.

Підготовка справи до судового розгляду (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
658 3366
Скачать документ

Реферат на тему:

Підготовка справи до судового розглядуЗміст

1.Підготовка справи до розгляду як обов’язкова стадія цивільного
процесу.

2. Процесуальна діяльність осіб, які беруть участь у справі, в стадії
підготовки справи до судового розгляду.

3. Призначення цивільної справи до розгляду

1. Підготовка цивільних справ до судового розгляду, як обов’язкова
стадія цивільного процесу.

Підготовка цивільної справи до судового розгляду — друга за розвитком
судочинства і обов’язкова стадія цивільного процесу. Такий висновок
обґрунтовується ст. 143 ЦПК, в якій закріплено правило про те, що після
прийняття позовної заяви суддя провадить підготовку справи до судового
розгляду. Кожна стадія цивільного судочинства характеризується
сукупністю процесуальних дій, об’єднаних однією найближчою метою.
Підготовка справ до розгляду має також ці ознаки.

Підготовку проводить суддя, який виконує комплекс процесуальних дій,
визначених ст. 143 ЦПК. Процесуальні дії осіб, які беруть участь у
справі, і осіб, які не беруть участі у справі, виконуються, як правило,
на вимогу судді, є відповіддю на його дії і така залежність пояснюється
існуванням між ними процесуальних правовідносин, сукупністю взаємно
кореспондуючих прав і обов’язків цих суб’єктів. Але особи, які беруть
участь у справі, мають право за своєю ініціативою виконувати
процесуальні дії, спрямовані на підготовку справи до розгляду (подавати
докази, заявляти клопотання тощо).

Дії судді і заінтересованих осіб по підготовці справи до розгляду мають
свою самостійну мету, визначену в ст. 143 ЦПК. Такою метою є
забезпечення своєчасного і правильного вирішення справи.

Забезпечення в установлені строки в першому судовому засіданні
всебічного, повного і об’єктивного вирішення судом, переданого на його
розгляд правового питання, вираженого в конкретній справі.

Для того щоб цивільна справа була обгрунтовано вирішена в першому
судовому засіданні без невиправданих, неодноразових призначень нових
строків її розгляду, останню належить старанно підготувати до судового
розгляду. В цьому полягає і значення цієї стадії цивільного процесу —
підготовки справи до судового розгляду.

Одночасно, маючи за мету забезпечення своєчасного і правильного
вирішення справи, підготовка цим самим сприяє найбільш повному і
реальному захисту прав, охоронюваних законом інтересів громадян і
організацій, з найменшою по можливості витратою коштів, а також часу,
тобто забезпечує реалізацію принципів законності і об’єктивної істини
при послідовному впровадженні в життя принципу економії процесуальних
засобів.

Належна і в установлені законом строки підготовка цивільних справ до
судового розгляду має важливе значення для якісного їх вирішення з метою
захисту особистих та майнових прав та охоронюваних законом інтересів
громадян й організацій, — наголосив Пленум Верховного Суду УРСР в
постанові № 1 від 5 березня 1977 р. «Про підготовку цивільних справ до
судового розгляду».

2. Процесуальна діяльність осіб, які беруть участь у справі, в стадії
підготовки до судового розгляду.

Для досягнення мети підготовки справи до розгляду суддя повинен виконати
деякі конкретні завдання:

а) уточнити обставини, що підлягають встановлення, — тобто факти, що
обґрунтовують вимоги, і заперечення сторін, а також інші факти, які
мають значення для правильного вирішення справи (предмет доказування);

б) визначити характер спірних правовідносин сторін, зміст їх правових
вимог і матеріальний закон, який їх регулює і яким належить керуватися
при розв’язанні спору;

в) визначити склад осіб, які мають брати участь у справі, і вжити
заходів на забезпечення своєчасної явки в судове засідання всіх
учасників процесу у справі;

г) з’ясувати коло доказів, необхідних для вирішення справи, і
забезпечити їх своєчасне подання.

Завдання підготовки справи до розгляду виконуються суддями шляхом
здійснення чисельних процесуальних дій, перелік яких передбачений ст.
143 ЦПК. Він не є вичерпним і може бути при необхідності розширеним,
виходячи з конкретних умов спірної справи.

Первісною і найпоширенішою процесуальною дією є опитування сторін (пп.
1,2 ст. 143 ЦПК). Суддя викликає позивача і опитує його по суті
заявлених ним позовних вимог, з’ясовує у нього наявні і можливі з боку
відповідача заперечення і пропонує позивачеві подати додаткові докази. В
разі необхідності викликає відповідача для попереднього опитування з
обставин справи і з’ясовує можливі з його боку заперечення проти позову
та якими доказами він може їх підтвердити.

В судовій практиці виклик відповідача для опитування визнається
необхідним у випадках, коли в позовній заяві зазначається про наявні в
нього заперечення проти позову, які заслуговують на увагу, або про такі
заперечення повідомив позивач при його опитуванні суддею, оскільки їх
з’ясування надає можливість витребування необхідних доказів для
перевірки їх в судовому засіданні. З’ясування в процесі опитування
відповідача характеру його заперечень надає судді можливість роз’яснити
йому право на необхідні форми захисту проти позову, які він може
реалізувати шляхом оформлення письмового пояснення на позов чи
пред’явлення зустрічного позову.

Сторони можуть бути викликані одночасно, коли суд визнає це за необхідне
для повнішого з’ясування взаємних вимог. Для забезпечення повного,
всебічного і об’єктивного з’ясування обставин справи в судовому
засіданні важливе значення має обов’язок суду роз’яснити сторонам, які
були викликані, що вони повинні довести обставини, на котрі посилаються
як на підставу своїх вимог і заперечень, а також їхні інші права і
обов’язки, закріплені ст. 99 ЦПК, оскільки вони користуються цими
правами та несуть обов’язки і в процесі підготовки справи до судового
розгляду.

При опитуванні сторін підлягає з’ясуванню питання, чи мають вони намір
укласти мирову угоди, щоб за наявності такого їх волевиявлення вирішити
питання в судовому засіданні у відповідності з ст. 179 ЦПК.

При з’ясуванні у позивача суті заявлених вимог, суддя покликаний
допомогти йому визначити підстави і предмет позову та роз’яснити його
право закінчити справу мировою угодою або звернутися за вирішенням спору
до третейського чи до товариського суду, коли це відповідає характеру
спірних правовідносин. Необхідно також встановити правильність
об’єднання ним позовних вимог і наявність у позивача інших пов’язаних
між собою вимог до того самого або до інших відповідачів з метою їх
об’єднання чи роз’єднання (статті 144, 145 ЦПК).

Судова практика свідчить, що правильний підхід до сторін, вдумливе і
уважне їх опитування запобігає несподіванкам в судовому засіданні, що
можуть спричинити відкладення справи розглядом.

Але при проведенні опитування сторін суддя не повинен висловлювати свого
ставлення з приводу спірної справи сторін, не робити оцінку їх
поведінки. Передчасна оцінка справи може психологічно вплинути на
наступні дії судді і на правильність вирішення справи, а подекуди —
викликати нарікання сторін, заявления відводу судді, їх скарги на
необ’єктивність розгляду справи. При підготовці справи до розгляду суддя
вирішує питання про притягнення або вступ у справу співучасників, третіх
осіб та опитує допущених до участі в справі третіх осіб як сторін (п. 2
ст. 143 ЦПК).

Притягнення співучасників має виняткове значення, коли характер спірних
правовідносин між сторонами свідчить про багатосуб’єктність, а, отже, і
про обов’язкову співучасть.

Відповідачами в справі про виключення майна з опису притягуються боржник
— особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, і в необхідних
випадках — особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.

Особлива увага приділяється залученню третьої особи у справу про
поновлення на роботі. У справах про поновлення на роботі незаконно
звільнених або переведених працівників суддя може вже під час її
підготовки встановлювати ту посадову особу, за розпорядженням якої було
проведено звільнення чи переведення працівника, і вирішувати питання про
притягнення її у справу як третю особу без самостійних вимог на стороні
відповідача (ст. 109 ЦПК).

При підготовці справи до розгляду суддя, з урахуванням характеру,
складності і громадського її значення, вирішує питання про її розгляд з
участю прокурора та про притягнення до участі в справі представника
належного органу державного управління або громадської організації (п. 4
ст. 143 ЦПК). Але коли про це є пряма вказівка закону (ст. 259 ЦПК та
ін.), то притягнення до участі в процесі у справі представника органу
державного управління є обов’язковим.

Допит свідків, які постійно проживають поза місцем знаходження суду, що
розглядає справу, і не можуть з поважних причин з’явитися в судове
засідання, може бути проведений судом за місцем їх проживання за
дорученням суду, що розглядає справу (ст. 45 ЦПК). В ухвалі про судове
доручення коротко викладається суть справи, що розглядається, і
зазначаються обставини, які належить з’ясувати при проведенні допиту
свідка (ст. 33 ЦПК).

Виходячи з обов’язку по доказуванню, докази у справі подають сторони, а
якщо їх недостатньо, то суддя пропонує їм подати додаткові докази (ст.
ЗО ЦПК) або на їх клопотання сприяє одержати від підприємств, установ,
організацій і громадян письмові та речові докази, або надає особам, які
беруть участь у справі, повноваження на право одержання цих доказів для
подання їх до суду, а також за їх клопотанням вживає заходів до
забезпечення доказів (п. 7 ст. 143, статті 35-39 ЦПК).

До доказів, які збираються або подаються, пред’являється вимога
належності їх до справи (ст. 28 ЦПК) і допустимості на їх підтвердження
засобів доказування (ст. 29 ЦПК).

Сукупність необхідних доказів суддя визначає з урахуванням характеру
заявлених вимог. Для кожної категорії цивільно-правових спорів є докази,
без яких справа не може бути призначена до судового розгляду. Так, при
підготовці справ до розгляду необхідно витребувати:

— у справах про поновлення на роботі особи, звільненої за ініціативою
наймача, — копії наказів про зарахування на роботу, переміщення,
перевезення і про звільнення з роботи, протокол засідання і постанову
профспілкового комітету про згоду на звільнення. Довідки про середній
заробіток позивача і про оклад посадової особи, яка залучається до
участі в справі з підстав, передбачених ст. 109 ЦПК.

Необхідність інших доказів визначається залежно від підстав звільнення.

Про поновлення на роботі особи, звільненої за скороченням чисельності
або штату працівників, до справи повинні бути додані виписки з штатного
розкладу (до і після звільнення), документи про скорочення штату чи
чисельності працівників, виробнича характеристика позивача; матеріали,
що підтверджують переваги позивача про залишення на роботі і докази про
відмову позивача від переведення на іншу роботу чи про відсутність у
адміністрації можливості перевести працівника за його згодою на іншу
роботу;

— про поновлення на роботі особи, звільненої за систематичне невиконання
без поважних причин обов’язків, покладених на неї трудовим договором чи
правилами внутрішнього трудового розпорядку, крім перелічених вище
доказів, які подаються у справах про звільнення, необхідно витребувати
документи про застосування дисциплінарного або громадського стягнення
(копії наказів, рішення товариського суду тощо), а також матеріали, на
підставі яких були накладені стягнення (доповідні записки, пояснення
тощо.);

— про поновлення на роботі осіб, звільнених за власним бажанням або
переведених на іншу роботу, — копії наказів про прийняття на роботу,
переміщення і переведення, звільнення з роботи, довідки про середній
заробіток позивача (а у випадку переведення — довідки про заробіток до і
після цього), про оклад посадової особи (якщо вона залучається до участі
у справі в порядку ст. 109 ЦПК), заяви про звільнення, копії протоколів
засідання комісій з трудових спорів і профспілкового комітету, їх рішень
і постанов;

— про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров’я працівнику в
зв’язку з виконанням ним трудових обов’язків, — акт про нещасний
випадок, медичний висновок про професійне захворювання, висновок
інспектора праці чи іншого органу, який здійснює контроль за станом
охорони праці, про причини нещасного випадку, висновок ЛТЕК про ступінь
(процент втрати працездатності, необхідність в сторонньому догляді (для
інвалідів 1 групи такі витрати відшкодовуються без висновку), засобах
протезування, санаторно-курортному лікуванні, довідки органів
соціального забезпечення про час і розмір пенсії, призначеної і такої,
що фактично виплачується, про розмір виплаченої органами соціального
страхування допомоги по тимчасовій непрацездатності, про заробітну плату
потерпілого; копії наказу адміністрації і постанови профспілкового
комітету про відмову у відшкодуванні шкоди чи задоволення вимоги в
іншому розмірі, ніж просив потерпілий;

У справах, що виникають з шлюбно-сімейних правовідносин, при підготовці
справ до розгляду необхідно витребувати:

— про стягнення з батьків коштів на утримання дітей — копії свідоцтв про
народження дітей, довідки з місця проживання, про перебування дітей на
утриманні позивача, з місця роботи відповідача про його заробіток і про
те, чи не провадиться з нього утримання аліментів на користь інших осіб
або на відшкодування шкоди;

— про передачу дітей на виховання другому батькові або про повернення
дітей — копії свідоцтв про народження дітей, акти обстеження жилих,
побутових умов кожного з батьків, висновок органу опіки і піклування,
дані, які характеризують ставлення батьків до дітей, а також поведінку
батьків за місцем їх роботи і проживання;

— про встановлення батьківства — копії свідоцтв про народження дітей,
довідки виконкомів селищних і сільських рад, житлово-експлуатаційних
органів про сумісне проживання сторін, переписку, грошові перекази,
документи про одержання посилок, виписки з біографії і особистої справи
відповідача, його клопотання про влаштування дітей позивачки в дитячі
заклади та інші матеріали, що можуть мати значення для вирішення справи.

3. Призначення цивільної справи до розгляду.

Значення стадії розгляду цивільних справ визначається змістом діяльності
суду першої інстанції і виконуваних ним функцій в цій частині розвитку
цивільного судочинства. Шляхом розгляду цивільних справ здійснюються
функції правосуддя і виконуються завдання цивільного судочинства —
захист прав і законних інтересів фізичних, юридичних осіб і держави.
Розглядаючи цивільні справи, суд покликаний спрямовувати свою діяльність
на всебічне, повне і об’єктивне вирішення цивільних справ у повній
відповідності з чинним законодавством.

Точне і неухильне додержання і застосування норм матеріального і
процесуального законодавства при розгляді і вирішенні цивільних справ є
гарантією їх правильного, справедливого і швидкого вирішення з метою
захисту і охорони суспільного ладу і державності України, прав та
законних інтересів громадян і юридичних осіб всіх форм власності,
дальшого зміцнення законності і правопорядку та виховання громадян у
дусі неухильного виконання законів і поважання правил співжиття.

В процесі розгляду судом цивільних справ особи, які беруть участь у
справі, — громадяни і організації, можуть в демократичній процесуальній
формі активно здійснювати доказову діяльність, спрямовану на досягнення
мети процесу, на встановлення судом об’єктивної істини у справі і
постановления в ній законного і обгрунтованого рішення.

В процесуальній діяльності суду і учасників процесу в цій стадії
розкривається зміст і демократичний характер принципів Цивільного
процесуального права — справи розглядаються у відкритому судовому
засіданні, обраними у встановленому порядку суддями, одноособове і
колегіальне, в усній і безпосередній процесуальній формі; судці
незалежні і вирішують справи на підставі принципів законності і
об’єктивної істини, а сторони мають рівні процесуальні можливості —
можуть використовувати на засадах диспозитивності і змагальності
передбачені законом процесуальні засоби для захисту своїх суб’єктивних
прав.

Верховний Суд України звертає увагу судів на необхідність підвищення
рівня здійснення правосуддя у цивільних справах і культури цивільних
процесів, на забезпечення неухильного додержання принципів рівності
громадян перед законом і судом, незалежності суддів і підкорення їх лише
закону, гласності судових процесів і вимог про мову, якою ведеться
судочинство, забезпечення захисту конституційних прав і свобод громадян.
Суворо додержуватися правил судочинства розгляду кожної цивільної справи
у точній відповідності з законом, у встановленні строки і на високому
професійному рівні.

Судовий розгляд цивільних справ надає можливість суду активно
здійснювати попереджальну (превентивну) і виховну функції, спрямовувати
свою діяльність на зміцнення законності і правопорядку в Україні. На
досягнення зазначеної мети Верховний суд України зобов’язує суди
підвищувати рівень підготовки і проведення судових процесів, покращувати
інформованість населення про прийняті судом рішення. А про найбільш
актуальні процеси широко оповіщати в пресі, по радіо, телебаченню,
доводити до відома трудових колективів, надсилати їм копії рішень. При
розгляді цивільних справ виявляти причини правопорушень, постановлювати
окремі ухвали і здійснювати контроль за своєчасним їх виконанням.

Задача 3.

Чепурна, яка працювала в середній школі викладачем, за незабезпечення
якості викладання Історії України і допущення антипедагогічних вчинків
була звільнена з роботи. Вважаючи своє звільнення незаконним, Чепурна
пред’явила в суд позов про поновлення її на роботі.

Які докази належить подати сторонам ? Які дії мусить провести суддя в
порядку підготовки справи до розгляду ?

Чепурна подає позов (заява) з поясненням правильності її роботи у школі.

Інша сторона подає докази до заяви (акт, складений комісією, про
антипедагогічну роботу Чепурної, підписаний свідками).

Суддя розглядає заяву, докази обох сторін та нормативно-правові акти,
які регулюють цю справу.

Література

1. Цивільний процесуальний кодекс України

2. Цивільний кодекс України

3. Алексєєв Н.С.Советский карний процес.-Л., 1995 р.

4. Алексєєв С.С. Теория права.-М.,1999 р.

5. М.Й. Стефан „Цивільний процес”, -Київ, -1997р.

PAGE

PAGE 2

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020