.

Результати вивчення ситуацiї щодо залучення та використання iноземних інвестицій в економіці України (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
129 1050
Скачать документ

Реферат

на тему:

Результати вивчення ситуацiї щодо залучення та використання iноземних
інвестицій в економіці України

 

Впровадження ринкових реформ потребує значної фiнансової пiдтримки
з боку держави, але її внутрiшнi джерела дуже обмеженi
i використовуються переважно для пiдтримки життєво важливих сфер
економiки. Отже, велика увага придiляється пошуку додаткових джерел
фiнансування розвитку народного господарства, серед яких велике значення
вiдiграють iнвестицiйнi та кредитнi ресурси розвинених країн,
мiжнародних фiнансових органiзацiй i, особливо, приватних
капiталовкладень.

Загальновiдомо, що на свiтовому ринку попит на вiльнi iнвестицiйнi
ресурси значно перевищує пропозицiю i конкурентна боротьба на ньому
постiйно загострюється. Зростає i попит внутрiшнього ринку України на
iноземнi iнвестицiї. Додаткових коштiв потребують, насамперед,
металургiя, машинобудування, хiмiчна та нафтопереробна промисловiсть,
транспорт.

За даними Держкомстату України, загальний обсяг прямих iноземних
iнвестицiй в економiку України на 1 квiтня 1998 р. зрiс до 2,18 млрд
дол. США. За 1997 рiк в економiку України iноземними iнвесторами
вкладено 459,2 млн дол., що на 42,9% бiльше, нiж за 1996 рiк. За перший
квартал 1998 р. iноземнi iнвестори вклали в економiку України 181,1 млн
дол. США.

Одночасно iнвесторами протягом 1997 р. вилучено капiталiв на суму
124,9 млн дол. У першому кварталi 1998 р. ними вилучено коштів,
вкладених раніше на суму 39,8 млн дол. США.

Найбiльшi обсяги iнвестицiй за роки iснування незалежної України в її
економiку було внесено iнвесторами з США ( 426,9 млн дол. (19,5% вiд
загального обсягу), Нiдерландiв ( 220,6 млн дол. (10,1%), Нiмеччини (
184,2 млн дол. (8,5%), Кiпру ( 156,2 млн дол. (7,2%), Росiйської
Федерацiї ( 150,4 млн дол. (6,9%).

За даними Мiнiстерства зовнiшньоекономiчних зв’язкiв i торгiвлi України,
великий iнтерес у iнвесторiв щодо вкладання капiталу викликають такi
галузi економiки України, як харчова промисловiсть (закрите акцiонерне
товариство “Оболонь”, кондитерська фабрика “Свiточ”, Днiпропетровський
маслоекстракцiйний комбiнат, сiльськогосподарський сервiсний центр),
внутрiшня торгiвля, машинобудування i металообробка (IВЕКО/Кременчуцький
автомобільний завод), фiнанси, кредит, страхування, пенсiйне
забезпечення (“Всеукраїнський акціонерний банк”, “Приватбанк”, Київський
мiжнародний Банк, кредитна лiнiя для малих спiльних пiдприємств, Фонд
“Україна”, кредит для пiдтримки сiльського господарства), будiвництво та
промисловiсть будiвельних матерiалiв, транспорт (термiнал мiнеральних
добрив “Пiвденний”, судноплавна компанія “Український рiчковий флот”,
аеропорт “Бориспiль”), зв’язок (“Українська хвиля”, “IНТУР”,
“Євробачення” ( телебачення України), хiмiчна та нафтогазова
промисловiсть (Полтавська нафтогазова компанiя, газовi лiчильники),
енергетика (модернiзацiя Старобишевської теплоелектростанцiї).

Як свiдчить стан розвитку цього процесу, розповсюдженою i домiнуючою
формою iноземного iнвестування в економiку нашої країни є спiльнi
пiдприємства.

Iноземнi iнвестицiї вкладено у 5858 пiдприємств України. Найбiльше
iнвестицiй вкладено у пiдприємства м. Києва ( 514,9 млн дол., Київської
областi ( 148,5 млн дол., Днiпропетровської ( 134,8 млн дол., Одеської (
110,4 млн дол., Черкаської – 103,5 млн дол, Автономної Республiки Крим (
113,4 млн дол. США.

З вищенаведених даних бачимо, що капiтали вкладаються у пiдприємства
регiонiв, які мають бiльш розвинену банкiвсько-фiнансову iнфраструктуру,
важку та хiмiчну промисловiсть, морські порти тощо.

Проте, до статутного фонду створених спiльних пiдприємств iноземнi
iнвестицiї, як правило, залучають у формi рухомого i нерухомого майна.
Вiд загального обсягу iнвестицiй 58,4% становлять транспортнi засоби,
електронна та копiювальна технiка, аудiо-вiдео апаратура, грошовi внески
становлять 31,1%, а нематерiальнi об’єкти власностi ( 10,5%.

Об’єктивність визначення iноземним партнером суми реального внеску
у статутнi фонди здiйснюється представниками спiльних пiдприємств, що
створює сприятливi умови для зловживань шляхом штучного пiдвищення
реальної вартостi цього майна.

За даними державної статистики сума iнвестицiй, включених до статутного
фонду таких суб’єктiв господарювання, не перевищує декiлькох сот дол.
США. У той же час статут спiльного пiдприємства дозволяє iноземним
партнерам без будь-яких виробничих витрат користуватися пiльгами
в оподаткуваннi i практично безконтрольно здiйснювати вивiз за кордон
власних прибуткiв.

Все частiше у статутнi фонди спiльних пiдприємств вносяться iноземнi
iнвестицiї у виглядi нематерiальних об’єктiв власностi (iнтелектуальна
власнiсть, науково-технiчнi розробки i т.iн.). Питання митного
оформлення нематерiальних форм власностi iноземних iнвесторiв,
визначення їх фактичної вартостi, нормативно не врегульованi. Тому на
практицi виникають труднощi при визначеннi квалiфiкацiйної норми
iноземної iнвестицiї у статутному фондi пiдприємства, застосуваннi
пiльгового оподаткування, розподiлi прибуткiв мiж партнерами тощо.

За даними Мiнiстерства внутрiшнiх справ України, злочиннiсть у сферi
зовнiшньоекономiчної дiяльностi постiйно зростає. Так, з 3 виявлених
злочинiв у 1993 р. вона збільшилась до 1245 виявлених у 1997 р., а за
І півріччя 1998 р. цей показник становить 1176 злочинів. На
пiдприємствах i в органiзацiях, що здiйснюють зовнiшньоекономiчнi
операцiї, у 1997 р. було виявлено 184 злочини, що скоїли органiзовані
злочинні групи, що у 2,8 раза бiльше, нiж у 1996 р., а за 6 місяців п.р.
було виявлено 95 злочинів.

Набувають поширення випадки, коли частина спiльних пiдприємств
створюється для проведення разових зовнiшньоекономiчних операцiй на
користь, як правило, iноземного партнера, пiсля проведення яких цi
пiдприємства лiквiдуються. Спiльними пiдприємствами вивозяться за кордон
дефiцитнi матерiали i стратегiчно важлива сировина, зокрема доброякiсна
продукцiя металургiйної, хiмiчної, деревообробної галузей промисловостi,
а також сировиннi ресурси i рiдкоземельнi метали пiд виглядом товарiв
власного виробництва, вiдходiв або некондицiї.

Серйозне занепокоєння викликає тенденцiя створення спiльних пiдприємств
з метою отримання рiзноманiтних кредитiв та приховування валютних коштiв
за кордоном.

Перевiрки, проведенi протягом 1996(1997 рр. співробітниками МВС та iнших
контролюючих органiв України, показали, що майже 60(70% валютного
прибутку спiльних пiдприємств в Україну не надходять, а осiдають на
рахунках закордонних банкiв, якi вiдкритi на пiдставних осiб завдяки
особистим зв’язкам їх керiвникiв, що мешкають за кордоном. До 90%
валютних коштiв, що надходять в Україну, споживаються i лише 10% їх
використовується на розвиток виробництва.

Одним з найбiльш розповсюджених факторiв, що сприяє зловживанням
в дiяльностi спiльних пiдприємств, є численнi порушення, якi допускають
органи державної реєстрацiї.

Так, в порушення вимог Закону України “Про пiдприємництво” та Положення
ро державну реєстрацiю суб’єктiв пiдприємницької дiяльностi органи
державної виконавчої влади не завжди вимагають доказiв правоздатностi
юридичних та фiзичних осiб, що виступають засновниками.

Продовжують набувати поширення факти реєстрацiї виконавчими комiтетами
мiсцевих органiв державної влади спiльних пiдприємств та товариств
з обмеженою вiдповiдальнiстю за участю iноземного капiталу, коли
iноземцi, якi є засновниками або керiвниками цих пiдприємств, прибули
в Україну та знаходяться на її територiї незаконно.

Не завжди пiдписи засновникiв на установчих документах завiряються
нотарiально, а копiї документiв про реєстрацiю iноземних засновникiв
проходять перевiрку та легалiзацiю.

Неналежним чином забезпечується контроль з боку вiдповiдних установ
Нацiонального банку України за дотриманням спiльними пiдприємствами
встановленого порядку вiдкриття поточних, розрахункових та валютних
рахункiв. Користуючись цим, багато з них вiдкривають поточнi рахунки
в декiлькох банках i не подають вiдомостi про це в державнi податковi
органи. Такий стан справ сприяє здiйсненню ними протиправних фiнансових
операцiй (ухилення вiд сплати податкiв, приховування валютної виручки за
межами України) без своєчасного i повного контролю з боку контролюючих
органiв.

За даними Мiнiстерства зовнiшньоекономiчних зв’язків i торгiвлi України,
на 1 липня 1997 р. в економiку України пiд гарантiї Кабiнету Мiнiстрiв
було вкладено прямих iноземних iнвестицiй на суму 1657 млн дол. та
надано кредитiв на суму 844,3 млн дол. США. Але викликає занепокоєння та
обставина, що частина цих кредитiв була погашена за рахунок коштiв
Державного бюджету, а не суб’єктiв господарювання.

На жаль, загальний обсяг iноземних iнвестицiй, який сприятиме пiдвищенню
економiчного потенцiалу України, ще надто малий. За даними Мiнiстерства
економiки України, потреба в таких інвестиціях становить сьогодні понад
40 млрд дол. США.

За прогнозами спецiалiстiв, залучення прямих iноземних iнвестицiй
в постсоцiалiстичнi країни Схiдної Європи у 1997(2000 рр. досягне таких
обсягiв: понад 30 млрд дол. отримає Росiйська Федерацiя, Польща отримає
у 14 разiв бiльше, нiж Україна, Чехiя ( у 10 разiв, Угорщина ( у 12
разiв, Прибалтiйськi країни ( у 1,5 рази бiльше, незважаючи на те, що за
населенням i площею вони у 6(7 разiв меншi за Україну. Увiйти в число
лiдерiв серед рецiпiєнтiв Україна змогла б, тiльки за умов радикального
полiпшення внутрiшнього iнвестицiйного ринку з усiма його атрибутами, за
умов додержання iнтересiв нацiональної безпеки. Але, як свiдчить досвiд,
успiшне проведення ринкових реформ в Українi значною мiрою залежить вiд
зростання обсягу iноземних iнвестицiй та ефективностi їх використання.

Разом з тим, iснує ще ряд об’єктивних i суб’єктивних факторiв, якi
стримують надходження iноземних iнвестицiй, зокрема кризовий стан
економiки, високий ступiнь кримiналiзацiї суспiльства та корумпованiсть
органiв державної влади, нестабiльнiсть чинного законодавства,
вiдсутнiсть надiйних гарантiй захисту вiд змiни його для iноземних
iнвесторiв, невирiшенiсть питань щодо надання в приватну власнiсть
земельних дiлянок пiд об’єктами, що приватизуються, невисокий рiвень
розвитку iнфраструктури, яка могла б забезпечити швидкий оперативний
зв’язок України з iншими країнами, у тому числi з країнами-iнвесторами.

Нестабiльнiсть законодавства характеризується частими змiнами базових
законiв з питань режиму iноземного iнвестування, постiйними змiнами
податкових законiв.

Еволюцiя створення iнвестицiйного середовища в Українi розпочинається
з березня 1992 р. i може бути подiлена на два основнi етапи:

I етап. 1992(1994 рр. ( полiтика пiльгового режиму iноземних iнвестицiй,
яка характеризувалася наданням iнвесторам та пiдприємствам з iноземними
iнвестицiями “податкових канiкул” (повних або часткових) та
застосуванням до них нетарифних обмежень.

II етап. 1994(1997 рр. ( полiтика застосування до iнвесторiв та
пiдприємств з iноземними iнвестицiями нацiонального режиму оподаткування
з послiдовним скасуванням всiх пiльг i переваг, в тому числi й наданих
на етапi пiльгового режиму, а часто ( iз зворотньою силою, з порушенням
наданих гарантiй через змiни в законодавствi.

У перiод з 1992 року до сьогоднішнього часу режим iноземних iнвестицiй
регулювався Законом України “Про iноземнi iнвестицiї” вiд 12.03.92 р.,
Законом України “Про загальнi засади створення i функцiонування
спецiальних (вiльних) економiчних зон” вiд 13.10.92 р., Декретом
Кабiнету Мiнiстрiв України “Про режим iноземного iнвестування” вiд
20.05.93 р., Законом України “Про державну програму заохочення iноземних
iнвестицiй” вiд 17.12.93 р., Законом України “Про Державний бюджет на
1995 рiк”, Законом України “Про оподаткування прибутку пiдприємств” вiд
28.12.94 р., Постановою Верховної Ради “Про застосування ст.28 Закону
України “Про Державний бюджет України на 1994 рiк” вiд 31.05.95 р.,
Законом України “Про режим iноземного iнвестування” вiд 19.03.96 р.,
Законом України “Про оподаткування прибутку пiдприємств” вiд 22.05.97 р.

Жоден з наведених у цьому перелiку законодавчих актiв не дiяв в частинi
регулювання режиму iноземних iнвестицiй бiльше 10 мiсяцiв. Внаслiдок
таких частих змiн очiкуваного зростання iнвестицiй досягнуто не було,
оскiльки для пiдтвердження стабiльностi законодавство чи вiдповiдний
режим повинні проiснувати не менш 2,5(3 років. Всi цi проблеми негативно
впливають на формування iнвестицiйного клiмату України.

Україна вiдмовилась вiд “податкових канiкул” для iноземних iнвесторiв
через їх неефективнiсть та неспроможнiсть залучити серйознi
довгостроковi iнвестицiї. Але перехiд до застосування нацiонального
режиму оподаткування до iноземних iнвесторiв та пiдприємств з iноземними
iнвестицiями, який можна вважати виправданим з точки зору правових
принципiв рiвностi перед законом та рiвних умов господарювання незалежно
вiд форм органiзацiї та власностi пiдприємств, фактично зрiвняв умови
бiльш-менш сприятливого iнвестицiйного клiмату в Українi. Як бачимо
з вищевикладеного, стрiмкий перехiд до нацiонального режиму
оподаткування зiграв ще бiльш негативну роль, враховуючи i дiючий
податковий режим, грошово-кредитну ситуацiю та безлiч визначених, як
правило, пiдзаконними, у тому числi вiдомчими рiшеннями,
адмiнiстративних процедур дозвiльно-узгоджувального характеру.

Однак, не дивлячись на всi негативнi чинники, загальний обсяг iнвестицiй
має зростаючу динамiку, хоча i залишається на значно нижчому рiвнi
порiвняно з iншими країнами i не задовольняє дiйсних потреб економiки
України у капiталовкладеннях. Iноземнi iнвестицiї в основному
вкладаються в галузi внутрiшньої торгiвлi, харчової промисловостi,
машинобудування i, як правило, розмiщуються в пiдприємствах малого
i середнього бiзнесу, що, в свою чергу, пов’язано з бажанням максимально
зменшити ризик i забезпечити швидку окупнiсть iнвестицiй.

Нинi основними нашими iнвесторами є найчастiше середнi й невеликi
зарубiжнi компанiї “Макдональдс”, “Телеком” та iн. Крiм цiєї групи
iнвесторiв, iснують i тi, хто поспiшає розбагатiти, скориставшись
нерозвиненiстю iнфраструктури українського iнвестицiйного ринку, а також
корумпованiстю державних чиновникiв. Є такi, хто хоче залучити капiтали
кримiнального походження.

Стратегiчними iнвесторами є ті, якi планують iнвестувати значнi кошти
у виробничi проекти на довгостроковiй основi, або очiкують полiпшення
економiчної ситуацiї в Українi, чи намагаються отримати пiд реалiзацiю
спiльних проектiв пiльговий режим оподаткування в порiвняннi
з нацiональним режимом, або вкладають кошти в проекти, участь
в реалiзацiї яких є потенцiйно вигiдною i перспективною навiть в умовах
пiдвищеного ризику.

З урахуванням викладеного та з метою протидiї подальшої кримiналiзацiї
цiєї сфери зовнiшньоекономiчної дiяльностi, на нашу думку, доцiльно:

1. Кабiнету Мiнiстрiв України:

1.1. Розробити проект Закону України “Про надання пiльгового режиму
iнвестицiйної та iншої господарської дiяльностi для реалiзацiї окремих
iнвестицiйних проектiв”, який повинен визначити основнi принципи роботи
щодо прiоритетних проектiв галузей економiки, соцiальної сфери та
територiї; вимоги до iнвестицiйних проектiв, основнi пiльги, якi будуть
надаватись таким проектам та iнвесторам, а також вимоги до прийнятих
форм i видiв iноземних iнвестицiй. Спрямованiсть проекту Закону повинна
бути зосереджена на залученні стратегiчних iноземних iнвесторiв для
реалiзацiї проектiв у визначених прiоритетних сферах на довгостроковiй
основi iз залученням значних обсягiв iнвестицiй.

1.2. На державному рiвнi визначитись i законодавчо закрiпити перелiк тих
галузей економiки i конкретних проектiв, якi мають ключове значення для
економiки України i розвиток яких потребує значного залучення на
довгостроковiй основi як iноземних, так i вiтчизняних iнвестицiй. Це
стосується iнвестицiйних проектiв, якi забезпечуватимуть прогресивнi
структурнi перетворення у прiоритетних напрямках економiки України,
матимуть вплив на розвиток експортного потенцiалу, пiдвищення технiчного
та якiсного рiвня виробництва, створення додаткових робочих мiсць, як
результат будуть позитивно впливати на створення конкурентоспроможного
нацiонального товаровиробника.

1.3. У встановленому порядку внести змiни та доповнення до Закону
України “Про iноземнi iнвестицiї” стосовно посилення контролю з боку
державних органiв за перерахуванням до статутних фондiв спiльних
пiдприємств iноземних iнвестицiй та їх використанням, регулювання
взаємовiдносин мiж iноземними iнвесторами та українськими пiдприємцями,
визначення заходiв вiдповiдальностi за неефективне чи нецiльове
використання отриманих валютних коштiв, встановлення прiоритетностi
вкладання iнвестицiй у виглядi обладнання та технологiй для виробництва
товарiв i послуг.

1.4. Внести змiни до порядку реєстрацiї спiльних пiдприємств за умов,
якщо iноземний учасник внiс 100 % iнвестицiй до моменту реєстрацiї.

1.5. Розробити механiзм одержання iноземних кредитiв суб’єктами
комерцiйної дiяльностi пiд гарантiю Кабiнету Мiнiстрiв України. Однiєю
з умов одержання таких кредитiв повинно бути їх погашення за рахунок
власних коштiв суб’єкта господарювання, а не за рахунок коштiв
Державного бюджету.

2. На виконання вимог Комплексної цiльової програми боротьби зi
злочиннiстю на 1996(2000 рр. Службi безпеки, Мiнiстерству внутрiшнiх
справ, Мiнiстерству зовнiшньоекономiчних зв’язкiв i торгiвлi за участю
Генеральної прокуратури України протягом вересня-жовтня поточного року
здiйснити комплекснi перевiрки використання iноземних iнвестицiй,
в першу чергу, спрямованих на розвиток енергетики, транспорту,
машинобудування, металургiйної та паливної промисловостi; iнвестицiй,
пов’язаних зi створенням за кордоном суб’єктiв господарської дiяльностi
за участю українського капiталу та використанням за межами України
об’єктiв, якi є власнiстю держави.

П.Т. Гега, І.В. Бондаренко. Результати вивчення ситуацiї щодо залучення
та використання iноземних інвестицій в економіці України. “Боротьба з
організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика)” 2’2000

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020