Акти цивільного стану (реферат)

Акти цивільного стану

Цивільний стан – правове становище конкретної фізичної особи як носія
персоніфікованих і належних тільки їй суб’єктивних прав та юридичних
обов’язків. Цивільно-правовий стан фізичної особи – об’єкт правової
охорони цивільним та публічним правом.

Цивільно правовий стан фізичної особи моделюється на основі загально
правового статусу людини. Він також визначається спеціальним правовим
статусом, наприклад державного службовця і конкретизується через
індивідуальне правове становище – сукупність належних певній конкретній
особі суб’єктивних прав і юридичних обов’язків.

Загальний правовий статус людей зумовлений міжнародними конвенціями про
права людини і зобов’язаннями України щодо його забезпечення. В той же
час міжнародне і національне законодавство особливо регулює правове
становище жінок, що охоплюється гендерною політикою та правове становище
дітей. Воно є більш вигідним і захищеним у порівнянні із правовим
становищем чоловіків.

Спеціальний правовий статус визначається для певної категорії осіб за їх
загальними ознаками: інвалід, ветеран війни тощо. Він може визначатись
за професійною ознакою: лікар, державний службовець, міліціонер.

Індивідуалізує фізичну особу її особистий правовий стан: правове
становище конкретні правові зв’язки даної особи. Індивідуальний правовий
стан конкретизується в актах цивільного стану – діях фізичних осіб чи
події, які впливають на виникнення, зміну та припинення прав та
обов’язків фізичних осіб та формалізують правове становище конкретної
особи. Відповідно до ст. 49 ЦКУ актами цивільного стану є події та дії,
які нерозривно пов’язані з фізичною особою і започатковують, змінюють,
доповнюють або припиняють її можливість бути суб’єктом цивільних прав та
обов’язків. Відповідно до ст. 1 Закону України “Про органи реєстрації
актів громадянського стану” від 24 грудня 1993 р. акти громадянського
стану – засвідчені державою факти народження, смерті, одруження,
розірвання шлюбу, батьківства, зміни прізвища, імені по батькові. Ці
факти підлягають обов’язковій реєстрації з метою охорони особистих
немайнових та майнових прав, державних та суспільних інтересів.

Ряд фактів реєструється виключно за ініціативою фізичних осіб.

Таким чином актами цивільного стану є народження фізичної особи,
встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства
та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної
дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи
недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, зміна імені,
інвалідність, смерть тощо.

Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її
походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть.
Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про органи реєстрації актів громадянського
стану» від 24 грудня 1993р. акти громадянського стану — це засвідчені
державою факти народження, смерті, одруження, розірвання шлюбу,
встановлення батьківства, зміни прізвища, імені та по батькові. Цей
перелік фактів підлягає обов’язковій реєстрації. Її мета — охорона
особистих майнових та немайнових прав, державних і громадських
інтересів. Реєстрація має інформаційну мету. З її даними в установленому
порядку можуть знайомитися інші особи.

Слід відзначити термінологічну невідповідність ЦКУ де використовується
термін “акти цивільного стану” та ЗУ «Про органи реєстрації актів
громадянського стану» де використовується термін “акти громадянського
стану”. Із введенням ЦКУ в дію всі нормативні акти повинні бути
приведені у відповідність до застосовуваної в ньому термінології.

Ue

TH

?????????????Реєстрацію актів громадянського стану громадян України, які
проживають за кордоном, проводять відповідні консульські установи та
дипломатичні представництва України.

За своєю суттю акти цивільного стану — адміністративні акти, що їх
здійснюють компетентні органи, в яких відповідні обставини
відображаються і закріплюються офіційними документами. Вони є офіційним
доказом зареєстрованих фактів і зберігають це значення доти, поки у
встановленому законом порядку їх не буде змінено чи анульовано.

Реєстрація актів цивільного стану не має правоутворюючого значення. Вона
лише встановлює, де і коли відбулися певні юридичні факти. Виняток
становить тільки реєстрація шлюбу, яку закон кваліфікує як елемент
правоутворюючого юридичного складу: без реєстрації, як і без взаємної
згоди осіб, що беруть шлюб, шлюбу немає.

Серед актів цивільного стану виділяються такі акти:

які зафіксують такі факти, що впливають на правове становище фізичної
особи: народження та смерть (визнання померлим), одруження та розірвання
шлюбу, усиновлення та встановлення (визнання) батьківства;

спрямовані на індивідуалізацію фізичної особи шляхом присвоєння і
реєстрації його прізвища, імені та по батькові. На підставі вчинених
записів громадянам видається спеціальний документ — свідоцтво. Наприклад
до одержання паспорта єдиним документом неповнолітнього є свідоцтво про
народження. Перебування у шлюбі свідчить свідоцтво про шлюб. Смерть
людини посвідчується свідоцтвом про смерть.

Не є актами цивільного стану інші реєстраційні процедури: реєстрація
нерухомості, транспортних засобів, вогнепальної мисливської, спортивної
та іншої зброї, реєстрація як суб’єкта підприємництва.

Закон також передбачає можливість відновлення органами реєстрації актів
цивільного стану, зокрема втрачених записів за наявності підтверджуючих
це документів. Деякі з них можливо встановити у судовому порядку,
наприклад факт смерті. Законодавством передбачається також анулювання
записів на підставі рішень суду.

У той же час не всі події та факти, які відповідно до закону впливають
на правове становище громадянина, підлягають спеціальній реєстрації в
органах реєстрації актів громадянського стану. Так, визнання громадянина
недієздатним внаслідок душевної хвороби або недоумства істотно впливає
на його цивільний стан, але спеціальний запис про цей факт не
передбачено. Не реєструється і не відображається у особистих документах,
що посвідчують особу визнання її обмежено дієздатним. Це спричиняє
складнощі при реалізації передбачених внаслідок обмеження дієздатності
наслідків.

Можливі неточності або помилки в записах цивільного стану потребують їх
виправлення. Їх за наявності достатніх підстав і за відсутності спору
між заінтересованими особами проводять органи РАГСу за місцем проживання
заявника. ЗУ «Про органи реєстрації актів громадського стану»
передбачено що зміст актів громадянського стану, а також відмова в
реєстрації актів громадянського стану, в тому числі у зміні прізвища,
імені та по батькові, внесенні змін, доповнень, виправлень до записів
актів громадянського стану, їх поновленні та анулюванні, можуть бути
оскаржені до вищестоящого органу та до суду (ст.9).

Література

Братусь С.Н. Субъекты гражданского права. М., 1950, Советское
гражданское право. Субъекты гражданского права. М., 1984, Цивільне право
України: Підручник: У 2-х кн.

О.В.Дзера, Д.В.Боброва, А.С.Довгерт та ін.; За ред. О.В.Дзери,
Н.С.Кузнецової. Кн.1. К., Юрінком Інтер, 2002, Гражданское право: В 2 т.
Том І: Учебник /Отв. ред. проф. Е.А.Суханов. –2-е изд. перераб. и доп.
М.: Изд-во БЕК, 2002;

Гражданское право. Часть І. Учебник/ Под ред. Ю.К.Толстого,
А.П.Сергеева. М.: ТЕИС, 1996.;

Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права. М., Статут, 1998,
353с.,

Цивільне право України. Частина перша. [Підручник для студентів
юридичних спеціальностей вищих закладів освіти

Ч.Н. Азімов, М.М. Сібільов, В.І. Борисова та ін.]; За ред проф. Ч.Н.
Азімова, доцентів С.Н. Приступи, В.М. Ігнатенка. –Х., Право. 2000.,

Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. /О.В.Дзера, Д.В.Боброва,
А.С.Довгерт та ін.; За ред. О.В.Дзери, Н.С.Кузнецової. Кн.1. К., Юрінком
Інтер, 2002,

Разом з тим тут є низка проблем. Лише втручання олбусмена Н.Карпачової
допомогло М.Калаторському в Луганському апеляційному суді поновити його
права і відмінити помилкову реєстрацію як померлого.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *