Реферат на тему:
Перспективи впровадження в експертну практику автоматизованих
ідентифікаційних систем
?????????¶?ілей державної політики в науковій та науково-технічній
діяльності є зміцнення національної безпеки. Враховуючи всі наявні
об’єктивні причини, стає очевидним, що проблема створення власного
національного аналога автоматизованої дактилоскопічної ідентифікаційної
системи є нагальною. Впровадження АДІС передбачає використання
високоякісних телекомунікаційних мереж, які здатні здійснювати обмін
дактилоскопічною інформацією в значних обсягах між віддаленими
станціями. З цього приводу можна розглянути варіант, як створення
окремої мережі передачі дактилоскопічної інформації, так і використання
наявних каналів зв’язку, якими користується МВС. Однією з найважливіших
умов упровадження та експлуатації автоматизованих систем є кадрове
забезпечення. Нажаль технічне забезпечення підготовки
експертів-дактилоскопістів у деяких навчальних закладах не відповідає
вимогам розвитку сучасних комп’ютерних технологій – взагалі. Проте разом
із тим виникла інша проблема, яка, здається побічною, але насправді є
надзвичайно важливою й суттєвою. Ідеться про підвищення культури праці,
яка пов’язана зі збором, систематизацією дактилоскопічної інформації та
експлуатацією автоматизованих систем. Причому це стосується не тільки
співробітників експертної служби, а й інших підрозділів, причетних до
функціонування дактилоскопічних обліків. Ефективність АДІС оцінюють
кількістю розкритих злочинів, яка залежить не тільки від надійності
системи, а й від того, чи є в базі сліди і дактилокарти злочинців. [2,
С.135] З огляду на якісний склад дактилообліків необхідно зазначити, що
оперативні співробітники, на котрих покладено завдання щодо їх
створення, не приділяють необхідної уваги формуванню повноцінних
масивів, не вбачають у цьому один із найефективніших елементів
скорочення часу на розкриття злочину. Крім того, експерти-криміналісти
не завжди забезпечують своєчасну передачу дактилокарт до наступних
облікових рівнів. Низька якість застосування дактилообліків
характеризується, наприклад, тим, що тільки 10-20% списку осіб, що
становлять оперативний інтерес, зберігається в криміналістичних обліках
районної ланки. Багато дактилокарт виготовляються з порушенням правил і
мають низьку якість і тому стають не придатними для ідентифікації.
Непоодинокими є факти, коли співробітники оперативних підрозділів
надсилають дактилокарти потерпілих для постановки на облік із свідомо
невірними установчими даними. Отже, вірогідність того, що дактилокарти
осіб, котрі вчинили або можуть вчинити злочин, будуть включені до
процесу перевірки за слідами рук, вилучених з місць нерозкритих
злочинів, стає дуже низькою. Насамкінець зазначимо, що впровадження
автоматизованих дактилоскопічних ідентифікаційних систем в експертну
практику органів внутрішніх справ України слід проводити планомірно,
поетапно, без розрахунку на миттєве й легке отримання високих позитивних
результатів. [3, С.26]
Література:
Доповідна записка начальнику ДНДЕКЦ МВС України від 05.07.99. Вих. №
3307.
Бирюков В.В. Совершенствование форм – одно из условий унификации
учетно-регистрационных систем//Вісник Луганського інституту ВС. –
Луганськ. 1999. – № 3.
Клименко Н.І. Дактилоскопічні обліки органів внутрішніх справ як джерело
криміналістично значимої інформації та їх автоматизація //
Криміналістичний вісник. Науково-практичний збірник. – К.: ДНДЕКЦ МВС
України, НАВСУ, 2000. – Вип. 1.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
