.

Забезпечення готовності майбутніх учителів української мови до впровадження інноваційних технологій (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
185 2274
Скачать документ

Реферат на тему:

Забезпечення готовності майбутніх учителів української мови до
впровадження інноваційних технологій

Проблема оновлення змісту й методів національної освіти в Україні є
однією з найбільш актуальних у сучасній педагогічній науці. У
загальноосвітніх закладах України здійснюється перехід від однотипності
в навчально-виховному процесі до багатоваріантних освітніх систем.

У змісті й структурі шкільної програми з української мови відбулися
кардинальні зміни. Перед учителем-словесником постає завдання формувати
національно свідомих, усебічно розвинених, високоморальних, духовно
багатих особистостей, які досконало володіють рідною мовою як
інструментом спілкування, мислення, самовираження й пізнання світу.

У зв’язку з цим стає очевидним переосмислення ролі вчителя української
мови у процесі модернізації системи освіти відповідно до новітніх
досягнень науки і соціальної практики. Національна доктрина розвитку
освіти України у ХХІ столітті пріоритетним уважає підготовку “людей
високої освіченості і моралі, кваліфікованих спеціалістів, здатних до
творчої праці, професійного розвитку, освоєння і впровадження науково
містких та інформаційних технологій, мобільності та
конкурентоспроможності на ринку праці” [4, с.5]. Окремі аспекти проблеми
вдосконалення процесу підготовки майбутніх вчителів української мови у
вищих навчальних закладах є предметом спеціальних досліджень О.Біляєва,
Т.Донченко, Л.Мацько, В.Мельничайка, Л.Скуратівського, Н.Остапенко.

Загальновизнаними є висновки дослідників: 1) сучасна лінгводидактика
вищої школи ще не зовсім готова чітко визначити зміст навчання,
принципи, методи й засоби, спрямовані на формування такої особистості
учителя-філолога, на якого чекає школа; 2) учителеві української мови
вже недостатньо просто мати глибокі предметні знання, володіти
практичними вміннями і навичками. Йому необхідно творчо використовувати
набуті знання в нестандартній і змінній ситуації, виявляти
конструктивність в організації і плануванні навчально-виховного процесу
для забезпечення точності у визначенні цілей і завдань, у правильному
виборі способів їх досягнення, передбаченні результатів педагогічних
дій; 3) вивчення й аналіз роботи молодих учителів-філологів дають
підстави говорити не стільки про недостатній рівень лінгводидактичних
знань і вмінь, скільки про низький рівень активності професійної позиції
і творчого стилю діяльності; 4) проблема реформування процесу навчання у
вищих навчальних закладах полягає в тому, щоб змінити позицію студента
до одержання знань, перетворити його із пасивного спостерігача в
активного учасника навчальної роботи; 5) сучасна лінгводидактика повинна
всебічно відображати національні особливості, відзначитися етнічним
забарвленням, бути джерелом формування національної свідомості; 6)
аналіз міжнародного досвіду показує, що успішне функціонування освітніх
систем і їхній розвиток значною мірою визначаються двома провідними
тенденціями – гуманізацією і технологізацією педагогічного процесу; 7)
нові педагогічні технології, які впроваджуються в систему національної
освіти, розглядаються теж як засіб гуманізації освітнього процесу,
реалізації особистісно-орієнтованої парадигми освіти.

Особливе місце в системі фахової підготовки вчителів-філологів займає
курс методики навчання української мови. За умови оновлення
лінгводидактичної освіти особливого значення набуває технологізація
навчального процесу. Він є технологічним, оскільки попередньо
планується, проектується, а потім реалізується на практиці. Засвоєння
студентами теоретико-методичних знань про суть інноваційного навчання,
ознайомлення їх із широким спектром інноваційних технологій у шкільному
курсі української мови здійснюється на лекційних заняттях. Особлива
увага зосереджується на усвідомленні майбутніми вчителями-філологами
понятійно-термінологічної лексики: “педагогічна технологія”,
“інформаційні технології”, “навчальні технології”, “технології
інтерактивного навчання”, “модульно-розвивальна технологія” тощо.
Важливо домогтися розуміння студентами педагогічної майстерності як
комплексу властивостей особистості вчителя, що забезпечують належний
рівень самоорганізації його діяльності.

На основі засвоєних концептуальних положень інноваційних педагогічних
технологій формуємо в студентів готовність до їх упровадження з
урахуванням специфіки як технологій, так і можливостей української мови
як навчального предмета. На практичних і лабораторних заняттях з
методики навчання української мови дбаємо про таку організацію
навчально-виховного процесу, послідовне і систематичне втілення якого
гарантувало б формування творчо мислячого майбутнього
вчителя-словесника, сприяло б виробленню кожним ефективної системи
співпраці з учнями на основі обраної інноваційної технології.

Формування професійно-фахового досвіду студентів у використанні
інноваційних технологій здійснюється шляхом теоретико-пошукової,
адаптивно-перетворювальної діяльності, узагальнюючих і
контрольно-рефлексивних дій.

У процесі теоретико-пошукової діяльності студенти укладають
бібліографічні списки науково-методичної літератури з обраної
педагогічної технології (індивідуальні завдання з коментарями),
рецензують методичні посібники, статті з даної проблеми. Пропонуються
завдання зробити порівняльний аналіз класно-урочної та
модульно-розвивальної систем, розробити запитання для взаємоопитування
про фундаментальні нововведення модульно-розвивальної системи шкільної
мовної освіти.

На основі матеріалу лекції, а також самостійно опрацьованої літератури
студенти конструюють повідомлення про соціально-культурний зміст
освітньої діяльності за модульно-розвивальною технологією. Зокрема
аналізується: а) зміст освітньої діяльності (так звані сфери змістового
модуля), що диференціюється на знання, норми і цінності; б) зміст
розвивальної міжсуб’єктної взаємодії (А – психолого-педагогічний, Б –
навчально-предметний і В – методично-засобовий); в) зміст самоактивності
й саморозвитку особистості (психічні процеси і стани, досвід
підсвідомого, чуттєво-смислове поле свідомості, засоби рефлексії тощо).

Важливим методичним умінням є самостійне проектування та моделювання
студентами тем шкільного курсу української мови з використанням певної
технології. У зв’язку з цим виконуються групові та індивідуальні
завдання скласти структурні моделі навчального модуля з обраної теми, де
вказуються етапи навчального модуля (установчо-мотиваційний,
змістово-пошуковий, контрольно-смисловий, адаптивно-перетворювальний,
системно-узагальнюючий, контрольно-рефлексивний) та зміст навчальної
діяльності на кожному з них.

Зразок виконаного завдання з теми “Прикметник” (6 кл.) подано в таблиці
1.

Таблиця 1

Зразок виконаного завдання з теми “Прикметник”

з/п Етапи навчального модуля Зміст навчальної діяльності

1. Установчо-мотиваційний міні-модуль

(1 акад.год.) Основні завдання:

1. Постановка нових навчально-виховних цілей.

2. Стимулювання прагнення учнів до успіхів у діяльності, актуалізація
резервів учня

3. Створення психологічного клімату довіри між учнем і вчителем.

4. Відчуття учнем власної компетентності, позитивне
проблемно-діагностичне прийняття учнем навчально-виховних цілей.

5. Уведення учнів у спроектоване понятійно-термінологічне поле,
привернення уваги до змістового модуля.

6. Доказовість актуальності виучуваного матеріалу, емоційна насиченість
пізнавальної активності учнів.

7. Створення в учнів внутрішньої мотивації (довести, що даних знань у
них недостатньо і, щоб їх розширити, потрібно ще багато попрацювати).

Зміст навчальної діяльності

1. Блок-схема “Частина мови” (визначення місця прикметника в
морфологічній системі).

2. Вправи з частковою актуалізацією опорних знань учнів.

3. Створення навчальних проблемно-діагностичних ситуацій для виявлення
базових знань з даної теми.

4. Створення таблиці-сторінки міні-підручника (опорний конспект
“Прикметник як частина мови”).

5. Формування системи навчальних проблем щодо: лексико-граматичних ознак
прикметника; ролі прикметника в мовленні.

6. Осмислення перспективи вивчення теми. Робота з маршрутним листом
“Прикметник на материку Гуліверії в океані Морфології”.

2. Змістово-пошуковий міні-модуль

(5 акад. год.) Основні завдання:

1. Розвиток пошукової пізнавальної активності й самостійності учнів.

2. Мінімізація теоретичного матеріалу.

3. Ґрунтовна психологічна готовність учителя й учня до спеціального
пошуку нового знання.

4. Актуалізація опорних знань і встановлення їхніх зв’язків з невідомими
знаннями.

5. Вибір оптимальних рівнів розв’язання учнями проблемних завдань
залежно від інтелектуально-вольових можливостей учнів.

Зміст навчальної діяльності – пошук способів розв’язання навчальних
проблемно-діагностичних ситуацій стосовно визначення:
лексико-граматичних ознак прикметника; синтаксичної ролі.

Важливу роль у розвитку творчої діяльності, у нагромадженні професійного
досвіду студентів упроваджувати інноваційні технології відіграють
методичні задачі. Їхня цінність полягає в тому. що вони передбачають
самостійний пошук шляхів розв’язання проблеми з урахуванням певних
педагогічних умов. Окремі види вправ і завдань, уроки або їх фрагменти є
матеріалом для таких задач.

Аналіз готових зразків вирішення методичної проблеми з метою критичного
осмислення. Наприклад: проаналізувати фрагмент уроку вивчення нового
матеріалу з теми “Групи прикметників за значенням: якісні, відносні,
присвійні” і дати відповідь на запитання: 1. Які методи інтерактивного
навчання використані на уроці? 2. За допомогою яких прийомів вони були
реалізовані? 3. Формуванню яких умінь учнів сприяла така робота? 4.
Дайте загальну методичну оцінку організації навчальної діяльності
школярів з точки зору її ефективності.

Клас ділиться на три групи, кожна з яких має захистити одну з тем: 1.
Якісні прикметники. 2. Відносні прикметники. 3. Присвійні прикметники.
Кожна група отримує пакет завдань для учасників захисту: 1) лідер –
консультує групу, розподіляє ролі; 2) теоретик – готує усне визначення
чи лаконічне повідомлення; 3) рецензент – дає кваліфікаційну оцінку
роботі теоретика; 4) практик – виконує письмові практичні завдання; 5)
письменник – пише твір-мініатюру. Учні, які не увійшли до жодної з груп,
підбирають надскладні запитання до команд.

Зразки практичних завдань: 1. Визначте групу прикметників за значенням у
словосполученнях: золота обручка; золоті руки; срібне весілля; срібний
ланцюжок. 2. Утворіть прикметники від поданих слів: Наталка, Ольга,
Ліка, Одарка, муха, кішка, дочка. 3. Випишіть якісні прикметники. Що
істотно відрізняє якісні прикметники від відносних та присвійних?
Високий, охайний, шкільний, спортивний, батьків, Ольжин, весняний,
мідний, партизанів, партизанський, красивий, дідусів, паперовий,
тижневий, український, козацький, домашній, учнів, учнівський.

Зразки творчих завдань: 1. Напишіть твір-мініатюру “Осіннє листя”,
використовуючи якісні прикметники – антоніми. 2. Напишіть твір-мініатюру
“Золоті руки”, використовуючи присвійні прикметники. 3. Напишіть
твір-мініатюру “Срібний голос”, використовуючи присвійні прикметники.

За час підготовки учнів до захисту учитель креслить на дошці таблицю для
підбиття підсумків захисту та оцінювання (табл. 2).

Таблиця 2

Таблиця для підбиття підсумків захисту та оцінювання

Якісні прикметники Відносні прикметники Присвійні прикметники Ролі

Теоретик

Рецензент

Практик

Письменник

Запитання

Відповіді

Усього балів

(Методичний коментар: самооцінювання + взаємооцінювання + контроль
учителя = гнучка нестандартна система оцінювання.

Від учителя вимагається кваліфікована, вмотивована оцінка результатів
роботи групи в цілому і кожного учня зокрема.)

Вибір одного з кількох запропонованих варіантів розв’язання методичної
проблеми.

Наприклад: проаналізуйте різні методичні підходи до вивчення теми
“Складне речення” в 9 класі. Назвіть найбільш оптимальний. Свої висновки
аргументуйте.

І. 1. Розгорнуте пояснення вчителем змісту відібраних до уроку
параграфів.

2. Стислий виклад навчального матеріалу за опорним конспектом,
розшифровка закодованих за допомогою різних символів основних понять і
логічних взаємозв’язків між ними.

Тема №1 Складне речення

(загальна характеристика) Клас 9

Скл. р. – 2 і > прост. р.

зв’язок зміст

інтонація

здебільшого ,

3. Перенесення блок-схеми до зошита.

4. Озвучування учнями окремих частин опорного конспекту.

5. Робота з підручником і окремим конспектом удома.

6. Письмове відтворення блок-схеми на наступному уроці.

7. Відповіді за опорним конспектом (усні, письмові, за аркушами
взаємоконтролю).

ІІ. 1. Спостереження над мовним матеріалом, записаним на дошці
(складносурядні, складнопідрядні, безсполучникові складні речення).

2. Аналіз даних речень: визначити кількість граматичних основ у кожному
з них; назвати засоби вираження зв’язку між частинами складного речення
та проаналізувати смислові відношення між ними.

3. Дати визначення складного речення на основі власних спостережень.

4. Зіставити свої висновки про складне речення та його види з матеріалом
підручника.

Самостійне розв’язання проблеми з урахуванням зазначених умов.

Студенти розробляють фрагменти, конспекти уроків з використанням
інноваційних технологій. Педагогічні ситуації такого типу моделюються в
аудиторії у формі ділової гри з наступним обговоренням.

З метою попередження можливих утруднень у процесі використання
інноваційних технологій на уроках української мови здійснюється аналіз
типових недоліків реалізації даної проблеми в практиці шкільного
навчання.

Важливим засобом формування професійно-методичних умінь студентів є
вивчення досвіду вчителів-новаторів. Після відвідування у
школі-лабораторії загальноосвітньої школи №16 м. Бердянська системи
уроків української мови, проведених учителем-новатором О.І.Харіною,
студенти-філологи мають можливість проаналізувати педагогічні фактори,
що забезпечують ефективність використання методів інноваційного навчання
(“Прес”, “Мозаїка”, “Мозковий штурм”, “Мікрофон” тощо). Набувають цінних
навичок будувати уроки на діяльнісній основі (учень активно працює сам,
у парах, групах, кооперативно – на всіх етапах уроку), створювати
атмосферу успіху, спираючись на суб’єктивний досвід, психофізіологічні
особливості учнів.

Таким чином, фахова підготовка майбутнього вчителя-філолога значною
мірою визначається курсом “Методика навчання української мови”.
Методичне забезпечення готовності студента до впровадження інноваційних
технологій, оптимального вибору їх є важливою умовою лінгводидактичної
підготовки компетентного спеціаліста.

ЛІТЕРАТУРА

1. Гін А.О. Прийоми педагогічної техніки: Посібник для вчителів. –
Луганськ: Навчальна книга, 2004. – 84с.

2. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. – К.: Либідь, 1997.
– 376с.

3. Гуменюк О.Є. Самостворення Я-духовного за модульно-розвивального
навчання // Рідна школа. – 2002. – №2. – С.12-16.

4. Державна національна програма “Освіта: Україна

ХХІ століття”. – К.: І.С.Д., 1997. – 61с.

5. Пєхота О.М., Кітенко А.З., Лабарський О.М. Освітні технології. – К.:
А.С.К, 2000. – 186с.

6. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології
навчання: Наук.-метод. посібник. – К.: А.С.К., 2004. – 192с.

7. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии: Учебное пособие.
– М.: Народное образование, 1998. – 256с.

8. Фурман А.В. Теорія і практика проектування соціально-культурного
змісту навчального модуля // Рідна школа. – 1998. – №10. – С.18-22.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020