Реферат на тему:
Розкриття і попередження злочинів з використанням пластикових платіжних
засобів. Механізм скоєння і суб’єкти злочинних посягань.
Розрахунки із застосуванням пластикових платіжних засобів лишають
“паперовий слід” (див. Табл.2.2) за яким з метою забезпечення контролю,
виключення фактів шахрайства можна простежити рух коштів держателя
будь-якої картки.
Таблиця 2.2.
Дія “Паперовий слід”
Введення в оборот пластикової картки Договір (контракт) між
банком-емітентом і держателем пластикової картки
Початок розрахунків із застосуванням пластикової карточки в сервісному
або торговому центрі Договір (контракт) між банком-емітентом і
сервісним або торговим центром
Розрахунок у сервісному або торговому центрі з застосуванням
пластикової картки Рахунок (сліп) сервісного або торгового центру (має
підпис держателя пластикової картки), який направляється в банк-емітент
пластикової картки
При вчиненні шахрайства з пластиковими картками злочинці можуть діяти,
зовні не порушуючи традиційної процедури користування карткою. Це
відбувається, коли використовуються способи, у яких не приймає участі
персонал сервісних точок.
У тих випадках, коли злочинці вступають у зговір з персоналом сервісних
точок або банків, механізм порушується. З традиційного порядку
проведення операцій із платіжною карткою можуть випадати окремі ланки.
Докладніше про це сказано при розгляді окремих способів злочинних
посягань.
Підготовка і здійснення злочинних посягань з використанням пластикових
платіжних засобів включає певний набір елементів, які визначають спосіб,
і можуть містити:
а) знання умов придбання і використання платіжних пластикових засобів і,
зокрема, тих, за допомогою яких планується вчинення крадіжок. Вміння
шахрая триматися впевнено, виглядати зовні так само як більшість
клієнтів, тобто “ввійти в роль”, щоб не викликати підозру
обслуговуючого персоналу і не стати об‘єктом їх пильної і підвищеної
уваги;
б) наявність (в залежності від способу посягань):
– справжньої пластикової (кредитної або дебетової) картки;
– бланків рахунків (сліпів);
– імен держателів і номерів банківських рахунків, які планується
використовувати при вчиненні злочинного посягання;
– матеріалів для виготовлення повністю або частково підроблених
пластикових карток;
– обладнання для виготовлення таких карток;
– обладнання для рекодування і знищення первинної інформації на
магнітній стрічці з метою зміни номера картки і терміну її дії. При
цьому зміст лицьової сторони картки може не збігатися з інформацією на
магнітній стрічці (для цього використовуються викрадені реальні картки з
голограмою та іншими засобами захисту і з реальною інформацією, взятою
з іншої картки);
– спільників у сервісних точках обслуговування;
– спільників у банках-емітентах пластикових карток або серед розробників
систем захисту;
– спільників на пошті для викрадення карток, які пересилаються поштою
або одержання від них інформації з метою забезпечення шахрайських дій;
в) зв’язки:
з особами, які збувають викрадені картки;
з персоналом сервісних точок, де приймаються до обслуговування ті або
інші пластикові платіжні засоби;
г) навики підробки підпису на рахунку або роздруковці касового термінала
від імені іншої особи відповідно до зразка, який є на картці;
д) наявність документів на ім’я держателя картки.
Свою специфіку має механізм вчинення крадіжок коштів шляхом шахрайських
операцій, які мають умовну назву “чистий пластик” або “біла кредитна
картка” (White Plastic Crime).
Підробленими вважаються пластикові картки, виготовлені виробниками, що
не мають на це спеціального дозволу. Вони виготовляються з використанням
подібних методів друку, а іноді і тих же самих засобів захисту, які
використовуються для справжніх кредитних карток.
Повна підробка пластикової платіжної картки – це складна і дорога
справа, тому цей спосіб, як правило, використовується організованими
злочинними групами, які послідовно здійснюють такі дії:
– добувають інформацію про реальний рахунок у банку (ці дані можуть бути
отримані навіть із копії рахунків за товари, знайдених випадково) або
картку з великим кредитом;
– здобувають чисті пластикові заготовки;
– вибивають (ембосують) на заготовці рельєфне зображення номера
реального рахунку;
– пред’являють картку в торгові і (або) сервісні точки і отримують товар
чи послуги.
Кредити по таких картках звичайно використовуються повністю
(практикується придбання дорогих товарів), потім картка знищується.
Пластикові картки, викрадені у їх держателів в одній країні, можуть бути
використані в іншій. Злочинці пред’являють для оплати товарів і послуг
ці пластикові картки, видаючи себе за їхніх законних держателів,
розписуючись від їхнього імені в рахунках, які оформляються, і
пред’являючи підроблені посвідчення особи зі своєю фотографією.
Так, наприклад, Головним Управлінням внутрішніх справ м.Москви
встановлено, що два громадянина Росії в період перебування в США
придбали кредитну картку на ім’я громадянина США і з серпня 1990 по
лютий 1991 р. пред’являли цю картку для оплати товарів і послуг у містах
Москві, Мінську, Санкт-Петербурзі, видаючи себе за громадянина США
(законного держателя кредитної картки компанії Visа International) [93].
Як уже згадувалося вище, із метою профілактики злочинів банки- емітенти
періодично інформують мережу організацій, що приймають картки до оплати,
про номери карток, визнаних недійсними: украдених, загублених, повністю
підроблених, фальшивих. Така інформація доводиться у вигляді списку
номерів недійсних карток, який називають “стоп-лист”. Платежі за
недійсними картками не повинні проводитися, тому співробітникам
підприємств необхідно регулярно (не рідше одного разу на тиждень)
одержувати “стоп-листи” із переліком недійсних карток.
Підготовка і вчинення злочинних посягань з використанням пластикових
платіжних засобів потребує певних знань в області: механізму
використання пластикових карток, їхніх функціональних характеристик,
видів, технічних вимог до оформлення, системи захисту пластикових
карток, застосування спеціальних прийомів і засобів друку,
розпізнавальних ознак, застосування високотехнологічних захисних ознак
(у тому числі магнітного контролю).
Набір знань диктується обраним зловмисниками способом учинення посягання
або навпаки – наявний набір знань диктує вибір способу. Одній особі
досить складно вирішити весь комплекс проблем, що виникають. Тому
нерідко, на етапі підготовки до вчинення злочину і на етапі його
реалізації діють різні особи. Так, крадіжки пластикових платіжних
засобів вчинюють проститутки, кишенькові злодії, квартирні злодії,
обслуговуючий персонал готелів. Ці особи частіше усього збувають
викрадені картки, не ризикуючи безпосередньо заволодіти матеріальними
цінностями або просто не маючи достатніх знань для закінчення
шахрайської операції.
На наступному етапі частіше усього діють працівники сервісних
підприємств, до яких пластикові картки або сліпи надходять від осіб, що
їх викрали або через посередників.
Без створення угрупувань злочинні посягання можуть здійснювати самі
власники карток або працівники банків, що заявили про втрату картки, яка
належить їм або знаходиться в їхньому веденні.
Серед учасників викрадання карток можуть бути працівники поштових
установ, злочинні групи вантажників в аеропортах, які діють за
завданнями організованих злочинних угрупувань і вилучають картки з
поштових відправлень. Таку групу було викрито в аеропорті Шереметьєво-2
[93].
Таким чином, класифікація суб’єктів шахрайства з використанням
пластикових платіжних засобів, може бути розглянута за такою схемою:
– персонал обслуговуючих сервісних точок;
– особи, що займаються викраденням карток;
– особи, що використовують загублені картки;
– банківські службовці;
– особи, що займаються виготовленням підроблених пластикових карток;
– особи, що є законними держателями пластикових карток.
Список використаної літератури
Автономное устройство защиты данных в каналах связи глобальных
телекоммуникационнх сетей / В.В.Бойко, А.А.Довыдьков, А.М.Кудин и др. //
Безопасность информации.- 1995.- № 1.- С.33-37.
Аглотков С.А. HP OpenView – як засіб адміністрування банківських систем
// Перспективні банківські технології.- К.: Коміздат, 1997.- С.39.
Алексеев Н.В. Международные валютно-финансовые и кредитные отношения.-
М.: Наука, 1990.
Алексенцев А.И. О подготовке и повышении квалификации специалистов по
защите информации // Вопросы защиты информации.- 1995.- № 1.- С.45-52.
Анализ каналов уязвимости системы RSA / И.Д.Горбенко, В.И.Долгов,
А.В.Потый, В.Н.Федорченко // Безопасность информации.- 1995.- № 2.-
С.22-26.
Андреев А.А. Пластиковые карточки в России // Пластиковые карточки в
России: Сборник / Сост. А.А.Андреев, А.Г.Морозов, Д.А.Равкин.- М.:
БАНКЦЕНТР, 1995.- С.6-65.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
