Криміналістика. Пізнавальна сутність огляду місця події (реферат)

Реферат на тему:

Пізнавальна сутність огляду місця події

Огляд місця події передбачає обрання методів, які визначають його
послідовність. До традиційних належить концентричний метод (від
периферії до центра), який найбільш доцільно обирати у випадках, коли
центр місця події не має чітко визначених меж і увагу слід зосередити на
окремих слідах і речових доказах, що дозволяє визначити центр і характер
події. Метод ексцентричний (від центра до периферії) є оптимальним при
розслідуванні злочинів, де подія має центр (наприклад, труп або центр
зіткнення автомашин). Огляд центра події є передумовою для
цілеспрямованого виявлення інших слідів, пов’язаних з діями злочинця на
місці події. Фронтальний (лінійний) метод застосовується під час огляду
значних площ, де місце події пов’язане з великою кількістю та
розосередженістю слідів і речових доказів. Для огляду місця події можуть
бути обрані й інші методи, зокрема уявне розбиття місця на квадрати,
сектори або інші ділянки, зручні для мети огляду приміщень чи
місцевості. Методи огляду можуть бути й комбінованими, залежно від
ситуації огляду, а також комплексу слідів і речових доказів, які
виявлені під час огляду.

Власне тактика огляду втілюється у кількох послідовно здійснюваних
стадіях — оглядовій, статичній і динамічній.

Під час оглядової стадії слідчий здійснює такі дії: визначає межі
огляду, його оптимальний метод відповідно до ситуації, проводить
орієнтуючу і оглядову фотозйомку.

Статична стадія огляду передбачає огляд без порушення обстановки,
окремих слідів і речових доказів. Слідчий пересувається по місцю події,
фіксуючи свою увагу на розташуванні окремих об’єктів огляду з метою
вибору тих з них, які, за його припущенням, можуть мати відношення до
події злочину.

Найбільш відповідальною є динамічна стадія, під час якої детальному
вивченню підлягають сліди і речові докази. Слідчий аналізує їх сутність,
відношення до події злочину, отримує інформацію, яка уточнює існуючі
версії, або висуває інші, відповідно до характеру та інформаційної
цінності виявленого. На цій стадії активно застосовуються
науково-технічні засоби, серед яких переважне місце належить таким
методам фіксації, як вузлова або детальна фотозйомка, а також методи
виявлення слідів рук, знарядь злому, слідів ніг і транспортних засобів.
Важливе значення мають фіксація і вилучення слідів шляхом виготовлення
зліпків, перенесення їх на слідові та дактилоскопічні плівки. Детальний
огляд слідів і речових доказів передбачає виявлення їх ознак, визначення
можливості їхнього використання для експертного дослідження. Під час
огляду слідчому необхідно звертати увагу на мікросліди і мікрочастки,
оскільки їх аналіз і наступне дослідження можуть дати важливу інформацію
щодо встановлення осіб, які причетні до події злочину, а також для
організації інших слідчих дій (обшуку, виїмки), спрямованих на
визначення інших доказів події злочину. У процесі огляду місця події
можуть бути здійснені експрес-дослідження окремих слідів або речових
доказів, які вимагають застосування спеціальних засобів. До їх числа
відносяться проби на наявність крові у плямах, що нагадують кров’яні;
прочитання документів із забрудненими, замитими текстами за допомогою
світлофільтрів або електронно-оптичних перетворювачів та ін.

У процесі огляду місця події слідчим можуть бути з’ясовані питання, які
мають значення для визначення шляхів розслідування, а саме:

1) характер події, що мала місце;

2) чи на місці огляду відбувся злочин;

3) шляхи проникнення злочинців на місце і шляхи їх виходу (особливо це
важливо для розшуку злочинців і слідів);

4) скільки було злочинців на місці злочину і чи знайома їм обстановка;

5) час вчинення злочину;

6) який час злочинці перебували на місці;»

7) як пересувались злочинці на місці події, яких предметів вони
торкалися;

8) якими знаряддями або засобами діяли злочинці;

9) яку мету переслідували злочинці, чи досягли вони її;

10) які сліди залишені злочинцями на місці події, які сліди залишились
на них та їхньому одязі;

11) хто і звідки міг бачити те, що відбувалося на місці події.

Аналіз обставин події, слідів і речових доказів, визначення їх
причинно-наслідкових зв’язків дозволяють виявити так звані негативні
обставини, тобто такі, що суперечать уявленням про закономірний розвиток
подій. Так, наявність значної кількості ран на трупі та відсутність
крові є негативною обставиною, яка свідчить про те, що злочин було
вчинено в іншому місці, а труп перенесено.

Негативні обставини за своїм характером можуть бути поділені на дві
групи: 1) пов’язані з відсутністю слідів, які у зв’язку з аналізом
обставин мають бути, і 2) пов’язані з наявністю слідів у разі, коли
природний перебіг подій не передбачає їх. Так, під час огляду трупа
людини, яка заподіяла собі смерть шляхом повішання, на думку експерта
странгуляційна борозна мала посмертний характер. Наявність таких слідів
є свідченням того, що настання смерті не є наслідком самогубства.
Подібні обставини є негативними і свідчать про інсценування події.
Наявність слідів лещат на замку, дужку якого перепиляно за заявою
потерпілого під час проникнення у приміщення, також є негативною
обставиною — наявність слідів, яких за природним розвитком події не
повинно бути. Порушення логіки розвитку подій в першому і другому
випадках є показником інсценування події (у першому випадку —
відсутність належних слідів, у другому — наявність їх там, де вони не
повинні бути). На такі суперечності слід звертати увагу при зіставленні
характеру події і тих версій, які виникають у процесі огляду місця
події, окремих слідів і речових доказів. До негативних обставин можуть
бути віднесені й такі, як невиправдано ускладнена картина події, а саме:
безліч розкиданих речей, що не обумовлено метою події; надмірне
пошкодження тих чи інших предметів обстановки; вивезення значної
кількості викраденого майна за час, протягом якого це неможливо зробити.

Тактика огляду у своїй основі має пізнавальну діяльність, яка нерідко
розглядається як своєрідна логіка огляду. До структури пізнавальної
діяльності входять такі елементи: 1) речові ознаки злочину, що
потрапляють у поле зору слідчого; 2) версії про механізм розслідуваної
події; 3) уявна модель цієї події; 4) виведення наслідків із даної
моделі, тобто суджень про обставини і сліди, які повинні мати місце,
якщо відтворена модель є правильною. У реалізації цього механізму одну з
основних ролей відіграє аналіз обстановки місця події й слідів, які
виявлені у зв’язку з подією злочину.

Виявлений у процесі огляду об’єкт спочатку аналізується з точки зору
його звичайної у людському розумінні субстанції та призначення. Після
цього аналіз спрямовується на встановлення у знайденому об’єкті (сліді,
речовому доказі) таких ознак, які свідчать про його використання в події
злочину. Цей етап аналізу дозволяє виявити зв’язки певного об’єкта з
подією злочину і тим самим встановити коло обставин, що мають значення
для здійснення пізнання у розслідуванні. При уявному аналізі об’єктів,
що проводиться під час огляду місця події, використовуються елементи
фактичного аналізу, зокрема таких його методів, як вимірювання,
дослідження за допомогою науково-технічних засобів, порівняння.
Застосування лупи, світлофільтрів, ультрафіолетових освітлювачів,
запилюючих порошків до умовиводів уявного аналізу у багатьох випадках
додає деяку кількість виявлених ознак, правильна оцінка котрих багато в
чому визначає можливість розгляду знайденого як речового доказу.

Інструментом, що здійснює логічний зв’язок знайденого з діями осіб, які
брали участь у злочині, та іншими доказами, виступає
причинно-наслідковий зв’язок, який немов з мозаїчних фрагментів
відновлює картину події. Якщо з цих позицій розглядати обставини події
та складові об’єкти, пов’язані з подією злочину, можна побачити, що всі
вони є наслідками певних причин. Аналіз таких наслідків і є підставою
для уявного сходження до причини, що їх породила, а отже, й до
встановлення шуканого.

У процесі огляду узагальнення результатів аналізу дає змогу накопичувати
інформацію, синтезувати її за допомогою встановлення причинних зв’язків,
що й служить основою для формування уявної моделі події. Характер і
обсяг доказової інформації обумовлюють повноту і обґрунтованість уявної
моделі. Кожна модель події має певний ступінь правдоподібності, що
зумовлено, з одного боку, наявною інформацією, а з іншого —обставинами,
які необхідно з’ясувати для встановлення об’єктивної істини у справі. У
тих випадках, коли обставини першої групи є більш чітко вираженими, то
обґрунтованість версії, що висувається щодо події злочину, буде
вагомішою, а її уявна модель — більш повною. Складність висунення версій
як побудови моделей картини події полягає у тому, що подібні побудови не
є довільними процесами творчої уяви. Аналіз і оцінка доказового
матеріалу обмежують процес моделювання, зосереджуючи мислення слідчого
на колі встановлених обставин і визначенні їх можливого причинного
співвідношення.

Найбільше значення з точки зору пізнавальної ролі моделей, що
конструюються в процесі огляду місця події, має те, що їх виникнення і
згасання (розпад) відбуваються у міру виявлення й оцінки доказової
інформації. Тому вони є не тільки динамічними (рухомими), а й такими, що
знову виникають і розпадаються залежно від обґрунтованості компонентів
моделі, які визначають врешті-решт її надійність. Окремі автори (В. І.
Попов) відносять процеси, пов’язані зі створенням моделей, до поняття
психологічного пошуку — «силует, що пливе», як свого роду уявне
усвідомлення слідчим (кінофільмування) цих подій, яке створює
перманентну модель події злочину.

Місце події, як правило, є відображенням певної події злочину. Саме в
цьому сенсі місце події являє собою фрагмент об’єктивно існуючої події,
де зафіксовані її окремі сторони. Певною мірою воно містить інформацію
про подію злочину, виражену у зміні обстановки, слідах перебування
злочинців, слідах їх дій, намірів та інших даних.

Велике значення мають вилучені у процесі огляду місця події мікрооб’єкти
— дрібні частки скла, обривки волосся, волокна органічного і
неорганічного походження тощо. Такі об’єкти можуть бути виявлені на
одязі жертв, що контактували зі злочинцями, або на інших контактних
поверхнях. Мікрооб’єкти мають вилучатися і пакуватися з дотриманням
особливих правил у спеціальні пакети, дуже обережно, можливо, за участю
спеціаліста.

У процесі огляду досить широко використовуються науково-технічні засоби
із слідчої валізи. У необхідних випадках можуть застосовуватися інші
науково-технічні засоби, необхідні для попереднього дослідження плям, що
нагадують кров, прочитання за допомогою світлофільтрів текстів, що
погано розрізняються або малопомітні, та ін.

Поряд з технічними засобами із слідчої валізи можуть бути залучені
мобільні лабораторії, обладнані комплектами криміналістичних засобів
більш широкого профілю.

Речові докази вилучаються з місця події різними способами, відповідно до
їх специфіки, із застосуванням різних технічних засобів. Так, для
вилучення твердих об’єктів використовуються склорізи, викрутки,
стамески; для вилучення рідких речовин — шприци, піпетки, пробірки;
газоподібні речовини (запахові сліди) вилучаються за допомогою шприців,
скляних сосудів з герметичними кришками тощо.

У випадках, коли окремі сліди (рук, взуття, знарядь злому) неможливо
вилучити, вони копіюються. Для виготовлення копій використовуються
дактилоскопічні плівки, полімерні пасти, гіпс, пластилін та інші
матеріали.

При застосуванні науково-технічних засобів у процесі огляду місця події,
а також при вивченні слідів або речових доказів слідчий може залучити як
спеціаліста криміналіста, який надасть допомогу у вирішенні питань,
пов’язаних з аналізом слідів (визначення розміру взуття, якою рукою
залишено слід, у якій галузі виробництва використовуються знайдені під
час огляду інструменти та ін.). Такі відомості є вихідними для висунення
окремих і загальних версій, що визначають напрям розслідування, пошук
осіб, які вчинили злочин, можливості проведення різних експертних
досліджень. Припущення і висновки, зроблені фахівцем, не вносяться до
протоколу, вони є орієнтуючими для формування слідчих версій і роботи
слідчого на місці події.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *