Реферат на тему:
Претензії та позови при перевезеннях
Порушення учасниками перевезення та буксирування своїх обов’язків є
підставою для пред’явлення уповноваженою особою претензій і позовів до
правопорушника. Обставини, що можуть зумовити матеріальну
відповідальність перевізників, відправників, одержувачів вантажів і
пасажирів і бути підставою для пред’явлення претензії та позову,
посвідчуються комерційними актами та актами загальної форми.
Комерційний акт складається для посвідчення нестачі, псування чи
пошкодження вантажу або багажу, виявлення вантажів без супровідних
документів та документів без вантажу, повернення перевізникові
вкраденого вантажу (багажу), непередачі вантажу залізницею на під’їзну
колію протягом 24 годин після оформлення в товарній конторі видачі
вантажу за документами.
В пункті 2.2 роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України “Про
деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевозок
вантажів залізницею” від 20 листопада 1992 р. зазначено, що відповідно
до ст. 43 Арбітражного процесуального кодексу ніякі докази не мають для
арбітражного суду заздалегідь встановленої сили. Отже, комерційні акти є
тільки одним з доказів, який арбітражний суд оцінює у сукупності зі
всіма іншими доказами у справі. Зокрема, комерційний акт може бути
позбавлений доказової сили, особливо у випадках вивантаження вантажу
засобами залізниці на місцях загального користування, якщо цей акт не
відповідає фактичним обставинам. Так, комерційний акт констатує, що
нестачу, псування або пошкодження вантажу виявлено ніби-то під час
вивантаження 10 січня, а з товарно-транспортних накладних на
централізований вивіз вантажу вбачається, що він був вивезений зі
станції 8 січня.
Акти загальної форми складаються для посвідчення інших порушень договору
перевезення. Відповідно до ст. 158 Статуту автомобільного транспорту і
розділу 9 Правил перевезення вантажів автотранспортом обставини,
пов’язані з несхоронністю вантажів та іншими порушеннями договору
перевезення, фіксуються у товарно-транспортній накладній, а у разі
розходження в оцінці сторонами причин і характеру порушень оформляються
актами встановленої форми, що прирівнюються до комерційних актів та
актів загальної форми на інших видах транспорту.
Акт складає перевізник, якщо він сам виявить зазначені раніше обставини
або їх наявність стверджується відправником чи одержувачем вантажу.
Необґрунтовану відмову перевізника скласти комерційний акт можна
оскаржити у встановленому порядку. В цьому разі приймання вантажу слід
оформити відповідно до правил про порядок приймання продукції та товарів
за кількістю і якістю, що діють при поставці, контрактації тощо.
На підтвердження фактів, що мають юридичне значення при вирішенні
спорів, пов’язаних із торговельним мореплавством, складається морський
протест. Відповідно до глави 7 розділу IX Кодексу торговельного
мореплавства, якщо під час плавання або стоянки судна мала місце подія
(наприклад, загальна чи окрема аварія), яка може бути приводом для
пред’явлення до судно володільця майнових вимог, капітан судна, щоб
забезпечити докази для захисту прав і законних інтересів судно
володільців, робить у встановленому порядку заяву про морський протест.
Така заява має містити опис обставин та заходів, ужитих капітаном для
забезпечення схоронності довіреного йому майна.
A
E
?
Joooooooeeeeeeeeeee
годин з моменту оформлення приходу судна в порт. Якщо подія, що
зумовила необхідність заяви морського протесту, сталася у порту, його
слід заявити протягом 24 годин з моменту події. Якщо немає можливості
заявити протест у встановлений строк, причини цього слід зазначити у
заяві про морський протест. За наявності підстав припускати, що подія
спричинила шкоду вантажеві на судні, заяву про морський протест слід
зробити до відкриття люків. Вивантаження вантажу до заяви морського
протесту можна почати лише в разі крайньої потреби. На підтвердження
обставин, викладених у заяві про морський протекст, капітан судна
одночасно із заявою або не пізніше семи днів з моменту прибуття в порт
чи з моменту події,, що сталася у порту, повинен подати нотаріусу чи
іншій посадовій особі для огляду судновий журнал і засвідчену капітаном
виписку із суднового журналу. Нотаріус або інша посадова особа на
підставі заяви капітана, даних суднового журналу, опиту капітана, а в
разі необхідності — інших свідків із складу суднового екіпажу складає
акт про морський протест і посвідчує його своїм підписом і гербовою
печаткою. На умовах взаємності прийняття заяви про морський протест від
капітанів іноземних суден і складання у цих випадках актів про морський
протест можуть здійснювати відповідні консульські представники іноземних
держав в Україні (статті 341-347 Кодексу торговельного мореплавства).
За всіма видами перевезень передбачено обов’язковий претензійний порядок
вирішення спорів. Претензії, які виникають з перевезень вантажів,
пред’являються до транспортної організації пункту призначення вантажу.
Якщо спір виник з перевезення вантажу в прямому змішаному сполученні, то
претензія пред’являється: а) до управління залізниці призначення, якщо
кінцевим пунктом призначення є залізнична станція; б) до іншого
транспортного органу, коли кінцевим пунктом перевезення є порт
(пристань), автостанція чи аеропорт. Претензії, що виникають з
перевезень пасажирів та багажу, можуть пред’являтись до транспортного
органу відправлення або призначення на розсуд заявника. Залежно від
характеру порушення право на пред’явлення претензії має відправник чи
одержувач вантажу, які можуть переуступити його один одному або кожен з
них своєму вищестоящому органові чи транспортно-експедиційній
організації. Передача права на пред’явлення до перевізника претензії або
позову іншим організаціям чи громадянам не допускається.
Для усіх перевезень, за загальним правилом, закріпленим у статтях 365 і
366 ЦК України і відтвореним у всіх транспортних статутах (кодексах), до
пред’явлення перевізникові позову обов’язково слід пред’явити йому
претензію. Претензії пред’являються протягом шести місяців, а про сплату
штрафів і премій — протягом 45 днів. Перевізник зобов’язаний розглянути
заявлену претензію і повідомити заявника про задоволення чи відхилення
її протягом трьох місяців, а щодо претензії по перевезенню,
здійснюваному перевізниками різних видів транспорту за одним документом,
— протягом шести місяців; про сплату штрафу або пені — протягом 45 днів.
Якщо претензію відхилено чи відповідь не одержано у зазначені строки,
заявникові надається на пред’явлення позову два місяці з дня одержання
відповіді або закінчення строку, встановленого для відповіді. Для
пред’явлення перевізником до відправників, одержувачів чи пасажирів
позовів, що випливають з перевезення, встановлено шестимісячний строк
(ч. 2 ст. 366 ЦК).
Відповідно до п. З ст. 982 проекту ЦК України позовна давність за
вимогами, що випливають з перевезення вантажу, встановлюється в один рік
з моменту, що визначається згідно з транспортними статутами (кодексами).
Строки позовної давності та порядок пред’явлення позовів у спорах,
пов’язаних з перевезеннями в закордонному сполученні, встановлюються
транспортними статутами (кодексами) або міжнародними угодами (ст. 367
ЦК).
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
