.

Боротьба з організованою злочинністю та корупцією: актуальні проблеми та шляхи вирішення (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
21 721
Скачать документ

Демократизація, відкритість влади, прозорість та зрозумiлiсть для населення державних та управлiнських рiшень – найважливiшi засоби протидiї органiзованiй злочинностi та корупцiї

Органiзована злочиннiсть та корупцiя є одними з основних чинникiв, що реально загрожують нацiональнiй безпецi та конституцiйному ладу України. Вони здiйснюють суттєвий негативний вплив на рiзнi сторони суспiльного життя: соцiальну i правову сфери, економiку, полiтику, мiжнароднi вiдносини.

Незважаючи на вжитi останнiми роками органiзацiйно-правовi заходи щодо протидiї органiзованiй злочинностi та корупцiї, досягти помiтних зрушень у цiй сферi не вдалося.

Не усунено основнi соцiальнi, економiчнi та iншi передумови, що сприяють проявам органiзованiй злочинностi та корупцiї. Гальмується проведення економiчної, соцiальної i адмiнiстративної реформ. Дiяльнiсть правоохоронних органiв здiйснюється без достатньої ефективностi, наступальностi i додержання принципу розподiлу функцiй та вiдповiдальностi. На практицi ще не повною мiрою реалiзується конституцiйний принцип рiвностi громадян перед законом.

Корiнним чином змiнити ситуацiю, забезпечивши системну i високорезультативну дiяльнiсть всiх державних органiв у галузi запобiгання i протидiї органiзованiй злочинностi та корупцiї, можливо за наявностi комплексного i наукового обгрунтування концепцiї дiй. Таку роль, певною мiрою, покликана вiдiгравати запропонована стратегiя i тактика боротьби з органiзованою злочиннiстю та корупцiєю в Українi, яка визначає системний пiдхiд до вирiшення зазначених проблем, прiоритетнi напрямки та комплекс основних дiйових заходiв, спрямованих на викоренення цього негативного явища, причин i умов, що породжують його.

Необхiднiсть розроблення стратегiї i тактики боротьби з органiзованою злочиннiстю та корупцiєю обумовлена такими обставинами:

  • полiтичне, соцiальне, економічне оновлення суспiльства в процесi розбудови демократичної правової держави на основi лiберально-ринкових вiдносин зумовлює потребу приведення правових, органiзацiйних, структурних та iнших засад функцiонування суб’єктiв боротьби з органiзованою злочиннiстю та корупцiєю у вiдповiдність до нових умов їх дiяльностi. Суб’єкти боротьби з органiзованою злочиннiстю та корупцiєю як складова частина органiв держави повиннi забезпечити реалiзацiю наданих їм повноважень, виходячи з пріоритетностi захисту прав i свобод людини;
  • зростання органiзованої злочинностi та корупцiї до рiвня реальної загрози нацiональнiй безпецi та конституцiйному ладу України висуває перед суб’єктами цiєї боротьби новi завдання, зумовлює необхiднiсть визначення стратегiчних напрямкiв їх дiяльностi, пошуку нових пiдходiв до боротьби з органiзованою злочиннiстю та корупцiєю, якi б вiдповiдали сучаснiй обстановцi та враховували тенденцiї їх розвитку.

Головним завданням та загальною метою стратегiї й тактики є визначення на основi наукового аналiзу та прогнозування розвитку кримiногенної обстановки у суспiльствi, вжиття запобiжних заходiв та встановлення контролю над процесами створення i дiяльностi органiзованих злочинних угруповань та поширення корупцiї, подолання тенденцiї росту органiзованих злочинних проявiв i корупцiї, усунення умов, що їх породжують та їм сприяють, скорочення, а в перспективi нейтралiзацiя шляхом комплексного задiяння всiх державних та iнших органiв i максимального забезпечення ефективностi їх роботи в межах чинного законодавства.

Правову основу стратегiї i тактики становлять Конституцiя України, укази та розпорядження Президента України, закони України, постанови та розпорядження Кабiнету Мiнiстрiв України, iншi нормативно-правовi акти у сферi боротьби з органiзованою злочиннiстю та корупцiєю, що в комплексi забезпечують єднiсть пiдходiв до проведення державної полiтики i формування подальшої вiдповiдної законодавчої бази у сферi боротьби з органiзованою злочиннiстю та корупцiєю.

Стратегiя боротьби з органiзованою злочиннiстю та корупцiєю (надалi – стратегiя) є науково обгрунтованою основою управлiння цiєю дiяльнiстю i спрямована на досягнення керованого процесу боротьби зi злочиннiстю та зниження її росту.

Тактика – це сукупнiсть шляхiв, форм, методiв, засобiв, прийомiв боротьби за певних умов (ситуацiй) для реалiзацiї стратегiчних i конкретних завдань. Вона складається з основних заходiв та безпосередньої тактики суб’єктiв боротьби.

Загальнi засади стратегiї i тактики у боротьбi з органiзованою злочиннiстю i корупцiєю полягають у:

  • створеннi полiтичних та соцiально-економiчних умов, що сприятимуть успiшнiй боротьбi з органiзованою злочиннiстю i корупцiєю;
  • створеннi законодавчих основ для боротьби з органiзованою злочиннiстю i корупцiєю та невiдворотностi покарання винних;
  • виявленнi структури, механiзмiв та обсягiв органiзованої злочинностi i корупцiї, наявностi органiзованих злочинних угруповань, встановленнi контролю над ними;
  • локалiзацiї, нейтралiзацiї та лiквiдацiї органiзованих злочинних груп та угруповань, фактiв корупцiйних дiянь;
  • притягненні до встановленої законом відповідальності організаторів і членів організованих злочинних угруповань, корупцiонерiв;
  • виявленнi та усуненнi (нейтралiзацiї) причин i умов органiзованої злочинностi та корупцiї в цiлому, дiяльностi окремих злочинних угруповань зокрема.

Вiдповiдно до загальних положень i мети боротьба з органiзованою злочиннiстю i корупцiєю має будуватися на таких принципах:

  • системності, яка визначає, що боротьба з органiзованою злочиннiстю i корупцiєю повинна бути системною, охоплювати запобiжнi, контрольнi, правоохороннi, тактико-спецiальнi, ресурсозабезпечуючi та iншi заходи;
  • комплексності, що передбачає поєднання стратегiчних i тактичних завдань, правового, кримiнологiчного, управлiнського та iнших аспектiв, з визнанням визначальними соцiально-економiчних i полiтичних факторiв;
  • динамiчності, котра обумовлює комплексний пiдхiд до проблем боротьби з органiзованою злочиннiстю i корупцiєю в їх розвитку;
  • провадження дiяльностi суб’єктiв боротьби виключно з метою захисту iнтересiв суспiльства i держави вiд протиправних посягань;
  • чiткого розмежування повноважень та єдності зусиль суб’єктiв боротьби;
  • послiдовності, наступальності, плановості, поетапності у здiйсненнi цiєї дiяльностi;
  • тiсної спiвпраці з мiсцевими органами державної виконавчої влади;
  • доступності для населення iнформації про дiяльнiсть всiх суб’єктів боротьби у встановленому законодавством порядку.

У нинiшнiх соцiально-економiчних умовах суспiльна свiдомiсть характеризується невдоволенням, яке викликане, зокрема, низькою ефективнiстю роботи органiв влади у боротьбi з органiзованою злочиннiстю та корупцiєю.

Саме тому полiтична ситуацiя в країнi вимагає впровадження дiйового механiзму, який сприяв би реалiзацiї демократичних принципiв нової Конституцiї, полiтичної та економiчної стабiльностi суспiльства.

З цiєю метою необхiдне:

  • подальше удосконалення виборчої системи, яка повинна об’єктивно вiдображати розклад полiтичних сил у суспiльствi, унеможливити iснування полiтичного радикалiзму та передумов виникнення некерованих полiтичних конфлiктiв при створеннi законодавчого поля для боротьби з органiзованою злочиннiстю i корупцiєю;
  • скасування депутатської недоторканностi народних депутатів України;
  • розроблення та прийняття у законодавчому порядку Кодексу поведiнки виборних представникiв, включаючи депутатiв, який передбачав би можливiсть перевiрки виборцями правомiрностi отримання прибуткiв та витрат їх обранцiв;
  • розроблення чiткого механiзму, який унеможливив би кримiналiзацiю полiтичного процесу;
  • створення дiйового механiзму виконання державних рiшень щодо боротьби з органiзованою злочиннiстю i корупцiєю державними, судовими та правоохоронними органами;
  • пiдвищення рiвня довiри населення до полiтичної влади та правоохоронних органiв у спiльнiй боротьбi зi злочиннiстю;
  • запровадження практики щорiчних звiтiв Президента, Уряду України, керiвникiв правоохоронних органiв з питань боротьби з органiзованою злочиннiстю i корупцiєю у парламентi, з трансляцією виступiв по радiо i телебаченню;
  • запобiгання поширенню недостовiрної, перекрученої, перебiльшеної та провокацiйної iнформацiї засобами масової iнформацiї, яка стосується розмiрiв, розповсюдження органiзованої злочинностi, корупцiї та результатiв дiяльностi у справi боротьби з ними всiх державних та правоохоронних органiв.

Визначена в Конституцiї України схема вертикалi виконавчої влади – Президент України – Кабiнет Мiнiстрiв України – центральнi органи виконавчої влади – мiсцевi державнi адмiнiстрацiї – стає основою нового державного механiзму управлiння разом з органами мiсцевого самоврядування. У зв’язку з цим необхiдно законодавчо чiтко розподiлити повноваження та вiдповiдальнiсть цих структур, створити ефективний механiзм формування фiнансово-економiчної бази всiх рiвнiв управлiння. Потребують реформ центральнi органи державної влади, система територiального управлiння, вирiшення проблеми розвитку i вдосконалення державної служби та надання державних послуг.

Головним напрямком попередження та нейтралiзацiї соцiальних передумов органiзованої злочинностi та корупцiї є послiдовна демократизацiя всiх сфер суспiльного життя на шляху побудови проголошеної в Конституцiї України демократичної держави. Демократизацiя, вiдкритiсть влади, прозорiсть та зрозумiлiсть для населення державних та управлiнських рiшень – найважливiшi засоби протидiї органiзованiй злочинностi та корупцiї.

У напрямку вдосконалення дiяльностi управлiнського апарату рекомендується:

  • скоротити апарат, а також його повноваження у сферi дозвiльно-розпорядчих та вирiшувальних функцiй, насамперед з надання пiльг, переваг, лiцензiй, замiнивши такi повноваження контрольними щодо додержання норм, якi мають бути передбаченi у законах;
  • чiтко розмежувати функцiї прийняття рiшень, їх реалiзацiї та контролю за наданням послуг. Сумiщення цих функцiй в рядi випадкiв призводить до корупцiї або iнших неправомiрних дiй;
  • ввести вiдкритi конкурси для державних замовлень та закупок. Там, де це неможливо зробити, ввести жорсткi специфiкацiї i стандарти на продукцiю i послуги;
  • розглянути та уточнити компетенцiю, повноваження та вiдповiдальнiсть Мiнiстерства фiнансiв, Головного контрольно-ревiзiйного управлiння, Державної податкової служби, Нацiонального банку України, Державної митної служби, Держкомкордону, МВС України та iнших державних органiв, що здiйснюють контрольно-дозвiльнi функцiї стосовно населення, з роботи по запобiганню та протидiї органiзованiй злочиннiй дiяльностi i корупцiї;
  • проаналiзувати та визначити по кожнiй галузi господарства та управлiння, кожному етапу виробництва службовi дiї та рiшення, при здiйсненнi яких можливі прояви органiзованої злочинної дiяльностi та корупцiї, розробити певнi умови та процедури, що виключали б такi факти, передусiм детально регламентувати правила та стандарти прийняття розпорядчих, дозвiльних управлiнських рiшень, видачi населенню офiцiйних документiв, вирiшення iнших службових питань його обслуговування; довести цi стандарти, процедури, правила до населення;
  • розробити та прийняти Кодекс поведiнки державного службовця, Кодекс працiвника правоохоронних органiв, а також вiдповiднi дисциплiнарнi кодекси (устави) з визначенням у них порядку притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi, видiв i меж стягнень за службовi правопорушення, а також умов заохочення за етичну службову поведiнку;
  • встановити обмеження щодо зайняття посад в органах державної влади та мiсцевого самоврядування особами, якi були притягнутi до кримiнальної вiдповiдальностi або вчинили корупцiйнi правопорушення;
  • органiзувати суцiльну перевiрку у незалежному порядку законностi та обгрунтованостi створення недержавних органiзацiй (фiрм, фондiв, агенцiй тощо) стосовно здiйснення для населення за пiдвищену плату операцiй i процедур, виконання яких безкоштовно або за нижчу плату одночасно покладене на державнi установи, з’ясувати механiзми та причини бiльш швидкого i спрощеного виконання цих послуг недержавними органiзацiями, можливостi прихованої органiзованої злочинної дiяльностi та корупцiї;
  • розглянути питання про можливiсть створення банку даних щодо суб’єктiв пiдприємницької дiяльностi, причетних до фактiв органiзованої злочинної дiяльностi та корупцiї, з метою виключення можливостi їх участi у виконаннi державних замовлень i контрактiв;
  • полiпшити професiйну пiдготовку кадрiв службовцiв, у тому числi психолого-етичну переорiєнтацiю їх на служiння суспiльству, розширити межi конкурсного та контрактного порядку прийняття на державну службу, службового атестування;
  • розробити систему пiдзвiтностi державних службовцiв суспiльству;
  • обмежити час перебування на посадах високого рангу, ввести по них ротацiї;
  • розробити найближчим часом особливий порядок здiйснення банкiвських та майнових операцiй певного розмiру службовими особами високого рангу;
  • створити в структурах апарату державної влади та управлiння, починаючи з найвищих, та в органах мiсцевого самоврядування спецiальнi пiдроздiли по етицi та контролю за джерелами доходiв службових осiб;
  • розширити межi застосування та функцiї iнституту офiцерiв дiючого резерву правоохоронних органiв в структурах законодавчої та виконавчої влади, зорiєнтувавши спiвробiтникiв на проведення оперативно-розшукової i розвiдувальної роботи з метою отримання iнформацiї про посадових осiб, якi використовують своє службове становище в iнтересах органiзованих злочинних формувань, вчиняють корупцiйнi дiяння.

Ця система повинна включати в себе заходи щодо запобiгання, профiлактики та руйнування бази органiзованої злочинностi та корупцiї.

З цiєю метою необхiдно, по-перше, розробити методичнi рекомендацiї щодо технологiї розробки законiв та iнших нормативних актiв. Це дасть можливiсть забезпечити якiсть, об’єктивнiсть, обгрунтованiсть, узгодженiсть, виявлення позитивних i негативних наслiдкiв прийняття таких актiв, виключити волюнтаризм та суб’єктивiзм. Цi рекомендацiї повиннi визначати практичний механiзм створення законодавчої бази в державi:

  • впровадити в практику залучення представникiв полiтичних та громадських органiзацiй до складу комiсiй з пiдготовки законопроектiв;
  • вивчити умови та причини латентної злочинностi та розробити заходи боротьби з нею;
  • здiйснити науково-кримiнологiчну експертизу всiх ранiше виданих нормативно-правових актiв; у разi виявлення їх недосконалостi, що сприяє та породжує скоєння злочинiв, пiдготувати пропозицiї щодо скасування цих актiв чи внесення до них вiдповiдних змiн;
  • постiйно здiйснювати кримiнологiчну експертизу всiх законопроектiв;
  • прискорити прийняття Закону України “Про профiлактику злочинностi”, що надасть змогу визначити всi суб’єкти, якi беруть участь у цьому процесi, коло їх обов’язкiв та сферу дiяльностi;
  • розробити та прийняти Закон України “Про державний контроль в Україні”;
  • органiзувати на державному рiвнi роботу щодо вiдстеження та аналiзу дiяльностi засобiв масової iнформацiї, соцiологiчних служб, книжкової та кiнопродукцiї, репертуару театрiв, кiнотеатрiв, програм розважальних закладiв, дiяльностi рiзних провiсникiв на предмет їх вiдповiдностi основам культури та суспiльної моралi, завданням протидiї органiзованiй злочинностi та її негативному впливу на населення.

По-друге, коли на етапi розробки законодавства та iнших заходiв неможливо повнiстю уникнути певної кримiналiзацiї суспiльних вiдносин, пропонується:

  • визначити органи, науковi заклади чи iншi iнститути, котрi будуть постiйно займатись прогнозуванням розвитку кримiногенної обстановки в масштабах держави, моделюванням нових видiв правопорушень, оцiнкою їх суспiльної небезпеки й виробленням вiдповiдних пропозицiй щодо їх попередження та внесення змiн до чинного законодавства;
  • постiйно розробляти новi органiзацiйно-тактичнi заходи правоохоронних органiв, склад та змiст необхiдної iнформацiї для розкриття i розслiдування можливих нових видiв злочинiв;
  • готувати ефективнi методики їх розкриття та профiлактики;
  • проводити вiдповiдну пiдготовку слiдчих та працiвникiв оперативних та iнформацiйно-аналiтичних служб;
  • проводити попереджувальну роботу у сферах дiяльностi, найбiльш вражених злочинними проявами, в яких можуть скоюватись новi види злочинiв;
  • органiзовувати проведення роз’яснювальної роботи серед осiб, якi потенцiйно можуть постраждати вiд скоєння нових видiв правопорушень.

Однiєю з негативних рис сучасного пiдходу до проблем органiзованої злочинностi та корупцiї слiд вiдмiтити їх трактовку як iзольованих, замкнутих суто у сферi дiяльностi правоохоронних органiв. Але органiзована злочиннiсть та корупцiя – складнi антисоцiальнi явища, значною мiрою породженi соцiально-економiчними умовами.

Низький рiвень матерiальної забезпеченостi населення, безробiття суттєво впливають на зростання злочинностi. Одночасно незадовiльнi економiко-правовi умови для цивiлiзованого розвитку легального бiзнесу теж призводять до кримiналiзацiї господарських структур.

Тому гострою виявилася потреба у здiйсненнi суттєвих соцiальних та економiчних перетворень, формуваннi ефективної нацiональної економiки як основи пiдвищення добробуту народу.

Рекомендується:

  • поставити пiд державний контроль окреслене рiзке майнове розшарування суспiльства, не допустити масової маргiналiзацiї населення. Передбачити як основні заходи боротьби зi злочиннiстю проведення соцiально-економiчних заходiв, спрямованих на змiну умов та способу життя безробiтних, у тому числi молодi, обездолених, жебракiв та iнших потенцiйно кримiногенних прошаркiв населення;
  • розробити та прийняти систему забезпечення економiчної безпеки вiд проявiв органiзованої злочинностi та корупцiї;
  • провести загальноекономiчну та фiнансову стабiлiзацiю за рахунок роздержавлення, демонополiзацiї, ринкового реформування, що має призвести до полiпшення загальної ситуацiї та звуження живильного середовища тiньової економiки;
  • у вiдповiдностi до Указу Президента України “Про усунення обмежень, що стримують розвиток пiдприємницької дiяльностi” вiд 3 лютого 1998 р. спростити процедуру реєстрацiї суб’єктiв пiдприємницької дiяльностi, визначити єдиний орган реєстрацiї юридичних осiб та вжити заходiв щодо регулювання пiдприємництва. Разом з тим, розробити механiзм, який виключав би можливiсть створення фiктивних пiдприємницьких структур, у тому числi на пiдставних осiб, та використання сфальсифiкованих документiв, а також передбачав адмiнiстративну та кримiнальну вiдповiдальнiсть осiб, винних у цьому;
  • зберегти систему державного контролю за дiяльнiстю усiх суб’єктiв господарювання незалежно вiд форм власностi з питань, що зачiпають iнтереси суспiльства (сплата податкiв, пiдвищення дефiциту бюджету, зайнятiсть населення, пiдтримка науково-технiчного прогресу i т.iн.);
  • створити сприятливi умови для внутрiшнього iнвестування легальної економiки, у першу чергу для правового захисту iнвестицiй;
  • створити чiткий механiзм контролю за ефективним використанням державного майна;
  • перейти до реальних i можливих до виконання бюджетiв, що дозволить лiквiдувати ситуацiю дефiциту бюджетних коштiв, при якiй рiзко розширюється поле корупцiйних дiянь чиновникiв;
  • звести до мiнiмуму готiвковий обiг коштiв шляхом розширення сучасних електронних засобiв розрахункiв, впровадження сучасних форм звiтностi, якi дадуть змогу забезпечити чiткий контроль за грошовим обiгом;
  • розробити та впровадити дiєву систему економiчних засобiв контролю та запобiгання легалiзацiї – “вiдмиванню” – коштiв, здобутих злочинним шляхом;
  • прискорити розробку та прийняття законiв України “Про декларування майнового стану”, “Про декларування доходiв”, “Про рiєлторську дiяльнiсть”, “Про кредит”, що надасть можливiсть встановити цивiлiзований юридичний контроль за наданням права власностi та рухом капiталiв унiфiкацiї українського законодавства у вiдповiдностi до вимог мiжнародного права;
  • розробити та прийняти закони України “Про державну підтримку і правовий захист підприємництва”, “Про фінансову відповідальність юридичних та фізичних осіб”;
  • на державному рiвнi законодавчо врегулювати проблему збереження банкiвської таємницi та доступу правоохоронних органiв до iнформацiї та документiв щодо фiнансово-господарської дiяльностi юридичних і фiзичних осiб;
  • розробити Положення про вiдкриття та функцiонування рахункiв банкiв-кореспондентiв, вiдкритих в уповноважених банках України в iноземнiй валютi та гривнях (ЛОРО та НОСТРО рахункiв);
  • нормативно забезпечити можливiсть реалiзацiї та захисту прав власностi у постприватизацiйних процесах;
  • розробити новий проект Програми комплексного вирiшення питань щодо повернення в Україну валютних цiнностей, якi незаконно перебувають за її межами, яка враховувала б iстотнi змiни соцiально-економiчної ситуацiї i передбачала бiльш дiєвий механiзм для повернення валюти;
  • ввести iнститут страхування експортно-iмпортних операцiй iз залученням до цiєї роботи як вiтчизняних, так й iноземних компанiй, з метою нормалiзацiї взаєморозрахункiв, пiдвищення вiрогiдностi повернення в Україну валютних коштiв;
  • розробити та запровадити економiко-правовi механiзми правомiрного реагування на порушення цивiлiзованих ринкових вiдносин (недобросовiсна конкуренцiя, фiнансова експансiя, бiржовi махiнацiї, примусовий розподiл ринку, зловживання монополiзмом, невиконання договiрних зобов’язань тощо), за вiдсутнiстю яких використовуються кримiнальнi засоби розв’язання конфлiктiв, у тому числi у формах органiзованої злочинностi i корупцiї.

Удосконалення повинно здiйснюватися на безумовному виконаннi законiв та дотриманнi державної дисциплiни посадовими особами органiв виконавчої влади як на центральному, так i на мiсцевому рiвнях з метою пiдвищення ефективностi правоохоронної дiяльностi в державi та забезпечення гарантування державою конституцiйних прав громадян шляхом:

  • прокурорського нагляду – розширення у вiдповiдностi з чинним законодавством представницьких функцiй i сфери його здiйснення, насамперед щодо вищих органiв управлiння економiкою, фiнансової системи, банкiв, зовнiшньоекономiчних зв’язкiв, процесiв приватизацiї, корпоратизацiї, акцiонування, конверсiї тощо, а також стосовно додержання законностi в оперативно-розшуковiй та iншiй службовiй дiяльностi пiдроздiлiв МВС, НБР та СБ України;

Фiнансового (бухгалтерського) та аудиторського контролю, насамперед:

  • змiцнення бухгалтерсько-ревiзiйної та бухгалтерсько-експертної служб, передусiм позавiдомчих, у тому числi за рахунок вiдрахування коштiв вiд сум виявлених ними збиткiв;
  • пiдвищення статусу та розширення повноважень Головного контрольно-ревiзiйного управлiння щодо проведення ревiзiй i перевiрок в органiзацiях, незалежно вiд форм власностi;
  • удосконалення системи бухгалтерського облiку (перш за все, стосовно забалансових рахункiв);
  • розширення застосування аудиторської оцiнки достовiрностi звiтiв державних i недержавних економiчних структур;

банкiвського контролю:

  • прискорення законодавчого визначення його суб’єктiв, їх повноважень, функцiй, форм i засобiв здiйснення контролю, вiдповiдальностi за неналежне виконання обов’язкiв;
  • спрямування контролю, перш за все на перевiрку легальностi джерел надходжень на банкiвськi рахунки, обгрунтованостi конвертацiї у банках грошової одиницi України у ВКВ i навпаки, правомiрностi клопотань щодо одержання лiцензiй на операцiї з iноземною валютою та здiйснення масштабних грошових операцiй фiзичними особами, а також на оцiнку вiдповiдностi загальнодержавним та суспiльним iнтересам практики кредитування;
  • утворення єдиної комп’ютерної мережi для електронного обiгу грошей, цiнних паперiв, iнших капiталiв та його контролю, визначення розмiрiв таких операцiй з урахуванням iнфляцiї;
  • упорядкування контролю за діяльністю небанківських фінансових установ;

податкового контролю:

розширення повноважень, форм i засобiв його здiйснення, у тому числi за рахунок оперативного пошуку, налагодження взаємодiї з банками, зарубiжними податковими структурами, комп’ютеризацiї таких перевiрок;

створення системи контролю за розглядом матеріалів документальних перевірок, в процесі яких виявлені порушення податкового законодавства та нормативно-правових актів;

митного контролю:

  • надання митним органам певних оперативно-розшукових функцiй з усiма необхiдними правами, обов’язками та вiдповiдальнiстю;
  • розробки i запровадження узгодженого з вiдповiдними органами спецiального оперативно-тактичного забезпечення для виконання їх доручень щодо перевiрки законностi перемiщення предметiв, речовин, валюти через митний кордон, здiйснення контролю за поставками наркотичних i психотропних засобiв, зброї та iнших предметiв;

прикордонного контролю:

  • з використанням технiчних та iнших засобiв надiйного прикриття прикордонними вiйськами усього державного кордону;
  • визнання Державного комiтету у справах охорони державного кордону України координатором дiй усiх державних органiв, що здiйснюють контроль за пiдтриманням режиму на державному кордонi та в прикордоннiй смузi (без втручання в їх дiї);
  • надання права прикордонним вiйськам забороняти в’їзд в Україну iноземним громадянам, а також виїзд громадян України, якi допустили порушення порядку перетинання кордону;
  • визначення урядом перелiку вiдкритих для заходу iноземних невiйськових суден рейдiв, портiв, iнших акваторiй, порядку взаємовiдносин суден з береговими службами;
  • визначення на державному рiвнi вимог, яким мають вiдповiдати пункти пропуску через державний кордон, забезпечення функцiонування останнiх та розмiщених у них державних контрольних служб вiдповiдно до вимог закону;
  • обмеження права Департаменту авiацiйного транспорту України на ввiз iноземних громадян (за винятком країн СНД) через аеропорти України, де не здiйснюється прикордонний контроль;
  • створення на українському узбережжi Чорного та Азовського морiв мережi спецiальних причальних пунктiв для приймання яхт i здiйснення прикордонно-митних вимог;
  • удосконалення державної реєстрацiї суб’єктiв пiдприємницької дiяльностi:
  • законодавче встановлення обов’язкiв таких суб’єктiв подавати iнформацiю про джерела статутних коштiв, якщо вони перевищують 10 тис. грн.;

стосовно усiх установ та органiв, на якi покладено обов’язки контролю за дотриманням органiзацiями i громадянами законодавства України:

  • вжиття всiх правових заходiв щодо усунення причин i умов, що породжують злочиннiсть;
  • забезпечення своєчасної передачi вiдповiдним спецiальним органам одержаних при здiйсненнi своїх функцiй вiдомостей, що можуть свiдчити про органiзовану злочинну дiяльнiсть;
  • неухильне виконання доручень правоохоронних органiв про проведення у межах своєї компетенцiї ревiзiй, перевiрок та iнших дiй у вiдповiдностi до покладених на них прав.

Побудова демократичної i правової держави, корiннi зрушення у боротьбi зi злочиннiстю можливi лише при наявностi сильної та незалежної судової влади та ефективно дiючих правоохоронних органiв.

Одним з головних стовпiв демократичної, правової держави є незалежна судова система, яка гарантує громадянам захист їхнiх прав та свобод.

З цiєю метою необхiдно:

  • завершити розробку Концепцiї судово-правової реформи;
  • прискорити прийняття законiв України “Про судоустрiй”, “Про статус суддiв”, “Про квалiфiкацiйнi комiсiї суддiв”, “Про суддiвське самоврядування”, “Про виконавче провадження”;
  • рекомендувати Верховному Суду України вивчити роль судiв у правозастосовчiй практицi стосовно законодавства, що регламентує боротьбу з органiзованою злочиннiстю та корупцiєю, дати роз’яснення щодо пiдвищення ефективностi судового процесу;
  • розробити та прийняти Кодекс етики суддiв;
  • у вiдповiдностi до законодавства органiзувати дiяльнiсть судової мiлiцiї.

Складна структура злочинних формувань, розподiл функцiй мiж членами угруповань, активнi дiї по захисту свого середовища, проникнення у державнi, у тому числi правоохороннi органи, та масштаби їх прояву висунули новi пiдходи до тактики органiзацiї та оперативно-розшукової дiяльностi правоохоронних органiв, у першу чергу спецiальних пiдроздiлiв по боротьбі з органiзованою злочиннiстю та корупцiєю МВС i СБУ. Багато звичних форм роботи, контролю, а також тактики дiяльностi оперативних апаратiв стали непридатними для боротьби з органiзованою злочиннiстю та корупцiєю.

Виходячи з цього, необхiдно:

  • створити правову базу та органiзувати дiяльнiсть НБР;
  • провести реорганiзацiю МВС та СБУ у вiдповiдностi до Директиви Верховного Головнокомандувача Збройних сил України Л.Д.Кучми “Щодо скорочення чисельностi офiцерiв, прапорщикiв (мiчманiв) Збройних сил, правоохоронних органiв та iнших вiйськових формувань України” вiд 9 грудня 1997 р. № 1;
  • законодавчо закрiпити i розподiлити функцiї, повноваження та засоби оперативно-розшукового впливу мiж НБР, МВС та СБУ. Одночасно визначити коло питань, вирiшення яких пiдлягає обов’язковiй координацiї, у тому числi шляхом постiйної взаємодiї у створеннi єдиного iнформацiйного простору, паритетного використання iснуючих оперативно-технiчних можливостей кожного з вiдомств;
  • згідно з нормами Конституцiї реорганiзувати слiдчий апарат, у тому числi стосовно розслiдування злочинiв, скоєних органiзованими групами;
  • удосконалити управлiння i розвиток органiзацiйних структур оперативних пiдроздiлiв з урахуванням прiоритетних напрямкiв роботи з метою ефективного використання сил, засобiв i оперативно-розшукових заходiв у боротьбi з органiзованою злочиннiстю на базi нових досягнень науки i практики;
  • вiдпрацювати, враховуючи вiтчизняний та зарубiжний досвiд, чiтку методику глибоко законспірованого пiдбору, пiдготовки та застосування спiвробiтникiв апарату кримiнальної розвiдки в середовищi органiзованих злочинних угруповань;
  • створити у складi служб внутрiшньої безпеки правоохоронних органiв пiдроздiли контррозвiдки з метою нейтралiзацiї розвiдувальних дiй, якi проводять органiзованi угруповання щодо цих органiв на досить високому професiйному рiвнi;
  • забезпечити гнучке реагування на змiну стану та особливостей (загальнодержавних, мiжрегiональних та регiональних) дiяльностi органiзованих кримiнальних структур, у тому числi шляхом створення вiдповiдних мiжрегiональних спецпiдроздiлiв НБР, МВС i СБУ.

Необхідно розробити та впровадити нетрадицiйнi тактичнi прийоми до оперативно-розшукової дiяльності та процесу розкриття й розслiдування злочинiв, скоєних органiзованими групами шляхом:

а) суттєвого розширення об’єкту оперативної розробки та розслiдування, яким повинна бути піддана вся кримiнальна структура, економiчнi та iншi умови, що їй сприяють. У процесi оперативно-розшукових заходiв та розслiдування повинна здобуватись повна, всебічна iнформацiя та данi про економiчну, соцiальну i кримiногенну ситуацiю для визначення потенцiальних прибуткових джерел, якi представляють iнтерес для органiзованої злочинностi та моделювання систем злочинних зв’язкiв, якi складаються навколо цих джерел з урахуванням спецiалiзацiї професiйної злочинностi в регiонi i даних про потенцiйнi суб’єкти злочинної дiяльностi; осiб, котрi є органiзаторами злочинної групи, обставини, за яких вона виникла, які спонукали до цього, в якiй послiдовностi реалiзувався задум; структуру органiзованої злочинної групи, вiдносини мiж її учасниками, наявнiсть спецiалiзованих блокiв в органiзацiї, засоби конспiрацiї та прийоми зв’язку; злочинну дiяльнiсть, яка планувалася, напрямки цієї дiяльностi, яка фактично здiйснювалась, про вибрану тактику; конкретнi епiзоди злочинної дiяльностi, їх учасникiв, становище лiдерiв та iнших членiв угруповання у протиправнiй дiяльностi; спосiб (способи) скоєння злочинiв, про те, як вiн був вибраний або розроблений, з якого джерела була отримана iнформацiя про нього, у кого iз членiв угруповання був досвiд застосування цього способу. Це стосується i засобiв маскування злочинної дiяльностi; майно, грошi та цiнностi, якi нажитi злочинним шляхом, їх розподiл мiж членами злочинного угруповання, шляхи та способи їх “вiдмивання”, наявнiсть загального майна, грошей, їх призначення, витрачання; переховування злочинного угруповання та його членiв у масштабах певної територiї; сходки авторитетiв злочинного угруповання, якi проводяться; способи залучення нових членiв у злочинну органiзацiю (групу), зв’язки з корумпованими елементами в державних та iнших структурах, склад групи прикриття, її дiяльнiсть, канали отримання розвiдувальної iнформацiї; зв’язки з працiвниками правоохоронних органiв, протиправнi намiри щодо їх спiвробiтникiв та iнших громадян; виконавцiв, їх всесторонню характеристику, факти ексцесу виконавця i реагування на них; осiб, якi вiдiйшли вiд злочинного угруповання, їх характеристику, реакцiю iнших на “вiдступництво”; особистi вiдносини мiж членами злочинного угруповання, конфлiкти, наявнiсть конкуренцiї за лiдерство; матерiально-технiчне оснащення, транспортнi засоби, озброєння, засоби зв’язку, конспiрацiї; iншi вiдомi угруповання, їх членiв i взаємовiдносини мiж ними;

б) перегляду оцiночних критерiїв результатiв роботи оперативних працiвникiв та слiдчих у бік якiсних показникiв і термiнiв ведення справ оперативного облiку та кримiнальних проваджень;

в) удосконалення структури оперативних служб спецпiдроздiлiв з метою чiткого розмежування стратегiчної та тактичної розвiдки. На пiдроздiли стратегічної розвiдки покласти питання накопичення, систематизацiї та аналiзу багаточисельної iнформацiї та рiзноманiтних даних про осiб i факти, якi свiдчать про ознаки органiзованої злочинностi, що випливають з оперативних даних спецпiдроздiлiв iнших органiв, слiдчих iзоляторiв, органiв виконання покарань, матерiалiв оперативних розробок та кримiнальних справ, у т.ч. закритих провадженням, рiзних регiонiв та економiчного аналiзу. З цiєю метою широко застосовувати аналiтичний пошук та прогнозування, видiлити спецiальнi пiдроздiли аналiтичної розвiдки для постiйного аналiзу всiх джерел iнформацiї про органiзовану злочиннiсть, тенденцiї її розвитку та впливу на національну безпеку країни. Пiдроздiли тактичної розвiдки повиннi забезпечувати пiдготовку i проведення спецiальних операцiй проти конкретних осiб i злочинних угруповань, встановлення джерел отримання доказiв та супроводження попереднього слiдства, серед яких основними тактичними прийомами повиннi бути такі: оперативне (агентурне) проникнення до органiзованих злочинних угруповань; електронне та iнше технiчне спостереження за їх дiяльнiстю, а також активнi конспiративнi заходи проти окремих осiб та злочинних груп з метою протиборства мiж собою, дискредитацiї та нейтралiзацiї їх дiяльностi;

г) позбавлення злочинних угруповань фiнансового пiдгрунтя iснування через оперативне встановлення джерел i мiсць збереження доходiв, якi нажитi злочинним шляхом, контроль за їх фiнансовими надходженнями i внесками, а, вiдтак, — лiквiдацiю їх пiдприємницьких структур, накладення арешту на майно, грошовi внески або лiбералiзацiю доходiв цих злочинних угруповань, що дозволить виявити “продажнi” комерцiйнi структури, банки та корумпованих дiячiв;

д) виявлення найбiльш ефективних мiсць у технiчному ланцюгу, протиправного конвейєра для створення пiдставних економiчних та iнших структур, з позицiй яких здiйснювати оперативно-розшуковi заходи пiд прикриттям; визначати найбiльш небезпечнi злочиннi угруповання з метою комплексного пiдходу до вивчення їх злочинної дiяльностi, економiчних та iнших умов, що їм сприяють, корумпованих зв’язкiв, глибокої та всебiчної оперативної розробки i розслiдування практикувати створення мобiльних оперативно-слiдчих груп пiд єдиним керiвництвом, до яких включати спецiальних прокурорiв, слiдчих, оперативних та iнших працiвникiв спецпiдроздiлiв МВС та СБУ, Державної податкової адмiнiстрацiї, Державної митної служби, Державного комiтету у справах охорони державного кордону та iн.; на базi iснуючих автоматизованих розвiдувально-пошукових систем “Скорпiон” МВС України та “Фронт” СБУ забезпечити формування оперативної iнформацiї про терористичнi прояви в державi та iнших країнах, безпосереднє стеження та контроль за дiяльнiстю всiх органiзованих злочинних груп, у тому числі мiжнародного характеру та мiжнародних “дiлкiв” злочинного свiту, для розробки та передачi оперативної iнформацiї вiдповiдним службам зацiкавлених вiдомств i держав щодо запобiгання, розкриття та розслiдування цих проявiв та їх припинення.

Виходячи з вищезазначеного, конче потрібно зосередити зусилля Нацiонального бюро розслiдувань, Мiнiстерства внутрiшнiх справ та Служби безпеки України на вирiшеннi таких прiоритетних оперативно-тактичних завдань:

  • концентрацiї основних зусиль на розгортаннi оперативно-розшукової роботи в органах управлiння економiкою, а також в тих, на якi покладено функцiї фiнансової, банкiвської, зовнiшньоекономiчної дiяльностi, здiйснення приватизацiї, конверсiї, операцiї зi зброєю та наркотичними речовинами;
  • зосередження оперативно-розшукової роботи на викриттi серед органiзованих злочинних груп таких, що мають справжнi ознаки органiзованостi, насамперед, – корумпованi зв’язки з владними структурами, ведуть систематичну, заздалегідь спрямовану злочинну дiяльнiсть, вчиняють квалiфiкованi розкрадання та iншi злочини вiдносно державної власностi, корисливо-насильницькi напади з використанням зброї, вбивства, вимагання;
  • оперативного пошуку каналiв, форм, механiзмiв оберту та реалiзацiї коштiв поза банкiвським обiгом, перевiрки повноти реагування на первинну iнформацiю про такi факти;
  • запровадження контролю за цiльовим використанням бюджетних коштiв, кредитних ресурсiв та iноземних кредитiв, що надаються пiд гарантiю держави;
  • оперативної перевiрки фiнансової обгрунтованостi та правомiрностi утворення й функцiонування страхових, трастових компанiй, узагальнення причин i умов, що сприяли шахрайству в їх дiяльностi, та вжиття заходiв до їх усунення;
  • оперативно-тактичної розробки членiв організованих злочинних угруповань, якi займаються великомасштабним вивезенням товарних цiнностей за кордон, у тому числi у формах приватного експорту сировини, матерiалiв, продукцiї, яких гостро потребує народне господарство України, завдають збитки державi, з метою притягнення до вiдповiдальностi посадових осiб, якi видають відповідні дозволи, а також iнiцiаторiв, посередникiв, розпорядникiв незалежно вiд статусу i рангу;
  • виявлення та взяття на оперативний облiк усiх фактiв неповернення валютних коштiв з-за кордону, розробки та здiйснення по кожному такому факту плану цiлеспрямованих оперативно-тактичних дiй, здiйснення систематичного контролю за цiєю роботою, використання додаткових нетрадицiйних форм стимулювання оперативних працiвникiв за одержання позитивних результатiв.

З метою правового забезпечення ефективної боротьби з органiзованою злочиннiстю потрiбно:

  • створити єдину законодавчу базу щодо боротьби з органiзованою злочиннiстю та корупцiєю, у тому числі чiтко визначити поняття i термiни, види злочинiв, квалiфiкуючi ознаки, обставини, що пiдвищують та пом’якшують вiдповiдальнiсть, удосконалити порядок збору i закрiплення доказiв;
  • вiдповiдно до вимог ст. 24 Конституцiї України переглянути всi нормативнi акти, якi встановлюють нерiвнiсть громадян України перед Законом, усунувши всілякi обмеження щодо певного кола осiб при проведеннi оперативно-розшукових заходiв та слiдчих дiй;
  • закрiпити в законодавствi порядок судового обмеження щодо володiння майном, мiсця проживання, членства в органiзацiях i повсякденної дiяльностi для осiб, які ранiше неодноразово були судимими та офiцiйно визнані соцiально небезпечними;
  • запровадити норму, згідно з якою вчинення злочину або корупційного діяння, за яке настає адміністративна відповідальність, є підставою для розірвання трудового договору (контракту);
  • встановити, що рiзного роду лiцензiї та державнi пiдряди можуть надаватися юридичним та фiзичним особам, якi займаються пiдприємницькою дiяльнiстю, за умов вiдсутностi кримiнальних зв’язкiв i пiдтвердження надiйностi репутацiї;
  • ввести механiзм і судовий порядок превентивного арешту та конфiскацiї активiв будь-якої особи, якщо звичай її життя не вiдповiдає рiвню очевидних або задекларованих доходiв i вона не може довести законнiсть придбання цих активiв;
  • закрiпити у кримiнальному та кримiнально-процесуальному законодавствi норму, враховуючи специфiку розкриття та розслiдування злочинiв, скоєних органiзованими групами, яка б визначала право, а також порядок часткового або повного звiльнення вiд кримiнальної вiдповiдальностi та покарання учасникiв злочинних груп, якi в процесi проведення оперативно-розшукових заходiв попереднього та судового слiдства сприяли викриттю органiзованих злочинних груп та злочинів, скоєних їх учасниками, притягнення винних до вiдповiдальностi, вiдшкодування збиткiв фiзичним та юридичним особам i державі. Це положення закрiплене у ст.14 ч. II Закону України “Про органiзацiйно-правовi основи боротьби з органiзованою злочиннiстю”, але має лише декларативний характер;
  • встановити однакову вiдповiдальнiсть за аналогiчнi злочиннi посягання вiдносно майна та кредитно-фiнансової системи рiзних форм власностi;
  • дати чiтке визначення в законодавчому порядку поняття провокацiї з тим, щоб оперативні комбінації спецпiдроздiлiв при затриманні злочинців з речовими доказами або для здобуття доказiв їх вини у процесi оперативно-розшукової дiяльностi не були протиправними;
  • доповнити кримінальне законодавство нормами, які б передбачали звільнення від кримінальної  відповідальності співробітників спеціальних підрозділів або громадян, які, виконуючи одержані у встановленому порядку завдання щодо проведення оперативно-розшукових заходів в організованій злочинній групі, допустили діяння, які підпадають під ознаки кримінално-караних, але які (особи) не були організаторами або  керівниками банди, органцізованої групи, злочинної  організації  або безпосередніми виконавцями;
  • надати прокуратурі право офіційно звертатись до суду з проханням про пом’якшення обвинувачення або покарання вiдносно тих обвинувачених, якi погодились допомагати слiдству;
  • пiдвищити вiдповiдальнiсть з паралельним введенням значних матерiальних санкцiй, що поширюються на все майно, за злочини (iншi правопорушення на грунтi корупцiї), незаконнi трансфертнi операцiї, рiзноманiтнi шахрайства, порушення валютного регулювання, ухилення вiд сплати податкiв, ввiз iноземцiв в Україну за чужими або пiдробленими документами, за тероризм, бандитизм, вимагання, погрози, скоїти вибух, пiдрив, заподiяти шкоду iншим масово небезпечним способом або в особливо великих розмiрах, виготовлення, придбання, зберiгання, збут, крадiжку та застосування ядерних матерiалiв, вогнепальної зброї, боєприпасiв, вибухових речовин, пристроїв, збройний опiр та iншi посягання на осiб, що беруть участь у боротьбi з органiзованою злочиннiстю;
  • встановити, що саме створення органiзованої злочинної групи або участь у нiй є закiнченим складом злочину i тягне за собою кримiнальну вiдповiдальнiсть;
  • внести змiни до кримiнально-процесуального законодавства стосовно того, що при розслiдуваннi кримiнальних справ про злочини, учиненi органiзованими групами, слiдчi дiї, за яких є необхiдною присутнiсть понятих, можуть провадитись без їх участi, якщо проведення таких дiй пов’язано iз загрозою для життя чи здоров’я понятих, їх близьких або iз загрозою пошкодження чи знищення їх майна, а також у випадках, якщо слiдчi дiї проводяться у важко-приступних мiсцях або мiсцевостях, вiддалених вiд населених пунктiв, у нiчний час, у зв’язку з чим немає можливостi залучати до них понятих. У таких випадках у слiдчих дiях приймає участь прокурор, або його заступник i проводиться вiдео- i аудiозапис слiдчої дiї;
  • установити кримiнальну вiдповiдальнiсть за суспiльно небезпечнi дiяння, якi скоюються з використанням iнформацiйних технологiй;
  • ввести в процесуальне законодавство норму про нерозголошення протягом всього слідства і судового розгляду даних про особу, яка повідомила про злочин, за винятком, коли ця особа погоджується оголосити відомості про неї;
  • внести до кримiнального законодавства змiни, включивши у диспозицiї стст. 70, 79, 801, 81-84, 86, 861, 1231, 140-143, 1482,1 485, 222, 223, 229 та iн. таку квалiфiкуючу ознаку — “вчинення злочину органiзованою групою”;
  • внести змiни до кримiнального законодавства про встановлення вiдповiдальностi посадових осiб за надання незабезпечених кредитiв; вiдповiдальнiсть працiвникiв банкiв за незаконну банкiвську дiяльнiсть; органiзацiю структур щодо “вiдмивання” коштiв, здобутих злочинним шляхом; сприяння учасникам органiзованих злочинних формувань та укриття їх злочинної дiяльностi; приховування джерел доходiв, обсягу та руху товарiв, коштiв та цiнностей; ухилення вiд декларацiї коштiв, цiнних паперiв або iноземної валюти; порушення порядку оформлення та строкiв зберiгання фiнансово-господарських документiв;
  • виробити механiзм та законодавчо врегулювати процес допиту (без розголошення особи та її анкетних даних) на попередньому слiдствi, в судi негласних співробітників кримiнальної розвiдки стосовно iнформацiї та доказів, здобутих у злочинному середовищi;
  • внести доповнення до законодавства про боротьбу з корупцiєю відносно рiвної вiдповiдальності за вчинення однакових корупцiйних дiянь, яку несуть державнi службовцi всіх рангів;
  • з урахуванням недолiкiв, якi виявленi в процесi застосування Закону України “Про боротьбу з корупцiєю”, внести необхiднi змiни, одночасно передбачивши кримiнальну вiдповiдальнiсть за найбiльш небезпечнi корумпованi дiяння;
  • доповнити законодавство про державну службу та боротьбу з корупцiєю нормами, якi заборонили б чиновникам перехiд на роботу пiсля звiльнення з державної служби до комерцiйних структур, що були ранiше йому пiдзвітними або мали вiдношення до дiяльностi на державнiй службi;
  • ввести додатковi норми у дiюче законодавство, якими будуть визнаватись недiйсними договори, отриманi вiд органiв влади лiцензiї i дозволи, якщо буде встановлено, що вони є результатом корупцiйних дiянь;
  • розробити механiзм реалiзацiї представленого на розгляд до Верховної Ради України Закону “Про внесення змiн i доповнень до законодавчих актiв України” (стосовно захисту осiб, якi беруть участь у кримiнальному судочинствi);
  • пiдготувати та прийняти Закон “Про потерпiлих вiд злочинiв та зловживань владою”, який базуватиметься на Декларацiї прав людини та iнших мiжнародно-правових документах. У ньому повинна бути чiтко визначена система державної та недержавної допомоги жертвам злочинiв, а також особливостi структурного, ресурсного та матерiального забезпечення державної пiдтримки потерпiлих за допомогою коштiв, отриманих шляхом стягнень зi злочинцiв додаткових судових витрат;
  • створити та вiдпрацювати проект механiзму повного вiдшкодування моральної та матерiальної шкоди фiзичним i юридичним особам, державi, яку завдала органiзована злочиннiсть i корупцiя;
  • запровадити на законодавчому рiвнi стимулювання громадян, які сприяють виявленню органiзованих злочинних угруповань та корупцiонерiв;
  • прискорити прийняття законiв України “Про зброю”, “Про внесення змiн i доповнень до Кримiнального та Кримiнально-процесуального кодексiв України” (стосовно боротьби з терористичними проявами);
  • розробити на грунтi комплексного дослiдження iншi нормативнi акти з метою законодовчого забезпечення боротьби з корупцiєю i органiзованою злочиннiстю та направити для розгляду Парламентом у першочерговому порядку.

Впровадження системи органiзацiї i забезпечення дiяльностi державних та iнших органiв по боротьбi з органiзованою злочиннiстю i корупцiєю передбачає органiзацiю управлiння, яка включає конкретнi засоби реалiзацiї стратегiї i тактики боротьби з органiзованою злочиннiстю i корупцiєю: органiзацiйну структуру органiв i методи їх управлiння. Це дозволить чiтко визначити “хто”, “що” i “коли” повинен виконувати. З цією метою необхiдно законодавчо закрiпити створення чiткої, логiчної i органiзацiйної структури органiв боротьби з органiзованою злочиннiстю i корупцiєю, до якої мають входити Координацiйний комiтет по боротьбi з корупцiєю i органiзованою злочиннiстю при Президентовi України; органи прокуратури, МВС, СБУ, Міністерства юстиції, Державної митної служби, Державної податкової служби, Державної контрольно-ревiзiйної служби, пiдроздiли прикордонних вiйськ України; НБР, спецiальнi пiдроздiли по боротьбi з органiзованою злочиннiстю i корупцiєю МВС i СБУ; Нацiональний банк України, Мiнiстерство фiнансiв та iншi контролюючi органи; розробити спецiальну модель цiєї структури за єдиним нормативним актом згідно з даною стратегiєю i тактикою, закрiпити виконавцiв, їх права i обов’язки, функцiї i методи управлiння, порядок iнформування, а також пiдпорядкованiсть цих органiв у названiй єдинiй системi боротьби з органiзованою злочиннiстю i корупцiєю; розробити та затвердити у Верховній Раді України Положення про Координацiйний комiтет по боротьбi з корупцiєю i органiзованою злочиннiстю при Президентовi України, згідно з яким комітет повинен очолити всю органiзацiйну структуру названих органiв, бути органiзуючим, координуючим i контролюючим органом.

У зв’язку з цим, крiм компетенцiї, яка зазначена у ст. 8 Закону “Про органiзацiйно-правовi основи боротьби з органiзованою злочиннiстю”, Координацiйному комiтету надати певнi владно-розпорядчi функцiї щодо суб’єктiв, якi ведуть профiлактичну роботу, контролюючу дiяльнiсть та здiйснюють боротьбу з органiзованою злочиннiстю та корупцiєю.

Основне завдання цього органу у координацiї та управлiннi боротьбою з органiзованою злочиннiстю i корупцiєю повинно полягати у своєчасному виявленнi i лiквiдацiї “вузьких” мiсць у цiй дiяльностi; розробити для використання у роботi Координацiйного комiтету по боротьбi з корупцiєю i органiзованою злочиннiстю спецiальну iнформацiйну модель про стан та хiд боротьби з органiзованою злочиннiстю i корупцiєю в державi з включенням до неї наглядної iнформацiї про вiдхилення вiд установлених параметрiв i участь у цiй дiяльностi всiх уповноважених органiв та iнших структур; створити аналогiчнi органiзацiйно-цiлiснi структури органiв в областях, Автономнiй Республiцi Крим, містах Києвi та Севастополi.

Впровадження вищезазначеної системи організації та забезпечення діяльності державних органів по боротьби з організованою злочинністю і корупцією передбачає інформаційне забезпечення цієї діяльності, у тому числі:

  • визначення та запровадження узгодженої мiж зацiкавленими вiдомствами статистичної звiтностi про цю дiяльнiсть, єдиного облiку злочинiв, що охоплюються поняттями “органiзована злочиннiсть” i “корупцiя”, осiб, якi їх вчинили та засудженi судами;
  • розробку та створення при Координацiйному комiтетi по боротьбi з корупцiєю i органiзованою злочиннiстю при Президентовi України єдиної мiжвiдомчої автоматизованої системи унiфiкованої статистичної iнформацiї (з централiзованим банком даних, вiдповiдним технiчним та технологiчним оснащенням, захистом вiд несанкцiонованого проникнення i рiзними рiвнями допуску до неї) про злочини, iншi прояви органiзованих злочинних структур, причини i умови вчинення злочинiв, інформації про осiб, що причетнi до них, про дiяльнiсть у боротьбi з такими проявами;
  • створення у МВС, СБУ та НБР автоматизованого та централiзованого банку даних з метою контролю інформації про виготовленi та закупленi ядернi матерiали, вогнепальну зброю всiх систем, боєприпаси до неї, вибуховi речовини та засоби вибуху, за допомогою спецiальних позначок, якi наносяться на цi предмети та речовини;
  • створення на базi Мiжвiдомчого науково-дослiдного центру банку нормативної, управлiнської, аналiтичної, наукової, методичної, довiдкової та iншої iнформацiї, у тому числi зарубiжної, з усiх питань, що стосуються органiзованої злочинностi i корупцiї, боротьби з ними; налагодження системи користування цiєю iнформацiєю зацiкавленими вiдомствами.

Наукове забезпечення дiяльностi по боротьбi з органiзованою злочиннiстю i корупцiєю повинно здійснюватися шляхом:

  • розширення кримiналiстичних дослiджень структурних елементiв органiзованої злочинностi i корупцiї, закономiрностей їх функцiонування i використання злочинцями, характеру взаємозв’язкiв мiж цими елементами. Це є необхiдним для формування кримiналiстичної характеристики цього виду злочинної дiяльностi в цiлому та її окремих видiв, розробки на цiй основi вiдповiдних методичних рекомендацiй щодо розкриття та розслiдування злочинної дiяльностi;
  • удосконалення роботи Мiжвiдомчого науково-дослiдного центру з проблем боротьби з органiзованою злочиннiстю, у тому числi з координацiї i спрямування наукових розробок iнших наукових установ та закладiв освіти вiдповiдно до затвердженої Координацiйним комiтетом тематики дослiджень;
  • створення на базi Нацiональної академiї внутрiшнiх справ України та Академiї СБУ науково-аналiтичних пiдроздiлiв постiйного аналiзу процесiв формування i дiяльностi органiзованих злочинних угруповань, механiзмiв зрощення корумпованих елементiв владно-управлiнських структур, нелегального бiзнесу i кримiналiтету, розробки оперативних висновкiв та рекомендацiй для спецiальних служб НБР, МВС i СБУ щодо удосконалення боротьби з такими угрупованнями, забезпечення для цих пiдроздiлiв кадрових, матерiальних та iнших ресурсних можливостей з метою повномасштабної i високопрофесiйної роботи;
  • узгодженого розгортання дiяльностi та створення науково-аналiтичних структур у вiдомствах, що беруть участь у боротьбi з органiзованою злочиннiстю i корупцiєю, якщо вони не мають у своєму складі пiдроздiлiв наукового забезпечення;
  • створення при Академiї правових наук України Науково-технiчної ради з питань наукового забезпечення боротьби зi злочиннiстю.

Удосконалення професiйного вiдбору, пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї кадрiв має здійснюватися шляхом розробки та запровадження методики професiйного вiдбору основних категорiй фахiвцiв спецiальних пiдроздiлiв НБР, МВС, СБУ, слiдчих прокуратури, які спецiалiзуються на розслiдуваннi злочинiв, скоєних органiзованими злочинними угрупованнями та групами; вiдпрацювання квалiфiкацiйних характеристик цих категорiй працiвникiв; органiзації на базi Нацiональної академiї внутрiшнiх справ України та Академiї СБУ перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї працiвникiв iнших вiдомств, у тому числі на договiрнiй основi, які виконують функцiї по боротьбi з органiзованою злочиннiстю i корупцiєю, але не мають власних спецiалiзованих закладiв освіти; радикальної перебудови вiдповiдно до сучасних потреб та здобутого досвiду, у тому числi й мiжнародного, професiйної службової пiдготовки працiвникiв, якi займаються оперативною i слiдчою дiяльнiстю у сферi боротьби з органiзованою злочиннiстю i корупцiєю; створення мiжвiдомчих та вiдомчих центрiв службової пiдготовки та перепiдготовки фахiвцiв вузьких спецiальностей, які використовуються у цiй дiяльностi; органiзацiї навчальної пiдготовки штатних розвiдникiв спецiальних пiдроздiлiв МВС та СБУ; пiдвищення квалiфiкацiї судових працiвникiв, які займаються розглядом справ про злочини органiзованих злочинних груп i угруповань.

Удосконалення фiнансового та матерiально-технiчного забезпечення дiяльностi по боротьбi з органiзованою злочиннiстю i корупцiєю передбачає створення Мiжвiдомчої комiсiї при Мiністерстві фінансів України з метою визначення серед замовлень правоохоронних мiнiстерств i вiдомств асигнувань витрат, якi пiдлягають прiоритетному фiнансуванню у зв’язку з потребами дiяльностi по боротьбi з органiзованою злочиннiстю i корупцiєю; здiйснення фiнансового і матерiально-технiчного забезпечення заходiв щодо реалiзацiї стратегiї та рекомендацiй стосовно тактики боротьби з органiзованою злочиннiстю та корупцiєю за рахунок коштiв мiнiстерств i вiдомств, що вони отримали на пiдставi висновку вищезазначеної Мiжвiдомчої комiсiї; задоволення потреб у матерiально-технiчних ресурсах для забезпечення дiяльностi по боротьбi з органiзованою злочиннiстю i корупцiєю через державний контракт в межах видiлених бюджетних коштiв; всiлякого заохочення, насамперед шляхом встановлення обмежень на оплату податкiв, позаподаткових вiдрахувань i зборiв, державного мита, а також переваг на одержання кредитiв, лiцензiй та iнших пiльг для промисловцiв, пiдприємцiв, банкiв, їх об’єднань, якi надають державi фiнансову, матерiальну та iншу допомогу у правовому захистi цивiлiзованих ринкових структур, забезпеченнi боротьби з органiзованою злочиннiстю та корупцiєю.

У галузі розширення мiжнародного спiвробiтництва щодо боротьби з органiзованою злочиннiстю та корупцiєю передбачається прискорення пiдготовки i керування Урядом проектiв мiждержавних угод правових вiдносин та правової допомоги; розширення практики укладання угод правоохоронних мiнiстерств i вiдомств України з вiдповiдними структурами зарубiжних країн про спiвробiтництво у боротьбi зi злочиннiстю, зокрема органiзованою; рiшуче полiпшення практичної взаємодiї на пiдставi укладених угод; створення Інституту правових аташе при посольствах України за кордоном; прискорення приєднання України до мiжнародних конвенцiй у галузi боротьби з органiзованою злочиннiстю i корупцiєю, перш за все “Про екстрадицiю” (1975 р.), “Про мiжнародну силу судових рiшень у кримiнальних справах” (1959 р.), “Про вiдмивання, пошук, арешт та конфiскацiю доходiв, одержаних злочинним шляхом” (1990 р.); вирiшення органiзацiйних питань входження України до мiжнародних органiзацiй, насамперед до структур ООН, Ради Європи, СНД, якi координують практичну дiяльнiсть та науковi дослiдження у сфері боротьби з органiзованою злочиннiстю та корупцiєю; активiзацiя участi України у розробцi проекту Мiжнародної конвенцiї проти транснацiональної злочинностi; аналiз наявних в Українi матерiалiв, пропозицiй, рекомендацiй мiжнародних органiзацiй, конференцiй, правоохоронних та iнших державних органiв зарубiжних країн, а також узагальнень досвiду останнiх у боротьбi з органiзованою злочиннiстю, забезпечення їх впровадження у дiяльнiсть вiдповiдних органiзацiй нашої країни; встановлення спiвробiтництва з науково-дослiдними установами зарубiжних країн, якi займаються проблемами боротьби з органiзованою злочиннiстю i корупцiєю; налагодження постiйного обмiну досвiдом спецпiдроздiлiв нашої держави зі спецслужбами зарубiжних країн, стажування та навчання за кордоном найбiльш перспективних співробітників правоохоронних вiдомств України; вiдпрацювання функцiй, форм i засобiв зв’язку, конкретної взаємодiї мiж службами НБР, МВС, СБУ, Українським бюро Iнтерполу та вiдповiдними структурами зарубiжних країн по боротьбi з проявами транснацiональної органiзованої злочинностi; інформування державних органів та громадськості зарубіжних країн про заходи, що вживаються в Україні для покращення діяльності у боротьбі з організованою злочинністю та корупцією.

Стратегiя та рекомендацiї стосовно тактики органiзацiї боротьби у цій галузі мають бути реалiзованi у загальнодержавному масштабi мiнiстерствами та iншими державними вiдомствами шляхом реалiзацiї Нацiональної програми боротьби з органiзованою злочиннiстю i корупцiєю, яка повинна фiнансуватись з окремої статтi Державного бюджету України, пiдготовки Мiнiстерством юстицiї України разом з iншими державними органами проектiв законодавчих актiв для розгляду у Верховній Раді України, прийняття урядових актiв, вiдомчих нормативних актiв, планiв та iнструктивно-методичних рекомендацiй, видання посiбникiв тощо.

Паралельно з цим, Указом Президента України доцільно створити на чолi з Координацiйним комiтетом по боротьбi з корупцiєю i органiзованою злочиннiстю при Президентовi України цiлiсну структуру органiв з визначенням їх мiсця в цiй структурi, функцiй, повноважень, взаємодiї та пiдзвiтностi, стратегiї i тактики, обов’язків у сферi боротьби з органiзованою злочиннiстю i корупцiєю, передбачених законом.

Дана стратегiя розрахована на перiод iснування соцiально-економiчних i полiтичних умов переходу вiд державної планової до лiберально-ринкової економiки, здiйснення адмiнiстративної реформи, оголошеної Президентом України.

Конкретнi термiни виконання певних заходiв щодо реалiзацiї стратегiчних цiлей повиннi бути окресленi у загальнодержавнiй програмi та планах окремих мiнiстерств, iнших державних органiв.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020