Реферат
Мої права
Молодь є особливо активною складовою сучасного українського
суспільства. Молодим поколінням належить реалізувати започатковані у
нашій державі реформи та розвинути їх до рівня системних
соціaльно-економічних перетворень. Саме від здатності молоді бути
активною, дієздатною та творчою силою залежать перспективи
державорозбудовчого процесу в Україні. Молодь найбільш продуктивна і в
соціально-демографічному відношенні. Вона є незамінною складовою у
природному процесі зміни поколінь, забезпечення чисельного оновлення
населення й досягнення таким чином його тривалого існування В Україні
проживає понад 11 млн. молодих громадян, які становлять 22,6 відсотка
населення країни.
Конституція України в своєму 2 розділі проголошує цілий ряд прав та
свобод людини і громадянина в Україні, що є важливим кроком для побудови
суверенної, незалежної, демократичної та соціальної держави.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані
(ст.22). Усі громадяни є рівними перед законом, мають право на життя,
свободу та особисту недоторканість, недоторканість житла, таємницю
листування , свободу думки і слова, а також право на свободу об`єднання
у політичні партії та громадські організації, що є добровільними
формуванням, яке створені на основі єдності інтересів для реалізації
своїх прав і свобод. Молодіжні громадські організації об єднують
громадян віком від 14 до 28 років. Кожен має право володіти,
користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї
інтелектуальної, творчої діяльності (ст.41). Громадяни України мають
право брати участь в управлінні державними справами, а також займатись
підприємницькою діяльністю, яка не заборонена законом.(ст.38, 42). Кожен
має право на працю і на відпочинок (ст. 43, 44), на охорону здоров я,
медичну допомогу і медичне страхування. Держава забезпечує доступність і
безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, вищої освіти в
державних та комунальних навчальних закладах(ст.53) .
Але мало права проголосити, необхідно створити певні механізми
реалізації цих прав, оскільки забезпечення гарантування та реалізації
прав людини є однією з найважливіших ознак правової держави. Ідея
непорушності прав і свобод, їх рівності та невід’ємності відображає
багатовікове прагнення людства до знищення будь яких форм насильства,
експлуатації і пригноблення, прагнення до співіснування, заснованого на
принципах справедливості, демократизму і гуманізму.
В Україні проблема забезпечення прав і свобод людини набуває особливого
значення. Суть цієї проблеми полягає як у наявності певних складнощів у
реалізації деяких закріплених в Конституції прав і свобод, так і в
недостатньому рівні їх захищеності. Система забезпечення прав і свобод в
сучасній Україні поки що знаходиться у стадії розроблення, а
реалізованість та захищеність деяких прав і свобод, на жаль залишається
й досі на невисокому рівні.
В сучасних умовах побудови правової держави і розвитку громадянського
суспільства важливим є створення цілісної наукової концепції
забезпечення прав і свобод особи, яка включатиме широке коло теоретичних
положень стосовно поняття, суті, змісту забезпечення прав і свобод,
структури і механізму його функціонування .
Найважливішим складовим елементом системи забезпечення прав і свобод,
який багато в чому визначає ефективність інших, виступає гарантування
прав і свобод особи. Ефективне забезпечення прав і свобод особи
неможливе без відповідних передумов: загальних , якими виступає правова
держава і громадянське суспільство, та спеціальних, якими є законодавчо
закріплені права, свободи і обов’язки, що у своїй сукупності складають
правовий статус особи і виступають як першочергова нормативна умова їх
реалізації, охорони і захисту.
Реалізація особою певних прав і свобод передбачає наявність у неї
відповідно ряду обов’язків. Завдяки цьому в суспільстві досягається
компроміс, узгодження інтересів різних суб’єктів. Стабільність і
непорушність правового статусу мають дуже важливе значення як для
окремої особи, так і для суспільства в цілому. Ця стабільність
забезпечується системою гарантій прав і свобод особи.
Держава, яка закріплює права і свободи особи в законодавстві, бере на
себе певні зобов’язання по створенню сприятливих умов для їх ефективного
забезпечення: надавати громадянам справжні можливості для практичної
реалізації ними своїх прав і свобод; охороняти права особи від можливих
протиправних посягань; захищати права і свободи особи у випадку їх
незаконного порушення. Ці зобов’язання держави зафіксовані в
законодавстві , і є юридичними гарантіями їх реалізації, охорони і
захисту.
Дослідження основних чинників забезпечення прав і свобод молодих
громадян не буде повним і всебічним, якщо не розглянути головні загальні
передумови забезпечення реалізації, охорони і захисту прав і свобод,
якими виступають правова держава і громадянське суспільство.
Громадянське суспільство є першоосновою для створення правової держави у
тому, що воно виражає і захищає приватні інтереси своїх членів, охороняє
їх від надмірного тиску з боку держави. Громадянське суспільство – це
союз вільних особистостей, які взаємодіють між собою, об’єднуються для
задоволення своїх потреб і інтересів, і є певною мірою незалежними від
держави і один від одного. Громадянське суспільство, яке є спільністю
вільних рівноправних громадян, засновано на визнанні індивідуальної
свободи та самостійності кожної особистості. Його базисом є вільні
економічні відносини, свобода підприємництва, різноманітні й рівні форми
власності, соціально орієнтована ринкова економіка. В такому суспільстві
кожному забезпечується свобода думки, свобода слова, право вільного
вибору місця проживання, вільний доступ до інформації та інші
можливості, необхідні для всебічного розвитку особистості.
Громадянське суспільство є першочерговою передумовою створення правової
держави: неможливо побудувати правову державу там, де складові елементи
даного суспільства не є розвинутими. Найбільш прийнятна взаємодія між
державною владою і індивідом ґрунтується на праві і правах людини. В
цілому історія правової держави – це історія розвитку прав людини,
розширення меж її свободи. В сучасних умовах держава повинна не лише
проголошувати пріоритет прав і свобод особи, а й координувати відповідно
до нього свої цілі, завдання, функції в усіх сферах – політичній,
соціально –економічній і культурні. Роль правової держави не може
зводитись лише до декларування прав і свобод особи, серед її функцій
мають бути: гарантія соціальної безпеки, дотримання соціальної
справедливості, гарантований незалежний рівень життя, соціальний мир і
злагода. Держава має всебічно сприяти забезпеченню гідного життя для
своїх громадян .
Таким чином, демократична правова соціальна держава і вільне
громадянське суспільство є головними передумовами, які забезпечують
реальне і ефективне забезпечення реалізації, охорони і захисту прав і
свобод особи.
Україну не можна у повній мірі визнати правовою державою тому, що права
і свободи особистості ще не стали вищою цінністю. Формування правової
держави і створення умов, за яких людина дійсно стає вищою соціальною
цінністю, є надзвичайно складним завданням, її вирішення можливе лише в
результаті тривалих зусиль всього суспільства, пов’язаних з подоланням
комплексу наявних проблем. Крім цього, негативним фактором в Україні є
низька правосвідомість і правова культура з одного боку молодих
громадян, з ішого – посадових і службових осіб.
Реальний захист української молоді належить до найгостріших проблем
української дійсності . В останні роки це питання є предметом серйозного
наукового аналізу. Конституційне прагнення розвивати і зміцнювати
демократичну державу неможливо реалізувати без утвердження в суспільні
свідомості невідчужуваних прав і свобод людини, нормативного закріплення
їх гарантій. Держава зобовўязана проявляти активність у забезпеченні
прав людини, у створенні матеріальних, організаційних, соціальних,
політичних та інших умов для найповнішого використання людиною своїх
прав і свобод.
PAGE
PAGE 5
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
