з-за кордону. До
них належать кошти, речі, результати інтелектуальної власності та інші
ресурси, які надходять одержувачам в Україні у рамках міжнародної
технічної та міжнародної гуманітарної допомоги. Відтак викликає інтерес
розмежування цих понять і з’ясування природи правових категорій
міжнародна технічна допомога і міжнародна гуманітарна допомога.
Часто міжнародну технічну допомогу помилково відносять до категорії
міжнародної гуманітарної допомоги. Детальний аналіз цих двох понять дає
змогу встановити суттєві відмінності між ними.
Законодавство України про гуманітарну допомогу становлять Закон України
“Про благодійництво та благодійні організації”, Закон України “Про
гуманітарну допомогу” й інші нормативно-правові акти. Стаття 27 Закону
України “Про благодійництво та благодійні організації” передбачає, що
іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні та міжнародні
організації мають право здійснювати благодійництво та благодійну
діяльність на території України.
Цей закон визначає благодійництво як добровільну і безкорисливу пожертву
фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової
та іншої благодійної допомоги. Наявність у інвестиційних правовідносинах
користі (вигоди) на сьогодні не визнається українським законодавством як
універсальна виокремлювальна ознака для іноземної інвестиції, у тому
числі для міжнародної технічної допомоги. Тому з погляду діючого
законодавства міжнародна технічна допомога може бути трактована як
благодійна допомога (найперше у тих випадках, коли допомога надається
іноземними або міжнародними організаціями). Якщо ж мова йде про
міжнародну гуманітарну допомогу, то ця діяльність розглядатиметься як
гуманітарна допомога і як різновид благодійної діяльності лише за умови,
що як донор виступає іноземна або міжнародна організація. Рій у тім, що
Закон України “Про благодійництво та благодійні організації” не
передбачає можливості участі іноземної держави як благодійника. Проте
Указ Президента України “Про міжнародну технічну допомогу” таку
можливість для донора – іноземної держави – не відкидає.
Так у ст. 1 Закону України “Про гуманітарну допомогу” знаходимо таке
визначення поняття гуманітарна допомога: гуманітарна допомога – це
цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі у
вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань,
або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається
іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів одержувачам
гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у
зв’язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю,
важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема
внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних,
техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя та
здоров’я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб.
Цей же закон вводить і поняття донора, згідно з яким донори – це
юридичні та фізичні особи в Україні або за її межами, які добровільно
надають гуманітарну допомогу одержувачам гуманітарної допомоги в Україні
або за її межами”. У подальшому, щоб термінологічно розрізняти донорів,
які надають гуманітарну допомогу, та донорів, які надають технічну
допомогу, називатимемо перших донорами-благодійниками, а других – просто
донорами.
Одержувачі гуманітарної допомоги – це також юридичні особи, але тільки
ті з них, яких зареєстровано в установленому Кабінетом Міністрів України
порядку в Єдиному реєстрі одержувачів гуманітарної допомоги. Закон
встановлює вичерпний перелік видів організацій, які можуть бути
одержувачами гуманітарної допомоги. До них належать:
а) підприємства громадських організацій інвалідів, ветеранів війни та
праці, а також підприємства, установи та організації, що утримуються за
рахунок бюджетів, та уповноважені ними державні установи;
б) благодійні організації, створені у порядку, визначеному Законом
України “Про благодійництво та благодійні організації”;
в) громадські організації інвалідів, ветеранів війни та праці.
Товариство Червоного Хреста України та його обласні організації, творчі
спілки, а також громадські організації, створені для передбаченої їх
статутними документами екологічної, оздоровчої, аматорської, спортивної,
культурної, освітньої та наукової діяльності;
a
a
??ae?г) релігійні організації, зареєстровані у порядку, передбаченому
Законом України “Про свободу совісті та релігійні організації”.
Одержувачі гуманітарної допомоги не завжди є кінцевими споживачами тих
благ, які передаються донорами-благодійниками. Все залежить від того, чи
організація – одержувач складається з осіб, які особисто потребують
допомоги внаслідок соціальної незахищеності, або ж реальної загрози
їхньому життю і здоров’ю, чи вона просто є посередником у виявленні цих
осіб та розподілі допомоги між ними. В обох випадках треба розрізняти
одержувачів і конкретних набувачів допомоги. Закон визначає, що
набувачами гуманітарної допомоги можуть бути як юридичні, так і фізичні
особи, які її потребують і яким вона безпосередньо надається. Набувачі
гуманітарної допомоги з статусом юридичної особи повинні належати до
того ж переліку видів організацій, яким закон дозволяє бути одержувачами
гуманітарної допомоги.
Гуманітарна допомога має спрямовуватися відповідно до обставин,
об’єктивних потреб та згоди її одержувачів. При цьому обов’язково треба
додержуватись вимог ст. 4 Закону України “Про благодійництво та
благодійні організації”, яка дає вичерпний перелік головних напрямів
благодійної діяльності.
Нарешті, ст. 3 Закону України “Про гуманітарну допомогу” визначає, що
підставою для подання гуманітарної допомоги в Україні є письмова
пропозиція донора-благодійника про таку допомогу і письмова згода
одержувача гуманітарної допомоги на її одержання. Як тільки одержувач
дасть письмову згоду на отримання допомоги, між сторонами фактично
виникають договірні зобов’язання.
Порівнюючи головні характерні ознаки понять міжнародна гуманітарна
допомога та міжнародна технічна, доходимо висновку, що:
термін донори у розумінні міжнародного благодійництва не збігаються за
змістом з терміном донори у контексті надавача міжнародної технічної
допомоги, зокрема донором – благодійником не може виступати держава;
міжнародна гуманітарна допомога в кінцевому результаті адресується
фізичним особам, які потребують соціального захисту чи перебувають у
загрозливому їхньому життю чи здоров’ю становищі, тоді як одержувачем
міжнародної технічної допомоги може виступати держава, юридичні особи,
фізичні особи;
міжнародна гуманітарна допомога є цільовою і адресною, тобто її
одержувач, є наперед чітко визначений, в той час як умови надання
міжнародної технічної допомоги можуть не визначати її конкретного
одержувача на момент укладення відповідного міжнародного договору;
нарешті, метою міжнародної гуманітарної допомоги є допомога конкретним
людям, тоді як міжнародна технічна допомога спрямовується на “проведення
реформ та реалізацію програм соціально-економічного розвитку”,
незважаючи на те, що наслідком реформ можуть бути етапи тимчасового
погіршення умов життя окремих категорій людей (наприклад, у результаті
скасування пільг і запровадження системи державних субсидій населенню).
Збіг смислу у порівняльній оцінці визначальних характеристик цих двох
типів міжнародної допомоги спостерігається лише у двох випадках, а саме:
1).– гуманітарну допомогу в грошовій або натуральній формах у вигляді
виконання робіт або надання послуг можна трактувати як різновид ресурсів
(цінностей), що надаються іноземними чи міжнародними організаціями, в
рамках міжнародної технічної допомоги;
2).– ресурси поставляються в рамках міжнародної допомоги і міжнародної
гуманітарної допомоги на безоплатних засадах.
Отже, можна виділити досить суттєві відмінності між міжнародною
технічною допомогою і міжнародною гуманітарною допомогою з погляду
їхньої правової природи. Самоочевидно, що ці поняття є цілком різні за
своєю економічною, соціальною та правовою сутністю. Оптимальнішим у
цьому випадку видається проводити розмежування на підставі поставлених
цілей міжнародної технічної допомоги та гуманітарної допомоги. У випадку
надання міжнародної технічної допомоги донор ставить собі за мету
одержати певні вигоди соціально-економічного характеру без відповідного
зустрічного матеріального еквівалента. Благодійництво у формі
гуманітарної допомоги є безкорисливою пожертвою.
Література
Ляшенков В., Середюк А. Залог в условиях развития рыночных отношений //
Предпринимательство, хозяйство и право. – М. – 2000. – №11.
Див.: Ревенко О. Актуальные проблемы обеспечения исполнения договорных
обязательств // Юридическая газета. – К. – 2001. – №3.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
