.

Патрульно-постова служба міліції (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
963 12850
Скачать документ

РЕФЕРАТ

На тему:

Патрульно-постова служба міліції

Патрульно-постова служба міліції – це діяльність спеціальних нарядів
міліції по охороні громадського порядку та безпеки, боротьбі з
правопорушеннями на вулицях, площах, в парках, на транспортних
магістралях, в портах, аеропортах та інших громадських місцях, а також
при проведенні масових заходів, ліквідації наслідків аварій, катастроф,
стихійних лих.

Правовою основою діяльності патрульно-постової служби міліції є
Конституція України, Закон України “Про міліцію” та інші законодавчі
акти, укази І розпорядження Президента України (наприклад, Указ
Президента України “Про Комплексну цільову програму боротьби зі
злочинністю на 1996-2000 роки від 17 вересня 1996 p.”), постанови і
розпорядження Кабінету Міністрів України, Загальна декларація прав
людини, міжнародні правові норми, ратифіковані у встановленому порядку,
Статут патрульно-постової служби міліції України, рішення місцевих Рад
та органів державної виконавчої влади, прийняті в межах їх компетенції,
нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України.

Патрульно-постова служба є головною ланкою міліції в сфері охорони
громадського порядку в містах, інших населених пунктах, на транспорті.
Від ефективності її діяльності в основному залежить стан охорони
громадського порядку та боротьби із злочинністю.

МВС України здійснено цілий комплекс заходів по реорганізації цієї
служби: удосконалена її організаційна структура; в МВС (УМВС в областях)
створені апарати управління цією службою; утворені стройові підрозділи,
призначені виключно для охорони правопорядку в громадських місцях,
підрозділи міліції швидкого реагування “Беркут”, “пости довіри” тощо.

Основними завданнями патрульно-постової служби міліції є:

забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав, свобод і
законних інтересів;

запобігання правопорушенням та їх припинення;

охорона громадського порядку і громадської безпеки;

виявлення, запобігання, припинення та розкриття злочинів, розшук осіб,
які їх вчинили;

захист власності від протиправних посягань.

Діяльність патрульно-постової служби міліції будується на принципах
законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості,
взаємодії з іншими державними органами, трудовими колективами,
громадськими об’єднаннями і населенням.

Основні функції патрульно-постової служби міліції;

підтримання порядку в громадських місцях;

виявлення, запобігання І припинення правопорушень;

участь в розкритті злочинів;

боротьба з правопорушеннями неповнолітніх;

охорона власності від протиправних посягань;

забезпечення безпеки дорожнього руху;

– взаємодія з об’єднаннями громадян, які приймають участь в охороні
громадського порядку.

Патрульні і постові наряди, забезпечуючи належний громадський порядок і
безпеку в громадських місцях, відповідно до чинного законодавства
здійснюють нагляд за виконанням громадянами та . посадовими особами
законів України, указів і розпоряджень Президента, постанов Кабінету
Міністрів та загальнообов’язкових рішень органів місцевого
самоврядування, прийнятих ними в межах своєї компетенції з питань
охорони громадського порядку. У межах своїх прав вони надають допомогу
народним депутатам, представникам органів місцевого самоврядування і
об’єднанням громадян в їх законній діяльності, якщо їм чиниться протидія
або загрожує небезпека з боку правопорушників.

В обов’язки нарядів міліції входить також надання в межах можливостей
невідкладної, в тому числі медичної, допомоги особам, які потерпіли від
правопорушень і нещасних випадків, перебувають у безпорадному або
небезпечному для життя і здоров’я стані, а також неповнолітнім, які
залишились без нагляду батьків, своєчасне інформування чергових по
міськрайлінорганам про всі випадки виникнення загрози громадській
безпеці, про необхідність залучення технічної допомоги та аварійних
служб.

Попередження правопорушень нарядами патрульно-постової служби
досягається перш за все тим, що сама присутність на вулицях чи в інших
громадських місцях постового або патрульного міліціонера у встановленій
формі одягу стримує нестійких осіб від їх вчинення. Патрульні і постові
наряди зобов’язані виявляти причини та умови, які сприяють вчиненню
злочинів та інших правопорушень, в межах своєї компетенції вживати
заходів до їх усунення, брати участь у правовому вихованні населення та
проводити профілактичну роботу серед осіб, схильних до вчинення
правопорушень. З метою запобігання злочинам наряди міліції в межах поста
або маршруту зобов’язані забезпечувати спостереження за місцями найбільш
вірогідного їх вчинення, можливої появи і переховування злочинців, а
також проживання осіб, умовно засуджених і умовно звільнених з місць
позбавлення волі.

Виконуючи функцію боротьби з правопорушеннями, патрульно-постові наряди
міліції зобов’язані вживати заходів, які б забезпечували припинення і
розкриття злочинів, надавати допомогу оперативним апаратам міліції, які
ведуть боротьбу із злочинністю. Вони повинні вести рішучу боротьбу з
дрібним хуліганством, пияцтвом, жебрацтвом та іншими порушеннями
громадського порядку.

При одержанні повідомлень про злочин, що готується або про вчинений
злочин, патрульно-постові наряди міліції терміново доповідають про це
черговому, прибувають до місця події, вживають заходів до виявлення і
затримання осіб, які вчинили злочин, надають допомогу потерпілим,
встановлюють свідків (очевидців) і до прибуття слідчо-оперативної групи
забезпечують охорону місця події, недоторканість обстановки, слідів,
знарядь злочинів та інших речових доказів.

Важливою функцією нарядів патрульно-постової служби міліції є боротьба з
правопорушеннями неповнолітніх та запобігання вчиненню ними злочинів.
Безнаглядність дітей є причиною скоєння ними таких правопорушень, як
вживання спиртних напоїв, хуліганство тощо; веде до зростання серед них
травматизму. Тому наряди патрульно-постової служби зобов’язані,
по-перше, припиняти злочини, дрібне хуліганство, розпивання спиртних
напоїв у громадських місцях, Інші правопорушення, вчинені
неповнолітніми; по-друге, виявляти осіб, які втягують неповнолітніх в
злочинну діяльність, пияцтво, наркоманію, проституцію, азартні ігри,
інші антигромадські дії; по-третє, надавати у межах можливостей
невідкладну, в тому числі медичну допомогу неповнолітнім, які потерпіли
від правопорушень і нещасних випадків, перебувають у безпорадному або
небезпечному для життя і здоров’я стані.

З кожним неповнолітнім правопорушником наряд міліції зобов’язаний
ретельно розібратися і залежно від характеру вчиненого правопорушення
прийняти рішення – доставити його в міліцію чи обмежитися застереженням
на місці.

Виконуючи функції захисту власності від протиправних посягань, наряди
патрульно-постової служби повинні знати розташування в районі маршруту
(поста) промислових, торговельних та інших підприємств, організацій,
порядок їх роботи і охорони, не допускати, щоб сторонні особи проникали
до вантажних станцій, контейнерних майданчиків, на причали, в порти,
подавати необхідну допомогу працівникам транспорту і Державної служби
охорони в запобіганні крадіжкам вантажів.

Виявлення розкрадачів та спекулянтів патрульними і постовими
забезпечується шляхом перевірки транспорту, який вивозить з організацій,
підприємств і установ вантажі, особливо в неурочний час, при виникненні
підозри або відсутності відповідних документів доповідати про це
оперативному черговому І доставляти водіїв, транспорт І осіб, які їх
супроводжують, для з’ясування обставин в орган внутрішніх справ.

Наряди міліції виявляють І припиняють дії осіб, які займаються
спекуляцією промисловими товарами, сільськогосподарською продукцією,
незаконними операціями з валютними цінностями, квитками на видовищні і
спортивні заходи та іншими речами, а також торгівлю з рук у
невстановленних місцях або без відповідного дозволу виробами
індивідуальної трудової діяльності й іншими товарами. При необхідності
вони повинні доставляти цих осіб разом з предметами спекуляції (збуту) в
орган внутрішніх справ. Якщо одержано Інформацію про факт збуту
фальшивих грошей, патрульні й постові терміново вживають заходів до
затримання збутчика.

Однією з важливих функцій патрульно-постових нарядів міліції є
забезпечення безпеки дорожнього руху транспорту та пішоходів. Вони
забезпечують нагляд за виконанням правил дорожнього руху, зовнішнім
виглядом транспортних засобів, перевіряють у водіїв у випадку порушення
ними цих правил наявність і дійсність документів на право керування
транспортом і шляхові листи, допомагають дітям, особам похилого віку та
інвалідам при переході вулиць. Наряди запобігають і припиняють керування
транспортними засобами водіями в нетверезому стані і наркотичному
сп’янінні, без no-освідчення на право керування автотранспортом,
порушення правил | дорожнього руху пішоходами, а також порядку
перевезення вантажів. При порушенні правил дорожнього руху іноземними
громадянами або особами без громадянства заходи до них вживаються на
загальних підставах, за винятком осіб, які мають дипломатичний імунітет.
Якщо водій, який має дипломатичний імунітет, керує транспортним засобом
у нетверезому стані, то наряд відстороняє його і від керування,
доповідає оперативному черговому і діє відповідно

до одержаних вказівок. При дорожньо-транспортній події патрульно-постові
терміново доповідають оперативному черговому або інспектору
дорожньо-патрульної служби ДАІ і до прибуття оперативної групи чи
працівників ДАІ вживають заходів до надання допомоги потерпілим,
затриманню учасників події, вилучення у них посвідчень водія, збереження
обстановки місця події і слідів транспортних засобів, виявляють свідків,
записують їх прізвища, адреси, а в необхідних випадках встановлюють нові
напрямки руху (об’їзди місця події). Про одержані дані наряди
патрульно-постової служби Інформують працівників ДАІ та слідчого, які
прибули для огляду місця події, і викладають їх у рапорті.

Для успішної боротьби із правопорушеннями наряди патрульно-постової
служби підтримують зв’язок з населенням і взаємодіють з об’єднаннями
громадян, які несуть спільно службу по охороні громадського порядку,
запобіганню правопорушенням, підтримують зв’язок і надають їм всебічну
допомогу у виконанні покладених на них завдань. При спільному несенні
служби патрульно-постові забезпечують її ефективне несення, передають
представникам об’єднань громадян досвід і навички боротьби з
найпоширенішими видами правопорушень, знайомлять їх з особливостями
обстановки на території, що патрулюється, звертають увагу на місця, де
частіше всього вчинюються правопорушення, а також надають у межах
встановлених прав допомогу представникам цих об’єднань у здійсненні їх
законної діяльності, якщо їм чиниться протидія або загрожує небезпека з
боку правопорушників.

Виконуючи обов’язки по охороні державного майна, патрульні (постові)
міліціонери служби охорони згідно з п.16 Положення про Державну службу
охорони при Міністерстві внутрішніх справ, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 р., під час несення служби
захищають власність і громадян від злочинних посягань та забезпечують
додержання режиму охорони згідно з укладеними договорами, запобігають
правопорушенням і припиняють їх у місцях несення служби. У разі
виявлення пожеж чи загорань, спрацювань пожежної сигналізації працівники
служби охорони сповіщають про це підрозділи пожежної охорони та вживають
заходів до ліквідації пожеж і загорань.

Міліціонери підрозділів патрульно-постової служби в разі виявлення під
час несення служби злочинних посягань (зломів дверей, вікон, запорів,
зірваних пломб і печаток тощо) на об’єкти та майно приватної,
колективної і державної власності негайно доповідають про це
оперативному черговому, а також про вжиті на місці заходи до затримання
злочинців і охорони місця події до прибуття оперативної групи органу
внутрішніх справ або підрозділу Державної служби охорони.

Виконання зазначених функцій патрульно-постової служби забезпечується
особовим складом підрозділів служби громадського порядку територіальних
і транспортних органів внутрішніх справ, підрозділами міліції швидкого
реагування “Беркут”. В охороні громадського порядку беруть участь також
громадські формування.

Підрозділи патрульно-постової служби міліції (полки, батальйони, окремі
роти) є самостійними структурними одиницями головних управлінь МВС
України в Автономній Республіці Крим, місті Києві, управлінь МВС України
в областях, місті Севастополі та на транспорті.

Для постійного несення служби за відділами внутрішніх справ
закріплюються роти, взводи, відділення, командири яких безпосередньо
підпорядковані командуванню підрозділу і оперативно начальникам
міськрайлінвідділів внутрішніх справ. В міськрайлінорганах внутрішніх
справ можуть створюватися підрозділи патрульно-постової служби міліції,
які входять до штату зазначених органів і підпорядковуються
безпосередньо їх начальникам.

У складі полків, батальонів, окремих рот можуть створюватися спеціальні
групи для боротьби з найпоширенішими видами правопорушень в місті
(районі). їх робота контролюється командним складом підрозділів
патрульно-постової служби міліції в тісній взаємодії з підрозділами
служб карного розшуку, боротьби із організованою злочинністю і т. ін.

Для припинення антигромадських проявів, масових заворушень, вжиття
заходів до боротьби з організованною злочинністю, розшуку і затримання
особливо небезпечних злочинців, забезпечення охорони громадського
порядку при проведенні масових заходів, великих виробничих аваріях,
катастрофах, стихійних лихах та Інших надзвичайних обставинах
створюються підрозділи швидкого реагування “Беркут”. Відповідно із
Законом України “Про міліцію” спеціалізовані підрозділи Державної служби
охорони, дорожньо-патрульної служби ДАІ поряд з виконанням своїх
основних завдань, забезпечують також охорону громадського порядку в зоні
своїх постів в разі виникнення правопорушень. До виконання завдань по
охороні громадського порядку, громадської безпеки і боротьбі із
злочинністю можуть залучатися також інші працівники органів внутрішніх
справ, військовослужбовці військ внутрішньої та конвойної охорони.

Підрозділи патрульно-постової служби для успішного здійснення своїх
завдань забезпечуються технічними засобами, з яких найчастіше
використовуються спеціальні броньовані автомашини, вертольоти,
мотоцикли, велосипеди, катери та інші транспортні засоби для перевезення
службових нарядів, засоби телебачення і радіо, відеомагнітофони,
диктофони, прямий зв’язок і сигналізація. Патрульно-постові наряди
міліції забезпечуються табельною зброєю, спорядженням, а при
необхідності – спеціальною зброєю, електромегафонами, освітлювальними
приладами, Іншою апаратурою і технічними засобами.

В патрульно-постовій службі міліції застосовуються також службові собаки
та коні. Кінні наряди використовуються для патрулювання в лісових
масивах, на околицях міст, в населених пунктах для забезпечення порядку
підчас проведення спортивних та інших масових заходів. Службові собаки
застосовуються для патрулювання, як правило, в вечірній та нічний час,
переважно в приміських зонах, незаселених кварталах новобудов, а також
для обстеження безлюдних споруд, гориш та підвалів. Використання
службових собак дозволяє підвищити ефективність діяльності нарядів по
запобіганню та припиненню правопорушень і затриманню злочинців, а також
надійність охорони різних об’єктів.

Патрульно-постова служба міліції здійснюється різноманітними видами
службових нарядів, основними з яких є патрулі, пересувні міліцейські
групи, патрульні групи, спеціалізовані патрульні групи, пости охорони
порядку, пости охорони об’єктів, пости регулювання дорожнього руху,
патрулі для нагляду за дорожнім рухом і контрольно-пропускні пункти.

Патруль – це рухомий наряд в складі одного або декількох працівників
міліції, який виконує покладені на нього обов’язки на маршруті
патрулювання. Патрулі можуть нести службу на автомобілях, мотоциклах,
катерах, велосипедах. Застосовуються також піші, кінні патрулі та
патрулі із службовими собаками. Довжина маршруту патрулювання на
автомобілі складає, як правило, 6-8 км, на мотоциклі – 3-5 км, пішого –
1-1,5 км. Довжина маршрутів може бути збільшена або зменшена залежно від
особливостей і стану оперативної обстановки на них.

Пересувна міліцейська група – це комбінований по складу та оснащений
спеціальними технічними засобами наряд міліції на автомобілі, який несе
патрульну службу на закріпленому секторі і призначений вживати
невідкладні заходи по попередженню порушень громадського порядку,
здійснювати оперативно-розшукові заходи по розкриттю злочинів по свіжих
слідах. Склад кожної такої групи визначається наказом начальника ГУМВС
(УМВС) міста, міськрайоргану внутрішніх справ. До неї включаються
працівник карного розшуку, дільничний інспектор міліції, міліціонер та
міліціонер-водій.

Керівництво пересувною міліцейською групою забезпечує оперативний
черговий органу внутрішніх справ, який несе відповідальність за її
роботу під час його чергування, додержання дисципліни особовим складом І
правильне використання спеціальних та технічних засобів.

Пересувна міліцейська група, як правило, несе службу по охороні
громадського порядку у закріпленому за нею секторі, де відсутні інші
наряди. Періодично наряд на патрульному автомобілі перемішується з одних
дільниць території до інших відповідно до плану-завдання чи залежно від
змін оперативної обстановки.

Крім цього, для забезпечення охорони громадського порядку можуть
утворюватися спільні наряди із залученням військовослужбовців.

Патрульна група – це наряд у складі двох або більше патрулів під єдиним
керівництвом. Патрульній групі для несення служби визначається дільниця
території міста, відокремлене селище, об’єкт, де проходять заходи із
участю великої кількості людей, зона масового відпочинку тощо. Основу
патрульної групи складає патруль на автомобілі, обладнаний
радіостанцією, проблисковим маячком, гучномовною установкою, сиреною та
іншими технічними засобами. Начальником патрульної групи (старшим наряду
патрульної групи) призначається досвідчений працівник міліції, здатний
забезпечити ефективне керівництво діяльністю групи.

Спеціалізована патрульна група ~ це спеціальний вид наряду, призначений
для боротьби з найпоширенішими правопорушеннями на вулицях та в інших
громадських місцях. Члени цієї групи несуть службу, як правило, в
цивільному одязі під керівництвом оперативного працівника або
дільничного інспектора міліції.

Пост охорони порядку – це місце або дільниця місцевості, де працівники
міліції (постові) виконують покладені на них обов’язки.

Для поста визначається його центр і межі. Центр поста визначається в
такому місці, звідки найзручніше вести нагляд і швидко вживати заходів
до попередження й припинення правопорушень. Відстань меж від центра
поста не повинна перевищувати, як правило, 300 м. Пости виставляються в
місцях, де необхідно забезпечити постійну присутність працівника
міліції.

Пост охорони об’єкта – це місце або дільниця місцевості, де працівники
Державної служби охорони при МВС України здійснюють на договірних
засадах охорону об’єктів та іншого майна державної, колективної та
приватної власності, майна іноземних держав, міжнародних організацій,
іноземних юридичних осіб, а також громадян. Пости виставляються на
об’єктах, де необхідно забезпечити постійну міліцейську охорону майна.

Пости регулювання дорожнього руху – це ділянка території, на якій
організується несення дорожньо-патрульної служби у зв’язку з
необхідністю регулювання дорожнього руху, встановлення безперервного
контролю за рухом транспортних засобів іноземних власників, вжиття
оперативно-пошукових заходів, забезпечення безперешкодного проїзду
автомобілів особливого призначення. Пост, що має службове приміщення,
іменується “стаціонарний пост”.

Патруль для нагляду за дорожнім рухом – це наряд у складі одного або
кількох працівників Державної автомобільної інспекції, який здійснює
контроль за дорожнім рухом та виконанням громадянами правил дорожнього
руху шляхом патрулювання на автомобілях, мотоциклах, вертольотах або
пішим патрулюванням.

Піше патрулювання застосовується для контролю за рухом на невеликих за
відстанню, напружених за рухом та за інтенсивністю, небезпечних за
аварійністю ділянках доріг (вулиць). При цьому застосовуються такі
методи несення служби, які дають можливість своєчасно фіксувати і
припиняти усі правопорушення.

Для забезпечення перепускного режиму або обмеження руху транспорту і
пішоходів в конкретному районі (місцевості) при проведенні масових
заходів, виникненні стихійного лиха, епідемій та в інших випадках
утворюються контрольно-пропускні пункти, де виставляється наряд міліції.
На особливо важливих дільницях і напрямках старшими нарядів на
контрольно-пропускних пунктах призначаються особи середнього
начальницького складу. Крім цього, можуть призначатись й наряди
супроводження поїздів, суден, літаків та інші види нарядів залежно від
особливостей території і стану оперативної обстановки.

Всі види нарядів патрульно-постової служби несуть персональну
відповідальність за стан охорони громадського порядку, за своєчасне
попередження та припинення злочинів на дільницях, маршрутах патрулювання
і постах.

Для здійснення своїх функцій наряди патрульно-постової служби широко
використовують засоби переконання: роз’яснюють громадянам правила
поведінки в громадських місцях; проводять бесіди з особами, які вчинили
проступки, що не мають громадської безпеки і т. ін.

Найважливішими методами виконання нарядами патрульно-постової служби
своїх обов’язків є адміністративний нагляд і застосування засобів
адміністративного впливу. Здійснюючи адміністративний нагляд, патрульні
і постові виступають як носії державно-владних повноважень, що дозволяє
їм вести нагляд за виконанням громадянами та посадовими особами
встановлених правил поведінки в громадських місцях, виявляти
правопорушення і реагувати на них.

При виявленні правопорушення наряди міліції приймають рішучі заходи до
його припинення і застосовують відповідні заходи впливу на
правопорушників. При цьому вони керуються положеннями Статуту
патрульно-постової служби міліції України.

Управління патрульно-постовою службою здійснюють начальники управлінь
(головних управлінь) МВС України в Автономній Республіці Крим, в
областях, містах Києві та Севастополі, управлінь (відділів) МВС на
транспорті та їх заступники, начальники міліції громадської безпеки.
Вони несуть відповідальність за організацію патрульно-постової служби в
підлеглих органах внутрішніх справ, зобов’язані організовувати
комплексне використання в забезпеченні охорони громадського порядку всіх
сил і засобів органів внутрішніх справ, їх взаємодію, затверджують плани
комплексного використання сил і засобів, своєчасно проводять
маневрування силами і засобами в масштабі держави, області (республіки),
міста, району, залізниці (водного басейну) з урахуванням змін в
оперативній обстановці.

Зазначені вище посадові особи постійно підтримують стан бойової
готовності підрозділів патрульно-постової служби, організовують щорічну
перевірку діяльності цих підрозділів, здійснюють контроль за
раціональною розстановкою І використанням за прямим призначенням
особового складу, автотранспорту та інших технічних засобів, організують
службове розслідування із затвердженням висновків по кожному вчиненому
на вулиці тяжкому злочину. Вони забезпечують також комплектування,
початкову підготовку і перепідготовку особового складу підрозділів
патрульно-постової служби, їх матеріально-технічне постачання,
будівництво і експлуатацію гуртожитків, спеціальних містечок та інших
службових приміщень.

Безпосередньою участь в організації патрульно-постової служби міліції
приймають чергові частини органів внутрішніх справ, начальницький склад
стройових і спеціальних підрозділів.

Оперативний черговий по міськрайліноргану внутрішніх справ відповідає за
своєчасну підготовку та проведення інструктажу і забезпечує безперервне
керівництво нарядами, їх чітку взаємодію і маневрування. Він
зобов’язаний організовувати несення служби нарядами згідно з прийнятим
рішенням на добу, здійснювати контроль за виконанням норм, передбачених
у книзі служби нарядів, виставленням нарядів на службу, використанням
особового складу І автомототранспорту за прямим призначенням.

Певну участь в організації патрульно-постової служби беруть інспектори
апаратів служби громадського порядку, інспектори дільничні інспектори
міліції, а також інші галузеві служби міліції.

Організація патрульно-постової служби здійснюється: на рік за планом
комплексного використання сил і засобів міліції в охороні громадського
порядку (єдиною дислокацією), який складається на весняно-літній і
осінньо-зимовий періоди і за необхідністю коректується; на місяць
(декаду) – за планом використання по залученню особового складу
підрозділів швидкого реагування “Беркут”, інших підрозділів
патрульно-постової служби міліції, сил громадськості; на добу – за
книгою служби нарядів; на виконання конкретного завдання – за наказом
або спеціальним планом.

Розстановка нарядів розробляється на підставі штатної чисельності
міліціонерів і встановленого коефіцієнту необхідності особового складу
на одну постозміну.

Час виставлення нарядів і тривалість несення служби встановлюється з
таким розрахунком, щоб кількість нарядів збільшувалась у найбільш
напружений час доби і в місцях, де найбільш можливе вчинення злочинів і
порушень громадського порядку. Обов’язкові норми цілодобового
виставлення нарядів для несення патрульно-постової служби на вулицях та
в інших громадських місцях, виділення автотранспорту для патрулювання
визначаються в кожному органі внутрішніх справ І підрозділі міліції з
метою забезпечення максимального використання сил та засобів в охороні
громадського порядку і боротьбі із злочинністю з урахуванням їх штатної
чисельності.

Особливості несення служби для кожного наряду (поста) визначаються в
картці маршрутів (постів), де вказуються маршрут наряду, його довжина,
межі, місце розташування поста і його центр. В картці маршрутів (постів)
визначаються також обов’язки нарядів і особливості зв’язку з сусідніми
нарядами, черговою частиною органу внутрішніх справ, дільничними
інспекторами міліції та громадськими формуваннями.

Результати несення патрульно-постової служби міліції багато в чому
залежать віл правильно проведеного інструктажу. Щоденні інструктажі
нарядів перед заступанням на службу проводяться керівниками органів
внутрішніх справ і командним складом підрозділу патрульно-постової
служби за участю досвідчених оперативних працівників. Посадова особа,
яка проводить інструктаж, роз’яснює оперативну обстановку, перевіряє
знання патрульними і постовими своїх прав і обов’язків, окремих положень
нормативних актів, правил застосування зброї і спеціальних засобів,
прикмет злочинців, які розшукуються, і викраденого майна, нагадує
міліціонерам про необхідність додержання законності, а також про
чемність і уважне ставлення до громадян. Проведення інструктажу
закінчується віддачею наказу про заступання нарядів міліції на службу.

Важливим засобом зміцнення дисципліни серед особового складу і
забезпечення високої активності нарядів міліції у боротьбі зі
злочинністю і в охороні громадського порядку є контроль за організацією
та несенням патрульно-постової служби. Перевірка несення служби нарядами
може бути гласною і негласною. Вона проводиться в будь-який час доби за
графіками, затвердженими начальником органу і командуванням підрозділів
патрульно-постової служби на кожен місяць. При негласній перевірці
особа, яка перевіряє, таємно веде спостереження за діями наряду. У
випадку грубого порушення порядку несення служби нарядом або коли він
потребує негайної допомоги, перевіряючий припиняє свою перевірку і дає
вказівки до усунення порушень чи подає міліціонерам необхідну допомогу.

Про наслідки перевірки патрульно-постової служби особа, яка перевіряє,
робить відповідний запис у службовій книжці і в книзі служби нарядів з
переліком конкретних недоліків, зроблених зауважень і вжитих заходів. Ці
дані використовуються при проведенні інструктажів і підведенні підсумків
щодобової роботи міліціонерів.

Стан і якість перевірок нарядів не менше одного разу на місяць
розглядаються на службових нарадах керівництва міськрайлінорганів
внутрішніх справ і підрозділів патрульно-постової служби.

Важливе значення в організації патрульно-постової служби має облік і
оцінка результатів роботи нарядів. Облік результатів роботи ведеться з
метою визначення якості несення служби і виховання у особового складу
персональної відповідальності за стан охорони громадського порядку на
території, яку вони обслуговують.

Результати роботи за кожну добу записуються командиром взводу
(відділення) до результатів персональної роботи міліціонера підрозділу і
оголовтується на інструктажах. Підбиття підсумків роботи проводиться на
службових нарадах начальником органу, командирами підрозділів
патрульно-постової служби.

Стан патрульно-постової служби в органі (підрозділі) внутрішніх справ
оцінюється за рівнем її організації і конкретними результатами роботи
міліціонерів по охороні громадського порядку, боротьбі зі злочинністю,
по охороні об’єктів і забезпеченню безпеки дорожнього руху. При цьому
враховується правильність використання особового складу і технічних
засобів. Щодо кожного вчиненого і нерозкритого злочину на маршруті
(посту) проводиться службова перевірка з метою встановлення, якою мірою
це залежало від організації і якості несення патрульно-постової служби,
і до винних вживаються відповідні заходи.

При оцінці роботи міліціонерів враховується перш за все стан охорони
громадського порядку і боротьби зі злочинністю на території маршруту або
поста (наявність або відсутність злочинів і порушень громадського
порядку під час несення ними служби і якою мірою це залежало від його
діяльності), додержання законності, культурний рівень,
дисциплінованість, зовнішній вигляд, а також чемність, уважне і
справедливе ставлення до громадян і т. ін.

Головним показником ефективності несення служби нарядами є стан
оперативної обстановки на закріпленій за ними території.

Деякі особливості має організація патрульно-постової служби в курортних
місцевостях і зонах масового відпочинку громадян. Патрульно-постова
служба в курортній зоні, дачній місцевості і місцях жинників передовим
формам та методам роботи, інформує їх про оперативну обстановку на
маршруті, про осіб з антигромадською поведінкою, а також тих, які
перебувають під адміністративним наглядом, про прикмети злочинців, які
розшукуються, крадені речі та місця їх збуту тощо. Дільничний інспектор
організує і веде боротьбу з пияцтвом, хуліганством, самогоноварінням,
наркоманією, сприяє й допомагає в рамках своїх повноважень народним
депутатам, представникам державних органів та об’єднань громадян в
здійсненні законної діяльності, якщо їм чиниться опір або загрожує
небезпека з боку правопорушників.

Важливим завданням дільничного інспектора є здійснення постійного
контролю за об’єктами дозвільної системи, власниками вогнепальної зброї,
які мешкають на закріпленій дільниці, роз’яснення населенню правил цієї
системи, необхідності добровільної здачі вогнепальної зброї, вибухових
матеріалів, які зберігаються незаконно. При виявленні порушень
зазначених правил він вживає заходів до їх припинення і притягнення
порушників до передбаченої законом відповідальності.

Дільничний інспектор зобов’язаний сприяти органам охорони здоров’я у
виявленні осіб, які складають групу ризику на СНІД. За їх поданням, з
санкції прокурора і за наказом начальника міськрайоргану він доставляє
таких осіб в медичні заклади. В рамках своїх повноважень дільничний
інспектор сприяє органам охорони здоров’я, ветеринарного нагляду при
проведенні ними карантинних заходів під час епідемій та епізоотій.

Одним з основних завдань дільничного інспектора є попередження і
розкриття злочинів та розшук злочинців. З метою виконання цього завдання
на нього покладається ряд обов’язків. Перш за все він негайно доповідає
в чергову частину міськрайоргану одержані ним під час роботи на дільниці
заяви та повідомлення громадян про скоєні злочини, які готуються,
особисто вживає необхідних заходів до їх попередження та розкриття.
Дільничний інспектор зобов’язаний до прибуття оперативної групи вжити
необхідних заходів до затримання злочинця, забезпечення збереження
обстановки злочину, виявлення його очевидців, надання медичної допомоги
потерпілим. Він також повинен організувати переслідування й затримання
злочинців, забезпечити за допомогою патрульно-постових нарядів,
позаштатних співробітників міліції та народних дружинників нагляд за
місцями їх можливого появлення з дотриманням заходів власної безпеки і
безпеки громадян. Про вжиті заходи дільничний інспектор доповідає
старшому слідчо-оперативної групи, яка прибула на місце події, й виконує
його доручення.

До обов’язків дільничного інспектора належить участь у розшуку осіб, які
переховуються від слідства та суду, які втекли з-під варти і безвісті
зникли; умовно-звільнені або умовно засуджені, які самостійно залишили
підприємства, де вони повинні працювати, засуджені до позбавлення волі з
відкладенням виконання вироку, які зникли з місця проживання, злісно
ухиляються від сплати аліментів; підлітків, які втекли із спеціальних
навчально-виховних закладів; іноземних громадян та осіб без
громадянства, які порушують правила перебування в Україні або ухиляються
від реєстрації в міськрайоргані.

Важливим напрямком в роботі дільничного інспектора є запобігання
злочинам. Вирішуючи це завдання, він виконує ряд обов’язків по загальній
та індивідуальній профілактиці відповідно до законодавства України та
інших актів, які регламентують цю діяльність.

Здійснюючи загальну профілактику, дільничний інспектор, перш за все,
виявляє причини та умови, які сприяють скоєнню злочинів на
адміністративній дільниці, вживає заходів до їх усунення, а також
вносить відповідні пропозиції начальнику міськрайоргану. Особливу увагу
він зобов’язаний приділяти профілактиці злочинів проти власності. З цією
метою дільничний інспектор повинен виявляти факти безгосподарного
ставлення до зберігання матеріальних цінностей, перевіряти стан охорони
приміщень банків, крамниць, складів та інших сховищ державного та
громадського майна. При виявленні порушень правил, які забезпечують
зберігання матеріальних цінностей та грошових коштів, він зобов’язаний
вимагати від . адміністрації вжиття заходів до їх усунення.

Важливе значення в запобіганні злочинам має правовиховна робота серед
населення. З цією метою дільничний інспектор повинен систематично
виступати з доповідями й бесідами в трудових колективах, на
підприємствах, в установах, роз’яснювати громадянам законодавство з
питань охорони громадського порядку і боротьби зі злочинністю,
інформувати їх в необхідних випадках про скоєні злочини, про злочинців,
які розшукуються, й заходи, які вживаються міліцією до їх затримання.

Здійснюючи профілактику на індивідуальному рівні, дільничний інспектор
перш за все виявляє категорію осіб, від яких, зважаючи на їх поведінку,
можна очікувати скоєння злочинів, бере їх на облік і веде з ними виховну
роботу. Перелік таких осіб наведено в Інструкції по роботі дільничного
Інспектора міліції.

Інформацію про причини та умови скоєння правопорушень особами, щодо яких
здійснюються профілактичні заходи, дільничний інспектор повинен збирати
під час повсякденних перевірок скарг та заяв громадян, при одержанні
повідомлень посадових осіб та громадськості, оформленні матеріалів на
осіб, які вчинили адміністративні правопорушення. Доцільно не менше
одного разу на місяць на підставі аналізу зібраної інформації він
повинен вносити пропозиції керівництву органу внутрішніх справ про
недоліки у виховно-профілактичній роботі в окремих трудових колективах з
конкретними особами, особливо це стосується осіб, які зловживають
спиртними напоями.

Дільничний інспектор (в разі необхідності) порушує питання про
встановлення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць
позбавлення волі, здійснює контроль за дотриманням ними встановлених
обмежень, інформує керівництво підрозділів кримінального розшуку про
встановлення адміністративного нагляду за конкретною особою для
проведення необхідних оперативно-розшукових заходів, вживає заходів до
притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності винних
у порушенні встановлених правил та обмежень.

Одним з основних завдань дільничного інспектора є охорона державного і
громадського майна. Він повинен контролювати на закріпленій дільниці
стан технічного укріплення підприємств торгівлі, громадського
харчування, інших об’єктів, де зберігаються грошові кошти та матеріальні
цінності, виявляти прояви безгосподарності, які сприяють крадіжкам та
іншим правопорушенням. Про виявлені недоліки й необхідність оснащення
об’єктів охоронно-протипожежною сигналізацією, він доповідає керівнику
міськрайоргану.

ЛІТЕРАТУРА

1. Конституція України.

2. Закон України “Про міліцію’7/Відомості Верховної Ради УРСР. 1991.
№4. Ст.20.

Закон України “Про державну службу” //Відомості Верховної Ради України.
1993. №52. Ст.490.

Закон України “Про боротьбу з корупцією” //Відомості Верховної Ради
України. 1995. №34. Ст.266.

Закон України “Про дорожній рух” // Відомості Верховної Ради України.
1993. №31. Ст.338.

Положення про Міністерство внутрішніх справ України: Затв.
розпорядженням Президента України від 7 жовтня 1992 р. // Голос України.
1992. 20 жовтня.

Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС:
Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991р. №114.

Кодекс України про адміністративні правопорушення: Офіційний текст X.,
2000.

Збірник нормативних актів України з питань правопорядку. К., 1993.
Підручники, навчальні посібники, монографії.

Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина:
Підручник. К., 1995.

Адміністративна відповідальність в Україні: Навч. посібник/За ред.
А.Т.Комзюка. X.. 1998.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020