.

Основи теорії і методології організації управління підприємством (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 6215
Скачать документ

Реферат на тему:

Основи теорії і методології організації управління підприємством

Предмет, цілі і завдання курсу

Поняття «організація» вживається в таких значення:

• Під ним розуміється якийсь об’єкт, система, що має складну внутрішню
структуру (підприємство, цех, відділ, служба);

• Стан впорядкованості тої чи іншої сукупності предметів, явищ
(внутрішня форма, структура системи);

• Діяльність людини щодо створення стану впорядкованості або цілісної
системи.

В процесі організаційної діяльності люди вступають в організаційні
відносини. Ці відносини є предметом вивчення науки організації
управління. Об’єктом науки організації управління виступає вся система
управління.

Організаційні відносини (0В) поділяються на:

1. Регулюючі 0В. Функція регулювання направлена на зберігання,
підтримку, удосконалення і розвиток стану впорядкованості,
організованості системи управління;

2. Субординація. Відношення субординації являє собою систему зв’язків
між керівниками та підлеглими. Воно поділяється на лінійне та
функціональне.

Лінійні здійснюють виконання (розпорядження, підкорення).

Функціональна форма ОВ здійснюється на основі спеціалізації
організаційних робіт, які виконуються за вказівкою кваліфікованих
спеціалістів. При цій формі відносини керування та підпорядкованості
будуються по певним групам проблем, а рішення приймаються або лінійними
керівниками на основі рекомендацій спеціаліста, або функціональним
керівником.

3. Координація. 0В координації направлені на погодження дій різних
органів управління, робітників, співставлення цілей та завдань різних
рівнів, ресурсів, форм і методів діяльності, взаємне пристосування для
досягнення головних цілей.

4. Професіоналізм менеджера.

Об’єктом вивчення науки ОУПП є система управління на підприємстві.

Предметом вивчення науки ОУПП є організаційні відносини.

Метою вивчення даної науки є подальше поглиблення процесу пізнання
теорії і практики менеджменту.

Задачі ОУПП як науки:

• Оптимальний розподіл ресурсів для досягнення поставленої мети;

• Створення ефективних інформаційних систем для забезпечення внутрішніх
і зовнішніх контактів;

Визначення функцій, статусу, компетенції і відповідальності кожної
посадової особи, робочого місця, управління персоналом структурних
підрозділів підприємства.

• Визначення в рамках певної компетенції відносин співпідпорядкування.

Функціональний і структурний підходи в організації управління
підприємством.

На підприємстві існує три головні елементи, які визначають напрямок
діяльності:

1. Місія управління

2. Функція управління

3. Структура управління

Пріоритетною є місія. Функція та структура управління більш змінні, їх
формування направлене на реалізацію місії. Функція і структура
управління знаходяться в нерозривній єдності.

Керівники часто визначають що первинно: функція чи структура. Цей вибір
визначає дії керівника по створенню, реформуванні чи реструктуризації
підприємства.

Існують наступні підходи до такого вибору:

• При створенні нового підприємства чи реструктуризації існуючого
основою є функції. Функція – це сукупність дій, направлених на
досягнення поставлених завдань і підпорядкованих загальній цілі
управління. Функції в організації можна розділити на три групи:

1. Функції управління управлінською діяльністю

2. Функції управління виробництвом

3. Виробничі функції

• При вдосконаленні чи реформуванні існуючого підприємства пріоритетною
є структура, яка визначає діапазон можливого набору функцій. Структура
організації – це ті фіксовані взаємозв’язки, які існують між
підрозділами та робітниками організації.

Структури відрізняються складністю (ступінь розділення діяльності на
різноманітні функції), формалізацією (опора на правила),
централізацією.

Методологія організації управління підприємством

Організаційні відносини включають в себе вплив, взаємо- і протидію при
створенні, функціонуванні, реорганізації та ліквідації організаційних
об’єктів.

0В бувають структурні і процесорні.

Структурні:

Вплив – однонаправлена дія по передачі наказу, розпорядження, прохання
від одного об’єкта (суб’єкта) до іншого.

Взаємодія – це позитивна дія з боку людини на вплив.

Протидія – це негативна дія зворотного зв’язку з боку людини на вплив.

Процесорні:

Масові і одиничні;

Рівності і підпорядкованості;

Залежні і незалежні;

Неперервними і дискретними;

Економічні і правові і т.і..

=*=,=@=p=?=?=?=?=X>†>AE?naUIUE1/4EUnUnUnUnUnUaU¶U?U?U?U1/4UEU?U¶F?U!U1/4
U¶U¶?¶U1/4U¶‘1/4U1/4U

°

Z

?

??

?дії- це формування залежності вихідних параметрів від вхідних,
визначення допустимої інерціоності, запізнення і порогу реагування.

Механізм використання – це набір правил і норм для реалізуючої механізм
дії робітника з вказанням його прав і відповідальності.

Організація завжди випробовує на собі вплив як з боку закону, так і з
боку керівника. Якщо ці впливи співпадають, то це призводить до
ефективної діяльності організації і навпаки.

Роль законів в організації управління:

Створюють теоретичний фундамент

Дозволяють правильно оцінити виниклу ситуацію

Дозволяють аналізувати зарубіжний досвід

Основними законами є:

• Закон синергії. Для будь-якої організації існує такий набір
елементів, при якому її потенціал завжди буде або суттєво більше
простої суми потенціалів елементів, або суттєво менше. В зв’язку з цим
завдання керівника: найти такий набір елементів, при якому би синергія
носила созидательний характер;

• Закон самозбереження (страхування)

• Закон розвитку. Форми розвитку (еволюція, революція). Розвиток буває:
прогресивним , регресивним.

• Закон інформованості (впорядкованості). Чим більшою інформацією
володіє організація про внутрішнє і зовнішнє середовище, тим вона має
більшу ймовірність усталеного функціонування

• Закон єдності аналізу і синтезу. Аналіз – розділення загального на
частини; синтез – агрегування, тобто поєднання елементів в одне ціле.

Кожна матеріальна система намагається налаштуватись на більш економічний
режим в результаті постійної зміни виробничої структури чи функцій.
Швидкість і результати змін залежать від діапазону зовнішнього і
внутрішнього середовища.

Організація як матеріальна система проходить всі етапи чи частину
життєвого циклу:

Поріг нечутливості;

Впровадження;

Зростання;

Зрілість;

Спад;

Крах;

Утилізація.

Всі названі етапи можна розділити на дві групи:

статистичну

динамічну

Статистична: поріг нечутливості і утилізація. На цьому етапі, як
правило, внутрішнє, зовнішнє розглядається окремо від їх розвитку.
Результативний при оформленні документів (при створенні, реорганізації,
ліквідації).

Динамічна: провадження, зростання, зрілість… крах. В цьому випадку в
організації переважають координуючі дії. Консультанти надають перевагу
роботі зі статистичною групою, а керівники змушені працювати з
динамічною групою. В залежності від етапу ЖЦ організації принципи
реалізації законів будуть різними (принципи – загальні правила).

Принципи статистичного стану організації:

Пріоритет цілей. В системі ціль-завдання-функція-структура-персонал
найвищий пріоритет має мати ціль

Принцип пріоритету функцій над структурами. При створенні організації в
системі функція-структура найвищий пріоритет має мати функція.
Організацію можна створити двома шляхами:

скопіювати структуру діючої фірми (60%-80%, але 50% протягом 1-го року
стають банкрутами)

сформувати функції а потім по цьому набору створити структуру. Дозволяє
врахувати поточні, а не колишні потреби в наборі функцій.

Принцип пріоритету суб’єкта управління над об’єктом. Суб’єкт управління
не може бути менш розвинутим за об’єкт управління. Створення нового
підрозділу починається з пошуку керівника, який сам підбирає команду.

Принципи динамічного стану організації:

Принцип пріоритету персоналу. При функціонуванні фірми головна увага має
приділятись персоналу;

Принцип пріоритету структур над функціями. По мірі функціонування
будь-яка організація формує унікальну структуру;

Принцип пріоритету об(єкта управління над суб(єктом. В діючому
підприємстві при заміні керівника чи реорганізації підрозділу пріоритет
має надаватись колективу підрозділу відносно керівника.

Загальні принципи (окрім специфічних):

Принцип відповідності цілей і ресурсів

Принцип відповідності розпорядження і підпорядкування

Принцип відповідності ефективності виробництва і економічності;
пріоритет надається ефективності

Принцип прямоточності. Виробничі і інформаційні процеси повинні йти по
найкоротшому шляху для уникнення затрат

Принцип ритмічності

Принцип синхронізації. Фірмі слід виділить підрозділ, на який
орієнтувались би всі інші підрозділи

Принцип раціоналізації. Необхідність проведення змін залежить від стану
фактичної, розрахункової і потенціальної економічної діяльності. Якщо
вони приблизно рівні, то не треба нічого робити. Процес перетворення має
здійснюватись спеціалістами сенсуальної організації мислення (реальні
пізнання дійсності через суб’єктивне сприйняття).

Формування принципів перетворення повинні здійснювати люди з
ірраціональним мисленням (сприйняття дійсності не через сприйняття
мислення: воля, інтуїція….); процес реалізації-люди з раціональним
мисленням.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020