Правосуддя україни (реферат)

Тема: Правосуддя України

План

1. На яких засадах здійснюється судочинство в Україні:

а) Законність;

б) Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

в) Забезпечення доведеності вини;

г) Змагальність сторін та свобода в надані ними суду своїх доказів і в
доведенні перед судом їх переконливості;

д) Підтримання державного обвинувачення у суді прокурором;

е) Забезпечення обвинуваченому права на захист.

є) Гласність судового процесу та його повне фіксування технічними
засобами.

ж) Забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

з) Обов’язковість рішень суду.

В основу будь-якої державної діяльності кладуться визначені законом
основні засади, що визначають суть і характер цієї діяльності. Вони є
своєрідним дороговказом, з яким мають звірятися органи та посадові особи
під час реалізації такої діяльності. Конституція України чітко визначає
основні засади, на яких має здійснюватися правосуддя загалом та
судочинство щодо будь-яких справ. До них належать:

а) Законність – засада, що зобов’язує суди і суддів при здійсненні
правосуддя керуватися лише законом. Він є єдиним критерієм для рішення
суду у справі. При тому суд не має права оцінювати доцільність самого
закону. Закон є законом, і оскільки він залишається у силі, не
скасований законодавцем, то його необхідно дотримуватися. Славнозвісний
юрист і промовець Стародавнього Риму Цицерон, відзначав: „Суддя – це
закон, що говорить, а закон – це німий суддя”. Ніякий державний чи
громадський орган, політична партія чи рух, посадова особа, якого б
високого рангу вона не була, а також окремі громадяни не мають права
втручатися у діяльність суду, домагаючись прийняття вигідного комусь
рішення.

б) Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і суддею –
засада, що значною мірою реалізує положення ст. 24 Конституції України:
громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед
законом. Рівність усіх учасників судового процесу означає, що вони
наділені однаковими правами і мають такі ж обов’язки.

в) Забезпечення доведеності вини – засада, суть якої полягає в тому, що
орган, посадова особа (наприклад, прокурор), в окремих випадках –
громадянин, висуваючи офіційне обвинувачення особи у вчиненні нею
злочину чи іншого правопорушення зобов’язані довести її вину перед
судом. Доки та вина не буде доведена. Особу вважають невинуватою. При
обвинуваченні особи у вчиненні злочину діє презумпція не винуватості
(від лат. – припускаю, передбачаю).

г) Змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і в
доведенні перед судом їх переконливості – засади правосуддя, за якою
сторона обвинувачення і сторона захисту позивач і відповідач подають
судові докази на підтвердження своїх тверджень і вимог. При тому вони
наділені однаковими правами щодо подання доказів, їх дослідження на
суді, а також заявлення судові різних клопотань.

д) Підтримання державного обвинувачення у суді прокурором – засада, яка
означає, що розгляду у суді кримінальної справи, в якій обвинувальний
акт затверджено прокурором, має відбутися неодмінно з участю прокурора –
державного обвинувача. Змагаючись із протилежною стороню – захистом, він
доводить судові вину обвинуваченого. Змагаючись із протилежною стороною
– захисник ???? доводить судові вину обвинуваченого.

е) Забезпечення обвинуваченому права на захист – одна з найважливіших
засад правосуддя у кримінальних справах. З неї випливає насамперед два
важливих як для правосуддя, так і громадян положення. По-перше,
обвинувачений у кримінальному судочинстві не є безправним об’єктом
владних повноважень органів слідства і суду, а суб’єктом, який наділений
широкими правами. По-друге, сам факт пред’явлення особі обвинувачення у
вчинені злочину ще не свідчить про її вину. Вина має бути доведена перед
неупередженим і об’єктивним судом особами, які висувають і підтримують
обвинувачення. Кожна особа, яка затримана за підозрою у вчиненні злочину
або якій пред’явлено слідчим обвинувачення, має право мати свого
заявника-адвоката.

є) Гласність судового процесу та його повне фіксування технічними
засобами. Дана конституційна засада судочинства насамперед передбачає
його відкритість для широкої громадськості. Кожен громадянин, який
досягнув віку 16 років, має право бути в залі судового засідання, де
відбувається розгляд справи.

Насамперед судовий розгляд відбувається у закритому судовому засіданні,
коли обставини справи стосуються державної таємниці, закритий судовий
розгляд допускається у справах про злочини осіб, які не досягли 16
років, і в інших справах, коли необхідно з’ясувати обставини, які
торкаються інтимних (особистих, таємничих) сторін життя осіб, які беруть
участь у справі (напр. потерпілих від злочину).

Отже, засоби гласності судового процесу сприяє ще й розвиткові правової
свідомості культури населення.

Увесь хід судового процесу має бути відображений у протоколі судового
засідання, також запис на магнітну стрічку.

ж) Забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду –
важлива конституційна засада правосуддя, що передбачає подання
учасниками судового розгляду права подати на рішення суду апеляційну
скаргу до апеляційного суду – суду другої, вищої інстанції, яких є
підстава вважати, що суд висунув незаконне рішення. Апеляційний суд
залежно від обставин, на які посилається скаржник, повністю або частково
проводить нове дослідження цих обставин, а також перевіряє чи правильно
суд першої інстанції застосував закони. На цій основі і залежно від
результатів цього розгляду він має право скасувати оскаржене рішення
суду і постановити нове рішення або залишити скаргу без задоволення.

Засада апеляційного оскарження рішення суду повною мірою ще сьогодні не
діє, оскільки ще не створені апеляційні суди. До завершення судової
реформи в Україні зберігається чинний касаційний порядок оскарження
рішень суду.

з) Обов’язковість рішень суду як конституційна засада судочинства і
правосуддя вимагає, щоб кожне рішення суду, що вступило в законну силу,
було виконано у суворій відповідності з ним. Рішення суду, що вступило в
силу, є законом щодо конкретної справи, і воно підлягає виконанню так
само, як і закон, на основі якого прийнято це рішення. Пригадаймо вислів
Цицерона: „Суддя – це закон, що говорить…”.

використана література.

Василь Нор, Петро Стецюк, „Конституція – основний закон України”.
Кальварія, 1996

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *