Адміністративне та фінансове право вдосконалення системи органів виконавчої влади – перший етап адміністративної реформи (реферат)

Реферат на тему:

Адміністративне та фінансове право вдосконалення системи органів
виконавчої влади – перший етап адміністративної реформи

Майже трирічний термін дії адміністративної реформи в Україні дає змогу
зробити деякі підсумки її виконання.

Найперше відбулися зміни в системі органів виконавчої влади. У вересні
2001 року затверджена концепція програми діяльності Кабінету Міністрів
України «Стратегія економічного і соціального розвитку на 2000-2004
рр.». Прийнято Тимчасовий регламент Уряду.

Докорінно перебудована організаційна структура урядового апарату. Для
підвищення ефективності діяльності Кабінету Міністрів України та
координації діяльності центральних органів виконавчої влади у формуванні
та реалізації державної політики утворено п’ять урядових комітетів, які
очолюють Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр і
віце-прем’єр-міністри.

Визначено склад кожного урядового комітету (1(. Утворено Управління
підготовки та організаційного проведення засідань Кабінету Міністрів
України та урядових комітетів.

Діяльність урядових комітетів як робочих органів Комітету Міністрів
України підвищила ефективність роботи уряду та поліпшила координацію
зусиль центральних органів виконавчої влади у формуванні та здійсненні
державної політики. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня
2001 року розподілені функціональні повноваження Прем’єр-міністра
України, Першого Віце-Прем’є-міністра України, віце-прем’єр-міністрів
України (2(.

Істотно змінилися форми організації Секретаріату. Очолює Секретаріат
Державний секретар. Завданням Секретаріату є організаційне,
експортно-аналітичне, правове, інформаційне, матеріально-технічне та
інше забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України, центральних
органів виконавчої влади.

Державний секретар Кабінету Міністрів організовує забезпечення
діяльності Прем’єр-міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра та
віце-прем’єр-міністрів, затверджує за погодженням з Прем’єр-міністром
України та Міністерством фінансів України штатний розпис та кошторис
видатків Секретаріату, призначає на посади та звільняє з посад його
працівників (3(.

Вирішено питання з уніфікації форм і змісту проектів документів,
впроваджено нові стандарти супровідних документів, проектів урядових
рішень та інших документів.

З метою реалізації громадянами конституційних прав та участі в
управлінні державними справами і вільного доступу до інформації про
діяльність органів виконавчої влади Кабінет Міністрів України прийняв
Постанову від 4 січня 2002 року «Про порядок оприлюднення у мережі
Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади» (4(.

Щоб забезпечити ефективність державної політики щодо залучення іноземних
інвестицій у Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних
Київської та Севастопольської міських державних адміністраціях утворено
постійно діючі консультативно-дорадчі органи – ради з питань залучення
іноземних інвестицій (5(.

Суттєві зміни відбулися у системі центральних органів виконавчої влади.
Указами Президента України 1999 року визначені види центральних органів
(міністерства, державні комітети, центральні органи виконавчої влади зі
спеціальним статусом), їх правове положення, зменшена їхня кількість і
уточнена субординація. Центральні органи зосередили свою роботу на
аналізі, плануванні і організації соціально-економічного розвитку у
сфері діяльності (6(.

Скорочено штати центральних органів виконавчої влади та їхніх
територіальних органів. Постановою Кабінету Міністрів України від
26 лютого 2001 року затверджено граничну кількість працівників апарату
міністерств інших центральних органів виконавчої влади і підпорядкованих
їм територіальних органів та встановлено ліміт легкових автомобілів, що
їх обслуговують (7(.

Утворено новий інститут державних секретарів міністерств. Державний
секретар міністерства є посадовою особою, на яку покладається
забезпечення діяльності міністра та організації роботи з виконання
завдань міністерства (8(. Державний секретар міністерства має великі
повноваження. Він має право брати участь у засіданнях Кабінету Міністрів
України з правом дорадчого голосу при розгляді питань, що належать до
сфери діяльності міністерства; одержувати в установленому законодавством
порядку від центральних органів виконавчої влади, органів місцевого
самоврядування інформацію, документи, необхідні для виконання покладених
на нього завдань; затверджує, за погодженням з міністерством фінансів
України, штатний розпис та кошторис видатків міністерства. В разі
відсутності Міністра (відрядження, хвороба) за дорученням Міністра його
обов’язки виконує державний секретар міністерства, крім звітування перед
Верховною радою України про роботу; визначення політичних пріоритетів та
стратегічних напрямів роботи міністерства; внесення за власною
ініціативою питань на розгляд Кабінету Міністрів України та прийняття
рішень на його засіданнях.

Побоювання можливого зменшення владних повноважень Міністра не
виправдані. Навпаки, запровадження посади державного секретаря
міністерства дало змогу міністру акцентувати увагу на політичних,
ключових проблемах розвитку галузі.

Впровадження посад державних секретарів у міністерствах сприяє
стабільності виконавчого апарату, оскільки зміни в складі уряду або його
відставки не є підставою для їхнього звільнення, як це було раніш. З
введенням посад державних секретарів інститут перших заступників та
заступників ліквідовано.

У складі центральних органів виконавчої влади утворені урядові органи
державного управління. Урядові органи (департаменти, служби, інспекції)
беруть участь у реалізації державної політики у відповідній галузі або
сфері діяльності центрального органу виконавчої влади, здійснюють
управління сферою або підгалуззю.

Урядовий орган очолює керівник, який призначається на посаду та
звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням керівника
центрального органу виконавчої влади. Керівник має заступників (не
більше ніж три).

Урядовий орган для реалізації покладених на нього завдань може за
погодженням з керівником центрального органу виконавчої влади утворювати
територіальні органи. Керівника територіального органу призначає і
звільняє керівник урядового органу (9(.

Розпорядженням Президента України затверджені центральні органи
виконавчої влади, що відповідають за здійснення завдань, визначених
стратегією інтеграції України до Європейського Союзу . (10(. Наприклад,
Міністерство юстиції має завдання адаптації законодавства України до
законодавства ЄС, забезпечення прав людини, співробітництва в галузі
юстиції, правове забезпечення інтеграційного процесу; в центрі уваги
Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України –
економічна інтеграція та розвиток торговельних відносин між Україною і
ЄС, регіональне та галузеве співробітництво, організаційне забезпечення
інтеграційного процесу.

Законодавством визначені міністри, за посередництвом яких Кабінет
Міністрів України спрямовує і координує діяльність центральних органів
виконавчої влади (11(. Наприклад, через Міністра економіки та з питань
європейської інтеграції України: Державний комітет будівництва,
архітектури та житлової політики України, Державний комітет
стандартизації метрології та сертифікації України; через міністра
юстиції України; Державний комітет України у справах релігії.

Приділена велика увага реформуванню, організації та діяльності місцевих
органів виконавчої влади. Метою адміністративної реформи було підвищення
ефективності здійснення державної політики уряду на територіальному
рівні.

Прийнято Закон України «Про місцеві державні адміністрації», ряд
підзаконних актів, для чіткішої регламентації діяльності місцевих
органів виконавчої влади розроблена Концепція державної регіональної
політики, яка визначає коло пріоритетів у цій сфері управління.

Удосконалюється структура місцевих державних адміністрацій, організація
діловодства, прийняття управлінських рішень, взаємодія з органами
місцевого самоврядування.

Проте багато питань, ще потребують свого вирішення. Між органами
місцевого самоврядування і виконавчої влади ще немає чіткого
розмежування компетенції; не визначено остаточно право комунальної
власності. Актуальним є питання фінансування державою делегованих
органам місцевого самоврядування повноважень. Не передбачена і
відповідальність за недофінансування. А, головне, органи місцевого
самоврядування не забезпечені достатньою матеріальною базою.

????@???????¤?$????@?Ці питання мають бути вирішені під час внесення
змін і доповнень до існуючих законів.

Державне управління здійснюють спеціально підготовлені громадяни, які
працюють в органах виконавчої влади – державні службовці. Державна
служба – це особливий інститут для реалізації конституційних цілей і
функцій держави. В Концепції адміністративної реформи визначені цілі і
завдання державної служби:

охорона конституційного устрою, створення умов для розвитку відкритого
громадянського суспільства, захист прав і свобод людини і громадянина;

забезпечення ефективної діяльності державних органів відповідно до
їхньої компетенції шляхом надання професійних управлінських послуг
політичному керівництву цих органів та громадськості.

Для успішного рішення цих завдань необхідна правова база. Її створення
почалося указами Президента України. Серед них особливо важливим є Указ
Президента України «Про стратегію реформування системи державної служби
України» (11(. Ним було передбачена нова класифікація посад державних
службовців: політичні, адміністративні і патронатні.

З метою підвищення ефективності державної служби при Президенті України
утворено консультативно-дорадчий орган – Координаційну раду з питань
державної служби

Підвищена роль Головного управління державної служби України, що сприяє
поліпшенню управління державної служби, Указом встановлено, що головне
управління державної служби України є центральним органом виконавчої
влади із спеціальним статусом і входить до системи органів виконавчої
влади. Як сказано в Указі, воно має проводити ефективну державну
політику в сфері державної служби, забезпечувати функціональне
управління державною службою, розробляти пропозиції та здійснювати
заходи щодо підвищення ефективності державної служби.

Стратегія реформування державної служби передбачає також заходи щодо
підготовки, підвищення кваліфікації, культури державних службовців,
удосконалення оплати праці, соціальної захищеності і посилення
відповідальності за виконання обов’язків.

Указом Президента України від 9 листопада 2000 року затверджена
комплексна програма підготовки державних службовців.

Постановою Кабінету Міністрів від 8 серпня 2000 року затверджена наукова
програма дослідження розвитку державної служби та вдосконалення
кадрового забезпечення державного управління. Урядовою постановою від 26
липня 2001 року внесені зміни до Типового положення про кадрову службу
органу виконавчої влади (12(.

В центральних та місцевих органах виконавчої влади утворюються
спеціальні підрозділи (департаменти, управління, відділи, сектори,
служби кадрів або спецкомісії по кадрах).

В обласних, Київській та Севастопольській міськдержадміністраціях у
складі апарату працюватимуть відділи кадрової роботи та з питань
державної служби, а в районних, районних у містах Києві та Севастополі
держадміністраціях – відділи організаційної та кадрової роботи.

Кадрова служба в міністерстві підпорядковується державному сектору
міністерства, в інших центральних, а також місцевих органах виконавчої
влади – керівнику або одному з його заступників.

Головними завданнями кадрової служби є реалізація державної політики у
сфері державної служби та з питань кадрової роботи.

Поряд з утворенням нових підрозділів державної служби відбулося
скорочення апарату державного управління більш ніж на 60 тис.
службовців. Зараз в органах виконавчої влади та інших державних органах
налічується понад 209 тис. службовців.

Зроблені й інші практичні кроки реалізації адміністративної реформи
державної служби.

Прийнято кодекс державного службовця (13(; Закон України «Про службу в
органах місцевого самоврядування» (14(; Тимчасове положення про
проведення атестації посадових осіб місцевого самоврядування (15(;
Постанову Кабінету Міністрів «Про віднесення посад органів місцевого
самоврядування до відповідних категорій посад від 26 жовтня 2000 року
(16(; Закон України «Про дипломатичну службу» (17( .

Створено нову освітню галузь «Державне управління».

Сформовано відповідну мережу навчальних закладів: Українську Академію
державного управління при Президенті України з інститутом підвищення
кваліфікації та філіалами у містах Дніпропетровську, Львові, Одесі,
Харкові (18(.

З метою більш ефективної реалізації адміністративної реформи,
своєчасного вирішення конкретних питань Указом Президента України
утворена посада Уповноваженого Президента України з питань
адміністративної реформи і для забезпечення його діяльності – Управління
з питань адміністративної реформи (19( .

Позитивні практичні наслідки реалізації адміністративної реформи щодо
органів виконавчої влади та інституту державної служби, на жаль, не
вирішили всіх проблем. Це торкається передусім правового регулювання.

Ще досі немає опублікованого і введеного в дію закону про Кабінет
Міністрів України, прийнятого Верховною Радою України. Немає закону про
центральні органи виконавчої влади. Не вирішені питання оптимізації
внутрішніх структур міністерств, а також створення спільних міжвідомчих
підрозділів з окремих питаннь.

Не розглянуті Верховною Радою України проекти нових законів «Про місцеве
самоврядування в Україні» та «Про місцеві державні адміністрації». Не
вирішені проблеми взаємодії органів місцевої державної адміністрації та
органів місцевого самоврядування; хоч і підготовлено проект нової
редакції Закону України «Про державну службу», проте Верховна Рада
України ще не розглянула і не прийняла його.

Інститут державної служби потребує більшої уваги. Існуючий Закон про
державну службу регулює лише правове становище службовців державних
органів і державного апарату, а проте, службовці працюють в установах,
організаціях, підприємствах (навчальні заклади, лікарні та ін.)Було б
доцільно прийняти Основи законодавства про державну службу і вирішити
всі принципові питання інституту, зокрема визначити правове становище
службовців, які працюють поза державними органами та в державному
апараті; уточнити поняття «посада» і класифікацію посад службовців.
Необхідно законодавчо визначити також типи посад: політичні,
адміністративні, патрон альні.

З усіх поглядів зміни, які відбулися в системі органів виконавчої влади
мали б поліпшити добробут народу, але цього поки що не сталося.

Література

Постанова Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2001 року «Про
внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 лютого
2000 р. //Урядовий кур’єр, – 2001. – 18 верес.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про функціональні повноваження
Прем’єр-Міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра України,
віце-прем’єр-міністрів України» від 11 липня 2001 року //Урядовий
кур’єр, – 2001 – 14 лип.

Указ Президента України «Про чергові заходи щодо дальшого здійснення
адміністративної реформи», від 29 травня 2001 року //Урядовий кур’єр, –
2001 – 31 трав.

Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо вдосконалення роботи
органів виконавчої влади» // Урядовий кур’єр. – 2002 – 20 лют.

Указ Президента України «про систему центральних органів виконавчої
влади» від 15 грудня 1999 р.; Указ Президента України «Про зміни у
структурі центральних органів виконавчої влади» від 15 грудня 1999 року
// Урядовий кур’єр. – 1999 – 17 груд.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження граничної
чисельності працівників апарату міністерств, інших центральних органів
виконавчої влади і підконтрольних їм територіальних органів та
встановлення ліміту легкових автомобілів, що їх обслуговують» від
26 лютого 2001 року // Урядовий кур’єр, – 2001 – 29 бер.; – 2002 – 3
січ.

Указ Президента України «Про зміни у структурі центральних органів
виконавчої влади» від 15 грудня 1999 року // Урядовий кур’єр, – 1999 –
17 груд.

Указ Президента України «Про систему центральних органів виконавчої
влади» від 15 грудня 1999 року;

Указ Президента України «Про стратегію реформування системи державної
служби в Україні» від 14 квітня 2000 року //Урядовий кур’єр – 2000 – 19
квіт.

Урядовий кур’єр, – 2000 – 7 серп.

Урядовий кур’єр, – 2000 – 29 лист.

Урядовий кур’єр, – 2001 – 4 лип.

Урядовий кур’єр, – 2001 – 7 лист.

Урядовий кур’єр, – 2001 – 6 лист.

Урядовий кур’єр, – 2001 – 24 жовт.

Урядовий кур’єр, – 2000 – 21 лист.

Указ Президента України «Питання організації проведення в Україні
адміністративної реформи» від 21 липня 2001 року //Урядовий кур’єр, –
2001 – 31 лип.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *