.

Оскарження рішень, дій або бездіяльності, що стосуються виборів народних депутатів, вдень їх проведення (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
128 1072
Скачать документ

Оскарження рішень, дій або бездіяльності, що стосуються виборів народних
депутатів, вдень їх проведення

Участь громадян у формуванні державних владних структур як форма
народовладдя є однією з основних передумов формування правової
демократичної держави, якою проголосила себе Україна в своєму Основному
законі. Тому право громадянам обирати та бути обраними до органів
державної влади і місцевого самоврядування (зокрема до вищого і єдиного
органу законодавчої влади – Верховної Ради України) закріплено на
конституційному рівні. Але будь-яке закріплене право, не маючи під собою
реального підґрунтя щодо його реалізації і захисту, не може бути
юридично значимою категорією.

На забезпечення реалізації виборчих прав громадян (через участь у
виборчому процесі чергових виборів) спрямована ціла низка
нормативно-правових актів чинного законодавства (Цивільно-процесуальний
кодекс України, Закони України “Про вибори народних депутатів України”,
“Про Центральну виборчу комісію” тощо), які регулюють порядок проведення
виборчому процесі і участі в ньому громадян.

Серед засобів захисту прав і свобод людини та громадянина чільне місце
належить судовому захисту. Відповідно до ст.55 Конституції України, глав
30, 30-Б, 30-В Цивільного процесуального кодексу України, ст 29 Закону
України “Про вибори народних депутатів України”, громадянам України
гарантовано право оскаржити до суду рішення, дії або бездіяльність
виборчих комісій, їх членів, органів державної влади, органів місцевого
самоврядування, підприємств, установ та організацій, їх посадових і
службових осіб, а також акти та дії об’єднань громадян, крім тих, які
відповідно до закону, статуту (положення) належать до їх внутрішньо
організаційної діяльності або до їх виключної компетенції.

Право оскаржити рішення, дії або бездіяльність, що стосуються виборів
народних депутатів, мають: виборці (як одноособово, так і спільно з
іншими виборцями), партії (блоки), виборчі комісії, кандидати у депутати
(ч.1 ст. 29 Закону), а також довірені особи кандидатів у депутати (ст.
243-12 ЦПК України).

Слід зауважити, що хоча виборчий процес – тривале і багатоетапне явище,
але безпосереднє волевиявлення громадян здійснюється протягом одного дня
– дня виборів (відповідно до чинного законодавства-з 8.00 до 20.00 в
останню неділю березня четвертого року повноважень Верховної Ради). І
саме в цей день захист прав громадян набуває особливо важливого
значення.

На сьогодні чинним цивільним процесуальним законодавством чітко не
визначено порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності, що порушують
виборчі права громадян саме в день виборів. Цивільний процесуальний
кодекс України (далі -ЦПК України) передбачає тільки порядок розгляду
скарг не пізніш як за день до виборів (ст.243-13 даного кодексу), а
Законом України „Про вибори народних депутатів України” від 18 жовтня
2001 року N 2766-ІІІ (далі – Закон) дане питання врегульовано нечітко і
неоднозначно.

Відповідно до ч.4 ст.3 Закону України „Про звернення громадян” від 2
жовтня 1996 року N 393/96-ВР (станом на 1.04.02), скарга – це звернення
з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян,
порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів
місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об’єднань
громадян, посадових осіб.

Але, ч. 6 ст. 29 Закону зазначає, що в день виборів можуть бути подані
тільки скарги щодо порушень, які мали місце „під час голосування”.
Водночас, законодавцем чітко не визначено, який проміжок часу мається на
увазі: час коли громадянин безпосередньо здійснює своє волевиявлення
(тобто в процесі заповнення ним виборчих бюлетенів), чи весь проміжок
часу з 8.00 до 20.00 дня виборів. З контексту даної статті більш
доцільним вбачається тлумачення цієї норми в другому значенні, адже саме
таке її розуміння дає більше гарантій громадянам для захисту своїх
виборчих прав, які включають в себе не тільки право на волевиявлення,
але й право участі в виборчому процесі, який не закінчується на етапі
голосування. (ст.10 Закону).

F

H

H

0(ч.ч. 4, 5 ст. 29 Закону). Підсудність скарг щодо порушень, які мали
місце в день виборів з боку органів державної влади і місцевого
самоврядування, підприємств, установ організацій тощо даним Законом не
визначено. До цих скарг застосовується загальний порядок визначення
підсудності (глава 15 ЦПК України). Але потреба в чіткому законодавчому
визначенні підсудності даних скарг – очевидна.

Справи поданим скаргам, підсудні судам першої інстанції, розглядаються
суддею одноособово (ч.1 ст. 237 ЦПК України, ст. 10 Закону України „Про
судоустрій” від 5.06.81 (ст. 13 Закону України „Про судоустрій” від
7.00.02). Скарги на рішення дії або бездіяльність виборчих комісій по
виборах народних депутатів, підсудні апеляційним судам і Верховному Суду
України розглядаються колегіально (Стаття 243-11, 243-18 ЦПК України).

Скарга, що подається до суду має бути оформлена відповідно до вимог ч.7
ст. 29 Закону, інакше вона повертається заявнику скарги (ч.9 ст. 29
закону).

Відповідно до частин 6 і 8 ст. 29 Закону, скарга щодо порушень, що мали
місце під час голосування, може бути подана до суду – не пізніше 24-ї
години дня, наступного за днем виборів (строк, продовженню або
поновленню не підлягає), і має бути розглянута судом невідкладно.
Законодавцем чітко не визначено, протягом якого часу може бути подано
скаргу в день виборів: виходячи з того, що в наступний за виборами день
скарга може бути подана до 24-ї години, відповідно і вдень виборів
громадянин також може подати скаргу до 24-ї години дня виборів, але тоді
незрозуміло, до якої години має працювати суд, зобов’язаний забезпечити
прийом і розгляд скарг у строки встановлені цим Законом (ч.15 ст. 29
Закону). Також не визначено строк розгляду скарг: термін „невідкладно” є
досить неоднозначним, і його можна тлумачити як “негайно”, “одразу” так
в іншому значенні.

Беручи до уваги, що, по-перше, суд для розгляду скарги має викликати в
судове засідання (ст. 243-14 ЦПК України), крім заявника, представника
виборчої комісії чи іншого суб’єкта (органу державної влади, місцевого
самоврядування тощо), чиї рішення, дії або бездіяльність оскаржується:
зрозуміло, що дані особи не зможуть в день виборів швидко з’явитись до
суду (хоча неявка в судове засідання осіб, яких було повідомлено про
слухання справи, не перешкоджає її розгляду, але суд повинен мати докази
такого повідомлення, що також вимагає певного часу); по-друге,
апеляційними судами і Верховному Суду України необхідно забезпечити
колегіальний розгляд скарг, по-третє, що рішення суду по даним скаргам є
остаточним і оскарженню не підлягає, не можна допустити обмеження суду в
часі на здійснення підготовчих дій по справі, тому цілком логічним було
б замінити термін „невідкладно”, на “оптимально швидко, з врахуванням
обставини конкретної справи”.

Проаналізувавши вищевикладене, очевидним є висновок, що дане питання в
цивільному процесуальному законодавстві врегульовано недостатньо, крім
викладених вище обставин потребує врегулювання питання організації
роботи судів в день виборів (чітко повинен бути визначений режим роботи
судів, порядок прийому і реєстрації скарг, оптимальний порядок і строки
розгляду справ по даним скаргам).

Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами (ст. 124 Конституція
України), тому роль судового захисту прав громадян важко переоцінити:
від того, наскільки чітко і ефективно буде забезпечено можливість
захисту громадянами України своїх виборчих прав, залежить не тільки
результат виборів (формування відповідних владних структур), але й
загальний стан законності в Україні.

Література

1. Конституція України від 28.06.96. – К.: Українська правнича
фундація, 1996. – 54 с

2. Цивільний процесуальний кодекс України. – К.: Парламентське
видавництво, 1997. – 182 с (із змінами і доповненнями)

3. Закон України “Про вибори народних депутатів України” від 18 жовтня
2001 року N 2766-111 – К., 2001. – 126 с (із змінами і доповненнями)

4. Закон України „Про звернення громадян” від 2 жовтня 1996 року N
393/96-ВР (із змінами і доповненнями).

5. Закон України „Про судоустрій” від 5.06.81 (із змінами і
доповненнями).

6. Закон України „Про судоустрій” від 7.00.02.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020