Функції цивільно-правової відповідальності (реферат)

Функції цивільно-правової відповідальності

Сутність правового інституту може проявитися через його призначення і
зокрема функції. Традиційно розрізняють три функції цивільно-правової
відповідальності: превентивну (виховно-попереджувальну), репресивну
(каральну), стимулюючу і компенсаційну. А.О.Собчак схилявся до того, що
є лише дві функції юридичної відповідальності: каральна, що спрямована
на отримання виховного та попереджувального ефекту та компенсаційна, що
зобузпечує відновленн суспільних відносиня. Каральний ефект для
цивільно-правової відповідальності має лише побічне значення. Проте
більшість схиляється до того, що цивільно-правовій відповідальності
властива все-таки компенсаційна функція.

Ми виходимо з єдиного розуміння функцій цивільного права, що так чи
інакше проявляються й на підгалузевому, субпідгалузевому та
інституційному рівнях. Цивільна відповідальність має такі функції:

1. Компенсаційну – полягає у тому що у склад матеріальних санкцій
включається збиток. Цивільно-правова відповідальність спрямована на
відновлення майнового становища потерпілого від правопорушення. Така
функція матеріальної відповідальності як ми вважаємо є основною.

2.Стимулюючу — спонукує учасників цивільного обороту до належного
виконання їх юридичного обов’язку.

3.Попереджувальну – сприяє запобіганню можливих правопорушень у
майбутньому. Близько до неї є виховна функція, яка інколи виділяється в
якості самостійної. До речі навність кваліфікованих юристів що
обслуговують галузі народного господарства призводить до зменшення
кількості правопорушено. Як вказав міністр юстиції України О. Лаврінович
найбільша кількість порушень чинного законодавства та прав людини
перевірками встановлено там де юридичні служби відсутні.

4.Штрафну — складається в стягненні з правопорушника штрафних санкцій на
користь потерпілого незалежно від понесених збитків (штрафу чи пені за
прострочення виконання за договором). При тому слід мати на увазі, що за
обсягом санкція цивільно-правової норми може бути простою і охоплювати
лише одне стягнення на порушника, наприклад майнове, а може бути
складною. Складна санкція охоплює собою негативні наслідки не тільки
майнового але й особистого характеру. Наприклад при зловживанні правами
опікуна судом може бути винесене рішення не тільки про стягнення із
опікуна причинених ним збитків але й звільнення опікуна від його
обов’язків та призначення іншого опікуна.

Цивільно-правова санкція не залежить від інших стягнень на порушника.
Якщо спричинення збитку сталось внаслідок учинення злочину чи
адміністративного правопорушення то окрім його відшкодування особа може
бути притягнута до кримінальної чи адміністративної відповідальності.
При тому ці покарання можуть мати преюдиційне значення, а зібрані та
оцінені судом докази використовуватись у цивільному процесі.

5.Інформативну – формується уявлення про особу й корегується її
репутація, що слугує орієнтиром при вибору такої особи як контрагента на
майбутнє.

6.Конфіскаційну, що використовується у цивільному праві як рідкісний
виняток. Вона передбачає безоплатне вилучення певного майна
правопорушника в доход держави. Так, при порушенні права інтелектуальної
власності відповідальність порушника спрямована не лише на компенсацію
шкоди авторові, але й на вилучення контрафактної продукції.

Слід мати на увазі, що цивільно-правова відповідальність має свої
особливості: по-перше, має майновий характер; по-друге, має
персоніфікований характер, по-третє, побудована виключна на приватних
засадах і застосування майнових санкцій на користь держави є
виключенням); по-черверте, розмір відповідальності співрозмірний розміру
завданого збитку; по-п’яте, не дифенціюється у залежності від характеру
вини порушника, по-шосте за однотипні порушення розмір санкцій виключно
залежить від розміру заподіяного збитку і діє принцип повного
відшкодування.

Форми і види цивільно-правової відповідальності

Форми цивільно-правової відповідальності зумовлені компенсаторною
функцією цивільного права взагалі та цивільно-правової відповідальності
зокрема.

Під формою цивільно-правової відповідальності розуміється зовнішнє
вираження тих додаткових обтяжень, що покладаються на правопорушника.
Іншими словами мова йде про те. що у загальній теорії права прийнято
розглядати як санкції.

Як відмічає Ю.Г. Басін, загальновизнано, що основною формою цивільної
правової відповідальності є відшкодування збитків кредитора, що
спричинені зобов’язальною несправністю боржника. Отже, відшкодування
збитків є основною формою цивільної відповідальності. Таму ц її ще
називають матеріальної відповідальністю. Очевидно, що для застосування
цієї форми цивільно-правової відповідальності необхідно, щоб збиток у
кредитора як наслідок порушення зобов’язання дійсно мав місце.

Крім збитку серед таких негативних наслідків є й відшкодування моральної
(немайнової) шкоди.

Відшкодування збитків застосовується у всіх випадках порушення цивільних
прав, якщо законом чи договором не передбачене інше. Відшкодування
збитків прийнято називати загальною формою цивільно-правової
відповідальності, що зумовлене компенсаторною функцією цивільного права
взагалі та відповідальності зокрема.

Інші, спеціальні форми цивільно-правової відповідальності застосовуються
лише у випадках, коли вони прямо передбачені договором або законом для
окремого правопорушення. До спеціальних форм цивільно-правової
відповідальності відносяться сплата неустойки; проценти (відсотки);
втрата завдатку, утриманого чи закладеного майна і т.і.

Як приклад спеціальної форми цивільно-правової відповідальності можна
навести норму ст. 736 ЦК України, що встановлює відповідальність за
прострочення виплати ренти у вигляді процентів, що має сплатити платник
ренти за прострочення виплати ренти одержувачеві ренти.

Спеціальні форми цивільно-правової відповідальності застосовуються
навіть тоді, коли порушення зобов’язання боржником не спричинило
виникнення у кредитора збитків. Тому вони мають своєрідний стимулюючий
(до належного виконання зобов’язань) характер.

Серед спеціальних особливо слід виділити інституційні, що застосовуються
лише до окремих видів зобов’язань, наприклад господарських. Це
стосується такого негативного наслідку як відмова від укладання договору
надалі. Звичайно, що це не стосується публічних договорів.

Види цивільно-правової відповідальності вказують на підстави її
виникнення, рівень закріплення та можливість оспорення розміру санкцій,
розподіл відповідальності між декількома особами, які мають відповідати
за одне і те ж правопорушення.

Залежноі від підстави виникнення розрізняють відповідальність :

— договірну, що виникає на підставі договору. При тому слід максимально
деталізувати таку відповідальность в залежності від специфіки
правопорушення та його шкідливого наслідку. Особливо це стосується
підприємницьких договорів;

— позадоговірну, що не встановлена договором, а покладається відповідно
до закону, адміністративного акту тощо при наявності визначених законом
підстав (завдання збитку, обіцянка, виконання затратних дій на користь
іншої особи за власний кошт);

У залежності від характеру розподілу розміру відповідальності між
співборжниками виділяють відповідальність:

¤ ¦ ?

?

harC@?

ідають по боргами спадкодавця в розмірі дійсної вартості (частки) майна,
що перейшла до них у спадщину).

Часткова відповідальність означає розподіл негативних наслідків між
двома та більше боржниками в рівній частині, якщо інше не встановлене
законом або договором. Така відповідальність є загальним правилом, що
слідує зі ст. 541 ЦКУ. В ній встановлено, що солідарні обов’язки
виникають, якщо вони передбачені договором або встановлені законом,
зокрема при неподільності предмета зобов’язання;

солідарну за якої вимога про відшкодування збитку може бути заявлена як
до усіх відповідачів спільно, так і до кожного з них, причому як у
повному обсязі завданого збитку, так і в будь-якій його частині.
Здебільше вимога заявляється до того із співборжників, який за своїм
майновим станом здатний задовольнити майнові вимоги кредитора. Якщо
потерпілий не отримає повного задоволення своїх майнових вимог від
одного із солідарних співвідповідачів, він вправі по тим же правилами
вимагати недоотримане з інших співвідповідачів, котрі залишаються перед
ним відповідальними до повного задоволення його вимог. Тут діє правило
“Один за всіх” чи “Багатого Буратіно” коли кредитор може свернути
стягнення на осиного із спів боржників, як правило найбільш майново
забезпеченого.

Можливість кредитора заявити вимоги про відшкодування шкоди одночасно
всі спів боржникам чи одному з них у повному обсязі сприяє належній
охороні прав потерпілого. Він має змогу заявити таку вимогу найбільш
майново забезпеченому (“багатому Буратіно”) і тим самим за рахунок його
майна задовольнити свої вимоги. та ще не менш важливе – уникнути судової
тяганини із всіма спів боржниками одночасно. Звичайно, що боржник, що
виконав солідарний обов’язок у повному3 обсязі стає кредитором по
відношенню до інших спів боржників і може до них звернутися із
регресною вимогою.

Солідарна відповідальність на практиці здебільше виникає на підставі
вказівки закону. Так учасники повного товариства несуть солідарну
відповідальність за боргами. Особи, що спільними діями або бездіяльністю
яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед
потерпілим (ч.1 ст.1190 ЦКУ), У той же час за заявою потерпілого суд
може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у
частці відповідно до ступеня їхньої вини (ч.2 ст.1190 ЦКУ). Очевидно, що
якщо збиток та шкода буде завдана потерпілому хуліганством різних за
деліктоздатністю осіб (малолітнього, неповнолітнього та повнолітнього)
суд повинен врахувати ступінь усвідомлення кожним із них своїх дій і
відповідно до нього визначитися у частках відшкодування збитку;

За суб’єктом відповідальності доцільно виділити основну та додаткову
(субсидіарну) відповідальність:

— основна – відповідальність боржника, що настає на підстав загальних
приписів закону чи встановлена для боржника договором. Це
відповідальність боржника за невиконання чи неналежне виконання
зобов’язання. Якщо ж основний боржник за законом та своїм майновим
становищем (у нього нема майна зовсім або його недостатньо для
відшкодування заподіяного збитку) не може відповідати то до додаткового
відповідальності залучається особа. Яка зв’язана з ним договором
(поручительство) або законом. Так батьки неповнолітнього у якого нема
достатнього майна для відшкодування заподіяного ним збитку притягуються
до відповідальності додатково.

субсидіарну (субсидіарна відповідальність є додатковою стосовно
відповідальності, що несе перед потерпілим правопорушник . Вона
покликана посилити гарантії прав потерпілої особи в разі порушення її
майнових прав тими особами які за своїм майновим станом не можуть це
зробити (неповнолітня особа, яка не має власного чи достатнього для
цього майна, заробітку інших доходів). Така відповідальність забезпечує
відповідальність правопорушника і тим самим посилює захист інтересів
потерпілого). Субсидіарна відповідальність характеризується тим, що:

настає тільки прямо передбачених законом чи договором випадках і
застосовується досить рідко;

є похідною від основної відповідальності;

покладається на осіб, що не є сторонами зобов’язання до моменту
винесення рішення про притягнення їх до відповідальності;

не може перевищувати обсягу основної відповідальності;

диференціюється за підставами виникнення. Так поручитель має право
регресної вимоги до боржника, а батьки чи опікуни не можуть при
досягненні неповнолітнім повноліття заявляти їм регресну вимогу.

Регресна відповідальність настає у випадках, коли цивільний закон
допускає відповідальність одної особи за дії іншої. Регресна
відповідальність спрямована на відновлення майнової сфери тієї особи,
яка понесла збитки від відшкодування (компенсації) потерпілому його
майнових втрат за іншу особу (причинителя).

Останнім часом стала практикуватись колективна відповідальність,
особливо у сфері комунальних платежів. За борги одного неплатника
комунальних платежів відключається ціла гілка мережі і від цього
потерпають справні платники комунальних платежів.

За обсягом розрізняють відповідальність: повну та обмежену.

За загальним правилом презюмується повна цивільна відповідальність:
правопорушник повинен відшкодувати потерпілій особі збитки у повному
обсязі. Проте законодавець надає можливість врахувати майновий стан
причинителя та інтереси інших осіб і зменшити розмір відповідальності.

Як виключення інколи застосовується підвищена відповідальність. Так за
втрату книги, отриманої за договором безоплатного користування винна
особа повинна замінити на таку книгу, або за узгодженням із власником на
іншу або сплатити кратну вартість цієї книги.

Література

Агарков М.М. Обязательство по советскому гражданському праву.

М., 1940., Годэмэ Е. Общая терия обязательств. –М., 1948.

Зобов’язальне право /За ред. проф. О.В.Дзери. К., Юрінком Інтер. 1999.
980с.,

Йоффе О.С. Обязательственное право. М.. Юрид. лит. 1975,

Брагинский М. И. Общее учение о хозяйственных договорах. Минск, 1967,

Кодифікація приватного (цивільного права) України. /За ред. проф.
А.Довгерта. –К.: Юринком Інтер. 2000. –292с.,

Саватье Р. Теория обязательств. М., 1972.

Белякова А.М. Вопросы методологи гражданско-правовой ответственности
//Методологические и теоретическиме проблемы юридической науки. М.,
1986, -С.95-97

Собчак А.А. О некоторых вопросах общей теории правовой ответственности
//Правоведение.-1968. -№1. -С.50

Белякова А.М. Гражданско-правовая ответственность за причинение вреда:
Теория и практика. –М., Изд-во МГУ, 1986, -С.15-16.

В Україні бракує юристів //Урядовий кур’єр, -2004. №166, -С.4

Ю.Г.Басин. Об ответственности за нарушение коммерческого обязательства
по законодательству республики Казахстан// Проблемы современного
гражданского права. М. Городец. 2000, с. 193.

Тут слід застерегти проти використання опостилої та небезпечної фрази
(клаузули) “Відповідальність за договором визначається чинним
законодавством”. Вона часто містить пастки, якими й користаються сильні
сторони господарських зобов’язань.

Звідси варто культивувати правило розу комплектації правопорушень на
окремі складові ( неповідомлення про відправлення вантажу, порушення
правил завантаження, синхронності виконання зобовязання тощо) і
встановлювати санкції за кожне з них.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *