.

Поняття та умови пенсійного забезпечення за віком (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
275 3737
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

“Поняття та умови

пенсійного забезпечення за віком”

ПЛАН

Вступ

1. Соціально-правова природа пенсій

2. Місце пенсій за віком у пенсійному забезпеченні України

3. Право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах в системі
загальнообов’язкового державного пенсійного страхування

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

У юридичній літературі досить докладно розглянуто питання пенсійного
забезпечення, а зокрема поняття “пенсія” та її суттєві ознаки. Отже
пенсія це:

періодичні виплати, що проводяться за рахунок коштів соціального
страхування з метою матеріального забезпечення робітника, службовця чи
його сім’ї у зв’язку з завершенням повного великого циклу його трудової
діяльності або у зв’язку з остаточним чи тривалим вибуттям його з числа
повноцінних працівників;

матеріальне забезпечення громадян у старості, по інвалідності та в разі
втрати годувальника, а також за вислугу років у вигляді систематичних
грошових виплат;

регулярна (періодична) грошова виплата соціально-аліментарного
призначення, що провадиться особам похилого віку, інвалідам та іншим
категоріям громадян та їх сім’ям у випадках, передбачених законом із
суспільних фондів споживання у зв’язку з їх (або особи, на утриманні
якої вони знаходяться) минулою трудовою або іншою суспільно корисною
діяльністю, яка припинена або замінена більш легкою діяльністю з
передбаченої законом поважної причини; виплата, розмір котрої
співвідноситься, як правило, з минулим заробітком. Ця виплата є для
непрацюючих пенсіонерів основним джерелом засобів до існування;

щомісячні грошові виплати громадянам за рахунок держави для їхнього
матеріального забезпечення в старості, в разі інвалідності, втрати
годувальника, а також за вислугу років;

щомісячні виплати з фондів для непрацездатних, що призначаються в
розмірах, співвіднесених з минулим заробітком, особам, які впродовж
установленого строку займалися суспільно корисною діяльністю й досягли
певного віку;

виплата, що провадиться державою у зв’язку з настанням певної обставини
у житті людини, – досягнення певного віку, інвалідності, смерті
годувальника;

державна виплата, яка провадиться з Пенсійного фонду з метою
матеріального забезпечення непрацездатних громадян у зв’язку з їх
минулою трудовою чи іншою суспільно корисною діяльністю у розмірах, як
правило, співвіднесених з минулим заробітком пенсіонера;

щомісячні грошові виплати, що надаються громадянам при досягненні
певного віку, настанні інвалідності, в разі втрати годувальника, а також
у зв’язку з тривалою професійною діяльністю.

1. Соціально-правова природа пенсій

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України „Про
загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Цей Закон визначає принципи, засади і механізми функціонування системи
загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення,
перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів
Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків
роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Відповідно до норм цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в
солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому
числі каліцтва, не пов’язаного з роботою, інвалідності з дитинства);

3) пенсія у зв’язку з втратою годувальника.

Для них характерні такі риси:

пенсія — це платіж, що провадиться державою у грошовому вираженні.
Існуюча сьогодні практика видачі пенсії товарами чи послугами є
вимушеною тимчасовою акцією держави у перехідний період;

вказані платежі здійснюються регулярно, тобто періодично у встановлені
законом строки. Чинне законодавство передбачає щомісячну виплату пенсій;

кошти на виплату пенсій виділяються із спеціально створених для цього
джерел (страхових фондів, державного бюджету);

розмір щомісячної пенсії залежить від трудового стажу, заробітку, умов
праці. При проведенні пенсійної реформи розмір пенсії залежатиме від
тривалості страхового стажу і величини заробітку, з якого сплачуються
внески;

пенсія призначається лише тоді, коли настає передбачений законом
страховий випадок (досягнення певного віку, інвалідність, смерть
годувальника);

участь громадян у створенні страхових фондів, з яких виплачується
пенсія;

коло осіб, які мають право на пенсію, точно окреслене в законі і
розширеному тлумаченню не підлягає. До нього належать непрацездатні
громадяни, а також іноземці та особи без громадянства, котрі на законних
підставах проживають не території України. Умови, за яких виникає
суб’єктивне право на відповідний від обов’язкової суспільно корисної
діяльності шляхом надання матеріального забезпечення, яке може замінити
основні джерела засобів до існування;

порядок призначення та виплати пенсій регламентується нормативними
актами найвищої юридичної сили – законом. Відповідно до ст.92
Конституції України виключно законами визначається основи соціального
захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Визначення поняття “трудова пенсія” повинно врахувати й ті зміни, що
відбуваються сьогодні у пенсійному законодавстві. Таким чином, трудова
пенсія – це залежно від тривалості трудового (страхового) стажу роботи і
величини заробітку, з якого сплачуються страхові внески, щомісячна
грошова виплата особі із спеціально створених для цього державою фондів
за умов і в порядку, передбачених законодавством.

У зв’язку з необхідністю розмежування джерел фінансування виплати різних
видів соціального забезпечення планується пенсії за вислугу років
трансформувати у дострокові пенсії, але за своєю суттю вони належатимуть
до трудових.

Найважливішою організаційною формою системи соціального захисту
населення є державне пенсійне страхування.

В Україні створену єдину систему пенсійного забезпечення. Вона
виявляється насамперед у тому, що виплата пенсій практично всім
категоріям пенсіонерів здійснюється за рахунок коштів Пенсійного фонду
Україні і, частково, дотацій з Державного бюджету, які виділяються на
пенсійне забезпечення. Єдина система передбачає централізоване правове
регулювання, що гарантує повсюдне на всій території країни рівні умови
та норми, однакові можливості здійснення громадянами України одного з
найважливіших соціальних прав.

Бюджет Пенсійного фонду України – основне джерело фінансування
пенсійного забезпечення громадян України, передбачений Законом України “
Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року і Законом України
“Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 26 червня
1997 року. Цей бюджет складається зі страхових внесків суб’єктів
підприємницької діяльності і фізичних осіб. Розмір страхових внесків для
платників установлено окремо для підприємців, які використовують працю
найманих робітників, – 32% від об’єкта оподаткування, а для платників,
що працюють на умовах трудового договору (контракту) – 1% від об’єкта
оподаткування. Пенсійний фонд України не включається до Державного
бюджету України. Забороняється використання коштів Пенсійного фонду не
за цільовим призначенням. Під опікою Пенсійного фонду нині знаходиться
біля 14,5 млн. пенсіонерів. Наприклад, в Дніпропетровській області 1
млн. 58 тис. пенсіонерів. З них 831300 получають трудову пенсію,
максимальний розмір якої 59 гривень.

2. Місце пенсій за віком у пенсійному забезпеченні України

Громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за
віком, з інвалідності, на випадок втрати годувальника та в інших
випадках передбачених Законом України “Про пенсійне забезпечення” від 5
листопада 1991 року.

Іноземні громадяни та особи без громадянства, що проживають на Україні,
мають право на пенсію врівні з громадянами України на умовах
передбачених законодавством або міждержавними угодами. Пенсійне
забезпечення громадян України, які проживають за її межами учиняється за
угодами з іншими державами.

В випадках, коли угодами між Україною та іншими державами передбачені
інші правила, ніж ті, які містяться в Законі “Про пенсійне
забезпечення”, то застосовується правила встановлені цією угодою.

Пенсії бувають трудові і соціальні.

До трудових пенсій належать пенсії за віком, з інвалідності, у разі
втрати годувальника та за вислугу років.

Пенсією за віком прийнято називати таку пенсію, яка встановлюється з
досягненням певного віку та одночасною наявністю необхідного стажу
роботи. Вік, який дає право на пенсію за віком зазвичай зветься
пенсійним. Термін “пенсійний вік” у законодавстві не вживається.
Натомість у кожному випадку називається вік, із досягненням якого
призначається пенсія за віком. Введення цього терміна охоплює декілька
віків. Пенсійний вік, як і тривалість стажу, встановлюється законом.
Право на пенсію за віком нерозривно пов’язане з трудовою діяльністю
людини. Досягнення пенсійного віку служить підставою для припинення
трудових відносин працівників із роботодавцями, через що у держави
виникає необхідність пенсійного забезпечення громадян. Право на пенсію
за віком мають: чоловіки – при досягненні 60-ти років, які мають стаж
роботи не менш 25 років та жінки – при досягненні 55-ти років і
наявності стажу роботи не менш 20 років.

Пенсія за віком відрізняється від інших видів пенсійного забезпечення,
приміром, від пенсії з інвалідності та за вислугу років. Вона
відрізняється від пенсії з інвалідності тим, що її призначення не
залежить від фактичного стану працездатності людини. Пенсію за віком не
важко відрізнити і від пенсії за вислугу років, хоч обидві ці пенсії
встановлюються незалежно від фактичного стану працездатності. Різниця
полягає в тому, що для отримання пенсії за віком є необхідним певний
вік, а право на пенсію за вислугу років зазвичай не передбачає
досягнення будь-якого віку.

Пенсії за віком – головний вид матеріального забезпечення непрацездатних
громадян, що стосується життєво важливих інтересів мільйонів вітчизняних
пенсіонерів. У загальній чисельності пенсіонерів (близько 14 млн. осіб)
10 млн. пенсіонери за віком.

Умовами призначення пенсії за віком у солідарній системі страхування є:
досягнення пенсійного віку особою, яка звертається за пенсією, та
наявність у цієї особи відповідного страхового стажу.

Стаття 26 Закону України «Про загальнообо’язкове державне пенсійне
страхування» (далі Закон) вимагає, щоб особа, яка звертається за
призначенням пенсії за віком мала не менше ніж п’ять років страхового
стажу.Стаття 28 Закону визначає також норму мінімального розміру пенсії.
На її призначення особа має право за умови наявності страхового стажу: у
чоловіків – 25 років, а у жінок – 20 років.

Згідно статті 24 Закону страховий стаж – період (строк), протягом якого
особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню
та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж
мінімальний страховий внесок.

Враховуючи положення статті 101 Закону України «Про Державний бюджет
України на 2006 рік» у 2006 році страхові внески, що перераховуються
страхувальниками до солідарної системи сплачуються у розмірі 31,8%.
Мінімальний страховий внесок у 2006 році рохраховується виходячи з
розміру мінімальної заробітної плати, встановленого статтею 82 Закону
України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», а саме:

з 1 січня 2006 року – 350 грн. на місяць;

з 1 липня 2006 року – 375 грн. на місяць;

з 1 грудня 2006 року – 400 грн. на місяць.

Суб’єкти господарювання – підприємства, організації, установи, які не
нараховують та не сплачують страхові внески за своїх працівників
порушують майбутні пенсійні права своїх працівників. Тобто, місяці
роботи, за які підприємство не сплачувало страхові внески до Пенсійного
фонду, в стаж роботи не зараховується. Крім того, несплата страхових
внесків може бути причиною відсутності права на збільшення пенсії, яке
передбачене Законом, шляхом її перерахунку з урахуванням стажу роботи
після призначення пенсії (через 2 роки працюючим пенсіонерам).

Право на пільгове пенсійне забезпечення за віком мають учасники та
інваліди війни, а також сім’ї загиблих воїнів. Воно виникає з настанням
таких умов:

досягнення віку (чоловіками – 55, жінками – 50 років);

стажу роботи (у чоловіків – 25, у жінок – 20 років) і наявності
спеціальної юридичної підстави – участі у бойових діях, а далі інвалідів
війни – поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час захисту
Батьківщини чи виконання інших обов’язків військової служби, або
внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті чи
виконанням іншого військового обов’язку.

Право на пенсію на пільгових умовах мають також батьки та дружини
військовослужбовців, які не взяли повторного шлюбу, загиблих на фронті
чи під час виконання іншого військового обов’язку, або померлих у період
військової служби: чоловіки з досягненням 55-річного віку і стажем
роботи не менш 25 років; жінки – з досягненням 50-річного віку і стажем
роботи не менш 20 років.

Якщо людина працює, то їй слід подати заяву про призначення пенсії
роботодавцю (власнику підприємства, організації, установи).

Якщо людина на момент виходу на пенсію не працює, заяву треба подавати в
районне відділення Пенсійного Фонду за місцем проживання. Заяву про
оформлення пенсії за віком треба подавати не раніше, ніж за 1 місяць до
досягнення пенсійного віку.

Для оформлення пенсії за віком в районне управління Пенсійного Фонду
треба подати такі документи:

– заяву про призначення пенсії;

– документи, які підтверджують стаж (трудову книжку. Якщо трудової
книжки немає, то військовий квиток, довідки, виписки з наказів та інші
документи, які містять інформацію про стаж);

– довідку про заробітну плату (дохід);

– паспорт;

– ідентифікаційний код;

– свідоцтва про народження дітей.

Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які
60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 р.,
незалежно від перерв, та за увесь період страхового стажу починаючи з 1
липня 2000 р.

3. Право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах

в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування

Умови праці впливають на розмір заробітної плати, на тривалість робочого
часу, відпустки тощо. Наприклад, праця шахтарів, водіїв, машиністів і
осіб інших професій пов’язана, як правило, з важкими умовами праці,
основна маса яких є шкідливими для здоров’я. Відповідно оплата їх праці
вища, а тривалість робочого дня менша. Ці особи отримують й інші пільги
– додаткові відпустки, безкоштовне харчування тощо. Чинним
законодавством України для зазначеної категорії осіб передбачена ціла
низка пільг.

Так, законодавством передбачено призначення пенсій за віком на пільгових
умовах. Особливість, цього виду пенсій, полягає у зменшенні пенсійного
віку, тобто, чим більший ступінь важкості та шкідливості умов праці, тим
нижчий вік виходу на пенсію, менші вимоги до стажу, необхідного для
призначення пенсії, вищі розміри пенсій (оскільки вища заробітна плата,
з якої сплачено внески до Пенсійного фонду).

Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення
чоловіками 60 років, жінками – 55 років та наявності страхового стажу не
менше п’яти років.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу
роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (до
01.01.2004 року), зараховуються до страхового стажу в порядку і на
умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

При цьому, за кожний повний рік стажу роботи, до набрання чинності цим
Законом, на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і
особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт,
професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України,
зайнятість на яких давала право на пенсію на пільгових умовах, до
страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на
підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими
умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими
умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і
показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами
атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення
пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що
діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється
згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні
фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та
корпоративні фонди вказаним особам, пенсії призначаються за нормами
Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в
разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу,
передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”.

Так, Законом України “Про пенсійне забезпечення” передбачений перелік
працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах
незалежно від місця останньої роботи працівника.

Зокрема, встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за
віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний
робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і
особливо важкими умовами праці, – за списком N 1 виробництв, робіт,
професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів
України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки – після
досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше
10 років на зазначених роботах; жінки – після досягнення 45 років і при
стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на
зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо
шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах
призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону,
на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці
– жінкам.

Працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і
важкими умовами праці, – за списком N 2 виробництв, робіт, професій,
посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за
результатами атестації робочих місць: чоловіки – після досягнення 55
років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6
місяців на зазначених роботах; жінки – після досягнення 50 років і при
стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених
роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і
важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із
зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за
кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої
роботи – жінкам.

Працівникам інших виробництв, професій та посад дострокові пенсії
залежно від умов праці (але не раніш як після досягнення 55 років
чоловіками і 50 років жінками) можуть встановлюватися за результатами
атестації робочих місць за рахунок коштів підприємств та організацій,
призначених на оплату праці, які перераховуються до Пенсійного фонду
України на виплату пенсій до досягнення працівником пенсійного віку,
передбаченого нормами цього Закону.

Тобто, однією з необхідних умов призначення пенсій за віком на пільгових
умовах для цих осіб є результати проведення атестації робочих місць за
умовами праці.

Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. № 442
затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або
уповноваженим ним органом і працівниками з метою реалізації прав на
здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги
та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Особливості пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних і
відкритих гірничих роботах та в металургії передбачені також Законом
України “Про пенсійне забезпечення”.

Так, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних
і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад
гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших
корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, – за
списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України,
мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих
роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих
роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних
молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові,
агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих
дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях,
машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних
колодязів та стриперних відділень), – за умови, якщо вони були зайняті
на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного
забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний
робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад
гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди
та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в
стадії ліквідації, але не більше 2 років.

При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і
менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний
вік (для чоловіків – 60 років, жінок – 55 років), знижується на 1 рік.

Крім того, слід також зазначити, що постановою Кабінету Міністрів
України від 16 січня 2003 р. N 36, затверджені списки виробництв, робіт,
професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за
віком на пільгових умовах.

При цьому, необхідно відмітити, що у такому випадку, тобто до
запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні
фонди вказаним вище особам, яким пенсії призначаються за нормами Закону
України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в разі
досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого
Законом України “Про пенсійне забезпечення” розміри пенсій визначаються
відповідно до норм Закону України „Про загальнообов’язкове державне
пенсійне страхування”.

Тобто, за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком
за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності Законом
України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, може
бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина
розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання
чинності вказаним Законом, – відповідно до його норм.

Частина розміру пенсії за віком, яка обчислена за раніше діючим
законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій,
визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може
бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової
грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим
Законом.

Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у
жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового
мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20
років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії,
обчисленої відповідно до норм цього Закону, але не більше ніж на 1
відсоток мінімального розміру пенсії за віком.

За наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено
частиною першою цієї статті, пенсія за віком встановлюється в розмірі,
пропорційному наявному страховому стажу, виходячи з мінімального розміру
пенсії за віком.

При цьому, встановлений мінімальний розмір пенсії за віком,
застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених
згідно з нормами Закону України „Про загальнообов’язкове державне
пенсійне страхування”.

Одночасно з цим, також, слід зазначити, що відповідно до Закону України
„Про затвердження прожиткового мінімуму на 2005 рік” та Закону України
„Про Державний бюджет України на 2005 рік” прожитковий мінімум на 2005
рік для осіб, які втратили працездатність в розрахунку на місяць
затверджений у розмірі 332 гривні.

Висновок

Таким чином, пенсією за віком прийнято називати таку пенсію, яка
встановлюється з досягненням певного віку та одночасною наявністю
необхідного стажу роботи. Вік, який дає право на пенсію за віком
зазвичай зветься пенсійним. Термін “пенсійний вік” у законодавстві не
вживається. Натомість у кожному випадку називається вік, із досягненням
якого призначається пенсія за віком. Пенсія за віком відрізняється від
інших видів пенсійного забезпечення, приміром, від пенсії з інвалідності
та за вислугу років. Вона відрізняється від пенсії з інвалідності тим,
що її призначення не залежить від фактичного стану працездатності
людини.

Пенсію за віком не важко відрізнити і від пенсії за вислугу років, хоч
обидві ці пенсії встановлюються незалежно від фактичного стану
працездатності. Різниця полягає в тому, що для отримання пенсії за віком
є необхідним певний вік, а право на пенсію за вислугу років зазвичай не
передбачає досягнення будь-якого віку.

Пенсії за віком – головний вид матеріального забезпечення непрацездатних
громадян, що стосується життєво важливих інтересів мільйонів вітчизняних
пенсіонерів. У загальній чисельності пенсіонерів (близько 14 млн. осіб)
10 млн. пенсіонери за віком.

Умовами призначення пенсії за віком у солідарній системі страхування є:
досягнення пенсійного віку особою, яка звертається за пенсією, та
наявність у цієї особи відповідного страхового стажу. Особи мають право
на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років,
жінками – 55 років та наявності страхового стажу не менше п’яти років.

Частина розміру пенсії за віком, яка обчислена за раніше діючим
законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій,
визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може
бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової
грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим
Законом.

Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у
жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового
мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Список використаної літератури

Конституція України – Закон України від 28 червня 1996 р. // Відомості
Верховної Ради України (ВВР). – 1996. — №30. – С.141.

Закон України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”
від 1.01.2004.

Сирота І.М. Право пенсійного забезпечення в Україні: Курс лекцій. – К.,
2004.

Міщенко В.І., Гордієнко В.В. Недержавні пенсійні фонди в системі
реформування пенсійної системи України // Фінанси України. – 2001. –
№12. – С.32.

Сивак С. Організаційно правові основи недержавного пенсійного
забезпечення // Право України. – 2003. – №1. – С.119-121.

Сташків Б. Пенсія як об’єкт правовідносин в соціальному забезпеченні //
Право України. – 2004. – №11. – С.89-93.

Сташків Б. Загальна характеристика юридичних фактів у пенсійному
забезпеченні // Право України. – 2002. – №1. – С.115-119.

Сивак С. Конституційні гарантії права на пенсійне забезпечення і
пенсійна реформа // Право України. – 2001. – №12. – С.70-74.

PAGE

PAGE 16

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020