.

Примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
117 645
Скачать документ

Реферат на тему

Примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку

Стаття ККУ 174:

Примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку
шляхом насильства чи погрози застосування насильства або шляхом інших
незаконних дій—

карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на
строк до трьох років.

1. Об’єктом злочину є право людини, що працює, на страйк для захисту
своїх економічних і соціальних інтересів. Відповідно до

ст. 44 Конституції України, ніхто не може бути примушений до участі або
неучасті у страйку.

2. Потерпілим від злочину є працівник, який відповідно до закону має
право на страйк. Законодавством забороняється певним категоріям
працюючих брати участь у страйку. Це зокрема стосується працівників
(крім технічного та обслуговуючого персоналу) органів прокуратури, суду,
органів державної влади, безпеки та правопорядку, у т.ч. працівників
міліції, військовослужбовців усіх військових формувань, державних
службовців.

3. Об’єктивна сторона злочину може проявлятися у двох формах: 1)
примушуванні до участі у страйку; 2) перешкоджанні участі у страйку.
Такі примушування та перешкоджання є кримінальне караними, якщо вони
вчиняються одним із зазначених у ст. 174 способів, а саме, шляхом: 1)
насильства; 2) погрози застосування насильства; 3) інших незаконних дій.

Страйк — це тимчасове колективне добровільне припинення роботи
працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов’язків)
підприємства, установи, організації (структурного підрозділу) з метою
вирішення колекторного трудового спору (конфлікту). Страйк
застосовується як крайній засіб (коли всі інші можливості вичерпано)
вирішення колективного трудового спору (конфлікту) у зв’язку з відмовою
власника або уповноваженого ним органу (представника) задовольнити
вимоги найманих працівників або уповноваженого ними органу, профспілки,
об’єднання профспілок чи уповноваженого нею (ними) органу. Порядок
здійснення права на страйк встановлюється законом.

Під прикушуванням до участі у страйку розуміється домагання від
потерпілого взяти участь у страйку шляхом насильства чи погрози
застосування насильства або шляхом інших незаконних дій (наприклад,
видання наказу чи розпорядження). Залучення працівника до участі у
страйку шляхом обману, підкупу, задобрювання (обіцянням заохотити по
службі тощо) або в інший спосіб, який не містить елемента примусу, не
утворює складу цього злочину. Водночас, скажімо, поєднання насильства з
підкупом слід розглядати як примушування.

Перешкоджання участі у страйку — це вчинення фізичного чи психічного
насильства або інших незаконних дій, які утруднюють або унеможливлюють
участь працівника, що має право на страйк, у законному страйку. Поняттям
“інші незаконні дії” при вчиненні злочину у цій формі охоплюються
будь-які дії, які суперечать закону (наприклад, підкуп, погроза
незаконно звільнити з роботи чи притягти до юридичної відповідальності,
обмеження волі).

Не утворює складу злочину, передбаченого ст. 174, створення перепон
участі у страйку, коли його проведення є незаконним — за умов, якщо
припинення працівниками роботи створює загрозу Життю і здоров’ю людей,
довкіллю або перешкоджає запобіганню стихійному лиху, аваріям,
катастрофам, епідеміям та епізоотіям чи ліквідації їх наслідків.

6. У разі, якщо примушування до участі у страйку чи перешкоджання участі
у страйку становлять дії, які самі по собі утворюють склад відповідного
злочину (наприклад, нанесення тілесних ушко-

джень, погроза вбивством, перевищення влади або службових повноважень),
вчинене слід кваліфікувати за сукупністю злочинів {наприклад, за ст. 174
і ч. 2 ст. 122).

Для визнання злочину закінченим не вимагається, щоб в результаті
вчинення винним дій потерпілий взяв участь у страйку (при примушуванні)
або не взяв участі у страйку (при перешкоджанні). Момент його закінчення
пов’язується із самим фактом вчинення дій, описаних у ст. 174.

4. Суб’єкт злочину — загальний. Вчинення цього злочину службовою особою
за наявності підстав може додатково кваліфікуватися як відповідний
злочин у сфері службової діяльності.

5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Конституція України (ст. 44). .

Закон України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів
(конфліктів)” від 3 березня 1998 р. (розділ III).

Закон України Про міліцію від 20 грудня 1990 р. (ст. 18).

Зокон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та
членів їх сімей” Від 20 грудня 1991 р.{ст. 5)

Захон України Про державну службу від 16 грудня 1993р. (ст. І6).

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020