.

Конституційне право як наука і навчальна дисципліна (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1958 9214
Скачать документ

Реферат на тему:

Тема: “Конституційне право як наука і навчальна дисципліна”

План

Розкрити поняття Конституційного права як навчальної дисципліни.

Джерела науки конституційного права.

Висновок.

Вступ

Навчальна дисципліна “Конституційне право України” викладається в
юридичних навчальних закладах та юридичних факультетах а й обсяг і зміст
визначаються навчальними програмами, які самостійно “розробляються
кафедрами та затверджуються науковими радами відповідних закладів
освіти.

Метою навчальної дисципліни конституційного права є ознайомлення
студентів з основними поняттями, якими оперує наука конституційного
права, розкрити положення вчення про конституцію та показати особливості
конституційного процесу в Україні, дати аналіз конституційно-правових
інститутів. В її рамках вивчаються основні положення науки
конституційного права, зокрема:

– зміст предмету галузі конституційного права;

– основні положення вчення про конституцію;

– засади конституційного ладу України, конституційно-правове закріплення
суверенітету Українського народу, форми Української держави;

– питання прав і свобод людини і громадянина, відповідність
конституційно-правового регулювання основ правового статусу людини і
громадянина міжнародним стандартам прав людини;

– форми здійснення народовладдя, предмет та види референдумів в Україні,
виборче право та виборча система України;

– конституційна система та принципи організації і діяльності органів
державної влади, правовий статус Верховної Ради України, Президента
України та Кабінету Міністрів України;

– конституційні принципи територіального устрою України;

конституційно-правові засади організації та функціонування місцевого
самоврядування в Україні.

Глибоке засвоєння студентами положень науки конституційного права,
конституційного законодавства України має важливе значення для
формування у них належної професійної культури юриста та демократичного
світогляду, для усвідомлення тих загальнолюдських цінностей на яких
базується Конституція України.

1. Розкрити поняття Конституційного права як навчальної дисципліни.

Конституційне право як навчальна дисципліна являє собою систему знань,
одержаних наукою конституційного права і практикою його створення і
реалізації.

Навчальна дисципліна вивчається у всіх юридичнім навчальних закладах.

Навчальна дисципліна “Конституційне право України” передбачає насамперед
одержання студентами знань про поняття конституційного права, його
предмет, метод, систему, функції, джерела. В курсі конституційного права
України висвітлюються найважливіші положення вчення про конституцію
(конституціоналізму), основні етапи історії Конституції України, її
юридичні властивості, основні принципи, структура, функції чинної
Конституції України, порядок її реалізації, тлумачення, внесення до неї
змін та її охорона (гарантування).

Серед загальних положень конституційного права досить значне місце
займають положення про систему конституційного права —
конституційно-правові інститути, конституційно-правові норми, а також
конституційно-правові відносини.

Особливе місце в загальній теорії конституційного права і відповідно в
навчальному курсі з конституційного права займають питання
конституційно-правової відповідальності.

Серед інститутів конституційного права як пріоритетний висвітлюється
інститут основ конституційного ладу, його система і гарантії.
Розкриваються поняття державного і суспільного ладу, їх основні принципи
й інститути.

Значне місце в характеристиці суспільного ладу займає аналіз його
основних принципів, зокрема суверенності народу демократизму
конституційності, законності, соціальної справедливості, політичної,
економічної та ідеологічної багатоманітності (плюралізму)

При висвітленні організаційних основ суспільного ладу найбільша увага
приділяється його політичній системі, нині основне місце в якій за
чинною Конституцією займає Український народ, який є єдиним джерелом
влади і може здійснювати її як безпосередньо, так і через органи
державної влади і місцевого самоврядування.

Одним із пріоритетних інститутів конституційного права України
вважається інститут конституційно-правового становища особи —
конституційних прав, свобод і обов’язків людини і громадянина в Україні.

Відповідно до Конституції України, законів України, міжнародно-правових
актів — Загальної декларації прав людини, пактів про громадянські і
політичні та економічні, соціальні і культурні права і свободи та інших
нормативно-правових актів — висвітлюється система конституційних крав і
свобод людини і громадянина з Україні та їх гарантій.

Першочергове значення надається висвітленню громадянських і політичних
прав, серед яких є ряд прав, які вперше проголошені в Конституції
України, зокрема, право на життя, право на повагу до гідності особи та
ін. Чільне місце займає висвітлення економічних, соціальних і культурних
прав.

Одним із центральних питань конституційного права є питання влади,
народовладдя. Відповідно в навчальному курсі аналізуються основні форми
безпосередньої демократії: вибори і референдум. Висвітлюються головні
принципи виборів до органів державної влади та місцевого самоврядування,
зокрема, загального, різного і прямого виборчого права при таємному
голосуванні. Висвітлюються види виборів в Україні, виборча система, по
виборах народних депутатів України, основні стадії (етапи) виборів, їх
гарантії, система виборчих органів і виборчих територіальних одиниць
(виборчих округів, виборчих дільниць), порядок висування і реєстрації
кандидатів, ведення передвиборчої агітації, порядок голосування,
підведення підсумків виборів та інші стадії виборчого процесу.

Аналізуються конституційні положення і закон України про всеукраїнський
і місцевий референдуми.

Пріоритетним у висвітленні інституту державної влади є питання, що
стосуються органів законодавчої влади — Верховної Ради — парламенту
України. Висвітлення питання про статус парламенту України поєднується
із загальною характеристикою сучасного парламентаризму і основних
тенденцій його розвитку, аналізуються склад і структура Верховної Ради
України, її основні функції і повноваження, найважливіші організаційні
форми роботи (сесії, засідання тощо) і парламентські процедури
(законодавча, установча, контрольна, бюджетний процес), система отримань
і противаг, властивих парламенту.

Разом з тим у цьому навчальному курсі розглядаються й окремі
парламентські інститути, зокрема статусу народного депутата України,
парламентських комітетів і фракцій, Уповноваженого Верховної Ради
України з прав людини. Рахункової палати, а також Голови Верховної Ради,
його заступників та апарату Верховної Ради України.

Надзвичайно велике значення надається в курсі конституційного права
України висвітленню такого нового інституту державної влади, як.
інституту Президента України.

Чільне місце в курсі конституційного права України займають питання
виконавчої влади, зокрема поняття виконавчої влади і її органів, їх
види, основні принципи організації і діяльності. Головна увага серед
органів виконавчої влади приділяється Кабінетові Міністрів як вищому
органу в системі виконавчої влади, порядку його формування, складу,
структурі, функціям, повноваженням, порядку їх здійснення, правовим
актам Кабінету Міністрів.

Традиційним для конституційного права України є висвітлення правосуддя —
судової системи України, основних засад судочинства, статусу судів і
суддів, їх основних функцій та порядку розгляду ними справ.

Курс конституційного права, як правило, передбачає висвітлення основних
засад територіального устрою України і системи її місцевого
самоврядування. Першочергове значення надається поняттям території
(державної території) і територіального устрою держави та його основним
видам. Висвітлюються принципи територіального устрою України, система її
адміністративно-територіального устрою та основні функції її
адміністративно-територіальних одиниць.

Значна увага в конституційному праві України приділяється місцевому
самоврядуванню. Виходячи з положень чинної Конституції, Закону України
“Про місцеве самоврядування в Україні”, Європейської Хартії про місцеве
самоврядування та інших законодавчих і підзаконних актів, висвітлюються
основні теорії місцевого самоврядування і його види, система місцевого
самоврядування, статус територіальних громад, представницьких та
виконавчих органів і посадових осіб місцевого самоврядування, їх
функції, повноваження, організаційно-правові та матеріально-фінансові
основи місцевого самоврядування, його гарантії.

2. Джерела науки конституційного права.

Джерело права — це форма (спосіб) існування правових норм, яка
перетворює право (як волю) в об’єктивовану реальність. Право як
об’єктивована реальність існує в певних формах (в літературі навіть
нерідко ототожнюють поняття “джерело права” і “форма вираження
права”).без такої об’єктивації державна воля народу не може стати
матеріальною рушійною силою, яка творить право. Творення права — явище
надзвичайна складне і багатогранне. В одних випадках таке творення
втілюється в юридичних діях (звичайних актах) державних органів чи
безпосередньо народу (його частини), в інших – в письмових актах –
документах. Світова практика знає чимало джерел права. Це –
акти-документи, традиції, правові звичаї, правові прецеденти. У
більшості випадків вони складають систему джерел права. Все це повною
мірою стосується й конституційного права ,яке також має відповідну
систему джерел.

Важливе значення має вирішення питань про характер, зміст, генезис
(походження) та особливості джерел конституційного права України.

Першою Конституцією України є конституція Пилипа Орлика. Пам’ятками
політико-правової думки українського народу є також статті та інші акти
Б. Хмельницького. Першим актом, який безпосередньо започаткував
національне конституційне право України, можна вважати IV Універсал
Української Центральної Ради (1918). Він політико-правовим чином
сформував, проголосив Україну як незалежну, самостійну і суверенну
державу.

Панування радянської концепції конституціоналізму було припинено з
прийняттям в 1990 р. Декларації про державний суверенітет та Акта
проголошення незалежності України в 1991 р. Ці документи стали: віхою,
яка започаткувала народження нового українського права.

Так, представник історичної школи Н. Палієнко вважав, що
конституційне право виникає і розвивається завдяки об’єктивній
внутрішній необхідності І в своїй основі опирається на народну
свідомість, народний дух, притаманний кожній нації з моменту появи її на
історичній сцені.” Конституція, стверджує С. Шелухін, виходить з
народного життя, психіки, історії, побуту, бажань, прагнень й ідеалів
народу. Норми права, таким чином, є похідними від звичаїв і традицій.

Представники позитивістської школи права вважають, що джерелом норм
конституційного права є позитивне (прийняте державою, писане) право, яке
встановлюється і примусово захищається державою.

Б. Чичерін, російській політичний діяч і науковець, вважав, що джерелом
конституційно-правових норм є держава, саме вона творить право,
забезпечує розумне співвідношення незалежних воль суб’єктів суспільних
відносин. Іншими словами, держава — всемогутній феномен: вона виникає
поза правом, є його джерелом і ніяким чином не зв’язана з правом.

З точки зору соціологічних теорій права, конституційне право є наслідком
певних соціальних зв’язків (станів): генезисом конституційних норм є
різноманітні соціальні інститути як автономні соціальні утворення.

Джерела конституційного права закріплюють найважливішу сферу
політико-правових відносин, які виникають у процесі здійснення
народовладдя. Це обумовлює багатство змісту таких джерел, оскільки
народовладдя — надзвичайно складний комплекс економічних, політичних,
соціальних, соціально-психологічних та інших відносин. Такі відносини
виникають при безпосередній реалізації національного, державного та
народного суверенітету народу. В таких джерелах втілюються основи
конституційного ладу, взаємовідносини особи й держави, національного та
адміністративно-територіального будівництва, побудови органів державної
влади. Одна з особливостей джерел конституційного права полягає в тому,
що значна їх частина має політичний характер. І це цілком природно,
оскільки конституційне право — найбільш “політизована” галузь
національної системи права.

Важливою ознакою джерел конституційного права є їх вольовий характер.
Проблема вольового наповнення джерел конституційного права має неабияке
значення для теорії і практики. Державна воля, яка матеріалізується в
правових актах, – надзвичайно складне соціальне явище. Тут
переплітаються матеріальні, ідеологічні, соціально-психологічні та інші
фактори. Воля — це елемент психіки, одна з найважливіших її функцій.

Психологічний аспект джерел конституційного права має особливе значення.
За допомогою таких джерел воля та інтереси суб’єктів конституційного
права стають загальнообов’язковими, стають законом, який в подальшому
визначає волю й поведінку вже інших суб’єктів.

Джерела конституційного права є результатом правотворчості державних
органів та безпосереднього творення права самим народом. Причому така
правотворчість має особливий характер, оскільки вона закріплює найбільш
важливі відносини — відносини влади.

Джерела конституційного права мають комплексний характер, оскільки
об’єднують і матеріальні, і процесуальні норми. Це, між іншим,
характерно й для інших галузей права, але для конституційного права така
комплексність має особливе значення. Конституційне право не має
“паралельної” галузі, як це властиво для цивільного та кримінального
права. Цивільно-процесуальне та кримінально-процесуальне право — цілком
самостійні галузі національної правової системи. В конституційному праві
і матеріальні, і процесуальні норми об’єднуються в одному акті, що
обумовлено, насамперед, вимогами законодавчої техніки. Співвідношення
матеріальних та процесуальних норм в джерелах конституційного права не
однакове. В одних випадках в актах переважають норми матеріального
права, які закріплюють здебільшого правовий статус державних органів і
їх компетенцію. Це, так би мовити, статичний бік державно-правового
становища суб’єктів конституційного права.

В інших випадках завданням актів є встановлення процедури (порядку)
діяльності державних органів. Типовими у цьому відношенні є різноманітні
регламенти, які детально впорядковують процедуру діяльності Верховної
Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України.
Процесуальними актами певною мірою можна вважати також Закон “Про
всеукраїнський та місцеві референдуми” від 3 липня 1991 p., Закон “Про
вибори Президента України”, Закон “Про вибори народних депутатів
України” 1997 р. Більшість норм цих актів є нормами процесуального
Права.

Впорядковування процедур — важлива умова ефективної роботи Державних
органів, дотримання ними законності і правопорядку. В більшості випадків
законодавець цю проблему вирішує досить просто: в одному документі він
об’єднує матеріальні і процесуальні норми (причому співвідношення їх, як
правило, складається на користь матеріальних норм). В деяких випадках
процесуальні норми об’єднуються в один структурний підрозділ правового
акта. Так, наприклад, в Законі про громадянство України в редакції від
16 квітня 1997 р. процесуальні норми зосереджені в основному в розділах
6 (“Порядок розгляду заяв і подань з питань громадянства України”) і 8
(“Оскарження рішень з питань громадянства”). Такий спосіб організації
правового матеріалу не є випадковим. Очевидно, немає рації надавати
окремий акт, який реалізував би процедури, пов’язані з набуттям чи
втратою громадянства України.

І нарешті, варто мати на увазі, що більшість джерел конституційного
права виходять за межі права: можна говорити про економічні джерела
(наприклад, відносини власності), політичні (програми і платформи
діяльності політичних партій, інші документи політичного характеру),
соціальні (соціальна діяльність класів, соціальних груп, громадських
об’єднань), соціально-психологічні (різноманітні психологічні установки,
мораль).

Висновок

Вивчення студентами-юристами курсу конституційного права України сприяє
оволодінню іншими навчальними дисциплінами і професійному формуванню в
цілому. Разом з цим цей курс сприяє вихованню правосвідомості і правової
культури, формуванню національної ідеології, поваги до Конституції,
законів, до держави, державних символів та інших інститутів держави.

Джерела конституційного права мають комплексний характер, оскільки
об’єднують і матеріальні і процесуальні норми. Джерела конституційного
прав є результатам правотворчості державних органів та безпосереднього
творення права самим народом.

Соціальна злагода, соціальний конституціоналізм – мета і ціль молодого
українського суспільства; це відповідає ментальності українського
народу, його прагненню зберігати територіальну цілісність і єдність,
його ставлення до інтересів некорінних національностей. Все це має стати
основою конституційного прав України, головне соціальне призначення
якого – реалізація ідеї соціальної злагоди.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020