Реферат на тему
Порушення правил боротьби з епідеміями
Стаття ККУ 325:
Порушення правил, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим
заразним захворюванням і боротьби з ними, якщо ці дії спричинили або
завідомо могли спричинити поширення цих захворювань,— карається штрафом
до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом
на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
1. Об’єктом злочину є встановлений з метою захисту здоров’я населення
порядок запобігання епідемічним та іншим заразним захворюванням і
боротьби з ними.
2. Об’єктивна сторона злочину характеризується; 1) діянням (діями або
бездіяльністю) — порушенням правил, встановлених з метою запобігання
епідемічним та іншим заразним захворюванням і боротьби з ними; 2)
наслідками у вигляді: а) поширення епідемічних та інших заразних
захворювань; б) загрози поширення вказаних захворювань; 3) причинним
зв’язком між вказаними діянням та наслідками.
До заразних захворювань належать, зокрема, такі як чума, холера, віспа,
тиф, дифтерія, туберкульоз, поліомієліт, грип, правець, кір тощо.
Поширення епідемічних та інших заразних захворювань означає епідемію.
Про поняття епідемії див. коментар до ст. 113.
Порушення правил, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим
заразним захворюванням І боротьби з ними, може виразитися в: неусуненні
від роботи чи іншої діяльності осіб, які є носіями збудників інфекційних
захворювань, небезпечних для населення; непроведенні в порядку,
передбаченому законодавством, профілактичних щеплень, медичних оглядів,
дезинфекційних, дезинсекційних, дератизаційних, інших протиепідемічних,
а також карантинних заходів; незапровадженні особливих умов і режимів
праці, навчання, пересування і перевезення на всій території України або
в окремих її місцевостях тощо.
3. Суб’єкт злочину спеціальний. Ним можуть бути лише особи, до службових
або професійних обов’язків яких входить виконання
правил, встановлених з метою запобігання заразним захворюванням і
боротьби з ними (працівники санітарно-епідеміологічної служби, інших
органів державної виконавчої влади, Органів місцевого самоврядування,
службові особи підприємств, установ та організацій). 4. Суб’єктивна
сторона злочину характеризується умислом або необережністю стосовно
порушення вказаних правил, непрямим умислом або необережністю стосовно
наслідку У вигляді поширення заразних захворювань і прямим умислом
стосовно наслідку у вигляді загрози їх поширення.
Основи законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992
р.
Закон України “Про ветеринарну медицину” в редакції від 5 грудня 1996 р.
Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя
населення” від24 лютого 1994р. (ст.ст. 1,9, 28-30). п
Закон України “Про захист населення від інфекційних хвороб від 6 квітня
2000 р.
Закон України “Про боротьбу із захворюванням на туберкульо”з від 5
липня 2001
Правила санітарної охорони території України. Затверджені постановою КМ
№696 від 24 квітня 1999р.
Перелік особливо небезпечних, небезпечних Інфекційних та паразитарних
хвороб людини і носійства збудників цих хвороб. Затверджений наказом МОЗ
№ 133 від 19 липня 1995р.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
