.

Організована транснаціональна комп\’ютерна злочинність: глобальна проблема третього тисячоліття (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
307 1798
Скачать документ

Реферат на тему:

Організована транснаціональна комп’ютерна злочинність: глобальна
проблема третього тисячоліття

У наш час людство переживає бурхливий розвиток автоматизації,
інформатизації і комп’ютеризації всіх сфер життя. За даними Nua Internet
Surveys кількість користувачів глобальної мережі Іпіегпеї з 80 тис. у
1988 р. зросла до 400 млн. на кінець 2000 р., серед яких близько 1 млн.
– в Україні. У нашій державі ефективному використанню можливостей
глобальної мережі для розвитку науки, освіти, культури, підприємницької
діяльності сприяє підписаний 31 липня 2000 р. Президентом України Указ
«Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної
інформаційної мережі Internet та забезпечення широкого доступу до цієї
мережі в Україні». Указ передбачає встановлення і наповнення інформацією
Веб-сторінок центральними органами виконавчої влади, створення належних
економічних, правових, технічних умов для забезпечення широкого доступу
до мережі громадян та юридичних осіб усіх форм власності. Але поширення
інформаційних технологій має і негативний аспект: відкриває шлях до
антисоціальної та злочинної поведінки. Комп’ютерні системи містять у
собі нові досконалі можливості для не відомих раніше правопорушень, а
також для вчинення традиційних злочинів нетрадиційними засобами.

На конференції країн Великої вісімки щодо проблем кіберзлочинності, яка
проходила у жовтні 2000 р., зазначалось, що збитки від кіберзлочинів
сягають 100 млрд. німецьких марок щорічно. А за оцінками Рахункової
палати уряду США щорічний збиток від розкрадань і шахрайств, зроблених
за допомогою інформаційних технологій тільки через Internet, досягає $5
млрд.

Крім того, що злочини, які вчиняються з використанням переваг
найсучасніших технологій, завдають великих економічних збитків,
суспільство все більше стає залежним від роботи автоматизованих систем у
різноманітних сферах життя – від управління збройними силами,
підприємствами, організаціями, відомствами, рухом літаків і поїздів до
медичного обслуговування населення та національної безпеки. Іноді навіть
незначний збій у функціонуванні таких систем може призвести до реальної
загрози життю людей. Стрімке зростання глобальних комп’ютерних та
телекомунікаційних мереж, а також можливість підключення до них через
звичайні телефонні лінії посилюють можливості їх використання для
кримінальної діяльності.

Безумовно, найбільше від комп’ютерних (тут і далі він буде
використовуватися як умовний термін) злочинів потерпають розвинуті у
технічному відношенні країни, однак і в інших країнах з початком процесу
комп’ютеризації створюються сприятливі умови для вчинення таких
злочинів. Зокрема, глобальна комп’ютерна мережа Internet надає
можливість увійти до будь-якої світової відомчої комп’ютерної системи, у
тому числі й військової. До того ж це можна зробити майже з будь-якої
точки світу. У порівнянні з Великобританією, Німеччиною, США, Японією
національна безпека України поки що залежить від комп’ютерних мереж
значно менше: комп’ютерних злочинів в основному зазнає у нас
фінансово-кредитна сфера. Але у недалекому майбутньому такі злочини
можуть призвести до глобальних катастроф – екологічних, економічних,
транспортних тощо. Введення сучасної системи управління культурою,
освітою, наукою, медициною, рухом літаків, поширення телекомунікаційної
мережі, впровадження системи електронних платежів, використання
комп’ютерів у діяльності правоохоронних органів та у військовій справі
значно розширили сферу діяльності всіх різновидів комп’ютерних злочинців
– хакерів та крекерів, фріккерів та кібершахраїв, колекціонерів та
піратів.

Протягом останнього десятиріччя істотно вивчались проблеми, пов’язані з
бурхливим розвитком феномена, відомого в усьому світі під назвою
«комп’ютерна злочинність». На сьогодні це поняття (досить умовно)
включає всі протизаконні дії, при яких електронне опрацювання інформації
було знаряддям їх вчинення або їх об’єктом. Таким чином, у це коло
проблем потрапили не тільки злочини, безпосередньо пов’язані з
комп’ютерами, але й такі, як шахрайство з кредитними магнітними
картками, злочини у сфері телекомунікацій (шахрайство з оплатою
міжнародних телефонних переговорів), незаконне використання банківської
мережі електронних платежів, програмне «піратство», шахрайство з
використанням ігрових автоматів та багато інших. До цієї групи проблем
належать також ті, що пов’язані з використанням доказів комп’ютерного
походження при розслідуванні традиційних злочинів.

Комп’ютерна злочинність – це міжнародне явище, рівень якого тісно
пов’язаний з економічним рівнем розвитку суспільства у різних державах
та регіонах. При цьому менш розвинуті у технічному відношенні країни
завдяки діяльності міжнародних правоохоронних організацій мають
можливість використати досвід більш розвинутих країн для запобігання та
викриття комп’ютерних злочинів. Загальні тенденції, злочинні засоби та
заходи запобігання, що ґрунтуються на єдності технічної, програмної та
методичної бази цих злочинів, у різні проміжки часу є однаковими у
різних країнах.

Таким чином, поняття «комп’ютерна злочинність» разом з розвитком
комп’ютерних, телефонних технологій поступово трансформувалось у поняття
злочинів у сфері інформаційних технологій.

Характерні риси злочинності в галузі інформаційних технологій мають:

– як правило, міжнародний характер злочину (виходить за рамки кордону
однієї держави);

– труднощі у визначенні «місця знаходження» злочину;

– слабкі зв’язки між ланками в системі доказів;

– неможливість спостерігати і фіксувати докази візуально;

– широке використання злочинцями засобів шифрування інформації.

Громадськість усе більше цікавиться цими питаннями, оскільки кожний
власник або користувач комп’ютера, телефону, радіотелефону, модему,
пластикової картки – це потенційний потерпілий, якого можуть очікувати
тяжкі наслідки в разі вчинення злочину, особливо у державному,
комерційному та промисловому секторі, де можливі великі фінансові
затрати. Комп’ютерні злочинці за допомогою міжнародних комп’ютерних
мереж – типу Internet – широко розповсюджують свій кримінальний досвід,
не звертаючи уваги на національні кордони, що вимагає відповідних кроків
кооперації від правоохоронних установ, протидіючих цим злочинам,
оперативного обміну інформацією про комп’ютерні злочини.

З розвитком глобальних комп’ютерних та телекомунікаційних мереж набула
поширення практика промислового шпигунства. Саме тому проблеми розробки
систем захисту та збереження державної, службової та комерційної
таємниці набувають сьогодні особливого значення. Багато проблем виникає
у зв’язку з крадіжками послуг, зокрема, вторгнення до телефонних мереж
та незаконна торгівля послугами зв’язку. Також Internet; широко
використовують торговці піратським програмним забезпеченням,
порнографією, зброєю та наркотиками для ведення справ, обміну
інформацією, координації дій. Комп’ютерні мережі, окрім усього, можуть
стати об’єктом нападу терористів. У травні 1998 р. «тигри звільнення
Тамілу» у Шрі-Ланка вперше серед терористичних груп провели кібернетичну
атаку, спрямовану проти посольств у столиці.

Починаючи з 1991 р., при Генеральному секретаріаті Інтерполу діє Робоча
група з проблем комп’ютерної злочинності, яка вивчає цей вид злочинів у
різних країнах, розробляє рекомендації, допомагає у стандартизації
національних законодавств, напрацьовує методичний досвід розслідування
комп’ютерних злочинів.

За час існування ця група створила сучасну класифікацію комп’ютерних
злочинів, розробила уніфіковану форму повідомлення (запиту) про такі
злочини, працює над створенням довідника «Комп’ютери та злочини»,
намагаючись стандартизувати методи та процедури розслідування у різних
країнах, щорічно організовує навчальні курси по підготовці фахівців.

Розширення сфери діяльності Робочої групи викликало її перейменування у
1996 р. в Європейську робочу групу з проблем злочинності у сфері
інформаційних технологій. Були визначені три пріоритетні напрямки
діяльності Робочої групи:

1) Internet – аналіз ситуації, дослідження питань правового і
поліцейського характеру;

2) шахрайства з використанням електронних засобів платежу;

3) шахрайства з використанням різних засобів зв’язку і телекомунікацій.

Особлива увага приділяється саме питанням міжнародного співробітництва
під час розслідування комп’ютерних злочинів. У багатьох країнах для
боротьби з цим видом злочину створені спеціалізовані підрозділи, які
займаються виявленням, розслідуванням комп’ютерних злочинів та збором
іншої інформації з цього питання на національному рівні. Саме
спеціалізовані національні поліцейські підрозділи утворюють головне ядро
сил протидії міжнародній комп’ютерній злочинності. Такі підрозділи вже
створені і діють тривалий час у Сполучених Штатах Америки, Канаді,
Великобританії, Німеччині, Швеції, Швейцарії, Бельгії, Португалії,
Австрії, Польщі та багатьох інших країнах.

Беззаперечним міжнародним авторитетом у галузі безпеки Internet, є
служба Computer Energency Response Team (CERT), заснована інститутом
розробки програмного забезпечення Пітсбурзького університету
Карнегі-Мело-на (Carnegie Mellon University Pittsburgh, США). Працівники
FIRST допомагають користувачам Internet виявляти випадки проникнення в
інформаційні системи, розробляти та розповсюджувати посібники з
інформаційної безпеки.

Міжнародна спільнота дійшла висновку, що організація захисту
інформаційної інфраструктури тільки на національному рівні буде
малоефективною. Водночас організація протидії кримінальним проявам лише
засобами правоохоронних органів не завжди буває ефективною. Тому на
початку 90-х років була створена організація FIRST –
форум-команд-реагування на інциденти, який об’єднує 80 бригад реагування
з 19 країн світу. Ці бригади представляють державні, комерційні,
промислові та навчальні установи.

Для того, щоб інформація з інших країн швидко і в доступній формі (мова
повідомлення, специфічні терміни, коди злочинів тощо) надходила до
національних спеціалізованих підрозділів (якщо їх немає, то до інших
компетентних органів), для оперативного обміну такою інформацією між
країнами, Генеральний Секретаріат Інтерполу ще у 1994 р. рекомендував
усім країнам – членам організації створити національний центральний
консультативний пункт з проблем комп’ютерної злочинності (national
central reference point) і закріпити конкретних співробітників для
роботи з інформацією про комп’ютерні злочини. Ці пункти створені, як
правило, в апараті Національних Бюро Інтерполу або у спеціалізованих
підрозділах, які займаються комп’ютерною злочинністю й економічними
злочинами. На базі НЦБ Інтерполу в Україні такий пункт був створений 17
вересня 1996 р.

Це дало можливість накопичити матеріал про законодавче регулювання та
організаційний досвід попередження, розкриття і розслідування
комп’ютерних злочинів у різних країнах, підготувати низку аналітичних
оглядів і публікацій з актуальних питань, ознайомити співробітників МВС,
прокуратури, суду з цим новим для України видом злочинів, внести
конкретні пропозиції по вдосконаленню кримінального законодавства
України.

Список використаної літератури:

Біленчук П.Д., Зубань М.А. Комп’ютерні злочини: соціально-правові і
кримінолого-криміналістичні аспекти: Навч. посібник.- К.: Українська
академія внутрішніх справ, 1994.- 71с.

Біленчук П., Дубовий О., Салтевський М., Тимошенко Л. Криміналістика.-
К.: “Атіка”, 1998.- С.365.

Кримінальний кодекс України: Офіційний текст із змінами і доповненнями
за станом на 1 лютого 1996 року.- К.: Видання українського державного
центру правової інформації Міністерства юстиції України, 1996.- 224с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020