.

Промислова власність – як результат науково-технічної творчості, її види (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
267 3199
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

“Промислова власність –

як результат науково-технічної творчості,

її види”ПЛАН

Вступ

1. Поняття промислової власності

2. Види промислової власності в Україні

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Законодавство України про інтелектуальну власність надзвичайно молоде і
його становлення продовжується. Говорити про завершення цього процесу
поки що передчасно. Зараз мова йде про становлення державності, про
формування правової держави.

Отже, законодавства про промислову власність Україна не мала ніколи.
Тільки після проголошення незалежності в Україні почалися активні
кодифікаційні роботи, в тому числі і в галузі законодавства про
промислову власність. Очевидно, першою ластівкою в цьому напряму варто
вважати Закон України «Про власність», який у своїх ст. ст. 13 і 41
ствердив, що результати інтелектуальної діяльності є об’єктами права
власності, і дав приблизний перелік результатів інтелектуальної
діяльності, яким налається правова охорона передусім цим Законом.

18 вересня 1992 р. Указом Президента України було затверджено Тимчасове
положення про правову охорону об’єктів промислової власності та
раціоналізаторських пропозицій в Україні. Одночасно велась робота по
розробці пакету законів про правову охорону об’єктів промислової
власності. В цей же час Уряд України оголосив Заяву, за якою Україна
визнала для себе чинними Паризьку конвенцію про охорону промислової
власності, Мадрідську угоду про міжнародну реєстрацію та Договір про
патентну кооперацію. Проте, основу законодавства про промислову
власність, мабуть, склав Закон України «Про основи державної політики в
сфері науки і науково технічної діяльності» від 13 грудня 1991р. Хоча в
цілому Закон носить декларативний характер, проте він проголосив ряд
принципових засад. В Законі дано визначення науково технічної
діяльності, проголошено про створення ринку науково технічної продукції,
визначаються державні пріоритети в науково технічній діяльності,
результати науково технічної діяльності проголошуються об’єктами права
власності тих, хто створив цей результат.

Треба відзначити Закон «Про науково технічну інформацію» від 25 червня
1993 р. Потім було прийнято пакет законів про промислову власність,
серед яких: Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні
моделі», «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на
знаки для товарів і послуг»,ц і закони були прийняті 15 грудня 1993 р.
Цього ж дня було прийнято Закон про «Племінне тваринництво». Трохи
раніше був прийнятий Закон «Про охорону прав на сорти рослин». Наведені
закони склали правову основу захисту прав на об’єкти промислової
власності. Крім названих законодавчих актів, були прийняті ряд інших, в
яких в тій чи іншій мірі йшлося про інтелектуальну власність. Зокрема,
були прийняті Закон України «Про державну таємницю» від 21 січня 1994
р., «Про захист інформації в автоматизованих системах» від 5 липня 1994
р., «Про наукову і науковотехнічну експертизу» від 10 лютого 1995 р. У
зв’язку з прийняттям пакету законів про промислову власність внесені
відповідні зміни до Цивільного кодексу України, в Кодекс законів про
працю України, до Митного кодексу та інші. Відповідні зміни внесені
також і до раніше прийнятих законів України. Чи можна вважати
становлення законодавства про інтелектуальну власність України
закінченим? Безумовно, ні. Процес становлення продовжується. Прийняття
законів України про інтелектуальну власність це надзвичайно велика
громадсько політична подія в житті нашої держави. Не дивлячись, на те,
що прийняті закони в ряді випадків сирі, недосконалі, протирічать один
одному, часто мають нечіткі формулювання тощо, все ж їх прийняттяявище
надзвичайної ваги.

По-перше, це свідчення того, що Україна спроможна розробити і прийняти
власне законодавство про інтелектуальну власність, якого вона до цього
часу не мала. Не можна вважати законодавством України про винаходи,
раціоналізаторські пропозиції і промислові зразки, що містяться в VІ
розділі Цивільного кодексу України, оскільки норми цього розділу
копіювали відповідне законодавство колишнього СРСР, і то в самому
загальному вигляді. По-друге, законодавство про інтелектуальну власність
в значній мірі наближено до вимог ринкової економіки. Воно оголосило
результати інтелектуальної діяльності товаром, свободу розпоряджатися
цими результатами на свій розсуд тощо. По-третє, воно дає змогу Україні
інтегруватися в європейську правову систему, що буде сприяти її
зближенню з європейським співтовариством. По-четверте, законодавство про
інтелектуальну власність України разом з тим не відійшло від
відповідного законодавства країн СНД. П’ятою визначальною рисою цього
законодавства є те, що воно в основному результати інтелектуальної
діяльності проголосило об’єктами права власності.

Не дивлячись на окремі явні недоліки зазначеного законодавства, в цілому
його все ж належить оцінити позитивно. Безумовно, воно потребує
подальшого удосконалення.

1. Поняття промислової власності

Відповідно до міжнародних конвенцій результати інтелектуальної
діяльності уже давно почали поділяти на дві основні групи: твори
літератури і мистецтва або літературно-художня власність і технічні
творчі витвори або промислова власність. Звідси і поділ творчості:
літературно-художня творчість і науково-технічна творчість.

Науково-технічна діяльність охоплює собою велике коло видів творчої
діяльності, спрямована на досягнення певних науково-технічних
результатів, необхідних людям для забезпечення своєї життєдіяльності.

Поняття «науково-технічна діяльність» набагато ширше від поняття
«промислова власність», хоча багато об’єктів цих двох понять
співпадають, наприклад, винахід є результатом науково-технічної
діяльності і разом з тим він є об’єктом промислової власності. Але
далеко не всі результати науково-технічної діяльності стають об’єктами
промислової власності і, отже, об’єктами правової охорони. Багато
результатів науково-технічної діяльності залишаються поза межами
зазначених понять з тих чи інших причин.

Будь-який результат науково-технічної діяльності, безперечно, є творчим
результатом. Але не кожний творчий результат стає об’єктом правової
охорони.

Науково-технічна діяльність охоплює науково-дослідну діяльність у тій
частині, в якій вона стосується техніки і технологій. Цим поняттям
охоплюються також проектно-конструкторські і проектно-технологічні
роботи, винахідницька і раціоналізаторська діяльність та інші види
творчої діяльності, спрямовані на створення промислових зразків,
топографій інтегральних мікросхем, засобів індивідуалізації учасників
цивільного обороту, товарів і послуг тощо. Безперечно, цей перелік не
може бути вичерпним.

Одним з різновидів творчості є науково-технічна діяльність, результати
якої умовно називають промисловою власністю.

Відповідно до чинного законодавства України про промислову власність до
цієї групи об’єктів інтелектуальної власності належать: винаходи,
корисні моделі, промислові зразки.

Промислова власність — один із видів інтелектуальної власності, є її
складовою.

Отже, промислову власність можна визначити як результати науково
технічної творчості, які можуть бути використані на користь суспільства
в будь якій діяльності людей.

Основними джерелами законодавства України про промислову власність є:
Цивільний кодекс України, Закон України “Про основи державної політики у
сфері науки і науково-технічної діяльності” від 13 грудня 1991 р.; Закон
України “Про науково-технічну інформацію” від 25 червня 1993 р.; Закон
України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” від 15 грудня
1993 р.; Закон України “Про охорону прав на промислові зразки” від 15
грудня 1993 р.; Закон України “Про тваринництво” від 15 грудня 1993 р.;
Положення про Державне патентне відомство України від 21 липня 1992 р.;
Положення про правову охорону об’єктів промислової власності та
раціоналізаторських пропозицій в Україні від 8 вересня 1992 р. та ін.
Держпатент України у розвиток прийнятих законодавчих актів про
промислову власність прийняв низку підзаконних нормативних актів, які
регулюють порядок оформлення прав на об’єкти промислової власності та
інші відомчі акти.

Уряд України взяв на себе обов’язки, що випливають із Паризької
конвенції про охорону промислової власності, Мадридської угоди про
міжнародну реєстрацію законів, Договору про патентну кооперацію.

Право промислової власності в об’єктивному значенні — це сукупність
правових норм, які регулюють суспільні відносини, що складаються в
процесі створення, оформлення та використання результатів
науково-технічної творчості.

Право промислової власності в суб’єктивному значенні — це право, яким
наділяється відповідно до законодавства автор будь-якого результату
науково-технічної діяльності.

2. Види промислової власності в Україні

Результатами видів науково-технічної творчості за Паризькою Конвенцією є
патенти на винаходи, загальнокорисні моделі, промислові рисунки чи
зразки, фабричні або товарні знаки, знаки обслуговування, фірмове
найменування, вказівка про місце походження або найменування місця
походження, а також боротьба з недобросовісною конкуренцією. Зазначені
результати є об’єктами правової охорони і об’єднуються під загальною
назвою «Промислова власність».

Це поняття розуміється в найширшому значенні і поширюється не тільки на
промисловість і торгівлю в самому широкому значенні, а й на сільське
господарство, добування корисних копалин і на всі продукти, — як
вироблювані, так і природного походження, наприклад вино, зерно,
тютюнові вироби, фрукти, худоба, корисні копалини, мінеральні води,
пиво, квіти, борошно.

Під патентами на винаходи також розуміються різні види промислових
патентів, які визнаються законодавством країн Союзу, наприклад: ввізні
патенти, патенти на удосконалення, додаткові патенти і посвідчення. За
радянським законодавством цей перелік дещо ширший, він включав
раціоналізаторські пропозиції, які законодавством зарубіжних країн не
визнаються об’єктом правової охорони.

У світовій системі правової охорони об’єктів інтелектуальної власності
міжнародні класифікації періодично, здебільшого кожні п’ять років,
переглядаються (вносяться зміни і доповнення до чинних редакцій) та
видаються їх нові редакції. Міжнародні класифікації об’єктів промислової
власності є одним із основних елементів довідково-пошукового апарату до
фондів патентної документації.

Отже, промислова власність охоплює досить широке коло об’єктів, що
знайшли застосування в міжнародному торговому обороті. Поняття
«промислова власність», після прийняття Паризької конвенції про охорону
промислової власності 1883 p., стало загальновживаним, універсальним у
патентній практиці терміном, що ввійшов у побут міжнародних контактів.

До об’єктів права промислової власності відносяться: технічні рішення
(винаходи), корисні моделі; символи чи позначення, що проставляються на
промислових виробах, що використовуються при наданні послуг (знаки для
товарів і послуг); зовнішній вигляд промислових виробів (промислові
зразки — малюнки чи моделі); сорти рослин; зазначення місць походження
товарів; найменування фірм, під якими вони виступають у господарському
обороті (фірмові найменування); топографії інтегральних мікросхем. У
право промислової власності включене також право на припинення
недобросовісної конкуренції, тобто на використання прийомів, що
суперечать усталеним у промисловій і торговельній практиці чесним
звичаям.

Розглянемо основні об’єкти промислової власності.

Винахід – – це технічне рішення в будь-якій галузі суспільно корисної
діяльності, яке відповідає умовам патентоспроможності, тобто є новим,
має винахідницький рівень і придатне для використання. Можливі об’єкти
винаходу такі: продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму,
культура клітин рослин і тварин); спосіб (включаючи біотехнічні способи,
способи лікування і діагностики та профілактики). Правова охорона не
надається винаходу, що суперечить суспільним інтересам, принципам
гуманності та моралі й не відповідає умовам патентоспроможності.

Винахід відповідає патентоспроможності, якщо він новий, має
винахідницький рівень і є придатним для користування. Не визнається
винаходом пропозиція, на яку вже подано заявку або видано авторське
свідоцтво чи патент. Винахідницький рівень свідчить передусім про
творчий характер пропозиції. Тому не вважається винаходом запозичення
відомого рішення, перенесення і використання позитивного досвіду,
оскільки в таких випадках не відбувається творчого процесу самого
винахідництва. Винахідницьким рівнем характеризуються пропозиції, які
відкривають нові галузі техніки, у медицині, сільському господарстві або
створюють нові види цінних матеріалів, машин, виробів, ліків тощо.
Винахід повинен бути придатним для використання не тільки в
промисловості, а й у сільському господарстві, в системі охорони
здоров’я, оборони, транспорту на інших галузях народного господарства.
Крім того винахід повинен мати ще одну якісну ознаку — позитивний ефект.

Корисна модель –це конструктивне виконання пристрою, яке відповідає
умовам патентоспроможності, тобто є новим і промислова придатним.
Винаходи і корисні моделі — близькі між собою результати технічної
творчості.

Вони мають відповідати таким умовам патентоспроможності, як умови
світової новизни і промислової придатності. Однак до корисної моделі не
ставиться умова винахідницького рівня. Відмінність між винаходами і
корисними моделями полягає в об’єкті — до перших відносять продукти і
способи, до других — конструктивне виконання пристрою. Сутність корисної
моделі полягає саме в оригінальному компонуванні пристрою. Якщо винахід
має певну перевагу перед відомим прототипом своїм змістом, новим
розв’язком задачі, то корисна модель – – новим компонуванням елементів
пристрою. Цей розв’язок тому і називають “корисна модель” певного
пристрою, тобто нове розташування елементів пристрою, нова корисна
модель.

Промисловий зразок — це нове конструктивне рішення виробу, що визначає
його зовнішній вигляд і придатне для здійснення промисловим способом.

Об’єктом промислового зразка мають бути форма, малюнок чи розфарбування
або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу і
призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб.
Промисловий зразок відповідає патентоспроможності, якщо він новий і
промислове придатний. Цей зразок визнають новим, якщо сукупність його
суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до подання заявки до
Держпатенту України. Промисловий зразок визнають промислово придатним,
якщо його може бути використано в промисловості або в будь-якій іншій
галузі діяльності. Законодавство про промислові зразки не поширюється на
об’єкти архітектури (крім малих архітектурних форм), промислові,
гідротехнічні та інші стаціонарні споруди; друковану продукцію як таку,
об’єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних
речовин тощо.

В умовах переходу України до ринкової економіки суттєво змінився
характер відносин, пов‘язаний із охороною об‘єктів промислової
власності, зокрема винаходів. Якщо раніше права на результати
інтелектуальної діяльності мала держава і декларувала свій обов’язок
забезпечити їх практичне використання, то на цей час власник результатів
інтелектуальної діяльності має сам опікуватись щодо забезпечення їх
надійної правової охорони і визначення шляхів реалізації їх на ринку.
Успішна комерційна реалізація конкурентоспроможності продукції і
передових технологій без надійної правової охорони винаходів, які є їх
основою, не дуже ефективна. Тому важливо мати чітке уявлення про
необхідні дії та заходи, що дозволять досягти реальних успіхів на “ринку
споживачів”. Доцільно розробити основні принципи стратегії охорони та
використання прав на результати інтелектуальної діяльності, які при
мінімальних витратах забезпечать можливість одержання максимальних
переваг і прибутків авторам та їх правонаступникам в умовах ринкової
економіки. Правова охорона об’єктів промислової власності надає реальну
перспективу більш раціонально використовувати потенціальні можливості
комерціалізації результатів інтелектуальної діяльності. Право на
винаходи, корисні моделі промислові зразки можливо одержати шляхом
подання заявки на патент в компетентний орган (патентне відомство)
держави і одержання патенту.

Статтею 37 Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні
моделі“ передбачено, що будь-яка особа має право запатентувати винахід
(корисну модель) в іноземних державах за умови попереднього подання
заявки на винахід (корисну модель) в Україні. Якщо протягом трьох
місяців від дати подання зазначеної заявки до заявника не надійде
повідомлення про віднесення заявленого винаходу (корисної моделі) до
державної таємниці, то у заявника немає перешкод до подання заявки в
патентне відомство іноземної держави. За клопотанням заявника йому
надсилається повідомлення щодо можливості патентування винаходу
(корисної моделі) в іноземних державах раніше зазначеного строку.

Висновки

Отже, промислову власність можна визначити як результати науково
технічної творчості, які можуть бути використані на користь суспільства
в будь якій діяльності людей.

Промислова власність виступає видом інтелектуальної власності, який
охоплює права на такі об’єкти промислової власності, як винаходи,
корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки, знаки обслуговування,
фірмові найменування та зазначення про походження чи найменування місця
походження товарів, а також припинення недобросовісної конкуренції.

Відповідно до чинного законодавства України про промислову власність до
цієї групи об’єктів інтелектуальної власності належать: винаходи,
корисні моделі, промислові зразки. Промислову власність можна визначити
як результати науково технічної творчості, які можуть бути використані
на користь суспільства в будь якій діяльності людей. Винахід – – це
технічне рішення в будь-якій галузі суспільно корисної діяльності, яке
відповідає умовам патентоспроможності, тобто є новим, має винахідницький
рівень і придатне для використання. Можливі об’єкти винаходу такі:
продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослин
і тварин); спосіб (включаючи біотехнічні способи, способи лікування і
діагностики та профілактики).

Правова охорона не надається винаходу, що суперечить суспільним
інтересам, принципам гуманності та моралі й не відповідає умовам
патентоспроможності. Корисна модель — це конструктивне виконання
пристрою, яке відповідає умовам патентоспроможності, тобто є новим і
промислова придатним. Винаходи і корисні моделі — близькі між собою
результати технічної творчості. Промисловий зразок — це нове
конструктивне рішення виробу, що визначає його зовнішній вигляд і
придатне для здійснення промисловим способом.

Список використаної літератури

Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» від 15 грудня 1993
р. № 3699-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 7.

Долга В.О. Інтелектуальна власність: економічний захист та форми
реалізації. – Хар. держ. у-т. Харків, 1996.

Підопригора О.А., Підопригора О.О. Право інтелектуальної власності
України: Навч. посібник для студентів юрид. вузів і фак. ун-тів. — К.:
Юрінком Інтер, 1998.

Сергеев А.П. Право интеллектуальной собственности. — М.: “Теис”, 1996.

PAGE

PAGE 13

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020