Реферат на тему
Порушення таємниці голосування
Стаття ККУ 159:
Умисне порушення таємниці голосування під час проведення передбачених
законом України виборів, вчинене членом виборчої комісії або іншою
службовою особою з використанням влади чи службового становища,—
карається штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян або позбавленням волі на строк від одного до трьох
років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною
діяльністю на строк до трьох років.
1. Об’єктом злочину є виборче право громадян у частиш здійснення ними
голосування під час виборів.
2. Об’єктивна сторона злочину проявляється у діях або бездіяльності, які
спрямовані на одержання чи розголошення відомостей, про результати
голосування виборцем (виборцями) шляхом порушення встановлених законом
вимог для забезпечення таємниці голосування або створення умов, які
дають змогу контролювати, волевиявлення виборців під час голосування. Це
можуть бути: прохання або висунення вимоги до виборців показувати
заповнені бюлетені перед опусканням їх до виборчих скриньок; домагання
повідомити про те, за якого конкретно кандидата, партію чи виборчий блок
партій виборець віддав свій голос; незабезпечення достатньої кількості
кабін або кімнат для таємного голосування, що суттєво ускладнює або
робить неможливим забезпечення таємниці голосування; визначення місця
видачі виборчих бюлетенів і встановлення виборчих скриньок таким чином,
що виборці при підході до них можуть і не проходити через кабіни чи
кімнати для таємного голосування; створення перешкод для голосування в
кабінах чи кімнатах для таємного голосування; перебування- у таких
приміщеннях сторонніх осіб; видача виборцям помічених бюлетенів для
голосування, що дає змогу встановити, хто з виборців який бюлетень
заповнював; встановлення спеціальних пристроїв (апаратури), які дають
змогу контролювати волевиявлення виборців при заповненні ними виборчих
бюлетенів, тощо.
Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цього злочину є час його
вчинення. Закон визначає, що кримінальне караним порушення таємниці
голосування є тоді, коли воно вчинене під час проведення виборів. Таким
часом є період, який розпочинається з моменту висування та реєстрації
кандидатів і закінчується встановленням результатів виборів. Найчастіше
порушення таємниці голосування вчиняється під час проведення
голосування. Однак підготовчі дії за контролем волевиявлення виборців
можуть бути вчинені до моменту проведення голосування (наприклад,
встановлення спеціальної апаратури у приміщеннях для голосування), а
з’ясування того, хто з виборців за якого кандидата проголосував, можливе
після закінчення голосування (під час підрахунку голосів).
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дії або бездіяльності,
які призвели до порушення таємниці голосування.
3. Суб’єкт злочину спеціальний. Ним може бути лише член виборчої комісії
або інша службова особа, які порушують таємницю голосування,
використовуючи владу чи службове становище. Порушення таємниці
голосування іншими особами за наявності підстав може кваліфікуватися як
самоправство (ст. 356), злочин проти здоров’я (наприклад, погроза
вбивством — ст. 129) або інший злочин.
4. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом: винний
усвідомлює, що порушує таємницю голосування, нехтуючи встановленими
законом вимогами для забезпечення таємниці голосування або спеціально
створюючи умови, які дають змогу контролювати волевиявлення виборців під
час голосування, і бажає вчинити такі дії. Порушення таємниці
голосування, вчинене з не-
обережності (наприклад, у зв’язку із неналежним обладнанням приміщень
для голосування), виключає кримінальну відповідальність за ст. 169, За
наявності для того підстав такі дії можуть розглядатися як службова
недбалість або тягнути дисциплінарну відповідальність.
Конституція України (ст. ст. 19, 38, 71).
Закон України “Про вибори народних депутатів України’ від 24 вересня
1997р. (ст. 40).
Закон України “Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних,
міських голів” від 14 січня 1998 р. (ст. 44).
Закон України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки
Крим “ від 12 лютого 1998 р. (ст. 36).
Закон України “Про вибори Президента України від 5 березня 1999 р. (ст.
42).
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
