Вступ до курсу «Новітня історія України (1914—1939)».
Мета: актуалізувати здобуті раніше знання; підкреслити необхідність
використання здобутих знань, навичок та вмінь для успішного засвоєння
курсу; ознайомити з пе ріодизацією історії України 1914—1939 рр.;
сформува ти уявлення про головні події та процеси історії Украї ни
даного періоду, про їхнє значення для свого часу і для розуміння
сучасності; удосконалювати вміння ко ристуватися підручником,
хрестоматією, атласом тощо.
Основні поняття: новітня історія; Перша світова війна; Українська
революція; Українська Народна Республіка; Українська Держава і нова
економічна політика; радянська модер нізація України.
Основні дати: 1914—1939 рр.— хронологічні рамки курсу історії України
в 10 класі; 1914—1918 рр.— Перша світова війна; весна 1917 —
січень 1918 р.— Українська революція; 1918—1920 рр.— період боротьби за
збережен ня державної незалежності; 1921 — 1928 рр.— неп; 1921—1939 рр.—
українські землі у складі Польщі, Чехословаччини,
Румунії; 1929—1939 рр.— радянська модернізація України.
Тип уроку: вступний.
Структура уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
III. Вивчення нового матеріалу
1. Періодизація, зміст та завдання курсу.
2. Ознайомлення учнів з підручником, хрестоматією, атласом тощо.
IV. Підсумки уроку
V. Домашнє завдання
———————————————————- ХІД
УРОКУ —————————————————————-
–
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
Бесіда.
1. Назвіть хронологічні рамки, що їх охоплює курс історії України 9-го
класу.
2. Назвіть найвизначніші події та обґрунтуйте свій вибір.
3. З іменами яких діячів XIX — початку XX ст. пов’язана історія
України?
4. Назвіть характерні риси історичного процесу наприкінці XIX —
початку XX ст. (Відродження, поширення та піднесення національ ного
руху, посилення соціального руху; занепад кріпосницьких та зародження
ринкових відносин, перехід капіталізму в монополістич ну стадію
розвитку, загострення протиріч між державами.)
5. До складу яких держав входили українські землі на початку XX ст.?
III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Періодизація, зміст та завдання курсу.
Розповідь учителя.
Курс історії України 10 класу охоплює період з 1914 р. по 1939 р.— від
Першої до Другої світової війни.
В 11-му класі є обов’язковою державна підсумкова атестація з істо рії
України за курс 10-го і 11-го класів. Тож вивчення історії нашої країни
потребує серйозної і копіткої роботи. (Якщо дозволятиме час, можна
коротенько оглянути і проаналізувати результати атестації з історії
України випускників школи в минулому році.)
Учитель пропонує учням записати у зошитах таблицю структуру-вання
програмного матеріалу (одночасно це є періодизація курсу історії України
в 10-му класі).
Коментуючи таблицю, слід називати основні події 1914—1939 рр.
(Українська революція, Українська Держава П. Скоропадського, ЗУНР,
утворення в 1922 р. Радянського Союзу, встановлення в Укра їні
наприкінці 30-х рр. тоталітарного сталінського режиму.)
— Назвіть імена суспільно-політичних діячів, які розпочали свою
діяльність у XIX ст.
8
T
A
8
gd]=j
лив на події в Україні, називаються імена: М. Муравйов, В.
Ан-тонов-Овсієнко, Г. Орджонікідзе, В. Ленін, А. Денікін, П. Врангель,
Б. Кун, М. Фрунзе, Л. Каганович, В. Молотов, Й. Сталін, М. Єжов, М.
Хрущов та інші. Серед талановитих сподвижників нашої націо нальної
культури такі постаті, як А. Кримський, В. Вернадський, О. Богомолець,
М. Хвильовий, О. Довженко, О. Вишня, І. Патор-жинський, П.
Саксаганський, О. Олесь, В. Сосюра, Л. Курбас, Г. Юра, М. Зеров, Г.
Верьовка, Д. Яворницький.
Даючи оцінку діяльності цих історичних постатей, маємо завжди пам’ятати
про об’єктивність критеріїв. Що зробила та чи інша людина для прогресу
суспільства, для утвердження духовних і матеріаль них цінностей, в яких
конкретно-історичних умовах вона діяла? При цьому слід обов’язково
спиратися на багаж здобутих знань для розуміння загальноісторичного
процесу, а також особливостей розвитку народів, зокрема — українського.
Розглянемо один із прикладів такого підходу. Як відомо, україн ський
народ протягом століть не мав своєї держави.
— Коли він її втратив?
У 1917—1918 рр., про які у нас ще буде нагода поміркувати, в
українського народу з’явилась можливість створити власну дер жаву,
зажити самостійно, а не життям Російської чи Австро-Угор-ської імперій.
Але цього тоді не сталося. Тим часом Фінляндія, країни Балтії, Польща,
значна частина території яких входила до складу Російської імперії (а
польські землі — ще й до Австро-Угорщини та Німеччини), здобули
незалежність.
Бесіда.
1. Яким чином утворилася Річ Посполита?
2. Коли і внаслідок чого вона перестала існувати?
3. Хто і коли створив Варшавське герцогство?
4. Коли відбувся останній поділ Польщі?
5. Що таке Віденський конгрес?
Підсумовуючи бесіду, учитель підкреслює, що польський народ продовжував
боротьбу і восени 1918 р. відродив втрачену наприкін ці XVIII ст.
державність.
— Чому ж польському народові це вдалося, а українському — ні? Щоб
відповісти на це запитання, пояснює вчитель, треба знати
події і процеси минулого України і Польщі, ґрунтовно опрацьовува ти
новий матеріал, читати першоджерела, працювати самостійно.
2. Ознайомлення учнів з підручником, хрестоматією, атласом тощо.
Оглядова бесіда.
Під керівництвом учителя учні знайомляться із структурою та змістом
підручника, переглядають хронологічну таблицю, довідник історичних
персоналій, словник історичних понять, термінологіч ний словник.
Під час ознайомлення з хрестоматією з історії України викладач звертає
увагу класу на важливість використання історичних дже рел. Саме
звернення до першоджерел дає змогу відчути грозовий і бентежний дух
1914—1939 рр., сформувати власну точку зору на ті чи інші події, глибше
засвоїти навчальний матеріал.
У ході ознайомлення з картами атласу учні повинні усвідомити важливість
їх використання при вивченні історії. Учитель підкреслює, що опануванню
історії України значною мі рою сприяє наукова і художня література. Вона
розвиває уяву і до помагає впевнено орієнтуватися в конкретних ситуаціях
кожної окремої епохи.
Не завадить окремо зупинитися на робочих зошитах, куди учні обов’язково
повинні записувати тему уроку, його план, основні по няття. Важливі дати
занотовуються під час уроку, решта ж — при опрацюванні матеріалу
домашнього завдання. (Для оптимізації на вчального процесу доцільно
використовувати епіпроектор: демон стрування на екрані схем, таблиць
тощо.)
IV. ПІДСУМКИ УРОКУ
Заключне слово вчителя.
Учитель підкреслює важливість вивчення курсу історії України,
необхідність наполегливої роботи протягом навчального року.
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Прочитати звернення до учнів (вступне слово) у підручнику.
2. Опрацювати конспект.
3. Повторити матеріал 9-го класу про загальне становище українських
земель у складі Російської та Австро-Угорської імперій на початку XX
ст.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
