Співвідношення адміністративного права з іншими правовими галузями (реферат)

Співвідношення адміністративного права з іншими правовими галузями

З’ясування співвідношення адміністративного права з іншими, суміжними
правовими галузями, відіграє значну роль для уточнення його соціальної
природи і призначен ня, особливостей змісту, а також визначення місця у
пра вовій системі.

Адміністративне право, зберігаючи своєрідність, вира жену в його
предметі і методі, тісно взаємодіє практично з усіма існуючими галузями
права. Характеризуючи цю вза ємодію, треба мати на увазі, що воно
охоплює своїм регу лятивним впливом найрізноманітніші сфери державного і
суспільного життя.

Зрозуміло, що державно-управлінська діяльність пере буває під прямим
впливом процесів, які відбуваються у суспільстві, і насамперед, у галузі
економіки. Вони неминуче позначаються на змісті адміністративного права
і ха рактер адміністративно-правового регулювання.

У той же час не можна ігнорувати той факт, що скоро чення державного
сектору (особливо у сфері економіки) за рахунок приватизації і
акціонування різних об’єктів, спри чинило їх «вихід» з-під прямого
управлінського впливу з боку суб’єктів державного управління. Проте, це
не озна чає відмову від адміністративно-правового регулювання
управлінських відносин у цілому.

За цих умов змінюється юридичний статус структур, які раніше знаходились
в організаційному підпорядкуванні численних органів управління
галузевого, міжгалузевого, територіального та іншого характеру.
Відповідним чином змінюються форми і методи державного управління, зок
рема, зростає роль регіональних регуляторів відносин; по силюється
значущість норм-програм, рекомендаційних норм, адміністративно-правових
дозволень; «виходить» на пріоритетні позиції управлінська діяльність
контрольно-наглядового і правоохоронного характеру; частіше ви
користовуються регулюючі можливості адміністративних договорів.

Отже, адміністративне право, змінюючи свій зміст, за лишається в ролі
одного з найнеобхідніших у ринкових умовах регуляторів суспільних
відносин.

Службова роль адміністративного права за сучасних умов визначається
також й іншими суттєвими обставина ми, що випливають безпосередньо з
його природи.

Так, у зв’язку з актуальністю проблеми правоохорони як неодмінного
елемента правової держави, адміністратив не право на відміну від
багатьох інших правових галузей має і зміцнює свої власні юридичні
засоби захисту від посягань на правовий режим у сфері функціонування
механізму виконавчої влади. Невиконання або недбале виконання вимог
адміністративно-правових норм тягне за собою введення в дію
попереджувальних, припиняю чих і каральних засобів
адміністративно-примусового характеру.

Серед них особлива роль належить інституту адмініст ративної
відповідальності, а також адміністративному процесу. Найважливіше
значення при цьому має те, що за до помогою адміністративної
відповідальності дедалі більшою мірою здійснюється захист не тільки
управлінських сус пільних відносин, а й багатьох інших, зокрема, фінансо
вих, трудових, природоохоронних тощо.

У багатьох випадках адміністративне право не тільки захищає суспільні
відносини, а й може виступати у ролі їх регулятора, Так, чинне
законодавство застосовує норми адміністративного права для забезпечення
належної врегу-льованості податкових, земельних, трудових та інших від
носин. Ними, наприклад, визначаються: порядок стягнен ня податків і
зборів, державний контроль за додержанням податкового законодавства;
основні організаційні засади підприємницької діяльності; порядок
виникнення і при пинення державно-службових відносин; численні аспекти
компетенції різних наглядових органів, що діють у рамках предмета інших
галузей права (природоохоронні інспекції) тощо.

Викладені особливості адміністративно-правового регу лювання багато в
чому зумовлені асиміляцією діючої пра вової системи. Особливо це
характерно для так званих «нових» правових галузей типу комерційного,
підприєм ницького, банківського права тощо. Крім того, практично в
«чистому» вигляді не існує жодна галузь права. В кожній з них правову
базу становлять, як правило, норми різного галузевого профілю з
переважанням питомої ваги «влас них» норм, тобто які цілком відповідають
предмету даної галузі.

Найбільш самостійними є такі правові галузі, як грома дянське,
адміністративне, кримінальне, міжнародне, кон ституційне право. В інших
випадках помітна взаємодія норм різних галузей права і законодавства.
Так, у земель ному або природоохоронному праві чітко проявляється
взаємодія цивільно-правових, адміністративно-правових і
кримінально-правових норм.

Спостерігається «проникнення» адміністративного права в сферу інших
правових галузей. В основі такого явища — фактична наявність
управлінських відносин у предметі тієї чи іншої галузі права. Тому
навіть у цивільно му законодавстві є хоч і невелика, але ж певна
кількість адміністративно-правових за своєю сутністю норм.

Адміністративне право з урахуванням специфічних особливостей
державно-управлінської діяльності як пра вової форми реалізації
виконавчої влади, охоплює своїм регулятивним впливом надзвичайно широке
коло су спільних відносин управлінського типу. Таким чином, чітко
проявляється багатоманітність адміністративно-правового регулювання.
Приміром, фінансове право ре гулює суспільні відносини, які суворо
обмежені рамками його предмета.

Адміністративне право таких суворих меж не має. Від повідно, важко
знайти будь-яке спеціальне питання, яке можна було б назвати винятково
адміністративно-право вим, тобто таким, що не зачіпає інтереси правових
галу зей. Фактично з усіх боків нас «оточують» норми, перш за все,
адміністративного права. Хоча цей висновок здається з першого погляду
парадоксальним, проте, він має міцне підґрунтя. Якщо, наприклад, у цьому
плані вести мову про громадянина, то найбільш широкими і різноманітними
є його адміністративна право- і дієздатність: народження, навчання,
практична робота, взаємовідносини з соціаль ними, комунальними,
медичними, транспортними, право охоронними та іншими службами — на всіх
цих процесах обов’язково позначається відповідний регулятивний вплив
адміністративного права.

Сфера державного управління не ізольована від дії норм інших галузей
права, якими регулюються відповідні суспільні відносини, які не охоплені
предметом адмініст ративного права. Так виникає взаємодія різних
правових галузей.

Найбільш тісно адміністративне право взаємодіє з кон ституційним
(державним) правом. Будучи провідною га луззю, конституційне право
закріплює основні принципи організації та функціонування виконавчої
влади, місце її суб’єктів у державному механізмі, правові основи їх фор
мування і взаємовідносин з суб’єктами інших гілок єдиної державної
влади; права і свободи людини і громадянина, значна частина яких
практично реалізується у сфері дер жавного управління. Отже, норми
конституційного права є основою для вироблення адміністративно-правових
норм.

Адміністративне право їх деталізує і конкретизує. При цьому воно
визначає правовий механізм реалізації прав і свобод громадян,
компетенцію різних ланок системи ви конавчої влади;
адміністративно-правовий статус конкрет них учасників управлінських
відносин і адміністративно-правові засоби їх захисту; форми і методи
державно-управ лінської діяльності, основи її галузевої і міжгалузевої,
регіональної і місцевої організації тощо.

Адміністративне право тісно стикається з цивільним правом, оскільки
обидві галузі регулюють відносини май нового характеру. Однак норми
цивільного права регулю ють ті відносини, в яких сторони рівноправні, а
норми ад міністративного права — відносини, які будуються на під
порядкованості однієї сторони другій.

Певні зв’язки є також з трудовим правом у сфері регу лювання службових
відносин. Норми трудового права ви значають статус службовців як
учасників трудового проце су. Норми ж адміністративного права регулюють
держав но-службові відносини: умови вступу на державну службу, порядок
її проходження, правила користування службови ми документами,
повноваження посадових осіб щодо ор ганізації трудового процесу тощо.

Адміністративне право тісно пов’язано з фінансовим правом. Власне,
фінансове право своїм народженням зо бов’язане державному,
адміністративному і частково ци вільному праву. Фінансове право регулює
відносини у сфері фінансової діяльності держави, насамперед, діяль ності
щодо акумулювання і розподілу коштів, що станов лять національний доход
держави. Для регулювання відно син, які тут виникають, використовується
адміністратив но-правовий метод. Однак фінансове право визнане
самостійною галуззю, оскільки регулювання мобілізації, розподілу і
використання коштів у державних інтересах має велике значення і
специфічні особливості. Таким чи ном, коли йдеться про розподіл фінансів
— це фінансове право; коли про організацію роботи фінансових органів —
це адміністративне право. Адміністративне право регулює управлінські
відносини в галузі фінансів, а фінансове — самі фінансові відносини як
особливий різновид еконо мічних відносин.

Найбільш .складно здійснити розмежування між адмі ністративним і такими
галузями права, як земельне, при родоохоронне, сільськогосподарське,
митне, підприєм ницьке. Механізм їх співвідношення полягає в тому, що
значна частина відносин, які стосуються предмета зазна чених галузей,
регулюється нормами адміністративного права і притаманними йому
методами.

Межі норм кримінального і адміністративного права визначаються
характером і спрямованістю відповідних заборон.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *