Екологічна (природно-техногенна) безпека (реферат)

Екологічна (природно-техногенна) безпека

ПЛАН

1. Загальні засади екологічної безпеки. .

2. Класифікація надзвичайних ситуацій.

3. Надзвичайні ситуації природного характеру.

Загальні засади екологічної безпеки

Згідно з Концепцією національної безпеки України екологічна безпека,
зокрема, визнана як новий важливий складовий елемент національної
безпеки. Створення системи забезпечення екологічної безпеки у нашій
державі є однією з підвалин, на якій базуються стратегія, оперативне
мистецтво і тактика державної політики.

Головними практичними принципами забезпечення екологічної безпеки с:

• дотримання установлених державою та органами її влади допустимих
рівнів впливу на людину та природне середовище:

•здійснення раціонального природокористування, при якому використання
ресурсів рівною мірою задовольняє інтереси нинішніх та майбутніх
поколінь:

•обов’язковість компенсації завданих здоров’ю і природі втрат і взаємна
відповідальність адміністративно-територіальних утворень за стан
навколишнього се-редовища і транскордонне перенесення забруднень.

• своєчасне виявлення і відновлення порушень стану території
(акваторії), екосистем і природних комплексів:

• збереження біологічного різноманіття:

• дотримання норм міжнародного права, виконання дво- і багатосторонніх
угод, які регламентують відносини в галузі забезпечення
екологічноїбезпеки:

• дотримання розумної достатності і допустимості ризику, розвиток
науково-технічного прогресу не повинен призводити до
соціально-економічних і екологічних катастроф.

Темпи виходу України з економічної кризи, зростання добробуту наших
людей і національна безпека держави багато у чому залежать від
ефективності протидії надзвичайним ситуаціям, зниженню ризику їх
виникнення.

Щоденно в Україні виникають надзвичайні ситуації, внаслідок яких
знищуються матеріальні цінності, гинуть люди, надзвичайно ускладнюються
умови виробництва і життя.

Класифікація надзвичайних ситуацій

За останні роки різко збільшилась кількість надзвичайних ситуацій на
території України. Значна кількість надзвичайних ситуацій виникла на
об’єктах електроенергетики, більшість із них пов’язана з аваріями на
електроенергетичних мережах, що призводило до масового відключення від
електропостачання на тривалий період часу значної кількості населених
пунктів. Практично всі ці надзвичайні ситуації мали природне походження
(сильний снігопад, обледеніння, ураган та шквальний вітер) хоча, слід
відзначити, що немало НС сталося техногенного характеру (пожежі, вибухи,
пошкодження тощо) та надзвичайні ситуації іншого характеру (інфекційні
захворювання, виявлення особливо небезпечних речовин та ін.).

За класифікацією надзвичайні ситуації можна розподілити на: надзвичайні
ситуації техногенного, надзвичайні ситуації природного,
медико-біологічного характеру, надзвичайні ситуації іншого характеру,
внаслідок яких загинуло і постраждало багато людей. За масштабом дії НС
розподілені так: надзвичайні ситуації загальнодержавного масштабу,
регіонального масштабу, місцевого масштабу, об’єктового масштабу.

До надзвичайних ситуацій техногенного характеру відносяться: .

• транспортні аварії;

• пожежі, вибухи;

• аварії з викидом (загрозою викиду) сильнодіючих отруйних речовин
(СДОР);

• наявність в оточуючому середовищі шкідливих речовин понад
гранично-допустиму кількість;

• аварії з викидом (загрозою викиду) радіоактивних речовин (РР);

• раптове зруйнування споруд;

• аварії на електроенергетичних системах;

• аварії на комунальних системах життєзабезпечення;

• аварії на очисних спорудах;

• аварії на системах життєзабезпечення;

• гідродинамічні аварії.

Надзвичайні ситуації природного характеру:

• геофізичне небезпечні явища;

• геологічне небезпечні явища;

• метеорологічне та агрометеорологічне небезпечні явища;

• морські гідрологічне небезпечні явища;

• гідрологічне небезпечні явища;

• пожежі лісові та торф’яні;

• масова загибель диких тварин.

Надзвичайні ситуації медичного та біологічного характеру:

• інфекційні захворювання людей;

• отруєння людей;

• інфекційні захворювання сільськогосподарських тварин;

• ураження сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками;

• масові отруєння сільськогосподарських тварин;

Надзвичайні ситуації іншого характеру:

• збройні напади, захоплення і утримання важливих об єктів або реальна
загроза здійснення таких акцій;

? ‚

&•встановлення вибухового пристрою в громадському місці, установі,
організації, підприємстві, житловому секторі, на транспорті;

•зникнення або крадіжка з об’єктів зберігання/використання, переробки та
при транспортуванні;

• виявлення або вилучення особливо небезпечних предметів та речовини;

• інші події (не класифіковані).

Надзвичайні ситуації природного характеру

Найбільша кількість надзвичайних ситуацій припадає на метеорологічні
небезпечні явища, наслідком яких є людські жертви і завдані значні
збитки господарству. Найчастіше повторювались сильний вітер, шквал,
силь^ ні зливи. Різке зниження температури майже на всій території
України призводило до вимерзання озимих культур. Найбільш трагічним, за
масштабами збитків ти жертвами, був атмосферний фронт у вигляді
шквального вітру з сильними зливами та градом, який пройшов 23 червня
1997 р. по Волині.

Надзвичайні ситуації, викликані дощовими паводка-ми, що були пов’язані з
підвищенням рівня води, внаслідок чого було підтоплення значних
територій областей, що завдало значних збитків господарству та
населенню. Слід відмітити, що найбільша кількість надзвичайних ситуацій,
пов’язаних з небезпечними гідрологічними явищами, виникала у Криму та
Закарпатській області.

Внаслідок лісових пожеж, що виникли у Чернігівській, Волинській,
Житомирській та Черкаській областях, було знищено тисячі гектарів лісів.

Надзвичайні ситуації геологічного характеру- зсуви земної поверхні.
Наприклад, внаслідок зсуву поверхні (м. Дніпропетровськ) практично було
зруйновано кілька житлових будинків, школа та два дитячих садки, завдано
значних збитків комунальним мережам міста. Значного збитку завдано
внаслідок зсуву на 19 км шосе Севастополь-Ялта. Ці дані підтверджують
висновки, що територія України відзначається складною
геолого-екологічною обстановкою зі стійкою тенденцію до розвитку
багатьох геологічних -процесів, серед яких найбільш виділяються зсуви.
Найбільшого поширення ці явища набули на Південному березі Криму,
морському узбережжі Одеської області, на правобережжі Дніпра в межах
Донбасу, на територіях Дніпропетровської, Закарпатської, Львівської,
Чернівецької та Полтавської

областей.

Так, у 1998 р. у Закарпатті внаслідок паводку була

підтоплена значна частина території Рахівського, Міжгірського,
Хустського, Ужгородського, Іршавського, Мукачівського, Виноградівського,
Перечинського, Во-ловецького, Свалявського, В. Березнянського,
Берегівського районів. Від впливу паводку загинули люди, завдано великих
збитків сільському господарству, постраждали населені пункти, зруйновано
велику кількість житлових будинків, мостових переходів, під’їзних
шляхів.

Порушено газопостачання, енергозабезпечення, затоплено тисячі гектарів
сільгоспугідь, зерносховища, склади з міндобривами, загинули 20 тис. га
озимих культур, багаторічні трави. Значна частина сільгоспугідь
знаходиться у стані, непридатному для подальшого використання.

Практично за 12 годин у зоні лиха опинилось понад 260 населених пунктів
та майже 400 тис. населення.

За масштабністю постраждалого населення стихія в Закарпатті
прирівнюється як друга за останні 11 років після Чорнобильської
катастрофи, у якій зазнали лиха понад 3 млн.чол.

Внаслідок катастрофічної активізації небезпечних екологічних процесів
відмічена руйнівна активізація зсувів і селів.

Екологічна катастрофа спричинила трагічні наслідки. Слід зазначити, що
розв’язання проблеми запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій
техногенного та природного характеру надасть можливість стабільного
функціонування економіки країни.

Література

Андрейцев В. 1. Екологічне право (Загальна частина).- К., 1996.

Андрейцев В. І. Екологія і закон: еколого-правова
відповідальність.-1991.

Андрейцев В. /.. Пустовойт М. А., Калшовський С. В. Екологічна
експертиза: право і практика.- К.: Урожай, 1992.

Андрейцев В. Й. Правовое обеспечение зкологической зксперти-зьі
проектов.- К.: Будівельник, 1990.

Водний Кодекс України. // Відомості Верховної Ради України-1995 .-№24.
Гавриш С. Б. Уголовно-правовая охрана окружающей средьі •Украиньі.
Проблеми теории й развитие законодательства.- Харьков, 1994.

Гетьман А. П. Процессуальньіе нормьі й отношения в зколо-гическом
праве.-Харьков: Основа, 1994.

Государственное управление охраной окружающей средьі в союзной
республике.- Под ред. Ю. С. Шемшученко.- К.: Наукова думка,1990.

Дмитренко I; А. Екологічне право України: Навч. посіб- К.,1996.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Екологічна (природно-техногенна) безпека (реферат)

Екологічна (природно-техногенна) безпека

ПЛАН

1. Загальні засади екологічної безпеки. .

2. Класифікація надзвичайних ситуацій.

3. Надзвичайні ситуації природного характеру.

4.1. Загальні засади екологічної безпеки

Згідно з Концепцією національної безпеки України екологічна безпека,
зокрема, визнана як новий важливий складовий елемент національної
безпеки. Створення системи забезпечення екологічної безпеки у нашій
державі є однією з підвалин, на якій базуються стратегія, оперативне
мистецтво і тактика державної політики.

Головними практичними принципами забезпечення екологічної безпеки с:

• дотримання установлених державою та органами її влади допустимих
рівнів впливу на людину та природне середовище:

•здійснення раціонального природокористування, при якому використання
ресурсів рівною мірою задовольняє інтереси нинішніх та майбутніх
поколінь:

•обов’язковість компенсації завданих здоров’ю і природі втрат і взаємна
відповідальність адміністративно-територіальних утворень за стан
навколишнього се-редовища і транскордонне перенесення забруднень.

• своєчасне виявлення і відновлення порушень стану території
(акваторії), екосистем і природних комплексів:

• збереження біологічного різноманіття:

• дотримання норм міжнародного права, виконання дво- і багатосторонніх
угод, які регламентують відносини в галузі забезпечення
екологічноїбезпеки:

• дотримання розумної достатності і допустимості ризику, розвиток
науково-технічного прогресу не повинен призводити до
соціально-економічних і екологічних катастроф.

Темпи виходу України з економічної кризи, зростання добробуту наших
людей і національна безпека держави багато у чому залежать від
ефективності протидії надзвичайним ситуаціям, зниженню ризику їх
виникнення.

Щоденно в Україні виникають надзвичайні ситуації, внаслідок яких
знищуються матеріальні цінності, гинуть люди, надзвичайно ускладнюються
умови виробництва і життя.

4.2. Класифікація надзвичайних ситуацій

За останні роки різко збільшилась кількість надзвичайних ситуацій на
території України. Значна кількість надзвичайних ситуацій виникла на
об’єктах електроенергетики, більшість із них пов’язана з аваріями на
електроенергетичних мережах, що призводило до масового відключення від
електропостачання на тривалий період часу значної кількості населених
пунктів. Практично всі ці надзвичайні ситуації мали природне походження
(сильний снігопад, обледеніння, ураган та шквальний вітер) хоча, слід
відзначити, що немало НС сталося техногенного характеру (пожежі, вибухи,
пошкодження тощо) та надзвичайні ситуації іншого характеру (інфекційні
захворювання, виявлення особливо небезпечних речовин та ін.).

За класифікацією надзвичайні ситуації можна розподілити на: надзвичайні
ситуації техногенного, надзвичайні ситуації природного,
медико-біологічного характеру, надзвичайні ситуації іншого характеру,
внаслідок яких загинуло і постраждало багато людей. За масштабом дії НС
розподілені так: надзвичайні ситуації загальнодержавного масштабу,
регіонального масштабу, місцевого масштабу, об’єктового масштабу.

До надзвичайних ситуацій техногенного характеру відносяться: .

• транспортні аварії;

• пожежі, вибухи;

• аварії з викидом (загрозою викиду) сильнодіючих отруйних речовин
(СДОР);

• наявність в оточуючому середовищі шкідливих речовин понад
гранично-допустиму кількість;

• аварії з викидом (загрозою викиду) радіоактивних речовин (РР);

• раптове зруйнування споруд;

• аварії на електроенергетичних системах;

• аварії на комунальних системах життєзабезпечення;

• аварії на очисних спорудах;

• аварії на системах життєзабезпечення;

• гідродинамічні аварії.

Надзвичайні ситуації природного характеру:

• геофізичне небезпечні явища;

• геологічне небезпечні явища;

• метеорологічне та агрометеорологічне небезпечні явища;

• морські гідрологічне небезпечні явища;

• гідрологічне небезпечні явища;

• пожежі лісові та торф’яні;

• масова загибель диких тварин.

Надзвичайні ситуації медичного та біологічного характеру:

• інфекційні захворювання людей;

• отруєння людей;

• інфекційні захворювання сільськогосподарських тварин;

• ураження сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками;

• масові отруєння сільськогосподарських тварин;

Надзвичайні ситуації іншого характеру:

• збройні напади, захоплення і утримання важливих об єктів або реальна
загроза здійснення таких акцій;

•встановлення вибухового пристрою в громадському місці, установі,
організації, підприємстві, житловому секторі, на транспорті;

( hA

» hA

hA

» hA

¦ ?

???????$??$?????????никнення або крадіжка з об’єктів
зберігання/використання, переробки та при транспортуванні;

• виявлення або вилучення особливо небезпечних предметів та
речовини;

• інші події (не класифіковані).

4.3. Надзвичайні ситуації природного характеру

Найбільша кількість надзвичайних ситуацій припадає на метеорологічні
небезпечні явища, наслідком яких є людські жертви і завдані значні
збитки господарству. Найчастіше повторювались сильний вітер, шквал,
силь^ ні зливи. Різке зниження температури майже на всій території
України призводило до вимерзання озимих культур. Найбільш трагічним, за
масштабами збитків ти жертвами, був атмосферний фронт у вигляді
шквального вітру з сильними зливами та градом, який пройшов 23 червня
1997 р. по Волині.

Надзвичайні ситуації, викликані дощовими паводка-ми, що були пов’язані з
підвищенням рівня води, внаслідок чого було підтоплення значних
територій областей, що завдало значних збитків господарству та
населенню. Слід відмітити, що найбільша кількість надзвичайних ситуацій,
пов’язаних з небезпечними гідрологічними явищами, виникала у Криму та
Закарпатській області.

Внаслідок лісових пожеж, що виникли у Чернігівській, Волинській,
Житомирській та Черкаській областях, було знищено тисячі гектарів лісів.

Надзвичайні ситуації геологічного характеру- зсуви земної поверхні.
Наприклад, внаслідок зсуву поверхні (м. Дніпропетровськ) практично було
зруйновано кілька житлових будинків, школа та два дитячих садки, завдано
значних збитків комунальним мережам міста. Значного збитку завдано
внаслідок зсуву на 19 км шосе Севастополь-Ялта. Ці дані підтверджують
висновки, що територія України відзначається складною
геолого-екологічною обстановкою зі стійкою тенденцію до розвитку
багатьох геологічних -процесів, серед яких найбільш виділяються зсуви.
Найбільшого поширення ці явища набули на Південному березі Криму,
морському узбережжі Одеської області, на правобережжі Дніпра в межах
Донбасу, на територіях Дніпропетровської, Закарпатської, Львівської,
Чернівецької та Полтавської

областей.

Так, у 1998 р. у Закарпатті внаслідок паводку була

підтоплена значна частина території Рахівського, Міжгірського,
Хустського, Ужгородського, Іршавського, Мукачівського, Виноградівського,
Перечинського, Во-ловецького, Свалявського, В. Березнянського,
Берегівського районів. Від впливу паводку загинули люди, завдано великих
збитків сільському господарству, постраждали населені пункти, зруйновано
велику кількість житлових будинків, мостових переходів, під’їзних
шляхів.

Порушено газопостачання, енергозабезпечення, затоплено тисячі гектарів
сільгоспугідь, зерносховища, склади з міндобривами, загинули 20 тис. га
озимих культур, багаторічні трави. Значна частина сільгоспугідь
знаходиться у стані, непридатному для подальшого використання.

Практично за 12 годин у зоні лиха опинилось понад 260 населених пунктів
та майже 400 тис. населення.

За масштабністю постраждалого населення стихія в Закарпатті
прирівнюється як друга за останні 11 років після Чорнобильської
катастрофи, у якій зазнали лиха понад 3 млн.чол.

Внаслідок катастрофічної активізації небезпечних екологічних процесів
відмічена руйнівна активізація зсувів і селів.

Екологічна катастрофа спричинила трагічні наслідки. Слід зазначити, що
розв’язання проблеми запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій
техногенного та природного характеру надасть можливість стабільного
функціонування економіки країни.

Література

Андрейцев В. 1. Екологічне право (Загальна частина).- К., 1996.

Андрейцев В. І. Екологія і закон: еколого-правова
відповідальність.-1991.

Андрейцев В. /.. Пустовойт М. А., Калшовський С. В. Екологічна
експертиза: право і практика.- К.: Урожай, 1992.

Андрейцев В. Й. Правовое обеспечение зкологической зксперти-зьі
проектов.- К.: Будівельник, 1990.

Водний Кодекс України. // Відомості Верховної Ради України-1995 .-№24.

Гавриш С. Б. Уголовно-правовая охрана окружающей средьі •Украиньі.
Проблеми теории й развитие законодательства.- Харьков,

1994.

Гетьман А. П. Процессуальньіе нормьі й отношения в зколо-гическом
праве.-Харьков: Основа, 1994. Государственное управление охраной
окружающей средьі в союзной республике.- Под ред. Ю. С. Шемшученко.- К.:
Наукова думка,1990.

Дмитренко І. А. Екологічне право України.-К., 1999 .-300.

Дудовик О. Л., Жалинский А. 3. Причини зкономических пре-ступленин.- М.:
Наука, 1994.

Ерофеев Б. В. Зкологическое право. Учебник для вузов.-М.,

1999-448с.

Земельний Кодекс України. // Відомості Верховної Ради

України- 1992- № 25.

Кодекс України про адміністративне порушення.- Львів,

1995.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *