Організаційно-правові питання початкової професійної підготовки в ДПА України (реферат)

Реферат на тему:

Організаційно-правові питання початкової професійної підготовки в ДПА
України

Обов’язковість формування професійного корпусу державних службовців
органів ДПС України є аксіомою реформування даної правоохоронної
структури відповідно до принципів побудови правової, демократичної,
соціальної держави, визнання прав, свобод і законних інтересів людини та
громадянина найвищою суспільною цінністю, пріоритетом і головною метою
діяльності усіх без винятку державних органів. Як справедливо вказує
В.Б. Авер’янов: “Цей корпус за своєю структурою, складом, професійними
якостями має відповідати завданням держави, їх цілям, політичному
режиму, механізму держави та її функціям” [1, с. 203]. Держава не може
існувати без спеціально добре підготовленого професійного корпусу
працівників органів системи ДПС України. Важлива роль у цій справі
відводиться навчально-виховному процесу, організованому на курсах
початкової професійної підготовки на базі Центру підвищення кваліфікації
керівного складу державних податкових адміністрацій і підрозділів
податкової міліції Національної академії ДПС України.

Організація навчального процесу у вказаному Центрі спрямована на
забезпечення якісної підготовки кадрів, створення оптимальних і
безпечних умов навчання, праці та побуту.

У Положенні про організацію навчального процесу в вищих навчальних
закладах, затвердженому наказом Міністерства освіти України № 161 від 2
червня 1993 р., навчальний процес у цих закладах визначається, як
“система організаційних та дидактичних заходів, спрямованих на
реалізацію змісту освіти на певному освітньому або кваліфікаційному
рівні відповідно до Державних стандартів освіти” [2, с. 10].

Головна мета навчально-виховного процесу, здійснюваного на курсах
початкової професійної підготовки, насамперед полягає у підготовці
такого працівника податкової міліції, який під час виконання у
майбутньому функціональних обов’язків за своєю посадою спроможний був
виконувати їх на високому якісному рівні. Водночас, мета початкової
професійної підготовки особового складу податкової міліції України
полягає також у тому, щоб зробити результати навчання корисними в
майбутньому, йдеться про наступні шляхи використання здобутих знань.
Перший – застосування їх для розв’язання завдань, виконання яких
працівники уже добре засвоїли. Другий – своїм змістом має перенесення
принципів та зв’язків, що забезпечує безперервне розширення і
поглиблення знань, умінь та навичок у сфері професійної діяльності осіб
начальницького складу за допомогою використання найрізноманітніших
прийомів, методів, способів, засобів інтелектуальної діяльності. Така
двоєдина мета навчально-виховного процесу на курсах початкової
професійної підготовки працівників податкової міліції системи ДПС
України повинна розглядатися одночасно як об’єктивна і суб’єктивна
категорія: вона об’єктивна, бо визначається врешті-решт матеріальними
умовами життєдіяльності суспільства і має організаційно-юридичне
визначення; вона суб’єктивна, адже є ідеальним уявленням бажаного
результату суб’єктів даного навчально-виховного процесу.
Об’єктивно-суб’єктивна природа загальної мети навчально-виховного
процесу курсів початкової професійної підготовки вимагає, щоб конкретні
цілі останнього розроблялись і формувались лише на основі глибокого
дослідження тенденцій суспільного розвитку та подальшого реформування
підрозділів податкової міліції. Саме ці тенденції пред’являють до
працівника податкової міліції ДПА України ряд вимог, яким повинен
відповідати працівник та його професійна діяльність щодо економічної
охорони, захисту й забезпечення прав, свобод та законних інтересів
учасників суспільних та економічних відносин.

Сьогодні випускник курсів початкової професійної підготовки як майбутній
професіонал правоохоронної, правозабезпечуючої діяльності повинен: 1)
знати: соціальну значимість діяльності правоохоронних органів; правову
регламентацію діяльності органів податкової служби; особливості роботи в
умовах формування незалежної правової держави; прийоми і методи несення
служби; психологічні основи змісту заходів запобігання, які
застосовуються відносно правопорушників; психологічні умови і засоби
успішної реалізації тактичних прийомів несення служби; способи
управління своєю поведінкою у психологічно напружених ситуаціях; 2)
вміти: використовувати психологічні особливості ідентифікації осіб, які
знаходяться у розшуку, аналізувати вчинки і поведінку людей в юридично
значимих ситуаціях; ввічливо і уважно поводитися з громадянами, чуйно і
тактовно ставитися до їх прохань і заяв; прогнозувати поведінку при
вирішенні покладених на нього завдань; приймати грамотні і обґрунтовані
рішення в екстремальних умовах і чітко діяти при реалізації прав,
наданих працівникам; 3) володіти наступними універсальними навичками:
логічного мислення – аналізу, синтезу та вміння роботи, висновками;
вербального і позавербального спілкування; активного слухання і
запам’ятовування; спостереження, прийняття рішень; ініціативності;
аргументування; самоконтролю; критичного погляду; планування, гнучкого
реагування на зміну ситуації – індивідуалізації власної поведінки;
спільної роботи і взаємодії в групі; використання результатів власної та
чужої роботи; дій стресової ситуації – використання стресу та вміння
розрядити його; поведінки відповідно до принципів професійної оцінки;
забезпечення безпеки під час виконання службових обов’язків; належного
підбору, а також носіння форменого одягу та екіпіровки; точної передачі
інформації; користування засобами зв’язку; давати доручення та їх
виконувати; користуватися правовими актами; документування;
підтримування здоров’я, фізичної форми; користування засобами
безпосереднього примусу; 4) володіти наступними спеціальними навичками:
дій у екстремальний ситуаціях; збереження конфіденційності, таємниці
дій; надання долікарської допомоги; користування інформаційними
обліками; використання принципів тактики при виконанні службових
завдань; розпізнання достовірності документів; реалізації прав
затриманих і тимчасово заарештованих осіб; здійснення особистого огляду
– обшуку; ідентифікації та встановлення особи, збору інформації у
середовищі перебування і особистого пошуку; затримання осіб;
конвоювання, передачі (прийому) затриманих осіб; взаємодії зі
співробітниками підрозділів та служб ОВС.

Відповідно до цих умінь, знань і навичок, необхідних працівнику органів
податкової міліції для виконання своїх посадових обов’язків на високому
якісному рівні, є сенс поділити конкретні цілі навчально-виховного
процесу курсів початкової професійної підготовки на три групи. Перша
група таких цілей стосується формування у слухачів знань, вмінь і
навичок, тобто цілей формування, необхідних для ефективної професійної
діяльності свідомості і поведінки. Друга – цілей формування відносин до
різних сторін життєдіяльності суспільства. Третя – цілей формування
творчої діяльності розвитку здібностей, задатків, інтересів слухачів,
які навчаються на курсах початкової професійної підготовки. Іншою
важливою класифікацією цілей досліджуваного різновиду
навчально-виховного процесу є поділ їх на нормативні, суспільні та
ініціативні. Серед них нормативні цілі є найбільш загальними. Вони
обов’язково визначаються у загальних і спеціальних нормативно-правових
актах, діалектично співвідносяться з національними стандартами освіти і
слугують загальним орієнтиром у діяльності будь-якого викладача.
Суспільні цілі формуються у вигляді потреб та інтересів різних верств
громадського суспільства і визначаються, як правило, в концепціях,
установах, положеннях, програмах. Ініціативні цілі визначаються
безпосередньо самими викладачами з урахуванням типу, специфіки, профілю
навчально-виховного процесу, рівня розвитку слухачів і курсантів,
кваліфікації навчально-виховного складу.

Загальна мета і конкретні цілі навчально-виховного процесу,
здійснюваного на курсах початкової професійної підготовки, організованих
на базі Центру підвищення кваліфікації керівного складу державних
податкових адміністрацій і підрозділів податкової міліції Національної
академії ДПС України, визначають завдання останнього, до яких насамперед
слід віднести: організаційно-правове забезпечення активного оволодіння
слухачами професійними знаннями, вміннями та навичками, необхідними їм
для успішного виконання у подальшому службових обов’язків, з урахуванням
сучасних вимог, досягнень науки і техніки, запитів практики; формування
саме соціально активних, творчих працівників, здатних сумлінно захищати
суспільний, економічний і державний лад України, конституційні права і
свободи громадян; постійна раціональна організація та удосконалення
навчально-виховного процесу на основі впровадження активних форм і
методів навчання, забезпечення його нерозривного зв’язку з вирішенням
завдань, що стоять перед органами податкової міліції; безперервне
моральне та етичне виховання працівників, прищеплення їм ідеалів
гуманізму, моральної відповідальності за виконання службового обов’язку;
забезпечення здійснення навчально-виховного процесу нормальними умовами,
побуту і культурного дозвілля, утворення сучасної навчально-матеріальної
бази.

Досягнення головної мети і конкретних цілей навчально-виховного процесу
курсів початкової професійної підготовки особового складу для
підрозділів податкової міліції, виконання поставлених перед ним завдань
можливе лише за умов організації досліджуваного різновиду
навчально-виховного процесу на основі чітко визначених у
нормативно-правових актах засад, основ, принципів. Саме принципи
організації та здійснення даного навчально-виховного процесу є тим
стрижнем, навколо якого відбувається побудова не лише його основних
складових “каркасу”, але й інших більш або менш важливих, суттєвих
елементів. Якщо головна мета, конкретні цілі та завдання
навчально-виховного процесу, здійснюваного на курсах початкової
підготовки, становлять його коріння, то принципи, відповідно, утворюють
стовбур, а вже методи, форми, прийоми, способи та засоби – гілки і
листя.

Принципи, на яких базується навчально-виховний процес на курсах
початкової підготовки, складають усталену, розгалужену систему. Вони
відрізняються між собою за сферою дії на загальні (стратегічні) і
приватні (тактичні). Якщо загальні принципи визначають стратегію
відносин постійного і перемінного складу, то приватні допомагають
викладачам створити безпосередні умови для професійної підготовки
особистості слухача. До стратегічних принципів необхідно віднести такі з
них: суспільно-професійна спрямованість навчання і виховання; зв’язок
навчання і виховання з життям і працею; опора на позитивне у вихованні;
особистісний підхід; єдність навчально-виховного впливу; гуманізація
навчально-виховного процесу; демократизація навчально-виховного процесу;
культури та логічності у навчанні і вихованні; науковість і доступність;
свідома і творча активність слухачів; наочність і розвиток теоретичного
мислення; перехід від навчання до самонавчання; колективний характер
навчання і врахування індивідуальних здібностей слухачів; послідовність
навчально-виховного впливу; своєчасність; оптимізація
навчально-виховного процесу; єдність вимогливості і поваги до слухачів;
стимулювання пізнавальної, трудової та іншої діяльності слухачів,
активізація їх морально-вольових зусиль з постійним збудженням
безпосереднього інтересу до професійної діяльності працівника податкової
міліції; постійне приведення методів, способів і прийомів
інтелектуальної, трудової діяльності у відповідність до цілей
навчально-виховного процесу; сталості, міцності знань, вмінь і навичок;
проблемності навчання; суб’єктивного контролю. Приватні або тактичні
принципи навчально-виховного процесу освіти поділяються на чотири групи.
Відповідно, перша група принципів враховує спрямованість особистості, її
моральні якості, інтереси, потреби і мотиви діяльності. Це принципи
самовдосконалення, самореалізації, готовності до відповідальних рішень,
самоповаги. Друга група містить принципи соціально-професійного досвіду:
врахування особливостей, звичок, поведінки особистості; розвиненості
спілкування; врахування професійних вмінь і розвиток аудіовізуальної
культури. До третьої групи відносяться принципи врахування
індивідуальних психологічних особливостей слухачів. Четверта група
приватних принципів навчально-виховного процесу стосується типологічних
властивостей особистості слухача курсів початкової професійної
підготовки. Це принципи статевих і вікових відмінностей та принцип
особливостей характеру і нервової системи того чи іншого слухача.

Досягнення цілей навчально-виховного процесу курсів початкової
професійної підготовки, виконання поставлених перед ним завдань на
підставі та з урахуванням основних засад, основ, принципів його
організації і здійснення відбувається у тих чи інших формах. У даному
випадку цілі, завдання, принципи досліджуваного різновиду
навчально-виховного процесу являють собою зміст, що повинен
перетворюватись у тканину суспільних відносин за допомогою тих чи інших
форм. Якщо зміст визначає форму, то форму у свою чергу формує зміст.
Неподільність, взаємодія змісту і форми навчально-виховного процесу,
здійснюваного на курсах початкової професійної підготовки, – визначальна
і невід’ємна риса їх діалектичного взаємозв’язку. Тому від якості
застосовуваних у процесі навчання і виховання слухачів форм і методів
навчання багато в чому залежить ефективність, результативність
підготовки сучасного фахівця правоохоронної справи – працівника
підрозділів податкової міліції. Іноді в літературі невиправдано
змішуються поняття форми і методів. Співставлення цих понять, з’ясування
сутності даних соціально-виховних явищ призведе до чіткого розмежування
останніх. Метод навчання виступає як спосіб навчальної роботи викладача
і організації навчальної роботи курсантів щодо вирішення таких
дидактичних завдань, як оволодіння теоретичним і світоглядно-моральним
боком матеріалу, що вивчається, вироблення вмінь і навичок щодо
застосування засвоєних знань на практиці, перевірка і оцінка знань
слухачів. Для вирішення кожного завдання застосовуються певні методи.
Таким чином, поняття “метод навчання” характеризує
змістовно-процесуальний, внутрішній бік навчального процесу. Поняття ж
”форми організації навчання” має інший зміст. Форма навчання як
дидактична категорія означає зовнішній бік організації
навчально-виховного процесу, який пов’язаний з кількістю слухачів, часом
і місцем навчання, а також порядком його здійснення. Наприклад, викладач
може навчати як групу слухачів, так і займатися з одним з них. Слухачі
можуть займатися як у першій половині дня, так і другій. Заняття можуть
проводитись як у лекційному залі, так і з виходом на екскурсію в
практичні підрозділи податкової міліції. Водночас, як зовнішній бік
організації навчально-виховного процесу, форма навчання організаційно
пов’язана з внутрішнім, змістовно-процесуальним боком. У зв’язку з цим
одна й та ж форма навчання може мати різну зовнішню модифікацію і
структуру залежно від завдань і методів конкретної навчальної роботи.
Звідси, форма є осередком цілей, принципів, змісту, методів і засобів,
визначає діяльність викладачів і слухачів, їх навчально-виховні
взаємовідносини. У формі відбувається концентрація їх зусиль щодо
розвитку одне одного. Педагогіка в організаційній формі немовби збирає
найкращі і педагогічно доцільні елементи, які збуджують учнів засвоювати
досвід швидше і міцніше. Беручи участь у тій або іншій формі організації
педагогічного процесу, слухачі і викладачі повинні тренувати в собі
кращі якості, формувати все більше і більше нових знань, умінь і
навичок. Цей процес здійснюється інтенсивніше завдяки саме формі.

Найважливішою з наукового і практичного погляду класифікацією форм
навчально-виховного процесу курсів початкової професійної підготовки
осіб начальницького складу податкової міліції є поділ їх за складністю.
Це прості, складні і комплексні форми.

Прості форми побудовані на мінімальній кількості методів та засобів і,
як правило, присвячені одній темі або вирішенню одного завдання. До них
належать: співбесіда, екскурсія, вікторина, залік, екзамен, лекція,
консультація, інструкція, диспут, додаткові завдання, виставка, зустрічі
з практичними працівниками. Їх називають також первинними, адже з них
утворені всі складні і комплексні форми. Складні форми, як правило,
будуються або на розвитку простих, або на їх різнорідних поєднаннях.
Кожну зі складних форм можна розібрати за складом на первинні прості
форми. Наприклад, семінар може містити в собі співбесіду, лекцію,
інструктаж. У випадку входження в складні форми простих останні
перетворюються в методи, тобто починають у формі виконувати функцію
методу. Співбесіда, наприклад, може бути і самостійною формою і методом
у складній формі. Комплексні форми утворюються внаслідок
цілеспрямованого підбору простих і складних. Комплексні організаційні
форми не змінюють статусу інших форм. Назви комплексних форм умовні і в
основному пов’язані з їх тривалістю.

Методи навчально-виховного процесу, здійснюваного на курсах початкової
професійної підготовки, потрібні для приведення в дію найважливіших
складових останнього – цілей, завдань, принципів, функцій, форм.
Водночас, наукова педагогічна думка ще не визначалась щодо сутності
даного методологічного феномену. Так, в одному з підручників
зазначається: “Під методом виховання розуміється такий засіб, за
допомогою якого вихователь озброює дітей, підлітків та юнаків сталими
моральними переконаннями, моральними звичками і навичками” [3, с. 215].
В іншому підручнику з педагогіки наступне: “Методи виховання – такі
практичні дії педагога і учня, які сприяють переданню, засвоєнню та
використанню змісту виховання як суспільного досвіду” [4, с. 67]. Часто
підкреслюється, що метод навчально-виховного процесу необхідно розуміти
як “сукупність способів і прийомів формування в учнів тих або інших
якостей” [5, с. 319]. Зазначимо: такі дефініції занадто загальні, адже
жодна з них не робить чітким і ясним призначення методів
навчально-виховного процесу. Слухачів неможливо “озброїти” і формувати
щось у них без їх власної на це волі та роботи над собою. Особа одержує
розвиток лише в діяльності, що повною мірою стосується і формування її
особистих якостей. Так, для формування, наприклад, у неї світогляду і
необхідної суспільної спрямованості обов’язковою умовою є включення
останньої в різнобічну пізнавальну та соціально важливу діяльність. Все
це, природно, вимагає від викладача навичок володіння способами і
прийомами організації навчально-пізнавальної та різнорідної практичної
діяльності слухачів. Водночас, для формування особистих якостей слухачів
суттєвим є те, щоб викладач, організовуючи навчально-виховний процес,
уміло використовував такі способи і прийоми виховання, які стимулювали б
їх потяг (потреби) до особистісного розвитку, сприяли б формуванню їх
свідомості, удосконаленню відповідної поведінки і вольової сфери.
Урахування викладеного дозволяє запропонувати таке визначення поняття
методів навчально-виховного процесу, що здійснюється на курсах
початкової професійної підготовки, як сукупність спеціальних
нормативно-визначених способів і прийомів, що використовуються не лише в
процесі формування ділових, а також моральних та особистісних якостей
працівників податкової міліції, але й для розвитку професійної
мотиваційної сфери, свідомості, а за необхідності — корекції і
удосконалення відповідної поведінки.

Упорядкування чисельних методів навчально-виховного процесу, поділ їх за
певними критеріями сприяє ефективному використанню останніх, підвищує
якість навчально-виховного процесу, здійснюваного на курсах початкової
професійної підготовки. Науково виваженою і практично доцільною
класифікацією методів навчально-виховного процесу слід вважати поділ їх
за джерелами передання змісту – словесні, практичні та наочні методи,
по-друге, поділ таких на основі простішої структури особи: методи
формування свідомості, поведінки і почуттів. Найбільш актуальними для
чинної практики навчально-виховного процесу курсів початкової
професійної підготовки та його подальшого розвитку слід вважати наступні
групи методів: формування свідомості слухачів; формування їх поведінки і
діяльності; почуттів і контролю майбутніх практичних працівників ДПС
України.

Аналіз найактуальніших питань організаційно-правового регулювання
початкової професійної підготовки персоналу підрозділів податкової
міліції України – правового статусу суб’єктів навчально-виховного
процесу та питань його здійснення – дозволяє окреслити ряд таких
теоретично-практичних висновків:

1. Головними серед завдань, поставлених державою та суспільством перед
вищими закла-дами освіти, є: провадження освітньої діяльності, яка
включає навчальну, виховну, наукову, культурну й методичну діяльність;
забезпечення умов для оволодіння системою знань про людину, природу і
суспільство; формування соціально зрілої, творчої особистості; виховання
морально, психологічно і фізично здорового покоління; забезпечення
фахівців для певної галузі, підготовка їх до професійної діяльності;
забезпечення виконання умов державного контракту та інших угод на
підготовку фахівців з вищою освітою; проведення наукових досліджень або
творчої, мистецької діяльності як основи підготовки майбутніх фахівців і
науково-технічного, культурного розвитку держави; підготовка молоді до
самостійної наукової, викладацької чи мистецької діяльності;
інформування абітурієнтів і студентів про ситуацію, що склалася на ринку
праці; перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів; просвітницька
діяльність тощо.

2. Відомча система освіти не існує ізольовано, вона є органічною
складовою національної системи освіти України. Життєздатність відомчої
системи зумовлюється тим, що на неї безпосередньо впливають замовники на
висококваліфіковані кадри, тобто галузеві служби ДПА України. На відміну
від орієнтації на підготовку фахівців широкого профілю у провідних
цивільних навчальних закладах, відомча система освіти спрямована на
якісне кадрове забезпечення конкретних галузей діяльності органів
податкової служби. Отже, з метою найбільш повного задоволення фахових
запитів і потреб замовників на спеціалістів, основне завдання відомчих
навчальних закладів полягає у підготовці спеціалізованих фахівців.

3. Державна податкова служба України має свою власну систему відомчих
навчальних закладів, спеціалізованих на підготовці висококваліфікованих
фахівців правоохоронної справи – працівників органів, служб та
підрозділів податкової служби.

4. Національна академія ДПС України, на базі якої працюють курси
початкової професійної підготовки персоналу для органів, служб і
підрозділів податкової служби, організовує на високому рівні засвоєння
слухачами знань, вмінь і навичок, необхідних у подальшому для
високоякісного виконання своїх посадових обов’язків щодо захисту прав,
свобод і законних інтересів будь-яких учасників суспільних відносин.

5. Початкова професійна підготовка працівників податкової міліції
України складається з таких найважливіших елементів: а) структури як
форми організації її ланок і рівнів; б) про-цесів управління як
сукупності операцій, що виконуються за тими чи іншими
нормативно-правовими приписами; в) методів управління як сукупності
засобів впливу суб’єктів управ-ління на керовані ними об’єкти; г)
техніки управління – сукупності технічних засобів для реа-лізації
адміністративних процесів.

6. Пізнання явища “правовий статус” показує, що: а) дана категорія має
універсальний характер; б) вона віддзеркалює індивідуальні особливості
людини і реальний стан її в системі багатогранних суспільних відносин;
в) права і обов’язки особи становлять ядро певного правового статусу; г)
категорія “правовий статус” дозволяє уявити права, свободи, обов’язки
особи в цілісному системному вигляді, створює можливість здійснювати
порівняння статусів, відкриває шляхи їх подальшого удосконалення.

7. Спеціальний статус осіб навчально-виховного процесу, здійснюваного на
курсах початкової професійної підготовки, тобто слухачів та осіб
науково-педагогічного складу Національної академії ДПС України
визначається тим, що усі вони є насамперед державними службовцями
органів системи ДПС України.

8. Суб’єкти навчально-виховного процесу, здійснюваного на курсах
початкової професійної підготовки, мають різні за змістом, напрямом і
соціально-юридичною природою права і обов’язки, реалізація яких
покликана забезпечити досягнення поставлених перед особами і органами
названих освітянських закладів цілей та завдань щодо початкової
професійної підготовки осіб начальницького складу податкової міліції ДПА
України.

9. Головна мета навчально-виховного процесу, здійснюваного на курсах
початкової професійної підготовки, насамперед, полягає у підготовці
такого працівника підрозділів податкової міліції, який під час виконання
у майбутньому функціональних обов’язків за своєю посадою спроможний буде
виконувати їх на високому якісному рівні.

10. Загальна мета і конкретні цілі навчально-виховного процесу,
здійснюваного на курсах початкової професійної підготовки, визначають
завдання останнього, до яких насамперед потрібно віднести:
організаційно-правове забезпечення активного оволодіння слухачами
професійними знаннями, вміннями та навичками, необхідними для успішного
виконання у подальшому службових обов’язків, з урахуванням сучасних
вимог, досягнень науки і техніки, запитів практики; формування саме
соціально активних, творчих працівників, здатних сумлінно захищати
суспільний і державний лад України, правопорядок, власність,
конституційні права і свободи громадян; постійна раціональна організація
і удосконалення навчально-виховного процесу на основі впровадження
активних форм і методів навчання, забезпечення його нерозривного зв’язку
з вирішенням завдань, що стоять перед ДПА України; безперервне моральне
та етичне виховання працівників, прищеплення їм ідеалів гуманізму,
моральної відповідальності за виконання службового обов’язку;
забезпечення здійснення навчально-виховного процесу нормальними умовами,
побуту і культурного дозвілля, утворення сучасної навчально-матеріальної
бази.

11. Поняття методів навчально-виховного процесу, що здійснюється на
курсах початкової професійної підготовки працівників податкової міліції,
слід визначити як сукупність спеціальних нормативно визначених способів
і прийомів, що використовуються не лише в процесі формування ділових, а
також моральних та особистісних якостей працівників органів податкової
міліції, для розвитку професійної мотиваційної сфери свідомості, а за
необ-хідності — корекції і удосконалення відповідної поведінки.

Література:

1. Авер’янов В.Б. Державна служба в Україні: організаційно-правові
основи і шляхи роз-витку. – К.: Видавничий дім “Ін-Юре”, 1999. – 203 с.

2. Про затвердження Положення про організацію навчального процесу в
вищих нав-чальних закладах. Наказ Міністерства освіти України від 2
червня 1993 р. № 161. – К., 1993. – 10 с.

3. Ильина Г.А. Педагогика: Курс лекций. – М.: Высшая школа, 1984. –
215с.

4. Безрукова В.С. Педагогика. Проективная педагогика: Учебное пособие. –
Екатеринбург: Деловая книга, 1996. – 67 с.

5. Харланов И.Ф. Педагогика: Учебное пособие. – М.: Высшая школа, 1990.
– 319 с.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *