.

Розголошення комерційної таємниці (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
137 948
Скачать документ

Реферат на тему

Розголошення комерційної таємниці

Стаття ККУ 232:

Умисне розголошення комерційної таємниці без згоди її власника особою,
якій ця таємниця відома у зв’язку з професійною або службовою
діяльністю, якщо воно вчинене з корисливих чи інших особистих мотивів і
завдало істотної шкоди суб’єкту господарської діяльності,— карається
штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною
діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до
двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

1. Об’єкт злочину аналогічний об’єкту злочину, передбаченого ст. 231.

Про поняття комерційної таємниці див. коментар до ст. 231.

2. Об’єктивна сторона злочину полягає у діях, якими комерційна таємниця
піддається розголошенню, тобто доводиться до відома сторонніх осіб (хоча
б однієї особи), та наслідках у вигляді спричинення істотної шкоди
суб’єкту господарської діяльності.

Розголошення може бути, здійснене будь-яким способом (усно, письмово, із
застосуванням засобів зв’язку, через друковані чи інші засоби масової
інформації, через комп’ютерні мережі тощо). Про поняття розголошення
таємниці див. також коментар до ст, ст. 132 145, 168, 328.

Розголошення зазначеної інформації утворює склад даного злочину за
умови, якщо воно вчинене без згоди власника таємниці.

Під згодою на розголошення комерційної таємниці слід розуміти чітко
виражену згоду на це громадянина-підприємця, керівника (іншої
уповноваженої особи) чи керівного органу юридичної особи — власника
таємниці.

Не визнається розголошенням передача (ознайомлення) службовою особою
органу державної влади (слідчим, прокурором, суддею тощо) іншим особам
відомостей, що є комерційною таємницею, якщо така передача
(ознайомлення) є наслідком виконання вимог закону наприклад, направлення
слідчим матеріалів кримінальної справи, в якій містяться отримані ним
відомості, що є комерційною таємницею, для ознайомлення прокурору чи
направлення такої кримінальної справи прокурором до суду, що призводить
до ознайомлення з цими відомостями судді). Водночас повідомлення цими
особами комерційної таємниці іншим особам, що не обумовлювалось
виконанням ними своїх службових обов’язків, кваліфікується за ст. 232.

Злочин є закінченим з моменту спричинення власникові комерційної
таємниці істотної шкоди. Істотна шкода є оціночним поняттям.

3. Суб’єктом злочину може бути особа: 1) якій комерційна таємниця стала
відома внаслідок її особливих взаємовідносин з власником таємниці
(наприклад, службова особа господарського товариства, член спостережної
ради, ревізійної комісії, співвласник відповідної юридичної особи тощо);
2) яка є представником контрагента чи партнера відповідного суб’єкта
господарської діяльності і отримала інформацію, що є комерційною
таємницею, під умовою її нерозголошення; 3) яка є службовою особою
органу державної влади (зокрема слідчим, прокурором, суддею) і отримала
відповідні відомості на підставі закону під час виконання своїх
службових обов’язків.

4. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і
корисливим чи іншим особистим мотивом. Іншим особистим, мотивом може
бути прихильність чи, навпаки, неприязнь до певної особи, бажання
зашкодити керівникам або власникам підприємства чи організації, які
чимось образили винного тощо.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020