.

Інтелектуальна власність як об\’єкт правової охорони (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
627 3579
Скачать документ

Реферат на тему:

Інтелектуальна власність як об’єкт правової охорони

Захист прав інтелектуальної власності є конституційним обов’язком нашої
держави. Відповідно до ст. 54 Конституції України громадянам
гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної
творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав,
моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв’язку з різними
видами інтелектуальної діяльності.

Нагальна необхідність ефективної охорони інтелектуальної власності для
України зумовлюється обраною нею стратегією побудови цивілізованих
ринкових відносин, забезпеченням соціальної орієнтації економіки та
інноваційного соціально-економічного розвитку, що має спиратися, на
самперед, на активізацію власного інтелектуального потенціалу.

Україна вже є учасницею більшості (15 з 26) з універсальних міжнародних
конвенцій і договорів у сфері охорони інтелектуальної власності. Це
свідчить про її інтелектуальне прогресуюче входження до світових
структур, які регулюють власність. Проте, така участь все ще є
недостатньою. Головною проблемою є відсутність участі України в СОТ та
Угоді ТРІПС, а також у ряді нових конвенцій і договорів. Це значною
мірою пов’язано з недостатньо відпрацьованою базою відносно
інтелектуальної власності в правовому аспекті [1].

Цивільний кодекс України (книга четверта) присвячено визначенню та
охороні виключних прав інтелектуальної власності. Законодавство про
право інтелектуальної власності – це система правових норм про особисті
немайнові і майнові права на всі ті результати інтелектуальної
діяльності і прирівняні до них об’єкти, що визнаються й охороняються
законом.

Відповідно до Конвенції, якою була заснована Всесвітня організація
інтелектуальної власності у 1967 р. у Стокгольмі, інтелектуальна
власність об’єднує права, що належать до:

• літературних, художніх і наукових здобутків;

• виконавчої діяльності артистів, звукозапису, радіо- і телевізійних
передач;

• винаходів у всіх галузях людської діяльності;

• наукових відкриттів;

• промислових зразків;

• товарних знаків, знаків обслуговування, фірмових найменувань і
комерційних позначень;

• захисту від недобросовісної конкуренції;

• всі інші права, що належать до інтелектуальної власності у

виробничій, науковій, літературній і художній галузях [2]. 

Перелік об’єктів, на які можуть розповсюджуватися права інтелектуальної
власності, не є вичерпним. Творча діяльність людини у руслі загального
розвитку економічних відносин постійно дає привід говорити про появу
нових подібних об’єктів. Зокрема, це назви доменів у Всесвітній
електронній мережі Інтернет.

Спираючись на зазначені положення Конвенції, у ст. 420 ЦК України
конкретизовано перелік об’єктів права інтелектуальної власності, яким в
Україні надано правову охорону. А саме: літературні та художні твори;
комп’ютерні програми; компіляції даних (бази даних); виконання;
фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення; наукові
відкриття; винаходи, корисні моделі, промислові зразки; топографії
інтегральних мікросхем; раціоналізаторські пропозиції; сорти рослин,
породи тварин; фірмові найменування, знаки для товарів і послуг,
географічні зазначення; комерційні таємниці.

Літературні і художні твори, комп’ютерні програми, бази даних,
виконання, фонограми, відеограми охороняються законодавством про
авторське право і суміжні права, до об’єктів права промислової власності
належать винаходи, корисні моделі і промислові зразки, що захищаються
патентним правом, засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту,
виробленої продукції (комерційні найменування, торговельні марки,
географічні зазначення), а також окрема група об’єктів, які можна
назвати нетрадиційними результатами інтелектуальної діяльності
(компонування інтегральних мікросхем, раціоналізаторські пропозиції,
сорти рослин, породи тварин, комерційні таємниці тощо).

Визначення поняття права інтелектуальної власності як права особи на
результат інтелектуальної творчої діяльності подається у ст. 418
Цивільного кодексу України.

Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права
інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної
власності, зміст яких щодо певних об’єктів права інтелектуальної
власності визначається кодексом та іншими законами.

3/4

A

ae

e

?

th

4

8

F

H

L

R

f

r

?

?

°

o

oe

Uчає переходу права власності на річ, і навпаки, перехід права власності
на річ не означає переходу права на об’єкт права інтелектуальної
власності (ст. 419 ЦК України).

Суб’єктами права інтелектуальної власності є творець об’єкта права
інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші
особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права
інтелектуальної власності.

Право інтелектуальної власності може належати кільком особам спільно,
тоді його реалізація здійснюється спільно або за договором між цими
особами.

Зазначені суб’єкти відповідно до ЦК України наділяються такими
особистими немайновими правами інтелектуальної власності:

1) право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником
тощо) об’єкта права інтелектуальної власності;

2) право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної
власності, здатному завдавати шкоди честі та репутації творця об’єкта
права інтелектуальної власності;

3) інші особисті немайнові права інтелектуальної власності, встановлені
законом.

Згідно зі ст. 424 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності
є:

1) право на використання об’єкта права інтелектуальної власності;

2) виключне право дозволяти використання об’єкта права інтелектуальної
власності;

3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об’єкта права
інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання [3]

Законодавством встановлено також інші майнові права відповідно до їх
об’єктів, а також винятки та обмеження у майнових правах. Майнові права
інтелектуальної власності можуть бути вкладом до статутного капіталу
юридичної особи, предметом договору застави та інших зобов’язань, а
також використовуватися в інших цивільних відносинах.

Строк дії майнових прав визначено ЦК України та спеціальними законами. В
окремих випадках вони можуть бути припинені достроково. Майнові права
інтелектуальної власності можуть передаватися повністю або частково
іншій особі на умовах ліцензійного договору.

У Цивільному кодексі визначаються загальні засади відносин щодо об’єктів
права інтелектуальної власності, створених за трудовим договором або за
замовленням. У таких випадках майнові права належать спільно творцеві та
роботодавцю або, відповідно, творцеві та замовнику. Особисті немайнові
права можуть бути відчужені від творця лише у разі, якщо це передбачено
законом.

Кожен громадянин має право звернутися до суду за захистом свого права
інтелектуальної власності. До цих прав можуть бути застосовані як
загальні способи захисту цивільних прав, передбачені ст. 16 ЦК України,
зокрема визнання права, припинення дії, яка його порушує, відшкодування
збитків тощо, так і специфічні – лише для прав інтелектуальної
власності. При цьому суд може постановити рішення про:

1) застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню

права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів;

2) зупинення пропуску через митний кордон України товарів,

імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної
власності;

3) вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або

введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної

власності;

Але все ж таки, питання правової охорони інтелектуальної творчості
належно не відображені в нормативних документах нашої держави.

Актуальність питань охорони інтелектуальної власності зумовлюється також
необхідністю забезпечення умов добросовісної конкуренції у будь-якій
сфері національної економіки (не лише пов’язаній з наукою і високими
технологіями). Без цього неможливо забезпечити права власних громадян як
споживачів, боротися з фальсифікацією споживчих товарів, що часто
маскуються товарними знаками відомих фірм [4].

Література:

1. Тарасова І.І. Здійснення підприємницької діяльності підприємства в
умовах сучасного інтелектуального простору // Науковий,
виробничо-практичний журнал „Регіональна бізнес-економіка та управління”
– Вінниця: Вінницький фінансово-економічний університет, 2007.

2.About Intellectual Property – офіційний сайт Всесвітньої організації
інтелектуальної власності – –  HYPERLINK
“http://www.wipo.int/about-ip/en/” http://www.wipo.int/about-ip/en/ –
5.10.2007.

3. Цивільний кодекс України: Київ, 2003.

4. Тарасова І.І. „Аналіз особливостей управління інтелектуальною
власністю підприємства”. Збірник наукових праць за матеріалами
міжнародної науково-практичної конференції „Сучасний стан і тенденції
розвитку економіки регіонів в контексті євроінтеграційних процесів” –
Ялта, 2007. – 348 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020