.

Колізійні прив’язки, застосовувані до регламентації трудових відносин

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
225 3230
Скачать документ

Колізійні прив’язки, застосовувані до регламентації трудових відносин

з “іноземним елементом”

У системі колізійних норм, які використовуються для регулювання трудових
відносин з “іноземним елементом”, переважними є ті, що призначені саме
для цих відносин: закон держави місця роботи (lex loci laboris); закон
держави, з якої відряджено працівника (lex loci delegationis) та ін. Але
оскільки трудові відносини у деяких правових системах регулюють ще й
норми цивільного права, то застосовуються прив’язки, притаманні
регулюванню цивільно-правових угод, зокрема закон автономної волі.
Колізійні прив’язки можуть вказувати на право, яке підлягає застосуванню
до певних трудових відносин; форми контракту; суб’єктів трудового
право-відношення.

Як основні у правових системах переважно використовуються відсилання до
закону місця укладення трудового контракту, місця виконання роботи,
спільного місця знаходження сторін, спільного громадянства.

Для регулювання спеціальних трудових правовідносин, таких як виконання
робіт у відрядженні чи на територіях кількох держав, переведення на
роботу в іншу країну тощо застосовують додаткові колізійні прив’язки.
Ними є, наприклад, відсилання до закону держави, в яку направлено
працівника у відрядження, на території якої востаннє виконувалася
робота.

До регламентації трудових відносин на транспорті, скажімо, на морському,
типовою є колізійна прив’язка — закон прапора;

на річковому, повітряному — місця реєстрації судна; на автомобільному —
особистий закон перевізника.

Прив’язка — закон автономії волі використовується багатьма державами
“сім’ї континентального права”. Вона означає, що сторони, укладаючи
трудовий контракт, можуть самостійно обрати правопорядок, якому
підпорядкують свої трудові відносини. На законодавство, обране сторонами
для регулювання трудових відносин, може бути чітко вказано у контракті,
або ж випливати з його змісту чи проформи (зразка, типової форми), чи з
указівки, суд якої держави може розглядати спір. Це властиво правовій
системі України. Більшість європейських держав (у т. ч. й Україна) не
застерігають про обрання конкретного правопорядку для регулювання умов
контракту. В них дозволяється обирати чи змінювати обране законодавство
у будь-який час до укладення чи після укладення контракту та
підпорядковувати різні умови контракту законодавству різних правових
систем.

Водночас Закон із міжнародного приватного права Польщі 1965 p. вказує,
що обраний сторонами закон повинен мати зв’язок із зобов’язанням (ст. 25
(1)); за законодавством Португалії вибір права обумовлюється важливим
інтересом сторін. Американський Звід законів конфліктного права
передбачає, що вибраний закон повинен мати тісний зв’язок з угодою чи її
сторонами. Суди Великобританії схиляються до “обгрунтованого інтересу”
як критерію вибору законодавства для врегулювання трудових відносин.

Широке застосування принципу автономії волі у трудових правовідносинах
викликало правило, яке чимраз частіше використовується європейськими
правовими системами. Суть його полягає в тому, що свобода вибору
законодавства для регулювання вказаних відносин не повинна позбавляти
працівника захисту, надаваного йому імперативними нормами того закону,
що був би застосований за відсутності вибору (Закон із міжнародного
приватного права Австрії 1978 p. та ін.).

Прив’язка до закону місця роботи є найбільш поширеною у правових
системах. Це основна прив’язка в Законах із міжнародного приватного
права Австрії (ст. 20), Албанії (ст. 20), Іспанії (ст. 10 (6)), Угорщини
(ст. 51 (1)), Швейцарії, в Законі Албанії про користування цивільними
правами іноземцями та застосування іноземного права 1964 p. Як основна
та в різних формулюваннях вона використовується в судовій практиці
деяких держав. Вказана прив’язка закріплена в Європейській конвенції
1980 р. про право, яке застосовується до договірних зобов’язань. Вона
часто включається й до міжнародних угод за участю України.

Прив’язка до закону основного місця бізнесу підприємця застосовується
здебільшого для регулювання праці на спільних підприємствах. В окремих
випадках використовується колізійна прив’язка до закону країни
місцезнаходження підприємства, яке відрядило працівника за кордон для
виконання робіт.

Колізійні прив’язки до закону спільного громадянства, доміцилію чи
місцезнаходження сторін часто виражають більш тісний зв’язок із
правовідношенням, ніж інші. Тому вони притаманні законодавству та
практиці багатьох правових систем як альтернативні до інших прив’язок.

Прив’язка до закону місця укладення трудового контракту нечасто
знаходить застосування, оскільки не завжди однозначно можна з’ясувати
таке місце. До того ж, матеріальне трудове законодавство місця укладення
контракту може бути іншим, ніж місця виконання роботи.

Принцип особистого закону наймача здебільшого є додатковим та може
застосовуватись у випадках, коли робота виконується на територіях різних
держав (як це передбачено Законом Угорщини з міжнародного приватного
права 1979р.).

До форми трудового контракту переважно використовують закон місця його
укладення. Іноді пропонується кумулятивне застосування прив’язок. Так,
Кодекс Бустаманте, який є чинним у кількох державах Латинської Америки,
передбачає поєднання прив’язки місця укладення угоди та місця її
виконання. Конвенція ЄС 1980 р. про право, яке застосовується до
договірних зобов’язань, передбачає поєднання прив’язок до закону, якому
підпорядковується контракт, та закону місця укладення контракту.
Кумуляцію колізійних прив’язок передбачає й національне законодавство
держав, наприклад, Закон з міжнародного приватного права Угорщини 1979
p.

До суб’єктів трудових відносин, зокрема для визначення дієздатності
фізичних осіб, застосовується закон громадянства, доміцилію, а для
юридичних осіб — закон місця укладення контракту чи закон інкорпорації.
Вказані прив’язки охоплюють і відсилання до законодавства про обмеження
щодо трудової дієздатності (наприклад, укладення письмового контракту з
неповнолітньою особою; необхідність письмової чи усної згоди батьків чи
осіб, що заміняють їх, на укладення неповнолітнім трудового контракту
тощо).

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020