Правові засади економічної конкуренції в Україні
Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції
Функціонування ринкових відносин, в основі яких лежить багатоукладна
економіка, передбачає створення для суб’єктів господарювання рівних
можливостей, їх змагальність, тобто здорову конкуренцію, яка належним
чином впливає на стимулювання виробництва саме тих товарів, яких
потребує споживач.
Закон України «Про захист економічної конкуренції» (Відомості Верховної
Ради (ВВР), 2001, № 12, ст.64 ) визначає правові засади підтримки та
захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській
діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування
економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.
Законодавство про захист економічної конкуренції грунтується на нормах,
установлених Конституцією України і складається із Закону «Про захист
економічної конкуренції», законів України “Про Анти монопольний комітет
України”, “Про захист від недобросовісної конкуренції”, інших
нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана
Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться
у Законі «Про захист економічної конкуренції», то застосовуються правила
міжнародного договору.
Особливості застосування законодавства про захист економічної
конкуренції, зокрема щодо певних галузей промисловості, можуть бути
встановлені виключно шляхом внесення змін до даного Закону.
Державна політика у сфері розвитку економічної конкуренції та обмеження
монополізму в господарській діяльності, здійснення заходів щодо
демонополізації економіки, фінансової, матеріально-технічної,
інформаційної, консультативної та іншої підтримки суб’єктів
господарювання, які сприяють розвитку конкуренції, здійснюється
уповноваженими органами державної влади, органами місцевого
самоврядування та органами адміністративно-господарського управління та
контролю.
Суб’єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування,
а також органи адміністративно-господарського управління та контролю
зобов’язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких
неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.
Державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної
конкуренції, захист інтересів суб’єктів господарювання та споживачів від
його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.
Органи влади, органи місцевого самоврядування, органи
адміністративно-господарського управління та контролю зобов’язані
сприяти Антимонопольному комітету України у здійсненні його повноважень
у сфері підтримки й захисту економічної конкуренції, обмеження
монополізму та контролю за додержанням законодавства про захист
економічної конкуренції.
З метою однакового застосування норм законодавства про захист
економічної конкуренції, в тому числі законодавства про захист від
недобросовісної конкуренції, Антимонопольний комітет України дає
рекомендаційні роз’яснення з питань застосування цього законодавства.
Зловживання монопольним становищем на ринку.
Законом України «Про захист економічної конкуренції,
встановлено, що суб’єкт господарювання займає монопольне
(домінуюче) становище на ринку товару, якщо:
• на цьому ринку у нього немає жодного конкурента;
• не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей
доступу інших суб’єктів господарювання щодо закупівлі сировини,
матеріалів та збуту товарів, наявності бар’єрів для доступу на ринок
інших суб’єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.
Монопольним (домінуючим) вважається становище суб’єкта господарювання,
частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе,
що зазнає значної конкуренції.
Монопольним (домінуючим) також може бути визнане становище суб’єкта
господарювання, якщо його частка на ринку товару становить 35 або менше
відсотків, але він не зазнає значної конкуренції, зокрема внаслідок
порівняно невеликого розміру часток ринку, які належать конкурентам.
Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи
бездіяльність суб’єкта господарювання, який займає монопольне
(домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до
недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, зокрема обмеження
конкурентоспроможності інших суб’єктів господарювання, або ущемлення
інтересів інших суб’єктів господарювання чи споживачів, які були б
неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема,
визнається:
1) встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару,
які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на
ринку;
2) застосування різних цін чи різних інших умов до
рівнозначних угод з суб’єктами господарювання, продавцями чи покупцями
без об’єктивно виправданих на те причин;
3) обумовлення укладання угод прийняттям суб’єктом
господарювання додаткових зобов’язань, які за своєю природою або
згідно з торговими та іншими чесними звичаями у
підприємницькій діяльності не стосуються предмета договору;
4) обмеження виробництва, ринків або технічного розвитку, що завдало
чи може завдати шкоди іншим суб’єктам господарювання,
покупцям, продавцям;
5) часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за
відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання;
6) суттєве обмеження конкурентоспроможності інших суб’єктів
господарювання на ринку без об’єктивно виправданих на те причин;
7) створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) чи усунення з
ринку продавців, покупців, інших суб’єктів господарювання.
Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється і
тягне за собою відповідальність згідно з законом.
Правове регулювання діяльності Антимонопольного комітету
Правове регулювання діяльності Антимонопольного комітету здійснює Закон
України «Про Антимонопольний комітет України» і ряд інших нормативних
актів. За даним Законом Антимонопольний комітет України є центральним
органом виконавчої влади із спеціальним статусом, метою діяльності якого
є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій
діяльності. Антимонопольний комітет України підконтрольний Президенту
України та підзвітний Верховній Раді України.
Основними завданнями Антимонопольного комітету України є:
• здійснення державного контролю за дотриманням
антимонопольного законодавства;
• запобігання, виявлення і припинення порушень антимонопольного
законодавства;
• контроль за економічною концентрацією;
• сприяння розвитку добросовісної конкуренції. Антимонопольний комітет
України здійснює свою діяльність
відповідно до Конституції України, Закону України “Про обмеження
монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій
діяльності”, Закону України “Про захист від недобросовісної
конкуренції”, цього Закону, інших законів та інших нормативно-правових
актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Повноваження Антимонопольного комітету України закріплені в ст. 8 Закону
України «Про Антимонопольний комітет України», до них відносяться:
• визначати межі товарного ринку, а також монопольне становище
суб’єктів господарювання на ньому;
• видавати суб’єктам господарювання обов’язкові для
виконання рішення про припинення порушень антимонопольного законодавства
та про відновлення початкового становища, про примусовий поділ
монопольних утворень;
• вносити до органів влади обов’язкові для розгляду подання щодо
скасування ліцензій, припинення операцій
зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання у разі
порушення ними антимонопольного законодавства;
• приймати нормативно-правові акти відповідно до його
компетенції, зокрема, з питань антиконкурентних узгоджених дій,
зловживань монопольним (домінуючим) становищем на ринку, дискримінації
органами влади, органами місцевого самоврядування,
органами адміністративно-господарського управління та контролю,
провадження у заявах про надання дозволу на економічну концентрацію
суб’єктів господарювання, контролю за економічною
концентрацією суб’єктів господарювання, провадження у
справах про порушення антимонопольного законодавства, порядку
виконання, перевірки, перегляду та оскарження рішень органів
Антимонопольного комітету України, а також недобросовісної конкуренції,
обов’язкові влади, органами місцевого
адміністративно-господарського суб’єктами господарювання, надавати
роз’яснення щодо їх для виконання органами самоврядування, органами
управління та контролю, контролювати їх виконання, застосування;
• здійснювати інші дії, передбачені законодавством про
Антимонопольний комітет України.
Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в
Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі
утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України,
повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
