Реферат на тему:
Зовнішнє середовище підприємництва
ПЛАН.
Підприємництво та споживачі.
Бізнес та інвестори.
Підприємництво та навколишнє середовище.
1.Підприємництво та споживачі.
Прймаючи рішення щодо організації бізнесу, підприємцю необхіно знати
потреби і права споживачів, ступінь відповідальності перед цими
учасниками підприємницької активності.
У Законі України „Про захист прав споживачів” регулюються відносини між
покупцями, виробниками, продавцями, визначається механізм реалізації
державногозахисту їхніх прав.
Під час придбання, замовлення або використання товарів (робіт, послуг)
для задоволення побутових потреб споживачі мають певні права:
Державний захист своїх прав;
Гарантований рівень споживання
Право на належну якість товарів (робіт, послуг) торгівельного та інших
видів обслуговування
Право на безпеку товарів (робіт, послуг)
Забезпечення необхідної, доступної інформації про кількість, якість і
асортиметн товарів (робіт, послуг)
Відшкодування збитків, завданих товарами (роботами, послугами)
недостатньої якості, а також шкоди, заподіяної небезпечними для життя і
здоров”я товарами (роботами, послугами)
Звернення до суду та інших уповноважених державних органів для захисту
порушених прав
Об”єднання в громадські організації споживачів (об”єднання споживачів)
Споживач має право на одержання необхідної, доступної та достовірної
інформації про товари, що забезпечує можливість їх компетентного вибору.
Вимоги до товару щодо його безпеки для життя, здоров”я і майна
споживачів встановлюються нормативними документами.
Споживач при виявленні недоліків чи фальсифікації товару впродовж
гарантійного чи інших термінів, має право за своїм вибором вимагати від
продавця або виробника:
безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат на їх
виправлення споживачем чи третьою особою;
заміни на аналогічний товар належної якості
відповідного зменшення його купівельної ціни
заміни на такий же товар іншої моделі з відповідним перерахунком
купівельної ціни
розірвання договору та відшкодуваня збитків, яких він зазнав.
Продавець зобов”язаний прийняти товар неналежної якості у споживача і
задовільнити його вимоги. Споживач має право обміняти непродовольчий
товар належної якості на аналогічний у продавця, у якого він був
придбаний, якщо товар не підійшов за формою, габаритами, фасоном,
кольром або з інших причин не може бути ним викорисаний за
призначенням.
Упродовж 14 днів, не враховуючи дня купівлі, споживач має право на обмін
товару налнжної якості. Такий обмін проводиться , якщо товар не
споживався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості,
пломби, ярлики а також товарний чи касовий чек або інші документи,
видані споживачеві разом із проданим товаром.
Законом України „Про вилуення з обігу,переробку, утилізацію, знищення
або подальше використання неякісної та небезпечної
продукції”передбачено, що неякісна та небезпечна продукція підлягає
обов”язковому вилученню з обігу. Вилучення такої продукції з обігу
здійснюється власником за його рішенням або за рішенням спеціально
уповноважених органів виконавчої влади відповідно до їхніх повноважень
Особи, винні в порушенні законодавства про вилучення з обігу, переробку,
утилізації, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної
продукції, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну
відповідальність.
3. Підприємництво та навколишнє середовище.
Суб”єкти підприємництва повинні знати і дотримуватись таких принципів
охорони навколишнього природнього середовища, зокрема:
проиритетність вимог екологічної безпеки, обов”язковість дотримання
екологічних стандартів
забезпечення екологічно безпечного середовища для життя та здоров”я
людей
запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного
середовища
збереження різноманітності і цілісності природних об”єктів і комплексів
обов”язковість екологічної експертизи
науково обгрунтоване нормування впливу господарської діяльності на
навколишнє природне середовище
стягнення плати за забруднення навколишнього середовища.
В Україні проводиться державна екологічна експертиза, яка є обов”язковою
у процесі господарської, інвестиційної, управлінської діяльності.
Екологічній експертизі підлягають:
– проекти схем розвитку і розміщення продуктивних сил, розвитку галузей
економіки, генеральних планів населених пунктів, схем районного
планування;
– проекти на будівництво і реконструкцію підприємств та об”єктів, що
можуть негативно впливати на стан навколишнього середовища, незалежно
від форм власності та підпорядкування
– документація по створенню нової техніки, матеріалів і речовин,
зокрема, та, що закуповується за кордоном
– матеріали, системи і об”єкти, впровадження чи реалізація яких може
призвести до порушення норм екологічної безпеки та негативного впливу на
навколишнє середовище.
Суб”єктам підприємництва необхідно дотримуватись державних стандартів та
нормативів у галузі навколишнього середовища, щоб забезпечити
раціональний режим використання природніх ресурсів.
Система екологічних нормативів включає:
нормативи екологічної безпеки (рганично допустимі концентрації
забруднюючих речовин у природі, гранично допустимі рівні акустичного,
електромагнітного, радіаційного та іншого шкідливого фізичного впливу,
гранично допустимий вміст шкідливих речовин у продуктах харчування)
гранично допустимі викиди у навколишнє природне середовище забруднюючих
хімічних речовин, рівні шкідливого впливу фізичних та біологічних
факторів
Екологічна безпека – це такий стан навколишнього риродного середовища,
при якому забезпечується запобігання погіршенню екологічної обстановки
та виникненню небезпеки для здоров”я людей.
Підприємства, установи та організації, діяльність яких пов”язана з
шкідливим впливом на навколишнє середовище, незалежно від часу введення
їх у дію повинні мати устаткування і пристрої для очищення викидів або
їх знешкодження, а також прилади контролю за кількістю і складом
забруднюючих речовин.
Охорона природного потенціалу здійснбється на основі економічного
механізму. Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього
середовища передбачають:
взаємозв”язок усієї управлінської, науково-технічної та господарської
діяльності підприємств з раціональним використанням природніх ресурсів
та заходів щодо їхнього захисту на базі економічних важелів;
виначення джерел фінансування
встановлення лімітів використання природніх ресурсів, викидів
забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення
відходів
встановлення розмірів платежів за використання природних ресурсів
надання підприємсвам і громадянам податкових та інших пільг при
впровадженні ними маловідходних технологій та нетрадиційних видів
енергії
відшкодування збитків.
Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної відповідальності
не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням
навколишнього середовища. Незаконно добуті в природі ресурси та
виготовлена з них продукція підлягають безоплатному вилученню, а
знаряддя правопорушення – конфіскації. Шкода, заподіяна внаслідок
порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища,
підлягає компенсації у повному обсязі та незалежно від виду забруднення.
Таким чином, повинні бути застосовані дійові методи контролю за кожним
із трьох идів забруднення навколошнього середовища: за забрудненням
повітря, води, землі.
Список використаної літератури
Базилюк А.В., Коваленко С.О. Тіньова економіка в Україні /
Науково-дослідний ін-т Мінекономіки України. — К., 1998. — 205 с.
Ватаманюк З., Панчишин С., Бандера В., Буняк В., Ватаманюк О. Економіка
України. Десять років реформ / Львівський національний ун-т ім. Івана
Франка / Зіновій Ватаманюк (ред.), Степан Панчишин (ред.). — Л.: ЛНУ ім.
І.Франка, 2001. — 496 с.
Геєць В.М., Александрова В.П., Барановський О.І., Близнюк В.В., Богдан
І.В. Економіка України: підсумки перетворень та перспективи зростання /
Інститут економічного прогнозування НАН України / В.М. Геєць (ред.). —
К.: Форт, 2000. — 422 с.
Заблоцький Б.Ф., Кокошко М.Ф., Смовженко Т.С. Економіка України:
Національна економіка України: Підручник для студ. екон. спец. вузів /
Національний банк України; Львівська комерційна академія. — Львів, 1997.
— 579 с.
Злупко С.М. Економічна історія України: Метод. матеріали для викладачів
і студ. ун- ту / Львівський держ. ун-т ім. І.Франка. — Львів, 1996. —
405 с.
Кісь Я.І., Педич В.П., Шокалюк О.І. Історія України: Курс лекцій (у
запитаннях і відповідях) / Інститут менеджменту та економіки. —
Івано-Франківськ, 2002. — 316 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
