Складання проекту Державного бюджету України (реферат)

Складання проекту Державного бюджету України

Згідно зі ст. 116 Конституції України проект закону про Державний бюджет
України розробляє Кабінет Міністрів України (далі — КМУ). Складання
проектів бюджетів усіх рівнів належить до компетенції органів виконавчої
влади і відбувається відповідно до прогнозу й програм
соціально-економічного розвитку України. Конституційне встановлення
повноваження КМУ на розробку проекту закону про Державний бюджет наділяє
його виключним правом серед суб’єктів права законодавчої ініціативи у
Верховній Раді України (ст. 93 Конституції України), на внесення проекту
закону про Державний бюджет в цілому на розгляд і затвердження його
Верховною: Радою України. Це не позбавляє права інших суб’єктів права
законодавчої ініціативи вносити зміни й доповнення до поданого КМУ
проекту закону про Державний бюджет у передбаченому законодавством
порядку. Але проект Державного бюджету в цілому розробляється І
подається до Верховної Ради України тільки Кабінетом Міністрів України.

КМУ щороку в травні після розгляду підготовлених Міністерством фінансів
прогнозних показників проекту державного бюджету на майбутній бюджетний
період та розроблених Міністерством економіки попередніх Основних
прогнозних макропоказників економічного й соціального розвитку України
приймає постанову про основні засади складання проекту Державного
бюджету України.

У постанові КМУ визначаються завдання щодо розробки прогнозу
соціально-економічного розвитку України і проекту Державного бюджету на
планований рік.

Уряд України дає завдання центральним органам виконавчої влади розробити
розрахунки і обгрунтування ставок рентних та інших обов’язкових платежів
і подати КМУ проекти законодавчих актів з цих питань, установлює
конкретні терміни подання необхідних документів.

Кабінет Міністрів України встановлює терміни доведення своїх настанов
Міністерством фінансів до головних розпорядників бюджетних коштів.
Головним розпорядникам дається завдання здійснити перегляд видів
діяльності та інвентаризацію видатків, що покриваються бюджетними
коштами, розподілити граничні обсяги видатків загального фонду проекту
Державного бюджету на планований рік за пріоритетними бюджетними
програмами для забезпечення виконання своїх основних функцій та
реалізації державних програм. Головним розпорядникам Уряд доручає
розглянути питання щодо можливості фінансування окремих програм за
рахунок небюджетних коштів, розширити надання платних послуг,
оптимізувати структуру і кількісний склад установ та організацій, що
належать до сфери управління.

Базовими показниками для формування Державного бюджету виступають обсяг
Валового Внутрішнього Продукту (далі — ВВП) і темпи його зростання в
майбутньому періоді, можлива інфляція та інші дані.

Міністерство фінансів розробляє і подає Кабінету Міністрів основні
характеристики й дані про видатки державного бюджету на планований рік
за показниками функціональної класифікації видатків.

Державний комітет статистики України подає Міністерству економіки,
Міністерству фінансів статистичну інформацію за показниками, узгодженими
з Мінфіном та Мінекономіки та забезпечує надання територіальним органам
статистичної інформації, необхідної для розробки прогнозів і проектів
місцевих бюджетів, а також подає Міністерству економіки звітні дані за
узгодженими показниками фінансового балансу.

Пенсійний фонд України та Фонд соціального страхування, Фонд
загальнодержавного соціального страхування на випадок безробіття, Фонд
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань до 15 липня направляють проекти своїх кошторисів
на розгляд до Міністерства праці і соціальної політики та Міністерства
фінансів, а до 15 серпня планованого року подають проекти кошторисів
разом із висновками цих міністерств щодо проектів кошторисів зазначених
фондів і щодо узгодження їх із проектом Державного бюджету.

Державні замовники державних цільових програм на підставі граничних
обсягів бюджетного фінансування розробляють і подають Міністерству
економіки, Міністерству фінансів, Міністерству освіти й науки або іншим
міністерствам залежно від теми програми обґрунтування на фінансування в
планованому році державних цільових програм.

Відповідає за складання проекту Державного бюджету Міністр фінансів.
Проекти бюджетів складаються з урахуванням необхідності досягнення
мінімальних державних соціальних стандартів на основі нормативів
фінансових витрат на надання послуг органами держави та органами
місцевого самоврядування. Міністерство фінансів України виконує
практично всі основні функції, пов’язані як із формуванням, так і з
виконанням бюджету. Воно складає проект бюджету, бере участь у
формуванні проектів позабюджетних фондів, забезпечує методичне
керівництво стосовно інших органів виконавчої влади щодо їх участі в
складанні проекту бюджету та в його виконанні, визначає основні
методичні засади бюджетного планування, які використовуються для
підготовки бюджетних запитів і розроблення пропозицій проекту Державного
бюджету України.

Міністерство фінансів України при виробленні пропозицій проекту
Державного бюджету бере за основу основні макропоказники економічного та
соціального розвитку на наступний бюджетний період, розроблені
Міністерством економіки України, та аналіз виконання бюджету в поточному
бюджетному періоді. Це дає можливість визначити загальний рівень доходів
і видатків бюджету і дати оцінку обсягу фінансування бюджету для
складання пропозицій проекту Державного бюджету. Міністерство фінансів і
Міністерство економіки України працюють кілька місяців для того, щоб
мати можливість подати пропозиції проекту Державного бюджету з тим, щоб
скласти проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний
бюджетний період, який представляє Верховній Раді

Україні КМУ.

Міністерство фінансів у тижневий термін після одержання постанови КМУ
доводить до відома головних розпорядників граничні обсяги видатків
загального фонду проекту Державного бюджету України на планований рік,
виходячи з прогнозного обсягу ресурсів разом з інструктивними
документами, необхідними для складання бюджетних запитів на планований
рік. Термін подання бюджетних запитів визначається постановою Уряду.
Міністерство фінансів не враховує під час розгляду бюджетних запитів
видатки, якщо головні розпорядники неналежним чином їх обґрунтовують або
порушують вимоги, встановлені Міністерством фінансів у інструктивних
документах1.

Бюджетний кодекс (ст, 33) встановив, що не пізніше 1 червня або
наступного за цією датою дня пленарних засідань Верховної Ради України
відбуваються парламентські слухання з питань бюджетної політики на
наступний бюджетний період. Із доповіддю про Основні напрями бюджетної
політики на наступний бюджетний період виступає Прем’єр-міністр або за
його дорученням Міністр фінансів України2.

Для ознайомлення депутатів і Комітету Верховної Ради з питань бюджету з
проектом Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний
період КМУ подає його не пізніше, ніж за чотири робочих дні до початку
парламентських слухань до Верховної Ради України.

Проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний
період містить пропозиції КМУ щодо: граничного розміру дефіциту
(профіциту) Державного бюджету України у відсотках до прогнозного
річного обсягу ВВП (як правило, не більше 2%). Ст. 96 Конституції
України встановила, що наша держава прагне до збалансованості бюджету,
тому Бюджетний кодекс дозволяє прийняття Державного бюджету тільки за
умови наявності обгрунтованих джерел фінансування дефіциту і дозволяє
КМУ звертатись із пропозицією до Верховної Ради України щодо внесення до
Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період
граничного розміру дефіциту Державного бюджету України у відсотках до
прогнозного річного обсягу ВВП. Як відомо, потреби на витрати коштів у
держави щороку зростають.

Через бюджет одержують фінансування галузі з низькою рентабельністю. За
рахунок бюджету фінансується невиробнича сфера та перерозподіляються
доходи між областями, містами, районами, селами. Таким чином через
бюджет розподіляється велика частина національного доходу, тому КМУ
після подання йому попереднього проекту державного і зведеного бюджету
для того, щоб зробити прогнозні дані для проекту Державного бюджету на
майбутній рік, направляє до Верховної Ради України дані про частки
прогнозного річного обсягу ВВП, що перерозподіляються через зведений
бюджет, для включення до Основних напрямів бюджетної політики на
наступний бюджетний рік.

До проекту Основних напрямів бюджетної політики КМУ включає граничний
обсяг державного боргу та його структуру. Бюджетний кодекс у ст. 18
визначає величину основної суми державного боргу: не більше 60 відсотків
фактичного річного обсягу ВВП України.

F ‚ D

H

f

?????¤?¤?$?????-?надання державних гарантій при одержанні кредитів
суб’єктами підприємницької діяльності та заборони реструктуризації або
списання заборгованості за кредитами, залученими державою, або під
державні гарантії. Політика управління державним боргом повинна
спрямовуватися на пом’якшення термінів платежів, поліпшення структури
боргу, що потребує наявності в бюджетах нерозподілених доходів
(профіциту), а це можливо тільки за умови високого рівня доходної
частини бюджету та жорсткої політики обмеження видатків.

КМУ вважає за необхідне принципово по-новому підходити до політики
капітальних вкладів держави. Капітальні вклади повинні складати основу
бюджету розвитку, а обсяг їх має бути не менше 1% видатків загального
фонду державного бюджету і спрямовуватися на вирішення загальнодержавних
та регіональних соціально-економічних проблем, пов’язаних із
енергозбереженням, реформуванням земельних відносин, створенням
державної інформаційно-аналітичної системи, будівництвом об’єктів
комунальної та виробничої інфраструктури, соціального призначення, газо-
та водопроводів, запобіганням екологічним катастрофам тощо.

Основним у сфері місцевих бюджетів та міжбюджетних відносин має бути
проведення бюджетної політики, спрямованої на забезпечення гармонійного
поєднання принципів бюджетного унітаризму з елементами децентралізації,
реформування цих відносин з удосконаленням порядку розподілу трансфертів
із Державного бюджету на основі об’єктивних критеріїв, що грунтуються на
чіткому розмежуванні бюджетних повноважень та стабільній системі
закріплення доходних джерел за бюджетами. У складі Державного бюджету
передбачаються обсяги трансфертів для бюджету Автономної Республіки
Крим, обласних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя, міст
республіканського значення Автономної Республіки Крим та обласного
значення і бюджетів районів (685 бюджетів, у тому числі 27 регіональних
бюджетів, 170 бюджетів міст обласного (республіканського Автономної
Республіки Крим) значення та 488 бюджетів районів.

Складаючи проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний
бюджетний період, КМУ повинен на подання Міністерства фінансів України
запропонувати перелік законів або їхніх частин, статей, які можуть
вплинути на збільшення чи зменшення доходів або збільшення видатків
державного бюджету. Ці пропозиції, після схвалення Верховною Радою
України включаються до Закону про Державний бюджет України, який
затверджується Верховною Радою.

Наприклад, Закон України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»
зупинив на 2006 рік (ст. 71.цього Закону) дію окремих норм 31 закону
України та 3 Кодексів.

В основних напрямах бюджетної політики визначаються захищені статті
бюджетів, які, до речі, мають не всі держави. Поступово із зростанням
обсягу виробництва продукції, рівня доходів усіх ланок бюджетної системи
відпаде необхідність внесення до бюджету захищених статей, за якими не
можна протягом бюджетного періоду в разі зменшення доходів проводити
скорочення (секвестр). До таких статей належать:

1)  оплата працівників бюджетних установ;

2)  нарахування на заробітну плату;

3)  придбання медикаментів та перев’язувальних матеріалів;

4)  забезпечення продуктами харчування;

5)  виплата процентів за державним боргом;

6)  трансферти населенню.

Ст. із Бюджетного кодексу не встановила обов’язковості поділу Державного
бюджету на загальний та спеціальний фонд, причому в цій же статті
сказано, що такий розподіл визначається Законом про Державний бюджет.
Підставою для рішення відповідної ради про створення спеціального фонду
у складі місцевого бюджету може бути виключно Закон про Державний
бюджет. Тому КМУ, подаючи проект Основних напрямів бюджетної політики на
наступний бюджетний період, повинен дати обґрунтування необхідності
поділу бюджету на загальний і спеціальний фонди.

Верховна Рада України за результатами слухань приймає постанову про
схвалення або взяття до відома Основних напрямів бюджетної політики на
наступний бюджетний період. Бюджетний кодекс обмежує обсяг пропозицій
Верховної Ради України до проекту Основних напрямів бюджетної політики
на наступний період виключно питаннями, визначеними частиною третьою
цієї статті та відповідними дорученнями КМУ, Це цілком логічно, оскільки
проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний
період складається Міністерством фінансів України І схвалюється КМУ на
підставі прогнозних показників соціально-економічного розвитку поточного
періоду, але цей період охоплює тільки половину року, оскільки термін
подання проекту Основних напрямів бюджетної політики на майбутній
бюджетний період — не пізніше 1 червня. До цього терміну є ще багато
часу і подій, які впливатимуть на показники прогнозованих сум доходів і
видатків Державного бюджету. Основні напрями бюджетної політики на
наступний бюджетний період мають велике значення, бо ст. 39 Бюджетного
кодексу (ч. 1) встановлює, що під час представлення проекту Закону про
Державний бюджет Міністром фінансів Голова Комітету Верховної Ради
України з питань бюджету доповідає про відповідність проекту Закону про
Державний бюджет України вимогам Основних напрямів бюджетної політики на
наступний бюджетний період. Згідно зі ст. 91 Конституції України
Верховна Рада приймає закони, постанови та Інші акти, але Державний
бюджет згідно із ч. II п. 1 ст. 92 Конституції затверджується виключно
законом. Якщо ж Основні напрями бюджетної політики на наступний період
Верховна Рада України буде затверджувати постановою, то навряд чи
логічно буде депутатам вносити зміни до представленого в жовтні (ст. 40)
проекту Закону про Державний бюджет, тому доцільніше за результатами
парламентських слухань Верховній Раді України брати до відома Основні
напрями бюджетної політики на наступний бюджетний період. А Кабінет
Міністрів України, враховуючи Бюджетне послання Президента України і
Основні напрями бюджетної політики на наступний бюджетний період, буде
складати проект Закону про Державний бюджет на наступний бюджетний
період і» як установлено ст. 96 Конституції України, не пізніше 15
вересня кожного року подасть проект Закону про Державний бюджет України
на розгляд і затвердження до Верховної Ради України. Усю практичну
роботу зі складання проекту Державного бюджету здійснює Міністерство
фінансів. Воно проводить аналіз бюджетних запитів і готує проект Закону
про Державний бюджет, розглядає та вживає заходи щодо усунення
розбіжностей із головними розпорядниками бюджетних коштів. Якщо
узгодження не досягнуто, Міністерство фінансів додає свій висновок з
неузгоджених питань до пропозицій розпорядників бюджетних коштів, які
направляються Уряду.

КМУ приймає постанову щодо схвалення проекту Закону про Державний бюджет
на планований рік та подає його з відповідними матеріалами до Верховної
Ради України не пізніше 15 вересня року, що передує плановому.

В 2005 році 20 жовтня Верховна Рада України прийняла рішення щодо
спільного доопрацювання Комітетом з питань бюджету та КМУ проекту закону
про Державний бюджет України на 2006 рік. Уряд підтримав пропозиції
Комітету з питань бюджету щодо: розділу III «Державний борг та
фінансування державного бюджету України», доповнень переліку захищених
статей видатками на оплату комунальних послуг та енергоносіїв;
здійснення видатків на утримання дитячих будинків сімейного типу і
прийомних сімей за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим
бюджетам, надання середньострокових позичок місцевим бюджетам та деякі
інші зміни до статей проекту закону про Державний бюджет України. Але
кабінет Міністрів України принципово не погодився з деякими положеннями
Висновків Комітету з питань бюджету, наприклад, із пропозицією збільшити
дефіцит бюджету до 3 відсотків ВВП, який буде для України критичним, і
покривати його доведеться запозиченнями та іншими пропозиціями, які
значно зменшують Державний бюджет на 2006 рік. Уряд звернувся з цих
питань до Голови Верховної Ради України. Таке звернення було направлене
у Верховну Раду України вперше. Нормативним актом його вважати, на наш
погляд, не можна, бо Конституція України прийняття таких актів Урядом не
передбачає, а закону „Про Кабінет Міністрів України» так і немає (Лист
Кабінету Міністрів України Голові Верховної Ради України. — Урядовий
Кур’єр. — 2005 р. — 25 жовтня. — № 202).

ЛІТЕРАТУРA

Про державну податкову службу в Україні. Закон України від 4 грудня 1990
р. № 509-ХІІ у редакції Закону від 24 грудня 1993 р. № 3813-ХІІ із
змінами та доповненнями.

Про власність. Закон України від 7 лютого 1991 р. № 697-ХІІ із змінами
та доповненнями.

Про зайнятість населення. Закон України від 1 березня 1991 р. № 803-Х1І
із змінами та доповненнями.

Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні. Закон України від
21 березня 1991 р. № 875-ХІІ із змінами та доповненнями.

Про зовнішньоекономічну діяльність. Закон України від 16 квітня 1991 р.
№ 959—XII із змінами та доповненнями.

Про цінні папери і фондову біржу. Закон України від 18 червня 1991 р. №
1201-ХП із змінами та доповненнями.

Про систему оподаткування. Закон України від 25 червня 1991 р., в
редакції Закону України від 18 лютого 1997 р. № 77/97-ВР.

Про охорону навколишнього природного середовища. Закон України від 25
червня 1991 р. № 1264-ХП із змінами та доповненнями.

Про єдиний митний тариф. Закон України від 5 лютого 1992 р. № 2097- XII
із змінами та доповненнями.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *