Зовнішнє тестування навчальних досягнень учнів
Процеси реформування освіти супроводжуються оновленням її змісту,
застосуванням діагностичних і стимулюючих форм контролю й оцінювання
досягнень учнів у різних видах навчальної діяльності. Практична
доцільність оцінювання навчальних досягнень учнів полягає в необхідності
створення системи оцінювання та механізмів її відстеження
Однією із форм оцінювання знань учнів у окремих регіонах світу є
зовнішнє тестування. В останнє десятиріччя в більшості країн світу
склалась практика проведення зовнішнього тестування навчальних досягнень
учнів, що стало прикладом для держав пострадянського простору (Литви,
Росії, Киргизстану, Узбекистану, Азербайджану). Зовнішнє тестування
використовується сьогодні в міжнародних порівняльних дослідженнях
(АЕР-ІІ-1991, TIMSS-95, CIVIC-99, CIVIC-2000, PISA-2000), основна мета
яких полягає у визначенні та порівнянні якості національних освітніх
систем формування напрямів освітньої політики.
Нашою метою опрацювання цієї публікації є виявлення особливостей
організації зовнішнього тестування навчальних досягнень учнів на
прикладі моніторингових досліджень у столичному регіоні.
Зовнішнє тестування навчальних досягнень учнів обумовлене наявністю
різних типів навчальних закладів, варіативністю форм отримання освіти,
різноманітністю програм і методик, які поглиблюють відмінності в якості
надання освітніх послуг.
Основними завданнями роботи з опрацювання проблеми є:
аналіз питання зовнішнього тестування навчальних досягнень учнів як
предмета моніторингового дослідження якості освіти;
аналіз результатів зовнішнього тестування навчальних досягнень учнів на
прикладі організації моніторингових досліджень у столичному регіоні.
Перше визначення поняття «тест» знаходимо у психології, де воно
розглядалось як система прийомів для випробування та оцінювання окремих
психічних рис і властивостей людини; як стандартизована форма виявлення
певних знань, умінь і навичок, здібностей чи інших психологічних
характеристик – інтересів, емоційних реакцій тощо.
Згодом поняття «тест» знайшло широке розповсюдження в медицині,
соціології, промисловості (хімічній, автомобільній). У педагогіці
тестова проблематика є предметом наукового аналізу сучасних учених В.
Авансова, В. Безпалько, А. Майорова, Н. Єфремової, Н. Піщуліна, С.
Піщуліна, О. Локшиної та ін. На думку вчених, педагогічний тест – це
система спеціально підібраних перевірочних завдань, що дозволяють
кількісно оцінити навчальні досягнення в одній або кількох сферах знань,
тобто педагогічний тест розглядається як інструмент, за допомогою якого
проводиться процедура педагогічного тестування.
У широкому контексті педагогічне тестування є сукупністю організаційних
і методичних заходів, об’єднаних спільною метою з педагогічним тестом і
призначених для підготовки та проведення процедури пред’явлення тесту,
обробки, аналізу, інтерпретації та отримання результатів виконання
тестів.
Сучасне педагогічне тестування – це стандартизований та об’єктивний
метод контролю й оцінювання знань, умінь, навичок учнів, який визначає
рівень підготовки та їх відповідність освітнім стандартам у конкретній
галузі знання.
Розрізняють внутрішнє та зовнішнє тестування навчальних досягнень учнів.
Внутрішнє тестування здійснюється безпосередньо в навчальних закладах
учителями. Це дає можливість отримати інформацію про засвоєння учнями
тієї чи іншої теми, з’ясувати поняття; з’ясувати доцільність
використання педагогічних технологій, методик; прослідкувати динаміку
змін знань і навичок учнів.
Особливістю зовнішнього тестування є залученість незалежних експертів та
інституцій під час проведення іспитів, контрольних зрізів знань учнів.
Зовнішнє тестування є інструментом діагностики навчальних досягнень
учнів, складовою моніторингу якості шкільного процесу, що особливо
актуально в умовах реформування школи.
Оцінювання знань і навичок традиційно здійснювалось через опитування,
контрольні роботи, іспити, зрізи знань, тобто в межах внутрішнього
тестування. Однак досвід показує, що всі ці форми контролю навченості
недостатньо ефективні, оскільки результат такого оцінювання нерідко
суб’єктизований ставленням учителя. Тому не завжди прослідковується
динаміка змін, спостерігається суб’єктивність оцінювання, не
забезпечується поінформованість про результати виконаних учнями
перевірочних робіт.
Відтак, існує необхідність у впровадженні об’єктивних механізмів
моніторингу й оцінювання, однією з форм яких є зовнішнє тестування.
Міністерством освіти і науки України спільно з Міжнародним фондом
«Відродження» у рамках проекту «Центр тестових технологій» започатковано
експеримент з апробації системи зовнішнього стандартизованого тестування
школярів для створення умов рівного доступу до вищої освіти та
моніторингу якості освіти в Україні.
Про необхідність використання тестових матеріалів для перевірки якості
підготовки учнів на різних етапах навчання свідчать соціологічні
опитування. Центром тестових технологій було проведено кілька сесій
зовнішнього тестування навчальних досягнень учнів, що дало можливість
відслідкувати ефективність тестових технологій, а саме:
об’єктивність перевірки навчальних досягнень учнів;
поінформованість органів управління освіти і науки про стан та динаміку
навчальних досягнень учнів;
визначення факторів, що впливають на якість освіти.
З метою вивчення якості шкільної освіти у столичному регіоні було
проведено оцінювання навчальних досягнень учнів з історії України за
допомогою зовнішнього тестування.
Вибірка учнів, які проходили зовнішнє тестування, становила 30 осіб з
паралелі 11-х класів кожної школи та проводилась на основі рівноцінного
добору учнів різних рівнів навчання. Так, учні високого рівня (10-12
балів) становили 101 особу з усіх шкіл, достатнього рівня (7-9 балів) –
126 осіб, середнього рівня – 73 особи, учні низького рівня (1-3 бали)
складали лише 7 осіб з усіх шкіл.
??.?Організація зовнішнього тестування
Процедура зовнішнього тестування була запланована на 10:30 ранку (як
найпродуктивніший час для учнів) і тривала одну годину. Із них 15 хвилин
виділялось для інформування учнів про правила проведення зовнішнього
оцінювання навчальних досягнень. При успішному виконанні всіх завдань
учасник дослідження міг набрати 100 балів. Процедура завершення
тестування передбачала кодування виконаних робіт та оформлення протоколу
проведення зовнішнього тестування.
Аналіз тестових завдань
Зовнішнє тестування найбільшою мірою дає можливість перевірити
репродуктивний рівень знань учнів, знання основних історичних фактів,
історичних категорій і понять. Тестові завдання розроблені Центром
тестових технологій на основі державних програм для загальноосвітніх
навчальних закладів. Були враховані час проведення (середина березня),
середня кількість годин викладання (51 година на рік) та вимоги до
вивчення історії України в 11-му класі.
Тест включав теми, які були повністю вивчені й опрацьовані учнями, а
саме: «Україна під час Другої світової війни» (8 годин), «Післявоєнна
відбудова та розвиток України» (4 годин), «Україна в умовах
десталінізації» (5 годин), «Україна в період загострення кризи
радянської системи» (6 годин).
Тестовий зошит містив 45 завдань різних типів і різного рівня
складності; завдання високої складності. Ці завдання висвітлювали різні
аспекти історії України: економіку, соціальні відносини, внутрішню та
зовнішню політику, суспільні рухи, культуру. Варто зазначити, що в
тестовому зошиті перевага надавалася завданням, що стосуються культури
та Другої світової війни (32 завдання із 45).
Тести розроблені з урахуванням необхідності розвивати в учнів такі
вміння:
характеризувати історичні факти та діяльність історичних осіб;
пояснювати історичні події через установлення відповідних зв’язків між
ними на рівні «ціле-частина»;
використовувати історичні джерела та літературу з метою поглиблення
власного уявлення про історичні події, явища, осіб, процеси;
віднаходити історичні корені сучасних суспільних явищ і процесів.
Однак розробники тестових завдань, на нашу думку, недостатньо приділити
увагу формуванню таких умінь, як установлення відповідних зв’язків між
історичними подіями на рівні «причина-наслідок», виявлення суб’єктивізму
свідчень різноманітних джерел, обґрунтування існування певних тенденцій
у їх (явищ, процесів) розвитку.
Аналізуючи тестові завдання високого рівня складності та завдання
оптимальної складності, варто також зазначити, що вони вимагають
удосконалення, оскільки в запропонованій формі не дають можливості
перевірити глибину знань учнів, отримати інформацію про рівень
навчальних досягнень учнів.
Результати зовнішнього тестування
Тестовий зошит містив 45 завдань різних типів і різних рівнів
складності. Правильну відповідь на завдання низького рівня складності
дали понад 70 % опитаних учнів, на завдання оптимальної складності
правильно відповіли 25-69 % опитаних учнів, на завдання високої
складності – менше 25 % опитаних учнів.
Під час обробки результатів зовнішнього тестування були виявлені
артефакти: випадки різного розходження шкільних оцінок учнів середнього
рівня досягнень (5-6 балів) з результатами тестування – достатній та
високий рівень досягнення (9-10 балів відповідно). Можна припустити, що
такі контрастні результати пов’язані з порушенням процедур тестування
або заниженням оцінювання навчальних досягнень учнів учителем.
Аналізуючи результати тестових робіт з історії України, було виявлено,
що серед учасників тестування, які підтвердили свій рівень навчальних
досягнень, визначений учителем у школі, – це учні з навчальними
досягненнями 3-6, 7-9 балів.
Аналіз результатів зовнішнього тестування учнів показав, що лише 44 %
учнів підтвердили шкільний рівень знань з історії України (60 % учнів
підтвердили високий рівень, 22 % – достатній рівень, 16 % – середній
рівень). Лише 10 % учнів показали вищий результат тестування в
порівнянні зі шкільною оцінкою.
Позитивним у зовнішньому тестуванні стало отримання інформації, що
відображала реальну картину знань і компетентностей учнів на
відповідному етапі навчання та можливість використання цих знань на
практиці; забезпечення учням рівних умов при визначенні їх навчальних
досягнень; допомоги вчителю у визначенні прогалин у знаннях учнів;
формування партнерських стосунків між учителем та учнем; отримання
незалежної статистичної інформації; підготовки учнів до вступу у вищі
навчальні заклади.
Водночас було з’ясовано, що тестування не дає можливості перевірити
глибину знань учнів, оскільки відсутні запитання, що припускають
неоднозначні відповіді; існує випадковість правильної відповіді;
неможливо встановити логіку вибору відповіді.
Відтак запровадження системи зовнішнього тестування має базуватись на
дотриманні основних принципів оцінювання навчальних досягнень учнів,
ураховувати інтереси учнів, батьків, учителів та адміністрації
навчальних закладів. Це вимагає коректного використання отриманої
інформації про результати зовнішнього оцінювання, оскільки вона впливає
на майбутнє учнів. Крім того, тестування не має заважати навчальному
процесу, творчості та новаторству педагогів, діяльності навчального
закладу. Доцільне поєднання традиційного та тестового контролю
навчальних досягнень учнів виступає одним із факторів активізації
пізнавальної діяльності учнів та інструментом моніторингу якості
шкільної освіти.
Використання тестових технологій (внутрішніх, незалежних зовнішніх,
адміністративних тощо) на різних рівнях навчання є доцільним для
визначення якості освіти.
Проведення зовнішнього тестування навчальних досягнень учнів є не лише
отриманням незалежної статистичної інформації, а й можливістю підготовки
учнів до участі в міжнародних порівняльних дослідженнях, що дозволить
побачити переваги та недоліки системи освіти, визначити рівень якості
освіти в Україні.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
