Незаконне заволодіння транспортним засобом. Знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу (реферат)

Реферат на тему:

Незаконне заволодіння транспортним засобом. Знищення, підробка або
заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу

1. Незаконне заволодіння транспортним засобом з будь-якою метою —

карається штрафом від однієї тисячі до однієї тисячі двохсот
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на
строк від трьох до п’яти років.

2. Ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб або повторно,
або поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя або здоров’я
потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинені
з проникненням у приміщення чи інше сховище, або якщо вони завдали
значної матеріальної шкоди потерпілому.—

караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, поєднані з
насильством, небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, або з
погрозою застосування такого насильства, або вчинені організованою
групою, або щодо транспортного засобу, вартість якого у двісті п’ятдесят
разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян,—

караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років з
конфіскацією майна.

4. Звільняється від кримінальної відповідальності судом особа, яка
вперше вчинила дії, передбачені цією статтею (за винятком випадків
незаконного заволодіння транспортним засобом із застосуванням будь-якого
насильства до потерпілого чи погрозою застосування такого насильства),
але добровільно заявила про це правоохоронним органам, повернула
транспортний засіб власнику і повністю відшкодувала завдані збитки.

Примітки: 1. Під незаконним заволодінням транспортним засобом у цій
статті слід розуміти вчинене умисно, з будь-якою метою протиправне
вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи
користувача всупереч їх волі.

2. Відповідно до частини другої цієї статті під повторністю слід
розуміти вчинення таких дій особою, яка раніше вчинила незаконне
заволодіння транспортним засобом або злочин, передбачений статтями 185,
186, 187, 189 — 191, 262 цього Кодексу.

1. Основним безпосереднім об’єктом злочину є контрольоване використання
транспортних засобів, перелічених у примітці до ст. 286. Ці транспортні
засоби виступають предметом цього злочину (про їх поняття див. коментар
до ст. 286). Його додатковим обов’язковим або факультативним об’єктом —
залежно від конкретного способу вчинення цього злочину — можуть
виступати життя і здоров’я особи, власність, інші блага.

2. Об’єктивна сторона злочину полягає у незаконному заволодінні
транспортним засобом. Систематичний аналіз норм Особливої частини КК дає
змогу виділити такі ознаки діяння при вчиненні цього злочину: 1) воно
полягає лише в активній поведінці — дії; 2) дія проявляється в отриманні
можливості керувати таким транспортним засобом; 3) поведінка винного є
незаконною, він не має ані дійсного, ані уявного права на транспортний
засіб, заволодіння яким здійснює; 4) заволодіння транспортним засобом
здійснюється без чітко вираженого і дійсного волевиявлення власника або
законного користувача транспортного засобу. При цьому воля потерпілого
або ігнорується (при таємному заволодінні), або подавляється (при
застосуванні насильства або погрози його застосування), або ж
фальсифікується (при заволодінні шляхом обману).

Поняття заволодіння транспортним засобом дано у п. 1 примітки до ст.
289. Із цієї примітки випливає, що способом такого заволодіння
(протиправного вилучення) може бути будь-який (таємний, відкритий, обман
тощо).

Закінченим злочин вважається з моменту, коли винний отримав можливість
керувати транспортним засобом і здійснювати рух на ньому.

3. Суб’єктом злочину є особа, яка не має права на користування
транспортним засобом, щодо якого здійснюється незаконне заволодіння.

Суб’єктами цього злочину не можуть виступати: а) водії транспортних
засобів, закріплених за ними адміністрацією підприємств, установ,
організацій, в яких працюють такі водії; б) особи, відлові-

дальні за технічний стан та експлуатацію транспортних засобів,
закріплених за ними (начальник колони, інженер з експлуатації тощо); в)
особи, яким власник видав доручення на управління транспортним засобом;
г) співвласники транспортного засобу; д) особи, які користуються
транспортним засобом за згодою власника чи законного користувача, хоча б
ця згода і не була належно оформлена. Кримінальній відповідальності за
злочин, передбачений ч. 1 ст. 289, підлягають осудні особи, які досягли
16-річного, а за злочини, передбачені ч. 2 та 3 ст. 289,— 14-річного
віку.

4. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом. Обов’язковою
ознакою суб’єктивної сторони злочину є мета. Проте вона в законі не
конкретизована, чим підкреслюється, що змістом кримінально-правової
заборони заволодіння транспортним засобом може бути як заволодіння ним з
наміром ніколи не повертати його власникові (законному володільцю), так
і з наміром використати його для проїзду у певний пункт або для
прогулянки, а потім повернути власникові (законному володільцю) чи
кинути на дорозі.

5. Кваліфікуючими ознаками незаконного заволодіння транспортним засобом
є вчинення цього діяння: 1) за попередньою змовою групою осіб; 2)
повторно; 3) у поєднанні з насильством, що не є небезпечним для життя
або здоров’я потерпілого, або погрозою застосування такого насильства;
4) з проникненням у приміщення чи інше сховище або 5) завдання значної
матеріальної шкоди потерпілому (ч. 2ст. 289).

Поняття повторності щодо цього злочину визначене у п. 2 примітки до ст.
289. Про поняття вчинення злочину групою осіб за попередньої) змовою
див. ст. 28 і коментар до неї, про поняття насильства, що не є
небезпечним для життя або здоров’я потерпілого, та погрози застосування
такого насильства — коментар до ст, 186, про поняття проникнення в
приміщення чи інше сховище та значної матеріальної шкоди — коментар,
викладений у Загальних положеннях до розділу VI Особливої частини КК.

Особливо кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) у поєднанні
з насильством, небезпечним для життя або здоров’я потерпілого або з
погрозою застосування такого насильства; 2) організованою групою; 3)
щодо транспортного засобу, вартість якого на момент заволодіння ним у
двісті п’ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів
громадян (ч. З ст. 289).

Про визначення вартості транспортного засобу див. коментар, викладений у
Загальних положеннях до розділу VI Особливої частини КК.

Про поняття насильства, небезпечного для життя або здоров’я потерпілого,
та погрози застосування такого насильства див. коментар до ст. 187, про
поняття організованої групи — ст. 28 і коментар до неї.

6. Умовами спеціального виду звільнення від кримінальної
відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 289, згідно з ч.
4 цієї статті, є:

1) вчинення незаконного заволодіння транспортним засобом вперше. Ця
ознака має місце, коли: а) такі дії раніше ніколи не вчинялися; б) сплив
строк давності притягнення до кримінальної від-

повідальності за раніше вчинене незаконне заволодіння транспортним
засобом (відповідно до ч. 1 ст. 49 строк давності за дії, передбачені ч.
1 ст. 289, становить 5 років, ч. 2 ст. 289 — 10 років, ч. З ст. 289 — 15
років, за умови, що перебіг давності не переривався); в) судимість у
особи, яка була засуджена за ст. 289, погашена або знята;

2) під час незаконного заволодіння транспортним засобом не були
застосовані будь-яке насильство до потерпілого чи погроза такого
насильства;

3) добровільна заява про вчинене правоохоронним органам, тобто заява,
зроблена за власною волею, незалежно від мотивів і не у зв’язку з тим,
що про вчинене стало відомо правоохоронним органам. Добровільною заява
буде і тоді, коли особа зробила її під впливом своїх родичів чи
близьких;

4) повернення транспортного засобу власникові. Видається, що така умова
буде виконана і в тому випадку, коли транспортний засіб повернуто
законному користувачеві, якщо він був вилучений у нього;

5) повне відшкодування завданих збитків. Збитки можуть бути відшкодовані
як винним, так і іншими особами. Часткове відшкодування збитків не
відповідає змісту цієї умови.

За наявності сукупності вказаних умов звільнення від кримінальної
відповідальності є обов’язковим і безумовним.

Знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного
засобу

Знищення, підробка або заміна ідентифікаційного номера, номерів двигуна,
шасі або кузова, або заміна без дозволу відповідних органів номерної
панелі з ідентифікаційним номером транспортного засобу —

караються штрафом від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або
обмеженням волі на строк до трьох років.

1. Об’єкт злочину — контрольоване використання транспортних засобів, їх
вузлів та агрегатів.

Транспортні засоби як джерела підвищеної небезпеки та предмети, які
становлять велику матеріальну цінність, повинні піддаватися
ідентифікації. З цією метою вони, а також їх найважливіші вузли та
агрегати позначаються індивідуальними номерами, причому номер шасі або
кузова вказується в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу.
Використання транспортного засобу та його складових під дійсними
ідентифікаційними номерами попереджує вчинення інших посягань у сфері
безпеки руху та експлуатації транспорту, зокрема злочинів, передбачених
ст. ст. 286, 287, 289, оскільки сприяє встановленню транспортного
засобу, який став знаряддям або предметом злочину.

2. Предметом злочину є: 1) ідентифікаційний номер; 2) номери двигуна,
шасі або кузова; 3) номерна панель з ідентифікаційним номером
транспортного засобу.

Під ідентифікаційним номером слід вважати реєстраційний номер
транспортного засобу — табличку, яка встановлюється спереду ;та позаду
транспортного засобу і містить графічні символи та певну Ісомбінацію
букв та цифр. Цей знак (реєстраційний номер) в Україні видається
органами ДАІ (її реєстраційно-екзаменаційними підрозділами). На трамваях
і тролейбусах наносяться реєстраційні номери, що надаються відповідними
відомствами.

Індивідуальний номер двигуна, шасі (кузова) транспортного засобу
наноситься заводом-виготовлювачем на передній панелі під капотом
легкового автомобіля або над аркою переднього колеса та дублюється на
окремих табличках, закріплених в салоні (кабіні), на рамі мотоцикла
тощо. У ньому вказуються дата випуску, тип кузова, номер двигуна, шасі
або кузова, під яким транспортний засіб випущений із заводу, а на
табличці додатково — країна, де виготовлено транспортний засіб,
підприємство-виготовлювач, тип та робочий Об’єм двигуна.

Такі номери, призначені для ідентифікації автомобіля в процесі руху, під
час його реєстрації, перереєстрації, технічного огляду, вказуються в
свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу і містяться в базі даних
органів ДАІ. При заміні реєстраційного номера, двигуна, кузова (шасі) до
реєстраційних документів вносяться відповідні зміни або вони замінюються
на нові.

3. Об’єктивна сторона злочину полягає у: 1) знищенні; 2) підробці; 3)
заміні ідентифікаційного номера, номерів двигуна, шасі або кузова; 4)
заміні без дозволу відповідних органів номерної панелі з
ідентифікаційним номером транспортного засобу.

Знищення означає приведення номера у стан, за якого неможливо його
прочитати взагалі або без проведення відповідної експертизи. Підробка —
це виготовлення нового номера чи внесення у нього змін, які викривляють
зміст дійсного номера, а заміна — це використання номера іншого
транспортного засобу як зареєстрованого, так і знятого з реєстрації.
Заміна без дозволу відповідних органів номерної панелі з
ідентифікаційним номером транспортного засобу означає використання такої
панелі іншого транспортного засобу без внесення відповідних змін у
свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення вказаних у ст. 290 дій.

Знищення, заміна або підробка номерів вузлів та агрегатів транспортного
засобу, яка супроводжується підробленням реєстраційних документів,
додатково кваліфікується ще за ст. 358. За експлуатацію водіями
транспортних засобів, номери агрегатів яких не відповідають записам у
реєстраційних документах, а також номери агрегатів яких знищено або
підроблено, встановлена адміністративна відповідальність у ст. 121-1
КАП.

4. Суб’єкт злочину загальний.

5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом,

Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також
само-Чднихмашин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів
усіхтипів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок.
Затверджені постановою КМ НІ 1388 від 7 вересня 1998р.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *