.

Вітчизна як мати, у світі — одна! (урок)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
97 1593
Скачать документ

Вітчизна як мати, у світі — одна!

Клас прикрашений квітами. На дошці написано тему, перед дітьми — велика
карта Європи, на якій добре видно Україну. Також вивішені зображення
державних символів України, плакат, на якому посередині намальована або
приклеєна карта України, а навколо неї діти клеїтимуть квіти. На столі
на вишитому рушникові коровай хліба. На партах кольоровий папір і
ножиці.

Учитель. Дорогі діти! У світі нема нічого вищого, дорожчого, як рідна
Вітчизна, бо вона дала нам крила для польоту, відкрила цей чарівний
дивосвіт, вона, як мати, у світі — одна.

Україна — це наш рідний край, наша дорога і мила Вітчизна, земля, де ми
народились, уперше побачили і пізнали світ, почули колискову пісню,
рідну мову, відчули любов і ласку — це наша найдорожча у світі
Батьківщина. Вона для кожного з нас одна, як і мама, бо —

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки батьківщину.

Так писав відданий син України Василь Симоненко, поет, патріот і мужній
громадянин. Як і рідну матір ми не вибираємо, так і Батьківщину людина
не вибирає, але прикипає до неї всім серцем, як і до рідної неньки,
проймається великою і світлою любов’ю на все своє життя. От і ми почнемо
нашу дорогу до знань з найсвітлішого — з любові до рідного краю.

Любов — найвище в світі почуття, Вона не має меж — безкрая. З любові
починається життя, Вона усе найкраще починає.

Кожен народ любить свою батьківщину, робить усе для процвітання своєї
держави, для її слави, свободи, незалежності. А ми живемо в Україні,
волелюбній, мирній державі, і теж усім серцем любимо нашу милу, дорогу
країну, хочемо, щоб вона стала процвітаючою, сильною, завжди була
вільною і незалежною, бо всі ми громадяни нашої Вітчизни, патріоти,
люблячі сини і дочки України.

Ось погляньте на карту Європи. Тут багато є різних країн (називає деякі
і показує на карті). Кожна з них має свою територію — землю, свою мову,
культуру, історію і свої символи. Земля кожної держави — її недоторканна
власність, яку вона готова обороняти від ворогів. Україна, наша
Батьківщина, розміщена у центрі Європи. Вона також має свою землю, мову,
культуру, історію, звичаї, традиції і державні символи.

Які ж державні символи України? (Діти відповідають). Кожна країна має
свою столицю. А як називається наша столиця? (Відповідь). Ось столиця
України — чарівний і квітучий Київ (показує на карті і в малюнках).
Через усю Україну, з півночі на південь, протікає Дніпро, одна з
найбільших річок Європи, і впадає у Чорне море. З півдня нашу Вітчизну
омиває ще одне море — Азовське. На заході здіймають у небо свої вершини
гори Карпати. На півночі ростуть густі ліси — це Полісся, а далі на
південь поступово змінюються природні пейзажі, переходячи у степи. Ось
така природа України.

Ми з вами — патріоти і громадяни, які покликані захищати свій край від
ворогів, трудитись так невтомно й завзято, щоб жилося всім добре,
найкраще у світі, бо кожна людина має право на достойне і радісне життя.
А яке завдання стоїть перед учнями? Відповіді: старанно вчитись,
наполегливо оволодівати знаннями, розвивати свої творчі здібності,
оберігати довкілля, садити сади і квіти та ін..

Правильно, діти, ви повинні настійливо оволодівати знаннями, щоб у
майбутньому добре працювати, заможно і цікаво жити та приносити велику
користь Україні. Сьогодні держава дбає про вас, як рідна мати про свою
дитину, а ви повинні дбати про неї, щоб вона була красива і багата. Ви
вже зараз можете виконувати посильну працю на благо Вітчизни: добре
вчитись; садити дерева і квіти, сади, парки та ліси; стежити за чистотою
свого села чи міста; розчищати джерельця, струмочки, щоб річки були
повноводні, а повітря свіже і всім дихалося вільно у рідному краю.

1 учень.

Бо рідний край – це наша Україна,

Найкраща в світі, дорога земля.

Для нас вона, як матінка – єдина,

Її ліси, озера і поля.

 

Степи і гори, ріки і долини

Відчути прагнуть теплоту долонь…

Я все віддам для блага України –

Тепло душі і серденька вогонь!

2 учень.

Я буду вчитись, щоб знання здобути,

Нові зробити в світі відкриття.

Щоб корисним своїй державі бути,

І щоб прекрасним в нас було життя.

3 учень.

Тепло долонь і розуму, і серця

Я України милій віддаю.

Люблю твої поля, річки й джерельця,

Люблю Вітчизну дорогу мою.

Учитель. А зараз кожен із вас подумає, прислухається до свого серця і
скаже заповітні і щирі слова про Україну. Яка наша Батьківщина? Діти
думають і добирають слова, наприклад: мила, дорога, славна, рідна,
свята, чарівна, чудова тощо.

Учитель. Слова, що йдуть від серця — найщиріші і найтепліші. Тому настав
час скласти колективний вірш про Україну зі щирих і теплих слів. Я
почну, а ви добиратимете останнє слово другого рядка в риму.

Ось небо блакитне і сонце в зеніті!

Моя Україна — найкраща у світі!

Моя Україна — це ліс і озерця,

Безмежні степи і чарівні джерельця.

Красиві пейзажі і гори високі,

Маленькі струмочки і ріки глибокі.

Міста старовинні і замки прекрасні,

Великі будови і дуже сучасні.

Сади чарівні, мальовничії села,

Моя Україна — це пісня весела.

Це щира, багата, як світ, її мова,

Крилата, така мелодійна, чудова!

Її обереги — верба і калина.

Найкраща у світі — моя Україна.

Бо нам найрідніша Вітчизна і мати.

То як же нам, дітям, її не кохати!

Моя Україна — козацькая слава!

Така волелюбна і мирна держава.

Вона дорога нам, і рідна, і мила,

Бо світ перед нами, як мати, відкрила.

Вітчизно свята, дорога Україно,

Для кожного з нас ти у світі — єдина.

Учитель. Кожна людина, громадянин і патріот України, може сказати такі ж
слова, бо трудиться для дорогої і милої України, щоб вона процвітала,
була вільною і незалежною нині і повсякчас, і на віки вічні. А це
означає, що в кожну роботу людина вкладає свою любов і тепло своїх
долонь, розум і знання.

Ось на вишитому рушникові лежить духмяний хліб — основа людського життя,
символ достатку і процвітання народу. Нумо поміркуємо, скільки праці
вкладено у цей коровай, скільки душі, розуму, серця, мудрості і щедрості
людської. Уявіть безмежне поле, яке треба підготувати для посіву,
засіяти, доглянути, підживити, зібрати врожай… Своєї праці і сил не
шкодували хлібороби. А потім із малесеньких золотих зерняток змололи
борошно, а з нього спекли смачний і пахучий хліб, щоб ми були здорові,
щасливі і веселі. А над машинами, які допомагали людям у цьому,
працювали вчені, інженери, робітники різних професій, і кожен віддавав
праці частинку свого тепла, своєї душі. І ось лежить хлібина на вишитому
рушникові, бо в Україні такий звичай — вишивати рушники і на них
подавати хліб, коли проводжають у далеку дорогу, коли зустрічають
дорогих гостей. Це символ любові і достатку, щедрості і щирості
української душі, щоб було у нас більше добрих друзів у світі, щоб ніхто
не знав страшного голоду, такого, який колись зазнали наші люди.

1 учень.

Ми хлібом-сіллю друзів зустрічаєм,

Хай буде в світі більше в нас братів!

Хай в кожній хаті будуть короваї,

Щоб люд ніколи хліба не просив!

Олександр Будаш

2 учень.

Їж, сину, хліб та пам’ятай, що в ньому

Саме життя закладено людей.

І сонце українське, й звуки грому,

Мозольний труд і усмішка очей.

Олександр Будаш

Учитель. Сьогодні я подарую вам, діти, цей хліб на вишитому рушникові,
щоб була легкою ваша дорога у світлу Країну Знань, щоб ви були здорові,
щоб у синьому небі України був мир, а поміж людьми любов та злагода.
Завжди пам’ятайте, що ви діти своєї рідної і милої України, зі своїми
звичаями, традиціями, легендами, казками та багатою, як земля,
українською мовою. Погляньте знову на карту Європи. Бачите, скільки
різних держав у ній? Усі країни мають свою мову, і кожен розмовляє і
думає своєю, рідною. Мову нашого народу довго переслідували, забороняли,
щоб знищити її назавжди. Але ми на своїй землі живемо і мова наша з
землі і з роси, із чистих джерел і краси, з ніжних світанків і чистої
душі нашого народу, тому вона вижила і стала державною сьогодні!

1 учень.

Мово моя, ти пречиста і славна,

Трепетна, наче ранкова роса.

Ти називаєшся нині — державна!

Все в тобі є: і багатство, й краса!

2 учень.

Мовою рідною я розмовляю,

Вільно живу я у ріднім краю.

І Україну мою прославляю,

Вірність і серце я їй віддаю.

Учитель. А зараз ми сплетемо віночок із квітів любові для милої і рідної
України. Перед вами, діти, лежать кольоровий папір, олівець, ножиці.
Кожен із вас на зворотному боці аркуша паперу намалює велику дуже гарну
улюблену квітку і виріже ножицями. Вдихніть у цю роботу свою любов. А з
квітів любові ми сплетемо віночок навколо карти України, щоб наша рідна
Батьківщина процвітала, була ще кращою, красивішою і жила у любові своїх
синів і доньок, які сьогодні ще сидять за партами і старатимуться добре
вчитись, щоб стати гідними громадянами своєї держави у майбутньому.
(Діти вирізають квіточки і навколо карти України на плакаті приклеюють
свої квіти з допомогою вчителя, щоб вийшов віночок).

3 учень «Всім серцем любіть Україну свою, — І вічні ми будемо з нею!» —
писав поет Володимир Сосюра. І кожен громадянин України серцем
прихиляється до цих слів, тому що у душі народу живе велика любов до
його рідної і милої України.

4 учень І сьогодні ми хочемо запевнити, що весь жар душі, свою любов і
найкращі почуття ми віддамо тобі, рідний краю.

Люблю твої поля, ліси, озерця,

Усе-усе, що є в моїм краю.

Тепло своїх долонь і розуму, і серця

Я Україні милій віддаю.

5 учень.

Бо ти найкраща в світі і єдина.

Ти народила кожного із нас.

Моя квітуча, мила Україно,

Іди до щастя, рідна, в добрий час!

Звучить пісня про Україну у виконанні учнів класу або у запису — на
розсуд учителя.

Учитель. А зараз кожен із вас скуштує шматочок цього короваю, щоб ваша
дорога до знань, до щастя була осяяна сонцем любові до рідного краю, до
нашої милої України. І щоб усі ви, діти, були завжди здорові і ситі,
жили у злагоді та мирі. В добрий час!

Вчитель частує дітей.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020