Систематизація законодавства (реферат)

Тема: Систематизація законодавства

1.Форми систематизації

2.Правовідносини та правосвідомість.

3.Людина, особа, громадянин.

1. Cистематизація законодавства – це діяльність по впорядкуванню чинних
правових актів і проведення їх у певну систему.

Форми систематизації є:

кодифікація;

інкорпорація.

Кодифікація – це систематизація певної групи юридичних норм в єдиному
нормативно-правовому акті. При кодифікації замінюються і скасовуються
старі юридичні норми, встановлюються нові, заповнюються прогалини у
праві, усуваються суперечності між нормами (кодекси).

Кодекси – це єдині внутрішньо-узгоджені за змістом юридично-цілісні,
нормативно-правові акти. Кожний кодекс складається з загальної та
особливої частини. У загальній частині закріплюються єдині для усієї
галузі принципи і положення, Особлива частина вміщує норми, які
регулюють конкретні види.

До кодифікації відноситься кодекси, статути і закони.

Інкорпорація – це систематизація чинних правових актів у одному збірнику
за певним критерієм, тобто за хронологією або за алфавітом. До
інкорпорації відноситься звіт законів. В історії є і така форма
систематизації законодавства, як консолідація – це об’єднання
законодавств декількох країн.

2. Правововідносини – це суспільні відносини урегульовані нормами права
і виражені у взаємних правах та обов’язках суб’єктів права, якими можуть
бути, як фізичні так і юридичні особи. Складові правовідносини:

1.Суб’єкти правовідносин;

2.Юридичний факт;

3.Об’єкт правовідносин.

/iaiiiTHiOOaaaaaaaaaaEE

&

&

dh

B&thдносин може бути особа правоздатна та дієздатна, яка своїми діями
може здійснювати свої права та обов’язки.

б) Юридичні факти — це передбачені законом обставини з настанням яких
виникає, припиняється або змінюється правовідношення. Такі обставини
поділяються на дві групи:

Обставини, що залежать від воді людини;

Обставини, що виникають не залежно від воді людини.

Дії людини бувають правомірні і неправомірні.

в) Об’єкти правовідносин – це конкретна річ, предмет або якесь благо
відносно якого суб’єкти вступають в правові відносини між собою.

Правосвідомість – це сукупність правових поглядів, що виражають
відношення людей до чинного права, його мети завдань, способів та
методів регулювання та уявлення про майбутню правову систему та окремі
норми. Правосвідомість впливає:

процес державотворення;

реалізація права та виконання його приписів;

на формування правової держави;

на створення цивілізованого порядку в країні.

3. Особа – це основний суб’єктів правовідносин. Основні риси особи:

моральні;

політичні;

національні;

набуті знання і навички, культурні звички.

Людина – це розмірна суспільна істота, яка живе в певному соціальному
середовищі, є членом сім’ї, представником соціальної групи та нації.

Не кожна людина є особою, бо особою не народжуються, а стають.

Громадянин – це особа, яка має правовий зв’язок з конкретною державою.

Правовий статус особи та громадянина включає:

права і обов’язки;

гарантії забезпечення та здійснення прав;

виконання обов’язків;

відповідальність за невиконання обов’язків;

статутні правовідносини і принципи їх здійснення.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *