Робота за сумісництвом. Тимчасове виконання обов’язків на посаді. Переведення на іншу роботу. Переміщення працівника на інше робоче місце. Відсторонен

Робота за сумісництвом. Тимчасове виконання обов’язків на посаді.
Переведення на іншу роботу. Переміщення працівника на інше робоче місце.
Відсторонення від роботи: поняття та значення.

ПРО РОБОТУ ЗА СУМІСНИЦТВОМ ПРАЦІВНИКІВ ДЕРЖАВНИХ ПІДПРИЄМСТВ, УСТАНОВ І
ОРГАНІЗАЦІЙ

(Постанова Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 р. № 245 — ЗП №
9 (1993), ст. 184, Бюлетень Мінпраці № 5 (1993) із доповненнями,
внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1996р. №
1033 — Бюлетень Мінпраці №9-10 (1996))

Опубліковано: «Урядовий кур’єр», № 54, 1993 рік.

Відповідно до статті 18 Декрету Кабінету Міністрів України «Про оплату
праці» Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Установити, що робітники, спеціалісти і службовці державних
підприємств, установ і організацій мають право працювати за
сумісництвом, тобто виконувати, крім своєї основної, іншу роботу на
умовах трудового договору. На умовах сумісництва працівники можуть
працювати на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або
у громадянина у вільний від основної роботи час.

Для роботи за сумісництвом згоди адміністрації за місцем основної роботи
не потрібно.

Обмеження на сумісництво можуть запроваджуватися керівниками державних
підприємств, установ і організацій разом з профспілковими комітетами
лише щодо працівників окремих професій та посад, зайнятих на важких
роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці,
додаткова робота яких може призвести до наслідків, що негативно
позначаються на стані їхнього здоров’я та безпеці виробництва. Обмеження
також поширюються на осіб, які не досягли 18 років, та вагітних жінок.

2. Установити, що тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати
чотирьох годин на день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом
протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого
часу

Оплата праці сумісників провадиться за фактично виконану роботу.

(У редакції ПКМ № 103.3 від 31.08.96)

3. Відпустка на роботі за сумісництвом надається одночасно з відпусткою
за основним місцем роботи.

4. Установити, що окрім працівників, яким законодавчими актами
заборонено працювати за сумісництвом, не мають права працювати за
сумісництвом також керівники державних підприємств, установ і
організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (цехів,
відділів, лабораторій тощо) та їхні заступники) за винятком наукової,
викладацької, медичної і творчої діяльності).

5. Доручити Міністерству праці разом з Міністерством юстиції та
Міністерством фінансів розробити і затвердити положення про умови роботи
за сумісництвом, передбачивши в ньому особливості застосування цієї
постанови для окремих категорій працівників (наукових, медичних і
фармацевтичних працівників, професорсько-викладацького складу та інших),
а також визначити перелік робіт, що не вважаються сумісництвом.

6. Визнати такими, то втратили чинність, розпорядження Ради Міністрів
УРСР від 29 вересня 1988 р. № 433 та від 8 жовтня 1990 р. № 458.

(Накат Мінпраці, Мінюсту і Мінфіну від 28.06.93р. № 43 — Бюлетені,
Мінпраці № 8 (1993)) Зареєстровано н Міністерстві юстиції ЗО червня
1993р. № 76

Відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від З квітня
1993 р. № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних
підприємств, установ і організацій» Міністерство праці. Міністерство
юстиції і Міністерство фінансів України НАКАЗУЮТЬ:

1. Затвердити Положення про умови роботи за сумісництвом працівників
державних підприємств, установ і організацій, що додається.

2. З прийняттям нього наказу не застосовується постанова Державного
комітету СРСР з праці та соціальних питань, Міністерства фінансів СРСР
та Секретаріату ВЦРПС від 9 березня 1989 р. № 81/604-К-3/6-84 «Про
затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом».

1. Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної,
іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у
вільний під основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в
установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за
наймом.

Для роботи за сумісництвом згоди власника або уповноваженого ним органу
за місцем основної роботи не потрібно.

Не є сумісництвом робота, яка визначена Переліком робіт, що додається до
цього Положення.

2. Обмеження на сумісництво можуть запроваджуватися керівниками
державних підприємств, установ і організацій разом з профспілковими
комітетами лише щодо працівників окремих професій та посад, зайнятих на
важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами
праці, додаткова робота яких може призвести до наслідків, що негативно
позначаться на стані їхнього здоров’я та безпеці виробництва. Обмеження
також поширюються на осіб, які не досягли 18 років, та вагітних жінок.

3. Працівник, якою приймають на роботу за сумісництвом на інше
підприємство, в установу, організацію, повинен пред’явити власнику або
уповноваженому ним органу паспорт.

При прийнятті на роботу, що потребує спеціальних знань, власник або
уповноважений ним орган має право вимагати від працівника пред’явлення
диплома або іншого документа про набуту освіту або професійну
підготовку.

4. Керівники державних підприємств, установ, організацій, їхні
заступники, керівники структурних підрозділів державних підприємств,
установ, організацій (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхні
заступники не мають права працювати за сумісництвом (за винятком
наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності).

Трудові договори, укладені з вищезазначеними працівниками про роботу за
сумісництвом до прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 3
квітня 1993р. № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних
підприємств, установ і організацій», припиняються відповідно /Іо пункту
4 зазначеної постанови.

5. Оплата праці сумісників здійснюється за фактично виконану роботу.

При встановленні сумісникам з погодинною оплатою праці нормованих
завдань на основі технічно обґрунтованих норм оплата провадиться за
кінцевими результатами за фактично виконаний обсяг робіт.

Одержана за роботу за сумісництвом заробітна плата при підрахунку
середнього заробітку за основною роботою не враховується, крім випадків,
передбачених пунктом 10 цього Положення.

6. Відпустка на роботі за сумісництвом надається одночасно з відпусткою
за основним місцем роботи. Оплата відпустки чи виплата компенсації за
невикористану відпустку провадиться сумісникам відповідно до чинного
законодавства.

7. Особам, які працюють за сумісництвом у районах, що постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи, надбавки до заробітної плати
виплачуються в порядку та розмірах, передбачених Законом України «Про
статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи».

8. Звільнення з роботи за сумісництвом провадиться на підставах,
передбачених законодавством, а також у разі прийняття працівника, який
не є сумісником, чи обмеження сумісництва у зв’язку з особливими умовами
та режимом праці, без виплати вихідної допомоги.

9. Запис у трудову книжку відомостей про роботу за сумісництвом
провадиться за бажанням працівника власником або уповноваженим ним
Органом за місцем основної роботи.

10. Заробітна плата на всіх місцях роботи враховується при обчисленні
середнього заробітку:

вчителям га викладачам, які працюють у декількох середніх
загальноосвітніх, професійних га інших навчально освітніх, а також вищих
навчальних закладах, прирівняних до них по оплаті праці працівників, а
також педагогічним працівникам дошкільних виховних, позашкільних та
інших навчально-виховних закладів (як в одному, так і в декількох);

медичним і фармацевтичним працівникам лікувально-профілактичних та
санітарно-епідеміологічних установ охорони здоров’я, аптек, установ
соціального забезпечення, дитячих будинків, шкіл-інтернатів для дітей
сиріт, а також дітей, які мають вади у фізичному чи розумовому розвитку,
дитячих дошкільних виховних закладів, медико-соціальної експертизи;
сестрам милосердя товариств Червоного Хреста та Чертюного Півмісяця
України.

Крім того, в середню заробітну плату зазначеним працівникам
зараховується додаткова оплата за роботу, яка не е сумісництвом (пункт 8
Переліку робіт, які не г сумісництвом).

11. Висококваліфікованим спеціалістам народного господарства
дозволяється за погодженням з власником або уповноваженим ним органом
здійснювати педагогічну діяльність у вищих навчальних закладах та
навчальних закладах (підрозділах) підвищення кваліфікації та
перепідготовки кадрів за сумісництвом у робочий час до 4 годин на
тиждень із збереженням за ними заробітної плати за місцем основної
роботи.

12. Відповідальність за порушення порядку прийняття на роботу за
сумісництвом відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від
03.04.93р. № 245 та цього Положення покладається на власника або
уповноважений ним орган державного підприємства, установи, організації,
що приймає працівника на роботу за сумісництвом.

При укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін
випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому
доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі
(розпорядженні) про прийняття на роботу.

В період випробування на працівників поширюється законодавство про
працю.

Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу: осіб, які не
досягай вісімнадцяти років; молодих робітників після закінчення
професійних навчально-виховних закладів; молодих спеціалістів після
закінчення вищих навчальних закладів; осіб, звільнених у запас з
військової чи альтернативної (невійськової) служби; інвалідів,
направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної
експертизи. Випробування не встановлюється також при прийнятті на роботу
в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в
установу, організацію, а також в інших випадках, якщо це передбачено
законодавством.

Переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі,
організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в
установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з
підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою
працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу
та в інших випадках, передбачених законодавством.

Не вважається переведенням на іншу-роботу і нF потребує згоди працівника
переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше
робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості,
доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності,
кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Власник або
уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу,
протипоказану йому за станом здоров’я.

У зв’язку із змінами в організації виробництва і праці допускається
зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж
спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці —
систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або
скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і
найменування посад та інших — працівник повинен бути повідомлений не
пізніше ніж за два місяці.

Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не
згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір
припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Поняття та організація навчання без відриву від виробництва. Порядок
надання щорічних відпусток та вільних від роботи днів працівникам, які
поєднують роботу з навчанням.

Для професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників,
особливо молоді, власник або уповноважений ним орган організовує
індивідуальне, бригадне, курсове та інше виробниче навчання за рахунок
підприємства, організації, установи.

Працівникам, які проходять виробниче навчання або навчаються в закладах
освіти без відриву від виробництва, власник або уповноважений ним орган
повинен створювати необхідні умови для поєднання роботи з навчанням.

При підвищенні кваліфікаційних розрядів або при просуванні по роботі
повинні враховуватись успішне проходження працівниками виробничого
навчання, загальноосвітня і професійна підготовка та успішне проходження
працівниками навчання в закладах освіти.

Теоретичні заняття і виробниче навчання при підготовці нових робітників
безпосередньо на виробництві шляхом індивідуального, бригадного і
курсового навчання провадяться в межах робочого часу, встановленого
законодавством про працю для працівників відповідних віку, професії і
виробництв.

В період виробничого навчання, перекваліфікації або навчання іншим
спеціальностям працівники не можуть використовуватись на будь-якій
роботі, що не стосується спеціальності, яка вивчається ними.

Робітникові, який успішно закінчив виробниче навчання, присвоюється
кваліфікація відповідно до тарифно-кваліфікаційного довідника і
надається робота відповідно до набутої ним кваліфікації та присвоєного
розряду.

За час проходження виробничого навчання, перекваліфікації або навчання
іншим спеціальностям працівникам виплачується заробітна плата в порядку
і у розмірах, що визначаються законодавством.

Для працівників, які навчаються без відриву від виробництва в середніх і
професійно-технічних закладах освіти, встановлюється скорочений робочий
тиждень або скорочена тривалість щоденної роботи із збереженням
заробітної плати у встановленому порядку; їм надаються також і Інші
пільги.

Для працівників, які успішно навчаються в середніх загальноосвітніх
вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами
навчання при загальноосвітніх школах, на період навчального року
встановлюється скорочений робочий тиждень на один робочий день або на
відповідну йому кількість робочих годин (при скороченні робочого дня
протягом тижня). Ці особи звільняються від роботи протягом навчального
року не більш як на 36 робочих днів при шестиденному робочому тижні або
на відповідну їм кількість робочих годин. При п’ятиденному робочому
тижні кількість вільних від роботи днів змінюється залежно від
тривалості робочої зміни при збереженні кількості вільних від роботи
годин.

Працівникам, зазначеним у частині першій цієї етапі, за_ час звільнення
від роботи виплачується 50 відсотків середньої заробітної плати за
основним місцем роботи, але не нижче мінімального розміру заробітної
плати.

Власник або уповноважений ним орган може надавати без шкоди для
виробничої діяльності працівникам, які навчаються в середніх
загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною,
заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, за їх бажанням, у
період навчального року без збереження заробітної плати один-два вільних
від роботи дні на тиждень.

Працівникам, які здобувають загальну середню освіту в середніх
загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною,
заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, надається
додаткова оплачувана відпустка на період складання:

1) випускних іспитів в основній школі — тривалістю 10 календарних днів;

2) випускних іспитів у старшій школі — тривалістю 23 календарних дні;

3) перевідних іспитів в основній та старшій школах — від 4 до 6
календарних днів без урахування вихідних.

Працівникам, які складають іспити екстерном за основну або старшу школу,
надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю відповідно 21 та 28
календарних днів.

Працівникам, які навчаються в закладах освіти без відриву від
виробництва, щорічні відпустки за їх бажанням приєднуються до часу
проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання
заліків та іспитів, часу підготовки і захисту дипломного проекту та
інших робіт, передбачених навчальною програмою.

Працівникам, які навчаються в середніх загальноосвітніх вечірніх
(змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при
загальноосвітніх школах, щорічні відпустки за їх бажанням надаються з
таким розрахунком, щоб вони могли бути використані до початку навчання в
цих закладах.

Працівникам, які успішно навчаються в закладах освіти без відриву від
виробництва та бажають приєднати відпустку до часу проведення
настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та
іспитів, часу підготовки і захисту дипломного проекту та інших робіт,
передбачених навчальною програмою, щорічні відпустки повної тривалості
за перший рік роботи надаються до настання шестимісячного терміну
безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації.

Працівникам, які успішно навчаються на вечірніх відділеннях
професійно-технічних закладів освіти, надається додаткова оплачувана
відпустка для підготовки та складання іспитів загальною тривалістю 35
календарних днів протягом року.

Працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі заклади освіти,
надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю 15
календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до
місцезнаходження навчального закладу та назад.

Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва на підготовчих
відділеннях при вищих закладах освіти, у період навчального року
надається, за їх бажанням, один вільний від роботи день на тиждень без
збереження заробітної плати. Для складання випускних іспитів їм
надається додаткова відпустка на умовах, передбачених частиною першою
цієї статті.

Працівникам, які навчаються у вищих закладах освіти з вечірньою та
заочною формами навчання, надаються додаткові відпустки у зв’язку з
навчанням, а також інші пільги, передбачені законодавством.

Працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вищих
закладах освіти з вечірньою та заочною формами навчання, надаються
додаткові оплачувані відпустки:

1) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання
заліків та іспитів для тих, хто навчається на першому та другому курсах
у вищих закладах освіти:

першого та другого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання — 10
календарних днів щорічно,

третього та четвертого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання —
20 календарних днів щорічно,

незалежно від рівня акредитації з заочною формою навчання — ЗО
календарних днів щорічно;

2) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання
заліків та іспитів для тих, хто навчається на третьому і наступних
курсах у вищих закладах освіти:

першого та другого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання — 20
календарних днів щорічно,

третього та четвертого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання —
30 календарних днів щорічно,

незалежно від рівня акредитації з заочною формою навчання — 40
календарних днів щорічно;

3) на період складання державних іспитів у вищих закладах освіти
незалежно від рівня акредитації — ЗО календарних днів;

4) на період підготовки та захисту дипломного проекту (роботи)
студентам, які навчаються у вищих закладах освіти з вечірньою та заочною
формами навчання першого та другого рівнів акредитації, — два місяці, а
у вищих закладах освіти третього і четвертого рівнів акредитації —
чотири місяці.

Працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з
відривом або без відриву від виробництва, для підготовки та складання
іспитів надається один раз на рік додаткова оплачувана відпустка з
розрахунку 10 календарних днів на кожний іспит.

Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та
успішно виконують індивідуальний план підготовки, надається додаткова
оплачувана відпустка тривалістю ЗО календарних днів.

Для працівників, які навчаються у вищих закладах освіти з вечірньою та
заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості,
законодавством може встановлюватися інша тривалість відпусток у зв’язку
з навчанням.

На час додаткових відпусток у зв’язку з навчанням (статті 211, 213,216
цього Кодексу) за працівниками за основним місцем роботи зберігається
середня заробітна плата.

Працівникам, які навчаються на останніх курсах вищих закладів освіти,
протягом десяти учбових місяців перед початком виконання дипломного
проекту (роботи) або складання державних іспитів надається щотижневе при
шестиденному робочому тижні один вільний від роботи день для підготовки
до занять з оплатою його в розмірі 50 відсотків одержуваної заробітної
плати, але не нижче мінімального розміру заробітної плати.

При п’ятиденному робочому тижні кількість вільних від роботи днів
змінюється залежно від тривалості робочої зміни за умови збереження
загальної кількості вільних від роботи годин.

Протягом десяти навчальних місяців перед початком виконання дипломного
проекту (роботи) або складання державних іспитів працівникам, на їх
бажання, може бути надано додатково ще один-два вільних від роботи дні
на тиждень без збереження заробітної плати.

Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі,
за їх бажанням протягом чотирьох років навчання надається один вільний
від роботи день на тиждень з оплатою його в розмірі 50 відсотків
середньої заробітної плати працівника.

Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі,
протягом четвертого року навчання надається за їх бажанням додатково ще
один вільний від роботи день на тиждень без збереження заробітної плати.

Власник або уповноважений ним орган оплачує працівникам, які навчаються
у вищих закладах освіти з вечірньою та заочною формами навчання, проїзд
до місця знаходження закладу освіти і назад один раз на рік на
настановні заняття, для виконання лабораторних робіт і складання заліків
та іспитів — у розмірі 50 відсотків вартості проїзду.

У такому ж розмірі провадиться оплата проїзду для підготовки і захисту
дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів.

Працівників, які навчаються без відриву від виробництва в середніх і
професійно-технічних закладах освіти, забороняється залучати в дні
занять до надурочних робіт.

Практичне завдання

Робітник Костенко був прийнятий на завод слюсарем VI розряду з місячним
випробуванням. Після трьох тижнів роботи він був переведений в інший
цех. При цьому адміністрація оголосила Костенку, що результати його
випробування в першому цеху незадовільні і йому необхідно пройти
випробування в іншому цеху. Після того як Костенко і в цьому цеху
пропрацював три тижні, адміністрація звільнила його як такого, що не
витримав випробування. Костенко звернувся до суду з позовом. Суд визнав
дії адміністрації правильним й обґрунтував це рішення тим, що Костенко
проходив випробування у двох виробничих цехах, у кожному з них працював
менше місяця, крім того, про незадовільні результати випробування в
першому цеху він був повідомлений.

Чи правомірне рішення суду? Обґрунтуйте свою відповідь.

Рішення суду неправомірні. Тому, що при укладанні трудового договору
строк випробування робітника Костенка на роботу становив один місяць. В
період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.
А в цій ситуації він пропрацював менше місяця.

Переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі,
організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в
установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з
підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою
працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу
та в інших випадках, передбачених законодавством.

Не вважається переведенням на іншу-роботу і нF потребує згоди працівника
переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше
робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості,
доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності,
кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Власник або
уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу,
протипоказану йому за станом здоров’я.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *