Інтелектуалізація злочинності. Варіант стримування (реферат)

Реферат

на тему:

Інтелектуалізація злочинності. Варіант стримування

Планування протиправних міжнародних операцій, використання сумнівних
фінансових схем та пошук схем ухилення від оподаткування стали
загальновизнаною зброєю злочинних організацій. Самі злочинці або наймані
ними менеджери досконало володіють методами формування фінансових
потоків, сучасними інформаційними технологіями, експертними аналітичними
системами, які вже сьогодні є невід’ємними елементами інформаційного
середовища. Завдяки цьому, вони враховують навіть можливості уникнення
невиправданих витрат, пов’язаних з політичними і валютними ризиками,
подвійним оподатковуванням доходів, інфляцією, зайвими адміністративними
витратами, з одного боку, та, з іншого, – уникнення від переслідування
правоохоронних та контролюючих органів. Правоохоронцям, якщо вони
використовують тільки традиційні методи виявлення злочинів та
розслідування кримінальних справ, доводиться часто поступатися
міжнародним злочинним угрупованням. Виявляти, контролювати, стримувати,
тим більш нейтралізувати джерела злочинності, в таких умовах стає, якщо
не повністю неможливо, то занадто важко, і, тільки використовуючи
спеціальні навички та знання, це стає реалізованим.

“Білокомірцева” злочинність, як ніхто інший, використовує поєднання
теоретичних знань та практики. До кола звичайної практики злочинців,
заснованої на економічній та теорії міжнародних відносин, наприклад,
відносять використання транснаціональних господарських систем, в яких
застосовуються перенесення фінансової бази міжнародних операцій у
сприятливі економічні райони. Так, офшорний кліринговий центр забезпечує
легалізацію “брудних” коштів шляхом фінансування інвестицій у різних
країнах світу, здійснює платіжне і розрахункове обслуговування
закордонних дочірніх фірм і філій. Часто представництва та філії
компаній користуються закордонними авуарами і рахунками материнської
компанії. В результаті операції компанії втрачають визначену
локалізацію. Кошти, якими вони оперують, частково або цілком перебувають
за межами повноважень національних податкових органів. У корпоративних
схемах широко застосовується інститут “номінального” володіння
компаніями і банками. Завдяки цьому дочірні та залежні фірми для третіх
осіб виглядають як самостійні господарські суб’єкти. Холдингові ланцюжки
нерідко включають кілька, а іноді й десятки компаній. Зв’язок між такими
компаніями налагоджено за допомогою найсучасніших
інформаційно-телекомунікаційних технологій, часто розроблених не для
використання широкого кола користувачів, а саме для обслуговування
корпоративних інтересів.

Показовим є той факт, що транснаціональні корпорації (далі –ТНК) мають у
своєму арсеналі й підрозділи, які виконують функції збору даних. Це
дозволяє ТНК виробляти гнучкі системи збору, аналізу необхідної
інформації, яка отримується від багаточисельних філій, розташованих в
усьому світі, з урахуванням специфіки регіонів та окремих держав. Крім
того, керівники приватних компаній уважно використовують практику
державних спецслужб щодо здобування та аналізу інформації, впровадження
сучасних технічних засобів та інформаційних систем. Так, деякі
корпорації для вивчення світових ринків використовують автоматизовані
інформаційно-аналітичні системи. Деякі з них впроваджують матриці для
економічного макромоделювання, використовуючи й оперативні джерела.

Слід усвідомити, що між злочинцями та правоохоронцями на традиційно
сформоване протиборство впливають не тільки полярність інтересів
(“козаки-розбійники”), фінансове забезпечення (фінансування на основі
дефіциту бюджету – для одних, потужне фінансове підґрунтя – для інших),
інші матеріальні та нематеріальні фактори, а й ще протистояння якості
знань та вміння їх використовувати.

Таким чином, знання (інформація), які необхідні правоохоронним органам у
протидії злочинності, можуть бути надзвичайно різноманітними та
визначатися потребами конкретної служби чи підрозділу, їх використання в
оперативно-розшуковій, слідчий та управлінській діяльності органів
внутрішніх справ буде корисним для прийняття рішення щодо запобігання,
припинення, викриття, розслідування злочинів, забезпечення безпеки
особи, суспільства і держави.

У такому контексті інформація про стан боротьби зі злочинністю – це
знання про стан об’єкту (стан боротьби зі злочинністю) та суб’єкту
(правоохоронних органів), зовнішнє середовище та результати діяльності
правоохоронних органів. У даному разі “знання” можна віднести до
категорії розвідувальних даних. Зміст оперативно-розшукової інформації
відрізняється широким різновидом відомостей, що відносяться також до
характеристики оперативно-тактичної обстановки, основних сил
оперативно-розшукової діяльності, до оцінки результатів їх використання.
Оперативно-розшукова інформація відображає не тільки ті явища, події,
обставини, зміни в середовищі, які виникають в результаті злочинів, але
й широке коло явищ, обставин, подій, що впливають на злочинну поведінку
окремих осіб.

Тому інформаційне забезпечення правоохоронних органів має бути
комплексною системою організаційних, правових, технічних і технологічних
засобів, заходів та методів, які в процесі зв’язку забезпечують
інформацією всі елементи системи (суб’єктів і об’єктів) шляхом
організації інформаційних масивів – баз даних і знань.

Зрозуміло, що інформаційне забезпечення відіграє важливу роль у роботі
оперативних підрозділів, що використовують інформацію (отриману як
гласно, так і негласно) для своєчасного попередження злочину, розшуку
злочинців, розкриття злочинів. Для вирішення завдань боротьби зі
злочинністю оперативні підрозділи правоохоронних органів мають право
збирати, накопичувати і зберігати інформацію про події і факти, що
свідчать про злочинну діяльність окремих осіб чи груп. Але інформації,
отриманої з оперативних джерел та проведених заходів з використанням
спеціальної техніки, часто не вистачає для об’єктивної картини. Постає
питання пошуку нетрадиційних, нових підходів боротьби з організованою
злочинністю у ході здійснення оперативно-розшукової діяльності.

Власне тому для нагляду (моніторингу) за тенденціями розвитку
злочинності, орієнтування в причинах та умовах, які сприяють вчиненню
інтелектуальних злочинів, прийняття рішень щодо поставлених завдань та
проведення необхідних дій для досягнення мети на сучасному етапі вже
слід орієнтуватись на пошукові, експертні, аналітичні, синтезуючі
програмно-апаратні засоби, за допомогою яких можливо здійснювати
розвідувально-аналітичні заходи в сфері сучасних інформаційних
технологій. Використання зазначених програмно-апаратних засобів може
прискорити процес якісної обробки інформації та прийняття рішень [1, с.
29 – 35].

З оприлюдненої інформації на регіональній конференції, яка відбулася у
м. Будапешті (Угорщина, 19–23 квітня 2004 року) на тему: “Використання
новітніх технічних засобів у боротьбі з організованою злочинністю”, слід
звернути увагу на те, що в підрозділах ФБР з метою викриття злочину
використовуються сучасні технології для встановлення необхідної
інформації, а саме: за допомогою спеціального пристрою, наведеного на
мобільний телефонний термінал, можливо отримати телефонний номер
користувача та ІМЕІ (персональний номер телефону). Далі за допомогою
програмного забезпечення, такого як PEN-Link, Gis-maping, можливо
встановити по електронній карті шлях пересування користувача такого
телефону та швидко аналізувати його контакти по телефону на основі бази
даних власників телефонних номерів.

Як приклади сучасних технологій для боротьби зі злочинністю можна
навести застосування і використання Compag FMS (компанії Compag) –
повнофункціональної системи, що дозволяє на основі виявлених аномалій
визначити телефонних шахраїв як у провідній, так і безпровідній мережах;
Cerebrus (компанії Nortel Networks) – орієнтує аналітиків на аналіз
аномалій, що базуються на даних про абонента, а не на аналізі аномалій,
заснованих на наданих послугах (визначається ступінь вірогідності того,
наскільки кожне конкретне відхилення у діях абонента є шахрайством
певного типу або шахрайством кількох типів одночасно); WatchDog
(компанії Basset Telecom Solutions) – виявляє та фіксує факти шахрайства
на підставі порівняння експертної моделі поведінки абонентів та наявної;
STELLA FMS – маштабована аналітична система, яка дозволяє виявити та
проаналізувати аномальну поточну поведінку абонента з попередньо
визначеними моделями на підставі даних за тривалий час, а також з метою
контролю процесів обробки даних у білінговій, фінансовій та інших
оперативних системах [2].

Співробітниками підрозділів ФБР та FIN-CEN широко використовуються
спеціальні програмні засоби для виявлення сумнівних операцій в ході
аналізу фінансових трансакцій.

Відстежування фінансових потоків багато в чому грунтується на
“візуальному” мисленні. Тут широко використовуються наочні схеми й
діаграми, таблиці та графіки. В експертних системах застосовуються
засоби комп’ютерної мультиплікації і візуальні інтерфейси. Інформація в
них представлена у вигляді зображення об’єктів і показує взаємозв’язок
між ними. Управління системами здійснюється шляхом безпосередньої зміни
зображення господарських структур. Розвиток даного напряму став можливим
після появи нових “інструментальних” засобів – програмних пакетів і
експертних систем. Ці засоби забезпечують уявлення даних про стан
господарських об’єктів.

Застосування експертних систем на сьогодні є достатньо актуальним, їх
можливо використовувати і для протидії легалізації коштів, здобутих
злочинним шляхом. За допомогою експертних систем, в яких використані
методи маршрутизації, тобто розробки схем фінансових, товарних,
транспортних і інформаційних потоків, картосхем корпоративних структур і
маршрутів фінансових і товарних потоків (технологія CASE та CALSE) та
інших, можливо відстежувати фінансові потоки окремих компаній,
фінансово-промислових груп та цілих галузей. Новітні технології
використовуються при глибокому аналізі пасивів й активів комерційних
банків, інших фінансових установ, розробці та виявленні схем
реінжинірингу підприємств, що мають дочірні фірми та філії.
Використовуючи експертні системи, можливо встановлювати фінансові
механізми холдингових компаній та інших господарських об’єднань.

Дослідження зарубіжного досвіду свідчить, що нині оперативно-розшукова
профілактика злочинів повинна також ґрунтуватися на вивченні основних
тенденцій розвитку і нових якостей організованої злочинності. Це
передбачає нові підходи реалізації аналітичних розробок щодо
інформаційно-психологічних впливів, спрямованих на боротьбу з
організованою злочинністю в різних суспільних інформаційних сферах,
зокрема в засобах масової інформації.

Крім того, такі дослідження свідчать і про актуальність наукового
обгрунтування нових практичних заходів інформаційно-аналітичного
забезпечення правоохоронних органів: формування його стратегічних,
тактичних та оперативних рівнів.

Проте, сьогодні ще вважається за актуальну функція “сценарного підходу”,
тобто оцінки та прогнозу загроз криміналізації суспільних відносин, у
тому числі проникнення і зрощення організованої злочинності з
найрізноманітнішими сферами соціального, економічного і політичного
життя суспільства. Але експерти вважають, що все більш відбуваються
події, на які аналітики не сподівалися. Під такі та більш складні
ситуації на Заході розроблені проекти “Планування в умовах
невизначеності” та “Теорія контрольованого хаосу”. На думку фахівців,
“такі проекти не теоретичні винаходи – речі відпрацьовані практикою” [3,
с. 2].

Особливо важливим є той факт, що у більшості країн, поряд із
традиційними напрямами ОРД, формуються нові – комплексне застосування
спеціальних технічних засобів і технологій для одержання стратегічної,
тактичної та оперативної інформації для реалізації державної політики у
сфері боротьби зі злочинністю. Це може здійснюватись з використанням
комп’ютерних програм, розроблених за інформаційною технологією синтезу,
аналізу, реферування, пошуку і змістовної інтерпретації текстової
інформації та змістовного перекладу текстової інформації з однієї мови
на іншу. За допомогою створених технології і людино-машинного інтерфейсу
природною мовою можливо розробляти пілотні зразки систем обробки та
аналізу текстів природною мовою, створювати зразок системи автоматичної
класифікації текстів.

Що означає можливість отримання необхідної інформації в українському,
російському, англійському сегменті глобальної мережі Інтернет, її
переклад на необхідну мову та сортування за заданими ознаками для
подальшого аналізу? Застосування зазначених засобів уможливить наведене
нижче:

– збирання, аналіз та узагальнення публікацій у ЗМІ щодо окремих
резонансних злочинів, тенденцій злочинності та
інформаційно-психологічного впливу кримінальних структур на органи
влади, зокрема на правоохоронні органи;

– моніторинг електронних мереж телекомунікації, зняття інформації про
злочини, що готуються злочинними формуваннями, з технічних каналів
зв’язку, розвідка радіоефіру, комп’ютерна розвідка в Інтернет;

– виявлення, розкриття та розслідування злочинів, що вчиняються з
використанням комп’ютерних технологій (кіберзлочини);

– виявлення фінансового підґрунтя організованої злочинності;

– ведення інформаційно-психологічного впливу через засоби масової
інформації з метою боротьби з організованою злочинністю та упередження
негативного впливу кримінальних структур на громадську свідомість і т.
ін.

Нашою метою є доведення необхідності надання ОВС такої правоохоронної
функції, як інформаційно-аналітична розвідка, зокрема одного з її
піднапрямів, – кримінологічної комп’ютерної розвідки та контррозвідки.

Таким чином, застосування сучасних комп’ютерних інформаційних технологій
повинно підняти на новий якісний рівень оперативно-розшукову і
розвідувальну діяльність правоохоронних органів. Це має знайти вираження
у формуванні нових ефективних підходів на рівні оперативно-розшукових
заходів у боротьбі з організованою злочинністю та у протидії її проявам
як у сфері “високих інформаційних технологій”, так і в інформаційних
сферах різних галузей суспільних відносин в цілому.

 

Список використаних джерел

1. Макиенко А.В., Борбат Д.В. Разведывательно-поисковая работа в
информационной среде: тактика и возможности // Российск. следователь. –
М. – 2004. – № 12.

2. Аналитическая система по борьбе с мошенничеством для операторов
телекоммуникационных услуг STELLA FMS. Пилот-проект. Общее описание. –
Версия 1.06.04.4. – К. – 28 с.

3. Бессмертный И. Уловки интеллектуалов // Еженедельник “2000”. – 2004.
– 5 марта.

Л.П. Скалозуб, В.М. Бутузов. Інтелектуалізація злочинності. Варіант
стримування. “Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і
практика)” 9’2004.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *