Тема: Вживання слів ввічливості у мовленні. Подорож у місто
Милосердинськ (Королівство Чарівних Слів)
Мета: на матеріалі творів різних жанрів розкрити зміст “чарівних слів”;
розвивати та удосконалювати навички правильного вживання даних слів;
виробляти навички правильного літературного мовлення; прищеплювати дітям
любов до рідної мови, культури спілкування; виховувати шану, повагу до
людей, бажання приносити добро людям.
Обладнання: карта-маршрут (плакат), слова-написи “красиві” і “звичайні”,
книга “Азбука ввічливості” Л.Васильєвої, малюнок Шапокляк, лист, малюнок
Феї, малюнки дітей з теми «Доброта», плакат з написом «Доброта врятує
світ!».
Таблиця слів ввічливості: щасти вам, на добраніч, до побачення, дякую,
добрий день, смачного, будь ласка, пробачте, ласкаво просимо, будьте
здорові, щиро дякую, щасливої дороги, приємного апетиту, світлої днини,
хліб-сіль.
Слова-написи: “старанні”, “дисципліновані”, “кмітливість”, “доброта”.
Тип уроку: інтегрований урок-подорож
Зупинка “Словникова”
Тлумачення слів
Милосердя – почуття моральної відповідальності, миле серце. Синоніми:
добре серце, ласкаве серце, чуйне серце.
Скромність – людина, яка не має звички підкреслювати, свої позитивні
якості, хвалитися своїми заслугами, вихованням.
Ввічливість – дотримання добрих манер, виявлення доброї вихованості,
уважності у поведінці з іншими людьми.
Доброта – чуйність, прагнення робити добро іншим.
Хід уроку
Вчителька (співає):
“Ласкаво просимо, ласкаво просимо “, —
Моя Вкраїна щиро промовля.
Ласкаво просимо, ласкаво просимо.
– Із цих чарівних слів-запросин ми сьогодні розпочинаємо наш
інтегрований урок з української мови та етики, урок-подорож. Але
спочатку я пропоную почати з правил культурних господарів: ви раді
гостям? (Оплески)
Привітання гостям: Ми раді бачити вас !
Знайомство.
– А ще давайте, щоб нам не було сумно в дорозі, щоб поруч були добрі,
мудрі, кмітливі помічники, тобто наші гості, що ми зробимо?
(Познайомимось і запросимо з собою гостей в подорож).
2. Оголошення теми і мети уроку.
– Сьогодні у нас на уроці гості, а тому і урок святковий. Ми разом з
ними проведемо урок-подорож. І вирушимо з нашого рідного міста Білої
Церкви (табличка-напис) в Королівство Чарівних Слів, зокрема до
головного його міста Милосердинська (прикріплюємо табличку-напис на
ілюстрованій карті-маршруті).
– Вдумайтесь: Милосердинськ. Від яких слів походить це слово? (Миле
серце).
Доберіть синоніми: добре, ласкаве, чуйне, золоте серце.
– Шлях до міста далекий. Нам слід зробити багато зупинок і може таке
статися, що ми не потрапимо сьогодні до цього чарівного міста.
3. Сюрприз (правила поведінки).
Стук в двері. Заходить 2 дівчинки, несуть малюнок Шапокляк і лист в
чарівному конверті від неї.
– Вам лист! (читають)
Хлопчиська і дівчиська 2 -А!
Я знаю, що ви сьогодні подорожуєте в Королівство Чарівних слів, значить,
ви хочете бути вихованими і дисциплінованими. Та це ж зовсім нецікаво
бути дисциплінованим, ввічливим, ніколи не бешкетувати, ні з ким не
битися. Беріть приклад з мене. Я приготувала для вас чудові правила і
впевнена, що знайдуться учні, які будуть їх виконувати. Якщо ви будете
дотримуватися цих правил, то потрапите в Королівство Чарівних Слів дуже
швидко. Отож, правила.
1 дівчинка: На уроки завжди треба запізнюватися.
2 дівчинка: Не чекайте, коли вас запитає вчитель, зразу починайте
викрикувати відповідь.
1 дівчинка: В зошиті пишіть як-небудь, щоб вчителька нічого не могла
розібрати.
2 дівчинка: У їдальню біжіть наввипередки і відразу починайте стукати
ложкою, вимагаючи свій сніданок.
1 дівчинка: Ніколи не їжте мовчки, це нецікаво.
2 дівчинка: Можна сусіду в склянку з чаєм вкинути солоний огірок.
1 дівчинка: Домашні завдання краще не виконувати. Більше часу лишиться
погуляти.
Вчителька:
– Дякуємо, дівчатка. Вам сподобався лист, діти? Візьмемо собі ці
правила? Я пропоную відправити лист Шапокляк в іншому варіанті – зовсім
протилежному за змістом тексті. Згодні? Це нам допоможуть наші старші
друзі Оля та Наталя, які принесли цей лист.
Дякуємо, дівчатка. (Прощаємось)
Вчителька:
– Отож, Шапокляк ми з собою не беремо, хоч вона і написала нам, що сама
мила і чарівна. Ні, в місті Милосердинську таким не місце. Там живуть
ввічливі, добрі люди, і однією з них є чарівна Фея, яка супроводжуватиме
нас в дорозі. (Малюнок Феї)
4. Тлумачення слів. Словникова робота.
Вчителька:
– Я вже вам сказала, що в місті Милосердинську живуть добрі, милі люди.
Тому, хто хоче потрапити до цього міста, зробити це не так просто. Слід
не лише знати «чарівні» слова, але й значення окремих складних слів.
Домашнім завданням вам було пояснити значення слів совість, скромність,
доброта, ввічливість…
Це і буде перепусткою до наступної зупинки. (Відповіді дітей)
На дошку прикріплюються таблички-написи:
Милосердинськ – почуття моральної відповідальності, миле серце.
Синоніми: добре серце, ласкаве серце, чуйне серце.
Скромність – скромна людина та, яка не має звички підкреслювати свої
позитивні якості, хвалитися своїми заслугами, вихованням.
Ввічливість – дотримання добрих манер, виявлення доброї вихованості,
уважності у поведінці з іншими людьми.
Доброта – чуйність, прагнення робити добро іншим.
5. Буксир.
Вчителька:
– Отже, час рушати в дорогу, і я надаю слово старшому помічнику учителя
(СПУ), який бере мене на буксир.
СПУ. Гра “Хто більше?”
Ділить дітей на 3 команди, придумують кожній назву. Гості також беруть
участь.
– Назвіть якнайбільше “чарівних” слів. Виграє та команда, яка назве
останнє слово.
Вчителька:
– Гру закінчено. За її підсумками нас вестиме далі команда …
Я вибрала найкращі “чарівні” слова (відкриваю дошку із написаними на
таблицях “чарівними” словами). Вони вам знадобляться в дорозі. Тепер
давайте виберемо найбільш вдалі, найчарівніші слова, які візьмемо в
дорогу. (Добрі, доброта, ввічливість).
6. Маршрут.
Вчителька:
– Погляньте на карту-маршрут. Щоб дістатись до Милосердинська, нам
потрібно пройти провулком Милосердя до вулиці Ввічливості, далі через
площу Доброти і провулок Справедливості дійти до вулиці Совісті, а потім
нас чекає площа Дружби і провулок Скромності. Можливо, ми сьогодні
пройдемо окремими із них.
7. Вулиця Ввічливості.
– Отже, ми з вами зробимо невеличку зупинку на вулиці Ввічливості.
Присядьмо на хвилинку. (Розповідає вчитель)
– Лісовою стежиною ідуть батько і маленький синок. Тиша. Світить сонце.
Стукає дятел. Дзюрчить струмок в лісовій глушині. Раптом син побачив, що
їм назустріч іде старенька бабуся.
– Тату, куди іде бабуся? – запитав синок.
– Побачити, зустріти чи привітати. Коли зустрінемося з нею, ми скажемо
їй: «Здрастуйте!» – сказав батько.
– Для чого говорити ці слова? – здивувався хлопчик. Ми ж зовсім
незнайомі.
– А ось зустрінемось, скажемо їй здрастуйте, тоді побачиш, для чого. Ось
і бабуся.
– Здрастуйте, – сказав син.
– Здрастуйте, – сказав батько.
T
І син із здивуванням побачив: все навкруги змінилося. Сонце засяяло
яскравіше. По верхів’ях дерев пробіг легенький вітерець, листочки
заграли, затремтіли. В кущах заспівали птахи – до цього їх не було чути.
На серці у хлопчика було радісно.
– Чому це так? – запитав хлопчик.
– Тому що ми сказали людині “здрастуйте” і вона усміхнулась.
Вчителька:
Здрастуйте! Добра ласкавість слова
Стерлась зовсім у щоденнім привіті.
Здрастуйте! Адже це – будьте здорові!
Адже це – довше живіть на світі!
– Як слід говорити ці слова?
– Доберіть синоніми з таблиці. (Добрий день! Світлої днини)
– Чи можемо ми сказати, що батько і син були ввічливими? Підберіть
синонім до цього слова. (Чемними)
(Малюнок «Хлопчик пропускає дівчинку, заходячи до класу»).
– А як ще можна проявити ввічливість?
– Яким ми можемо назвати цього хлопчика? (Чемний, вихований, культурний,
ввічливий).
Вчителька:
– Ми подорожуємо далі по вулиці Ввічливості. Заходимо в трамвай
(Сценка “У трамваї”).
1 учениця:
Сашко в трамваї повному,
Розсівся він, “як слід”.
А біля нього згорблений
Стоїть старенький дід.
Хтось до Сашка звертається:
2 учениця:
“Чи вас у школі вчать,
Як місце дати старшому,
Як старших поважать? ”
Хлопчик:
“Та вчать “, – Сашко відказує. –
Але оце якраз розпочались канікули –
Ніхто не учить нас!
– А як би ви вчинили? (Відповіді дітей: Сідайте, будь ласка. Дякую)
– Ось дідусь відповів: “Спасибі!”
– А чи знаєте ви, коли вживається це слово? А історію його виникнення
хочете знати? Послухайте.
Дрімучим лісом ішли двоє, дідусь і внук. Було душно, подорожнім хотілося
пити. Та ось вони підійшли до струмка. Тихо дзюрчала холодна вода.
Мандрівники нахилилися і напилися. Дідусь сказав: “Спасибі тобі,
струмочку”. Хлопчик усміхнувся. “Чого ти смієшся?” – запитав дідусь.
“Навіщо ви, дідусю, сказали струмочку спасибі? Адже він нежива істота,
не почує ваших слів, не дізнається про вашу подяку”. “Це так, – відповів
дідусь. – Струмочок не почує. Якби води напився вовк, він міг би і не
дякувати. Але ж ми не вовки, а люди. Людина говорить спасибі, щоб не
стати вовком”.
– Діти, вдумайтеся в слова, сказані дідусем. Як ви їх розумієте?
Попросіть гостей, нехай вони вам допоможуть.
Слова з народження жде жорстокий вибір.
Не кожен вислів вижить в мові зміг.
Але звучить у всі віки спасибі!
Спаси, мов, брате, тебе за це Біг. (Бог)
(Спаси Біг, врятуй). Підберіть синонім. (Спасибі – Дякую).
– Ми залишаємо вулицю Ввічливості. Надіюся, що вона вас багато чому
навчила. Переходимо далі на провулок Милосердя.
8. Провулок Милосердя.
Вчителька:
– Я думаю, діти, ви погодитесь зі мною, що ввічливість і милосердя мають
багато спільного. Тому зверніть ще раз увагу на карту-маршрут: поруч з
вулицею Ввічливості знаходиться провулок Милосердя. Давайте пройдемо
ним.
(Малюнок «Хлопчик дає кролику капусту»)
– Який цей хлопчик? (Добрий, милосердний)
– Пригадайте, чи проходили ви коли-небудь цим провулком, чи проявляли
милосердність, доброту? (Відповіді дітей).
А далі нас проведе ваш однокласник Сашко.
Звичайні слова
Ішов у кіно я цієї неділі.
Навколо дерева, обмерзлі та білі.
Слизький під ногами видніється лід,
Ще й вітер холодний зривається вслід.
Аж бачу: бабуся виходить з крамниці.
Спинилась і рушити з місця боїться.
Не зважиться й кроку ступить по льоду.
І тихо про себе шепоче: “Впаду”.
А лід під ногами темніє навколо.
І тут мене щось наче в серце вкололо.
Назад повернувся, до неї біжу:
“Давайте, бабусю, я вам допоможу!”
І, взявши за руку, по бруку слизькому
Повів я бабуся до самого дому.
А в неї всі зморшки, немов промінці:
“Спасибі! Оце в нас ростуть молодці!»
І так мені хороше стало раптово
Від цього простого, звичайного слова.
Вчителька: Як бачите, ми ще раз переконалися, що слово “спасибі” дійсно
чарівне. Та ось і малюнок, де зображений наш Сашко з бабусею.
(Малюнок «Бабуся впала, хлопчик допомагає їй піднятися»)
9. Площа Доброти.
– Я думаю, що всі переконалися, що провулок Милосердя і вулицю
Ввічливості ми пройшли успішно. А тепер наш маршрут пролягає через площу
Доброти, де нас чекає дуже добрий хлопчик Михайлик. А що це дійсно так,
ми переконаємося, коли послухаємо його.
Добрі слова
– Доброго ранку ! –
Мовлю за звичаєм.
– Доброго ранку ! –
Кожному зичу я.
– Доброго дня вам! –
Людям бажаю.
Вечором добрим
Стрічних вітаю.
І посміхаються
У відповідь люди.
– Добрі слова ж бо
Для кожного любі!
– Готуючись до подорожі в місто Милосердинськ, ви намагалися бути
добрими і про це малювали малюнки. Давайте зробимо виставку ваших робіт
на дошці. (Діти прикріплюють малюнки про доброту на дошку)
10. Провулок справедливості.
– А тепер зверніть увагу, як ділять сир між собою ці чарівні герої. Як
ви гадаєте, вони можуть жити в провулку Справедливості? (Малюнок)
– На жаль, наш час закінчується. Ми також не можемо зупинитися в цьому
провулку за браком часу. Але ми ще сюди повернемося. Не потрапили ми і
до міста Милосердинська. Трохи затримала нас Шапокляк, трохи
Неввічливість та пасажири. Але я гадаю, що ми багато чого зрозуміли,
пройшовши цим маршрутом, і обов’язково дістанемось до міста
Милосердинська, познайомимось і подружимося з його чарівними жителями,
коли прочитаємо книгу «Азбука ввічливості» (демонструю), з якої більше
дізнаємося про чарівні слова, навчимося ними правильно користуватися і
вдало вживати їх. А зараз давайте ще раз згадаємо про ті «чарівні»
слова, з яких ми почали нашу подорож.
Дівчинка Ганнуся
Чарівні слова
До всіх сердець, як до дверей,
Є ключики малі,
Їх кожен легко підбере,
Якщо йому не лінь.
Ти, друже, мусиш знати їх.
Запам’ятай, як казку,
Маленькі ключики твої:
«Спасибі» і «будь ласка»
Хлопчик Вова
Знають люди всі на світі
Про «чарівнії» слова.
Це спасибі, дай, будь ласка,
Вибач, прошу до стола,
Перепрошую, добридень,
На добраніч, в добрий путь.
Ну і ти, мій любий друже,
Про слова ці не забудь.
– А зараз давайте перевіримо, чи уважно ми мандрували вулицями і
провулками до міста Милосердинська. Розберемо ситуації.
Моральні задачі:
1. Я розмовляю з учителем, гостем. Вам терміново треба звернутися до
мене. Як ви вчините?
2. Ви виходите з класу і ненароком штовхнули товариша. Що ви зробите?
3. Хлопчик і дівчинка зустрілися біля дверей класу. Хто і що повинен
зробити?
(Сценки виконують діти)
Вчителька: Ну що ж, мої любі мандрівники, подорож наша закінчується.
Думаю, що після сьогоднішнього дня ми всі будемо намагатися не забувати
про «чарівні» слова, які сьогодні прозвучали, частіше вживатимемо їх у
своєму житті, у спілкуванні і ставленні один до одного. Від цього ми
станемо не просто культурними, ввічливими, а, перш за все, людяними,
добрими. А всім відомо, що ДОБРОТА ВРЯТУЄ СВІТ! (Плакат на дошці)
– Діти, а з якими словами-побажаннями ми звернемося до гостей? (Дякуємо
за допомогу, на все добре, всього найкращого, до побачення, приходьте
ще, будьте здорові!)
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
