Моє бачення майбутньої професії юриста

РЕФЕРАТ

на тему:

“Моє бачення майбутньої

професії юриста – судді”

ПЛАН

Вступ

1. Образ справжнього сучасного юриста

2. Що я знаю про правосуддя

3. Якими рисами, на мою думку, повинен володіти суддя

Висновки

Використана література

Вступ

Вибрати професію раз і на завжди – досить непросто. Не всім це вдається
в житті. До своєї професії можна йти довго і звивистим шляхом. Хочеться
вірити, що мій вибір – є правильним і я не пошкодую, що став на шлях
отримання юридичної професії.

В моїх очах професія юриста є досить цікавою, а також перспективною на
сьогоднішній день. Мій вибір професії обумовлений тим, що хочеться
допомагати тим людям, які знаходяться під захистом закону і держави, але
не мають знань чи можливостей відстояти свої законні інтереси у суді.

Відверто кажучи хотілося б в майбутньому стати не ким іншим як суддею,
але разом з цим розумію, що саме ця професія вимагає великих знань в
області юриспруденції. Саме від суддів залежить чи буде прийняте
справедливе рішення. Хочеться вірити, що має навчання і подальший досвід
сприятиме тому, щоб жодного разу не припуститися непоправної помилки,
яка б могла зломити комусь долю.

Робота судді надзвичайно складна, багатогранна і відповідальна.
Високий рівень судової діяльності, винесення компетентного і
справедливого рішення судом є однією з найважливіших гарантій надійного
забезпечення прав і законних інтересів громадян.

Правосуддя — особлива функція державної влади, що здійснюється через
розгляд і вирішення в судових засіданнях цивільних справ зі спорів,
стосовних до прав та інтересів громадян, підприємств, установ,
організацій, громадських об’єднань та кримінальних справ і застосування
встановлених законом карних заходів щодо осіб, винних у вчиненні
злочину, або виправдання невинних.

Юристи різних сфер діяльності служать захисту прав і свобод українського
суспільства. Основна мета професії юриста — встановлення справедливості,
тому бути юристом — це величезна відповідальність.

1. Образ справжнього сучасного юриста

На мою думку сучасний юрист-суддя має бути не просто справедливою
людиною, але й висококласним знавцем своєї справи, справжнім
професіоналом юридичної галузі.

Юриста-професіонала мають відрізняти від інших людей глибокі знання
права, які умовно можна поділити на такі види: а) фундаментальні, що
дають розуміння внутрішніх закономірностей держави і права, охоплюють
усі важливі юридичні поняття і категорії; б) спеціалізовані – конкретні
юридичні знання, що використовуються для потреб різних видів юридичної
діяльності: складання юридичних документів, виконання відповідних дій і
операцій, застосування певних засобів та певної методики в процесі
розв’язання юридичних справ.

Сучасний юрист, на мою думку, це професіонал, який ставить інтереси
правосуддя на перше місце, поступаючись власним бажанням.

Особливостями мислення судді є незалежність від будь-яких впливів зовні,
об’єктивність у підході до оцінки суті справи і прийняття рішення,
глибокий і всебічний аналіз усіх її обставин, вміння бачити за чисто
зовнішніми деталями справжні мотиви поведінки людей, дійсні причини
виникнення подій і явищ.

Інтелект судді найбільш виявляється у встановленні, визнанні істотних
для справи фактів і відокремлення їх від недостовірних, сумнівних даних.

Організаційні здібності судді – неодмінна властивість його особистості,
як керівника судового процесу.

Його воля, висока дисциплінованість, зібраність, цілеспрямованість,
наполегливість у встановленні істини в поєднанні з правовою культурою у
вирішальній мірі визначають належну поведінку учасників процесу, високий
рівень організації відправлення правосуддя.

Комунікабельність, тобто вміння спілкуватися – риса, без якої немислиме
повноцінне виконання суддею своїх функцій.

Тут особливо важливі такі якості судді, як чуйність,
врівноваженість, такт, вміння вислухати і у той же час допомогти людині
зрозуміти сутність питання, чесно і правдиво висловитися по справі.

2. Що я знаю про правосуддя

Правосуддя в Україні регулюється статтями 124—131 Конституції України,
законодавством про судоустрій, конституційне, цивільне, кримінальне та
арбітражне судочинство.

Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суди відповідно до
ст. 6 Конституції України є самостійною гілкою влади і діють незалежно
від законодавчої та виконавчої влади. Делегування функцій судів, а також
привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не
допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що
виникають у державі.

Завданнями правосуддя є:

• всебічне зміцнення законності й правопорядку;

• запобігання злочинам та іншим правопорушенням;

• охорона від будь-яких посягань закріплених у Конституції України
суспільного ладу, його політичної та економічної систем,
соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод громадян,
проголошених і гарантованих Конституцією та законами України, прав і
законних інтересів підприємств, установ, організацій, громадських
об’єднань;

• виховання громадян у дусі точного й неухильного виконання Конституції
та законів України, додержання дисципліни праці, чесного ставлення до
державного і громадського обов’язку, поваги до прав, честі й гідності
громадян;

• виправлення й перевиховання осіб, які порушили закон. До основних
ознак правосуддя слід віднести:

• здійснення правосуддя спеціальними державними органами — судами
(суддями), які у своїй діяльності є незалежними і підкоряються тільки
законові;

• розгляд будь-яких справ у судах із дотриманням особливого порядку,
регламентованого процесуальним законом, — порядку судочинства;

• загальнообов’язковість будь-яких судових рішень у справах, що
проголошуються ім’ям України і мають силу закону.

Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом
присяжних.

Правосуддя здійснюють професійні судді. Народ безпосередньо бере участь
у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних.

Незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією та
законами України. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.
Суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи
заарештований до винесення обвинувального вироку судом. Судді обіймають
посади безстрокове, крім суддів Конституційного Суду України та суддів,
які призначаються на посаду судді вперше.

Хороший суддя має дотримуватися цих основних завдань правосуддя, інакше
він чинить злочин проти своєї совісті, свого народу, своєї держави.

Не боятися тиску зверху, не боятися того, що владні чи заможні злочинці
будуть бачити у тобі ворога, якщо ти притягнеш їх до відповідальності –
ось ті вольові моменти, які вкрай необхідні сучасним суддям.

3. Якими рисами, на мою думку, повинен володіти суддя

Відправлення правосуддя – завершальна і вирішальна ланка ланцюгу
проходження юридичної справи від початку до кінця. Від рішення суду
залежить її кінцевий результат, а то і доля людини. Соціальна значимість
діяльності суду виявляється також і у її впливі на активізацію
профілактики правопорушень.

Суддя — це посадова особа, виключно якій надано право від імені держави
здійснювати правосуддя шляхом розгляду у судовому засіданні
кримінальних, цивільних справ, справ про адміністративні правопорушення
і виносити відповідне судове рішення Органи судової влади здійснюють
свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до
законів України (ст.6 Конституції України).

Крім судів загальної компетенції в Україні створений і діє
Конституційний Суд, який є єдиним органом конституційної юрисдикції,
призначений вирішувати питання про відповідність законів та інших
правових актів Конституції і давати офіційне тлумачення Конституції та
законів України.

Все це зобов’язує суддю до об’єктивної оцінки своїх професійних якостей
і культивує такі риси характеру, які специфічні і необхідні саме для
такого роду діяльності. Особливостями мислення судді є незалежність від
будь-яких впливів зовні, об’єктивність у підході до оцінки суті справи і
прийняття рішення, глибокий і всебічний аналіз усіх її обставин, вміння
бачити за чисто зовнішніми деталями справжні мотиви поведінки людей,
дійсні причини виникнення подій і явищ. Інтелект судді найбільш
виявляється у встановленні, визнанні істотних для справи фактів і
відокремлення їх від недостовірних, сумнівних даних.

Організаційні здібності судді – неодмінна властивість його особистості,
як керівника судового процесу. Його воля, висока дисциплінованість,
зібраність, цілеспрямованість, наполегливість у встановленні істини в
поєднанні з правовою культурою у вирішальній мірі визначають належну
поведінку учасників процесу, високий рівень організації
відправлення правосуддя. Комунікабельність, тобто вміння спілкуватися
– риса, без якої немислиме повноцінне виконання суддею своїх функцій.

Характер його роботи зумовлює повсякденні відносини з багатьма людьми
різного рівня освіти, складу розуму, віку, способу життя, характеру
тощо. І до кожного з них потрібний відповідний підхід, розуміння. Тут
особливо важливі такі якості судді, як чуйність, врівноваженість,
такт, вміння вислухати і у той же час допомогти людині зрозуміти
сутність питання, чесно і правдиво висловитися по справі.

Висновки

Отже, основна мета професії юриста — встановлення справедливості, тому
бути юристом — це величезна відповідальність. Для нашої країни ця
професія надзвичайно важлива, адже у цей час, коли відбувається процес
розбудови правової держави в Україні, передусім на правників
покладаються надії та завдання утвердження принципу верховенства права,
вдосконалення українського законодавства, посилення правових гарантій
захисту різних верств населення і підвищення правосвідомості та правової
культури українців.

У першу чергу юрист має глибоко усвідомлювати, що свою місію він виконує
будучи наділений високою довірою суспільства і держави, а тому його
висока порядність, чесність, безкорисливість, об’єктивність, вдумливий
підхід до кожної деталі справи, постійне прагнення до самовдосконалення
повинні бути невід’ємними рисами його натури.

Хочеться стати справжнім суддею професіоналом, який за всю свою кар’єру
не зробить жодної грубої помилки, яка б зіпсувала комусь життя.

Використана література

Конституція України. Закон України від 28 червня 1996 р. // Відомості
Верховної Ради України. – 1996. – №30.

Актуальні проблеми правознавства.- Тернопіль, ЮІ ТАНГ, 2001.

Головченко В.В., Ковальський В.С.Юридична термінологія: Довідник.-К.:
Юрінком Інтер, 1998.

Котюк В.О. Теорія права. – К.: Вентурі, 1996.

Правознавство / За ред. М.Настюка. – Львів.:Світ.1995.

Савчук П.С., Самойленко Ю.П. Основи правознавства.-К.:А.С.К., 2000.

Основи правознавства / За ред. С.В.Ківалова, М.П.Орзіх.-К.: Знання,
2001.

Правознавство / За ред. В.В.Копєйчикова.- К.: Юрінком Інтер, 2001.

Юридичний словник-довідник. /За ред. Ю.С.Шемшученка.-К.:Феміна, 1996.

PAGE