Роль та значення договорів про виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт (реферат)

Реферат на тему:

Роль та значення договорів про виконання науково-дослідних,
дослідно-конструкторських і технологічних робіт

В умовах переходу України до ринкової економіки зростає роль і значення
договорів взагалі як правового засобу регулювання майнових відносин у
суспільстві. Проте і в минулі часи договір досить широко застосовувався
у цивільному обороті, хоч його значення за планово-розподільчої системи
було істотно принижене. Але якщо вести мову про правове регулювання
відносин у галузі науково-дослідної та конструкторсько-технологічної
діяльності, то в зазначеній царині договір майже не застосовувався як
правовий регулятор. Усі відносини в цій галузі визначалися плановим
завданням.

Відсутність договірно-правового регулювання суспільних відносин у
науково-технічній діяльності зумовила настання досить серйозних
негативних наслідків. Планове завдання не завжди своєчасно
забезпечувалося фінансовими та матеріальними ресурсами, процвітала
взаємоамністія, майже не застосовувалися цивільно-правові санкції тощо.
Зазначені фактори зумовили потребу радикального поліпшення правового
регулювання у цій галузі діяльності. Тому керівництво колишнього СРСР
змушене було вжити ряд необхідних заходів для підвищення ефективності
науково-технічної діяльності. Серед цих заходів було визнання договору
як основної форми врегулювання відносин у зазначеній галузі.

Науково-технічна діяльність — це науково-дослідна творчість і
перетворення її результатів на безпосередньо продуктивну силу. Це,
безумовно, творча діяльність, спрямована на пізнання навколишнього
середовища і використання накопичених знань для потреб людини.
Результати цієї діяльності і становлять предмет договорів на їх
створення і використання. Коло цих результатів необмежене, і з розвитком
науки і техніки воно безперечно розширюватиметься. Сьогодні — це
будь-які результати технічної творчості — винаходи, корисні моделі,
промислові зразки, ноу-хау, селекційні досягнення, науково-технічна
інформація та інші об’єктивні результати безмежної науково-технічної
творчості людини.

В умовах ринкової економіки суспільні відносини по створенню і
використанню науково-технічних досягнень регулюються цивільно-правовими
договорами. Це визначається політикою держави в галузі науки і техніки в
період переходу до ринкової економіки, до регульованого ринку.
Науково-дослідні, дослідно-конструкторські, конструкторсько-технологічні
організації у нових умовах господарювання переведено на повний
господарський розрахунок і самоокупність.

Ринкова економіка надає широкі можливості для реалізації своїх знань і
здібностей. Нова Конституція України гарантує громадянам свободу
літературної, художньої, наукової і технічної творчості, забезпечує
надійний захист інтелектуальної власності, їхніх авторських, моральних і
матеріальних інтересів, що виникають у зв’язку з різними видами
інтелектуальної діяльності. Держава всіляко сприяє розвиткові науки і
техніки (ст. 54 Конституції України).

У галузі науки держава бере на себе фінансування фундаментальних
досліджень і підтримку необхідних для їх здійснення структур,
найважливіших організацій, що забезпечують розвиток сучасних технологій
та перспективних розробок, здатних революціонізувати технологію у
галузях народного господарства.

При цьому перетворення, що проводяться у галузі науки, мають
здійснюватися на основі нерозривної єдності політичних перетворень
суспільства, економічних реформ і прискорення науково-технічного
прогресу. Тому важливо врахувати, щоб при переході до ринку не допустити
розтринькування науково-технічного потенціалу, особливо в частині, що
забезпечує розвиток довготривалих, стратегічно важливих для України
напрямів. З одного боку, головним критерієм економічних заходів по
формуванню ринкових відносин має бути їх вплив на підвищення
сприйнятливості виробництва до науково-технічних досягнень, стимулювання
творчої ініціативи і підприємництва, з другого — необхідно посилити роль
держави у збереженні інтелектуального потенціалу, розвиток пріоритетних
напрямів науково-технічного прогресу, особливо в перехідний період.

У той же час переважна більшість прикладних досліджень і розробок
провадитиметься на комерційних засадах. Формується ринок
науково-технічної продукції, проводиться реорганізація системи установ,
які здійснюють науково-технічну діяльність.

Саме наукові організації несуть всю повноту відповідальності за
реалізацію у дослідженнях і розробках перспективних вимог до технічного
рівня і якості продукції (робіт і послуг), їх відповідність світовим
стандартам і конкурентоздатність на світовому і внутрішньому ринку.
Чинне законодавство об’єднало результати науково-технічної творчості в
одному понятті «науково-технічна продукція» і визнало її товаром.
Основними джерелами науково-технічного і соціального розвитку та
матеріального стимулювання (оплати праці) науково-дослідної чи
проектно-конструкторської організації має стати її прибуток (доход).

З метою підвищити відповідальність науково-дослідних і
проектно-конструкторських організацій у своєчасному задоволенні вимог
замовника та посилити роль споживача у визначенні тематики,
науково-технічного рівня, якості і строків виконання досліджень і
розробок необхідно радикально підняти роль договірних відносин. Договір
має стати основним документом, що регламентує відносини
науково-технічних організацій із замовниками науково-технічної
продукції.

Слід відзначити, що чинний ЦК України не містить норм, які б регулювали
відносини між зазначеними сторонами. Ці відносини регулювалися тільки
союзним законодавством. Відповідного законодавства Україна поки що не
має. При викладенні навчального матеріалу щодо цих відносин ми
керуватимимося нормами проекту ЦК України.

Договори на виконання науково-дослідних і конструкторських робіт1 дуже
близькі до підрядних договорів. Тому їх іноді відносять до останніх. Між
ними справді багато спільного. Передусім, як і у підрядних, у зазначених
договорах йдеться про виконання певної роботи. Тому сторони так і
називаються — виконавець (підрядчик) і замовник. Проте характер робіт,
що виконуються за цими договорами, і особливо їх результати, настільки
відрізняються, що звести підрядні і договори на виконання
науково-технічних робіт до одного типу договорів немає підстав.

Так, наприклад, предметом договору підряду завжди є звичайні
господарські, виробничі і тому подібні роботи. Іншими словами, виконання
обумовлених договором підряду робіт належить за своїм характером до
основного виду виробничої діяльності підрядчика. Він виконує лише ті
роботи, для виконання яких створено дану підрядну організацію. Це має
значення для чіткого визначення умов договору підряду, оскільки протягом
тривалого часу вироблено певні стандарти щодо того чи іншого виду робіт,
які постійно повторюються. У підрядних договорах на виконання звичайної
роботи завжди мають бути чітко передбачені конкретні результати цих
робіт, чого немає у договорах на виконання науково-технічних робіт.
Предметом договору на виконання науково-технічних робіт є
науково-дослідні, проектно-конструкторські, технологічні та інші роботи,
результати яких не завжди можна передбачити. Якщо у договорах на
виконання конструкторських чи технологічних робіт цей результат ще можна
певним чином передбачити, то у договорах на виконання науково-дослідних
робіт напевне визначити, який результат можна очікувати

Переклад російського вислову «научно-исследовательские и
опытно-конструкторские работы українською мовою — науково-дослідні і
дослідно-конструкторські роботи». Проте, такий переклад не точно
відображає зміст зазначеного вислову. Іноді цей вислів перекладають як
«науково-дослідні і пошуково-конструкторські роботи». У Законі України
«Про основи державної політики в сфері науки і науково-технічної
Діяльності» вживається виспів «науково-технічна діяльність, цю включає
фундаментальні і прикладні наукові дослідження, а також доведення
результатів до стадії їх практичного використання (п. 3 ст. 1). Оскільки
науково-технічна діяльність за своїм змістом відповідає вислову
«науково-технічні роботи» (діяльність — це і є робота), то вважаємо, що
замість вислову «науково-дослідні, дослідно-конструкторські і
технологічні роботи» краще вживати «науково-технічні роботи».

Отже, у договорі на виконання науково-дослідних чи інших
науково-технічних робіт предметом договору є творчий пошук, результат
якого заздалегідь передбачити неможливо. Безумовно, сторони у зазначених
договорах можуть і зобов’язані чітко формулювати основні вимоги, яким
має відповідати наукова розробка, зразки чи технологія, що створюються
відповідно до укладених договорів. Проте виконавці зазначених робіт
напевне не можуть гарантувати досягнення очікуваних результатів. Як уже
зазначалося, одержання в результаті здійснення обумовлених договором
робіт не того результату, який був запрограмований, не є порушенням
договору. Цей негативний результат має розглядатися як один із можливих
варіантів виконання договору.

Наведені фактори обумовлюють різний зміст прав та обов’язків цих двох
типів договорів, а також різну відповідальність сторін. У договорах на
виконання науково-дослідних робіт ризик неможливості одержати очікуваний
результат лежить на замовникові. У підрядних договорах ризик випадкової
неможливості передати замовникові готовий результат роботи лежить на
підрядчику — немає результату, немає оплати.

Ще одна досить важлива особливість договорів на виконання
науково-технічних робіт полягає в тому, що у процесі виконання цих робіт
можуть бути одержані результати, які мають ознаки об’єктів права
інтелектуальної власності. Це можуть бути наукові твори (об’єкти
авторського права), винаходи, промислові зразки, корисні моделі, секрети
виробництва (об’єкти права промислової власності), умови використання
яких визначаються законодавством, а не договорами. Такі результати не
можна одержати внаслідок виконання підрядних договорів. Усі наведені
особливості договорів на виконання науково-технічних робіт дають
підставу визнати їх самостійним типом договорів.

Договори на виконання науково-технічних робіт дещо подібні до
ліцензійних договорів. Обидва типи договорів опосередковують відносини
по використанню результатів науково-технічної діяльності. Проте між ними
є істотна відмінність, яка полягає в різних предметах договору. Предмет
ліцензійного договору — готові результати науково-технічної діяльності,
які мають бути передані третім особам для використання. Предмет договору
на виконання науково-технічних робіт — лише розробка, створення цих
самих результатів.

Різні предмети зазначених типів договорів зумовлюють різний зміст прав
та обов’язків сторін, їх відповідальності тощо.

За своїм змістом до договорів на виконання науково-технічних робіт
наближаються авторські договори на створення наукових творів. Проте вони
різняться між собою передусім метою. Авторській договір спрямований на
придбання прав на використання наукового твору, який буде створено у
майбутньому, на його використання і розповсюдження, переклад тощо. Мета
договорів на виконання науково-технічних робіт полягає в тому, щоб
силами виконавця розв’язати певні наукові проблеми, які виникли у
практичній діяльності замовника.

Істотні умови договору на виконання науково-технічних робіт. Такими
умовами є предмет, сторони, ціна та строки. Безумовно, сторони можуть
передбачити й інші умови аби лише вони не суперечили чинному
законодавству. Такі умови можуть бути найрізноманітніші, але вони
головним чином обумовлюються характером науково-технічних робіт. Так, у
договорах на виконання дослідно-конструкторських робіт мають бути
передбачені технічні параметри, яким має відповідати та чи інша
розробка.

Великі за обсягом роботи можуть виконуватися поетапно, що також має бути
передбачено у договорі.

QHVHZ6[H_oooooooeeeeeeeeeeeeeeeeeeee

?n›c???? e¤o?O¬ ±Jµl·??’»p?

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *