Організація збору та аналізу інформації з офіційних джерел щодо ухилення від сплати податків (реферат)

Реферат на тему

Організація збору та аналізу інформації з офіційних джерел щодо ухилення
від сплати податків

План

1. Податкові перевірки із застосуванням непрямих методів, які
икористовуються у практиці світових податкових служб.

2. Джерела інформації Податкового управління США. Архіви федеральних
податкових органів.

1. Податкові перевірки із застосуванням непрямих методів, які
використовуються у практиці світових податкових служб

Наступний етап – безпосередньо податкова перевiрка із засто-суванням
непрямих методiв визначення податкових зобов’язань. Податковi перевiрки
з використанням непрямого методу обов’язково повиннi плануватись.
Головна мета плану – визначення цiлей та обсягів перевiрки. Вiн повинен
мiстити заходи, що мають бути виконані:

збiр iнформацiї з рiзноманiтних джерел (банк, митниця, ДАI);

– опитування платника;

обстеження виробничих примiщень та потужностей;

– проведення “зустрiчних перевiрок” постачальникiв чи споживачiв;

– перевірка кредиторiв та дебіторiв;

оперативно-розшукові заходи.

Свiтовий досвiд свiдчить, що найбiльш поширеними та вдали-ми є заходи з
викриття податкових правопорушень та вiдшкодування збиткiв бюджету у
випадках, коли перевiряються фiзичнi особи-платники податкiв. Зрозумiло,
що для фiзичної особи складнiше приховувати витрати на власнi потреби,
нiж доходи.

Застосування непрямих методiв перевiрки обумовлює обов’язкове
вiдстеження зв’язкiв:

– фiзична особа як отримувач тiньових доходiв;

— пiдприємство або приватний бiзнес як джерело цих доходiв, і навпаки;

– пiдприємство або приватний бiзнес як джерело формування тiньових
доходiв;

– фiзична особа, у якої вони накопичуються.

У багатьох країнах, як правило, застосовуються наступнi непрямi методи:

– метод банкiвського депозиту – аналiз джерел походження усiх
банкiвських депозитiв;

– метод джерел походження i використання фондiв – порiвняння доходу та
iнших джерел надходження з витратами;

метод оцiнки чистої вартостi – аналiз активiв і пасивiв плат-ника для
визначення збiльшення чистої вартостi порiвняно з дохо-дом,
задекларованим за попереднiй звiтний перiод;

метод вiдсоткiв – розрахунок показникiв на пiдставi iнформацiї, що iснує
за аналогiчними видами господарчої дiяльностi, або даних, отриманих
пiсля вiдповiдного розслiдування;

метод розрахунку цiни за одиницю товару i загального обся-гу виробництва
– порiвняння цiни i прибутку, виходячи з загально-го обсягу виробництва
платника податку.

Застосування методу джерел походження i використання фондiв, при
перевiрках платникiв-фiзичних осiб є найбiльш доцiльним в умовах чинного
податкового законодавства України та дiючих вимог до порядку ведення
бухгалтерського облiку.

При застосуваннi зазначеного методу необхідно враховувати основний
принцип: фонди платника на початок звiтного перiоду (грошi на
банкiвських рахунках, депозити, готiвковi грошi, заоща-дження) разом із
доходами (прибутками), отриманними з рiзноманiтних джерел протягом
звiтного перiоду, повиннi дорiвнювати фондам на кiнець звiтного перiоду
разом з витратами, якi здiйснювались протягом цього перiоду.

Законодавством про оподаткування доходiв громадян перед-бачено
декларування сукупного рiчного доходу для певної категорiї громадян.

Визначено також доходи, якi не оподатковуються, та ставки податку, якi
застосовуються для визначення податкових зобов’зань. Витрати на власнi
потреби, фонди платника та його активи декла-руванню не пiдлягають i
тому повиннi з’ясовуватись та документу-ватись при проведеннi податкової
перевiрки. Як уже зазначалося, механiзми збору доказiв та право
проводити такi заходи закрiпленi законодавчо.

У процесi збору iнформацiї необхiдно документувати факти витрат
платника, вимагати пояснення вiд осiб, які мають вiдношення до
зазначених питань.

Отриманi вiдомостi про фактичнi витрати платника порiвнюються з даними
про доходи, зазначені в декларацiї (якщо така подавалась до ДПА), або з
сумою заробiтної плати (якщо декларацiя не подавалась).

У разi встановлення перевищення фактичних витрат над заде-кларованими
доходами проводиться опитування платника, яке по-винно допомогти
з’ясувати джерела, за рахунок яких робились ви-трати, та фонди, що були
в наявностi на початок звiтного перiоду.

2. Джерела інформації Податкового управління США. Архіви федеральних
податкових органів

У Сполучених Штатах Америки збір та аналіз інформації про ухилення від
сплати податків і визначеня дійсного фінансового ста-ну юридичних та
фізичних осіб здійснюється із трьох основних офіційних джерел:

1) Служби внутрішніх прибутків Податкового управління США (ПУС);

2) мережі розвідувальних служб федеральних органів;

3) архівів штатів та місцевих органів влади.

Податкове управління США

Під юрисдикцією Податкового управління США знаходяться декілька
правоохоронних органів:

Управління кримінальних розслідувань ПУС;

Інспекторська служба ПУС;

— Бюро з алкоголю, тютюну та вогнепальної зброї (БАТВЗ).

Крім того, певну корисну інформацію можна отримати від підзвітних
Міністерству фінансів Митної служби США (Відділ роз-слідувань) і Таємної
служби США.

Так, наприклад, працівники ПУС можуть звернутися до архі-вів БАТВЗ, у
яких зосереджується інформація про діяльність ліке-ро-горілчаних та
пивоварених заводів, а також фірм і приватних осіб, що займаються
виготовленням і розлиттям алкогольних напо-їв. Від цього Бюро можна
отримати дані про запаси, які зберігають-ся у приватних підприємців, що
займаються роздрібною торгівлею алкогольними і тютюновими виробами, а
також про кількість таких товарів, які були придбані за конкретними
торговими марками.

БАТВЗ веде архіви реєстрації вогнепальної зброї, здійснюється суворий
облік підприємств і організацій, які виготовляють, продають та
імпортують її за межі Сполучених Штатів. Відносно зброї, яка була
виготовлена або імпортована після 1968 року, БАТВЗ може відслідкувати
будь-яку одиницю зброї від її виробника або імпортера до роздрібного
реалізатора.

Митна служба США веде архіви за імпортерами, експортера-ми, брокерами
торгових організацій, які здійснюють операції з то-варами, що проходять
митницю. Ця служба здійснює облік осіб, які перевозять через митний
кордон США грошові суми більше 10 тис. доларів одноразово. Цей вид
обліку називається “Звіт за міжнарод-ними перевезеннями грошей або
грошових інструментів”. Записи здійснюються митною службою на момент
від’їзду особи, відправ-лення поштою або перевезення.

Таємна служба США здійснює облік виготовлення фальшивих грошових знаків,
підробки державних документів та порушень без-пеки Сполучених Штатів.
Центральний архів Таємної служби у Вашінгтоні, Округ Колумбія, містить
зразки “почерку”, основні ха-рактерні риси роботи відомих
злочинців-виробників підробних до-кументів та грошей, які можна знайти
для подальшої ідентифікації за допомогою автоматизованої
електронно-пошукової системи.

Джерела інформації про окремих осіб. Інформація, яку можна одержати з
джерел, що знаходяться у розпорядженні ПУС, допомогає знайти та
ідентифікувати подозрю-ваних осіб та потенцiйних свідків, надати
оперативним працівникам данi про попередню діяльність та минуле окремих
осіб, а також підказати майбутній хід розслідування. У тому, що
стосується кон-кретних осіб, інформацію із джерел ПУС можна використати
для:

– перевірки записів за поданими документами, включаючи по-даткові
декларації та проведенi особою, яка перевіряється, платежі;

– встановлення сум і джерел одержаних прибутків, як вони ві-дображенi у
звітності щодо заробітної плати або за службовими окладами.

– одержання задокументованих доказів, які можуть пред’являтися у суді;

– одержання консультацій з питань, які відносяться до законо-давства або
бухгалтерської практики.

Архіви федеральних податкових органів

Федеральний уряд вимагає організації архівного збереження податкових
декларацій, а також будь-яких інших документів, по-дання яких необхідне
у зв’язку з податками. Ці архіви є цінним та комплексним джерелом
інформації. Важливість вихідних податко-вих декларацій полягає у тому,
що вони містять оригінальнi викла-дки відповідної особи, повну
інформацію відносно її доходів та ви-трат, а також особистий підпис цієї
особи. У Сполучених Штатах вимагається, щоб податкові декларації були
підписанi особисто, а невиконання цієї вимоги прирівнюється до
неправдивого свідчення. Податковий бухгалтер, який готує податкову
декларацію для конк-ретної особи, також зобов’язаний розписатися і
вказати своє прі-звище у декларації, що складається спільно.

У Сполучених Штатах уся інформація, що зазначається у по-датковій
декларації, вводиться в комп’ютерну систему. Це дає мож-ливість
оперативним працівникам податкової поліції (у США вони називаються
агентами) дослідити звітність підозрюваної особи для визначення:

– наданих нею податкових декларацій;

– часу надання декларацій;

– доходів, які повинні обкладатися податком;

– сплачених податків;

– виплат, які було зроблено при поданні декларації;

– зворотних виплат, що призначаються особам;

– усіх джерел доходів, що оподатковуються;

– кримінальних діянь особи.

Якщо проти особи порушено кримінальну справу, в її подат-кову справу в
комп’ютерній системі вводиться так званий “заморо-жуючий код”, який
звертає увагу агентів на факт розслідування, а також виключає висунення
претензій до даної особи по лінії циві-льного права на період розгляду
кримінальної справи. Це робиться тому, що у США цивільний позов може
суттєво ускладнити кримі-нальне розслідування. Таким чином,
“заморожуючий код” заборо-няє пред’явлення цивільного позову.

Дослідження проводиться з термінального робочого місця, підключеного до
центральної комп’ютерної системи, для забезпе-чення можливості місцевого
доступу. З терміналу можливо одержа-ти роздрукований варіант справи
підозрюваної особи, а також виб-рати конкретні данi із загального обсягу
інформації за податковими деклараціями (без необхідності запиту
оригіналу декларації).

У США обов’язковим є подання (на додаток до персональних податкових
декларацій) багатьох інших звітних документів, у яких міститься різного
роду фінансова інформація. До таких звітних по-даткових документів
належать:

– довідки про зарплату та інші доходи;

– довідки про операції з готівкою;

– довідки про цінні папери;

– довідки про рахунки в зарубіжних банках;

– довідки про ділових партнерів.

Мережі федеральних розвідувальних служб

Федеральний уряд створив розгалужену мережу розвідуваль-них служб для
організації декількох банків даних, у яких зосере-джується інформація,
необхідна федеральним правоохоронним ор-ганам. У цих мережах зібрано
широкий спектр інформації від опи-сів кримінальних злочинів до
розпізнання літаків, які використову-ються для перевезення наркотиків.

Вказані мережі розвідувальної інформації не тільки доступні агентам, але
й організованi таким чином, що порядок користування ними порівняно
простий і займає небагато часу.

Система правоохоронного зв’язку Міністерства фінансів

Система правоохоронного зв’язку Міністерства фінансів (СПЗМФ) є
комп’ютерною інформаційною системою, яка розрахо-вана на розпізнання
окремих осіб або підприємств і організацій, що обгрунтовано підозрюються
в порушенні фінансових законів. Це також система зв’язку правоохоронних
органів, яка дозволяє здійс-нювати моментальну передачу повідомлень між
термінальними пунктами на місцях і месцевими та центральними
відділеннями правоохоронних органів Міністерства фінансів. Крім того,
СПЗМФ забезпечує можливість прямого звернення до Національного центру
кримінальної інформації (НЦКІ) ФБР.

Більш розгалуженою є Національна система правоохоронного дальнього
зв’язку (НСПДЗ), яка дозволяє виходити на прямий зв’язок з
правоохоронними органами штатів або місцевих органів через термінали
СПЗМФ. НСПДС забезпечує прямий автоматизо-ваний доступ до архівів
відділів автотранспорту штатів, може нада-ти інформацію про реєстрацію
автотранспорту, посвідчення водіїв, кримінальні справи, пов’язані з
автотранспортом.

Інші архіви та СПЗМФ

1. Облік осіб, які знаходяться у розшуку.

2. Данi про відомих та підозрюваних торгівців наркотиками.

3. Дані про автомашини, повітряні та морські судна, власники яких
підозрюються у використанні суден з метою контрабанди.

4. Облік ділових підприємств і організацій, щодо яких існують відомості
про їх відношення до контрабанди.

5. Данi про осіб, щодо яких є інформація про їх участь в орга-нізованій
злочинній діяльності та рекеті.

6. Облік готівки та грошових інструментів, до якого вносяться дані про
всіх осіб, які ввозять або вивозять із США грошові суми більше $10000
готівкою.

7. Облік осіб, які підозрюються у порушенні законів, віднесе-них до
юрисдикції Бюро з алкоголю, тютюну й вогнепальної зброї.

8. Данi про дрібних правопорушників або звільнених ветера-нів, які
зверталися за дозволом на володіння вогнепальною зброєю або
вибухонебезпечними речовинами на підставі Закону про конт-роль за зброєю
(1968 р.).

9. Данi про осіб, які були заарештованi за підозрою у вчиненні злочинів.

10. Довідки про операції з готівкою, подання яких вимагається від
фінансових організацій при проведенні всіх операцій з готівкою на суму
більше ніж $10000.

11. Облік за іноземними банками та фінансовими рахунками.

12. Система обліку Інспекції приватних повітряних та морсь-ких суден.

Національний центр кримінальної інформації

Національний центр кримінальної інформації (НЦКІ) є найбі-льшим у США
архівом даних про кримінальні злочини та злочин-ців, матеріали щодо яких
були зібранi місцевими, штатними й фе-деральними правоохоронними
органами для боротьби із злочинніс-тю в масштабі всієї держави.
Термінали для зв’язку з цим фондом інформації та радіодиспетчер, що
знаходиться при терміналах, зна-ходяться по всій країні у відділеннях
поліції, відділах шерифів, у поліцейських органах штатів та у
відділеннях федеральних право-охоронних органів.

Із існуючої бази даних НЦКІ можливо одержати інформацію про:

1) викрадені, оголошені загубленими або знайденi одиницi зброї;

2) викрадені цінні речі;

3) осіб, які знаходяться у розшуку за здійснені злочини;

4) викраденi транспортнi засоби й такі, що знаходяться у розшуку;

5) викраденi автомобільнi номернi знаки;

6) викраденi (привласненi) ціннi папери, акції, готівку і т. д., які
були оголошені загубленими;

7) викраденi малі судна й такі, що знаходяться у розшуку.

Федеральне бюро розслідувань (ФБР)

ФБР має автоматизовані бази даних загального користування для
правоохоронних органів. Найбільш цікавими для податкової служби є:

1) архіви кримінальних злочинів та відбитків пальців;

2) національний перелік викраденої власності, до якого вклю-чається
державне та військове спорядження;

3) інформація необмеженого використання про кримінальні злочини;

4) національний перелік підробних чеків;

5) облік анонімних листів.

Комітет із цінних паперів та бірж (КЦПБ)

КЦПБ веде облік корпорацій, які реєструють ціннi папери, що можуть
пропонуватися до публічного продажу. Як правило, вказу-ються наступні
данi.

1. Опис власності корпорації, що реєструється, та її ділових
підприємств.

2. Опис основних положень щодо цінних паперів, які пропо-нуються до
публічного продажу, та їх взаємозв’язків з іншим капі-тальним
забезпеченням корпорації.

3. Інформація відносно структури керівництва реєструючих корпорацій.

4. Сертифіковані фінансовi звіти реєструючих корпорацій.

Справи про порушення, пов’язані із цінними паперами

Відділ порушень, пов’язаних із цінними паперами, КЦПБ веде комплекснi
справи відносно осіб та фірм, про якi було заявлено Ко-мітету як про
порушників федеральних законів або законів штатів щодо цінних паперів.

Зареєстрована інформація належить до відмов, тимчасової або повної
відміни реєстрації цінних паперів; до висунутих звинува-чень, рішень про
шахрайство; до арештів, порушення кримінальних справ, винесення вироків,
а також до інших офіційних дій.

Управління малого бізнесу (УМБ). УМБ сприяє та безпосередньо надає
кредити на створення, розширення або перебудову ділових підприємств, на
придбання устаткування, виробничих об’єктів, придбання виробів та
матеріа-лів, а також на розширення оборотного капіталу. У штаб-квартирі
УМБ у Вашингтоні (округ Колумбія) є вісім регіональних відділів, а ще
більше 100 місцевих відділень розміщено у різних точках Сполучених
Штатів.

Міжнародна організація кримінальної поліції (ІНТЕРПОЛ)

ІНТЕРПОЛ є міжнародним поліцейським органом, локальнi бюро якого
розташовані в різних державах для зв’язку з усіма країнами членами.
Національне центральне бюро ІНТЕРПОЛу в США знаходиться під спільним
контролем і керівництвом Міністерств юстиції та фінансів.

Національне центральне бюро в США може надавати допомо-гу в перевірках
за кримінальними справами, у перевірках, пов’язаних з автомобільними
номерними знаками та посвідченнями водіїв; а також у пошуку підозрюваних
осіб або осіб, які знаходяться у розшуку, а також свідків.

Архіви штатів та місцевих органів влади. Архіви нерухомої власності

У Сполучених Штатах місцеві органи влади мають у своєму розпорядженні
переліки нерухомості, що зосереджені у автоматизованих базах даних, до
яких можна звернутися через відділи секретаря графства або через суди
графств. Запит у такій системі здійснюється за конкретним прізвищем,
відповідно до якого комп’ютер видає дані про всю нерухому власність, що
зареєстрована на вказану особу на території даного міста чи графства.
Таким чином, мож-на одержати копії свідоцтв про купівлю-продаж
нерухомості, звер-нення стягнення на майно, майнові права осіб та інші
документи про нерухомість конкретних осіб.

Крім того, у відділах секретаря графства зберігаються архіви наступних
цивільних справ:

рішення суду про боргові зобов’язання;

рішення про арешт на власність та нерухоме майно;

рішення про право утримання або реалізації майна боржника;

– апробація заповіту (юридичне доведення дійсності заповіту);

– документи про розторгнення шлюбу подружжя.

Графства ведуть також архіви, в яких відображені суми спла-чених
податків на нерухомість та дані на осіб, які їх сплатили. Аге-нти можуть
отримати цю інформацію за адресою нерухомості, за прізвищем підозрюваної
особи або за юридичним описом власності.

У графствах зосереджена інформація про оцінку приватної власності для
спрощення процедури оподаткування. Крім того, такі архіви
використовуються для встановлення осіб, які володіють від-повідними
активами або ж контролюють їх.

Інші публічні архіви

На рівні штату, графства або муніципальних органів влади можна
звернутися до наступних публічних архівів, з яких агенти можуть вибрати
для себе необхідну інформацію:

зміна прізвищ, імен;

заповіти;

податкові декларації на спадщину та подарунки;

документи органів соціального забезпечення;

ліцензії на пільги;

описи приватної власності;

документи Торгової палати;

документи штату про виплату допомоги безробітним,

– ліцензії на відкриття місцевих ділових підприємств.

Кримінальні архіви місцевих правоохоронних органів

У таких архівах реєструються усі пред’явлені звинувачення у порушенні
законів під місцевою, штатною або федеральною юрисдикцією, на підставі
яких особи були заарештовані та засуджені. Бі-льшість інформації про
злочини, відповідальність за які не вихо-дить за межі штату,
зосереджується у відділеннях поліції та управ-ліннях шерифів у штатах,
містах, графствах і селищах.

Поліція штату (Центральний архівний відділ):

кримінальні справи;

реєстрація вогнепальної зброї;

дактилоскопічні архіви та автоматизовані бази даних;

– фотографії злочинців;

оперативна кримінальна інформація;

інформація про порушення правил дорожнього руху та авіаційних правил.

Міська поліція :

архіви викрадених або загублених речей;

інформація про арешти осіб;

інформація про підробки та шахрайства;

архіви бюро по боротьбі з наркотиками;

архіви відділу по боротьбі з організованою злочинністю;

архів преси.

Поліція графства (шериф):

інформація про нанесення тілесних ушкоджень;

інформація про крадіжки власності;

реєстр власників ділових підприємств графства;

інформація про осіб, що стоять на профілактичному обліку.

Джерела інформації в системі Податкового управління США можна
використовувати для знаходження фактичних даних та проведення
оперативної роботи відносно підозрюваних осіб і потенційних свідків
скоєння податкового злочину, а також для оцінки фінансового стану
фізичних осіб та розробки нових шляхів розкриття злочинів у сфері
оподаткування.

Література

1. Закон Українни “Про державну податкову службу в Украї-ні” від 5
лютого 1998 р.

2. Методичні рекомендації щодо використання непрямих ме-тодів для
визначення доходів платників податків. – К.: ДПА України, 1997.

3. Методи фінансових розслідувань. Методичні рекомендації Служби
внутрішніх прибутків Податкового управління США (Internal Revenue
Service ).

4. Прогноз розвитку криміногенної ситуації у сфері оподатку-вання. – К.:
Управління оперативно-економічного аналізу ГУПМ, 1998.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *