Вимоги до сучасного уроку
І. Дидактичні вимоги до сучасного уроку
1. Чітке формулювання освітніх завдань в цілому і його складових
елементів, їхній зв’язок з розвиваючими і виховними завданнями.
2. Визначення оптимального змісту уроку відповідно до вимог
навчальної програми і цілей уроку, з урахуванням рівня підготовки й
підготовленості учнів.
3. Прогнозування рівня засвоєння учнями наукових знань,
сформованості умінь і навичок як на уроці, так і на окремих його етапах.
4. Вибір найраціональніших, оптимальних методів, прийомів і
засобів навчання, стимулювання і контролю. Вибір форм організації, що
забезпечує максимальну самостійність у навчанні учнів.
5. Реалізація на уроці всіх дидактичних принципів.
6. Створення умов для успішного навчання учнів.
II. Психологічні вимоги до уроку
1.Психологічна мета уроку:
1) Проектування розвитку учнів у межах вивчення конкретного
навчального предмета і конкретного уроку.
2) Врахування у цільовій настанові уроку психологічної задачі
вивчення теми і результатів, досягнутих у попередній роботі.
3) Передбачення окремих засобів психолого-педагогічного впливу,
методичних прийомів, що забезпечують розвиток учнів.
2.Стиль уроку:
1)Визначення змісту і структури уроку відповідно до принципів
розвиваючого
навчання:
* співвідношення навантаження на пам’ять учнів і їхнє мислення;
* визначення обсягу відтворюючої і творчої діяльності;
* планування засвоєння знань у готовому вигляді (зі слів учителя, з
підручника, посібника) і в процесі самостійного пошуку;
* виконання вчителем і учнями проблемно-евристичного навчання (хто
ставить проблему, формулює її, хто вирішує);
* облік контролю, аналізу й оцінки діяльності школярів, здійснюваних
учителем, а також взаємної критичної оцінки, самоконтролю і самоаналізу
учнів;
* співвідношення спонукання учнів до діяльності (коментарі, що
викликають позитивні почуття в зв’язку з проблемною роботою, установки,
що стимулюють інтерес, вольові зусилля до подолання труднощів) і примусу
(нагадування про оцінку, різкі зауваження, нотації).
2)Особливості самоорганізації вчителя:
* підготовленість до уроку — головне усвідомлення психологічної мети і
внутрішня готовність до її здійснення;
* робоче самопочуття на початку уроку й у ході його (зібраність,
співнастроєність з темою і психологічною метою уроку, енергійність,
наполегливість у здійсненні поставленої мети, оптимістичний підхід до
всього, що відбувається на уроці);
* педагогічний такт (випадки прояву);
* психологічний клімат на уроці (підтримка атмосфери радісного, щирого
спілкування, діловий контакт і т. ін.);
3. Організація пізнавальної діяльності учнів:
1) Визначення заходів для забезпечення умов продуктивної роботи,
мислення й уяви учнів:
* планування шляхів сприйняття учнями досліджуваних об’єктів і явищ,
їхнього осмислення;
* використання установок у формі переконання;
* планування умов стійкої уваги і зосередженості учнів;
* вправи.
2) Організація діяльності мислення й уваги учнів у процесі формування
нових знань і умінь:
* визначення рівня сформованості знань і умінь в учнів (на рівні
конкретно-почуттєвих уявлень, понять, що узагальнюють образи,
«відкриття», висновки);
* опора на психологічні закономірності формування уявлень, понять,
рівнів розуміння, створення нових образів під час організації розумової
діяльності й уяви учнів;
* планування прийомів і форм роботи, що забезпечують активність і
самостійність мислення учнів (система запитань, створення проблемних
ситуацій, різні рівні проблемно-евристичного вирішення задач,
використання задач з відсутніми і зайвими даними, організація
інтелектуальних утруднень в ході самостійних робіт, ускладнення завдань
з метою розвитку пізнавальної самостійності учнів); керівництво
підвищенням рівня розуміння (від описового, порівняльного,
пояснювального до узагальнюючого, оцінного, проблемного) і формуванням
умінь міркувати й робити висновки;
* використання різних видів творчих робіт учнів (пояснення мети роботи,
умов її виконання, навчання добору і систематизації матеріалу, а також
обробці результатів і оформлення роботи).
3) Закріплення результатів роботи:
* формування навичок шляхом вправ;
* навчання перенесенню раніше засвоєних умінь і навичок на нові умови
роботи, попередження механічного перенесення.
4. Організованість учнів:
1) Ставлення учнів до навчання, їхня самоорганізація і рівень
розумового розвитку.
2) Урахування рівня навченості під час визначення сполучення
індивідуальних, групових і фронтальних форм роботи учнів на уроці.
5. Врахування вікових особливостей учнів:
O
U
TH
i
V
X
\
j
E
E
I
U
X
E
?$???
????????I
Ue
?$???
+Планування уроку відповідно до індивідуальних і вікових особливостей
учнів.
2) Проведення уроку з урахуванням сильних і слабких учнів.
3) Диференційований підхід до сильних і слабких учнів.
III. Гігієнічні вимоги до уроку
1. Температурний режим.
2. Фізико-хімічні властивості повітря (необхідність провітрювання
і т. п.).
3. Освітлення.
4. Попередження втоми і перевтоми.
5. Чергування видів діяльності (зміна слухання, виконання
обчислювальних, графічних і практичних робіт).
6. Своєчасне і якісне проведення фізкультхвилинок.
7. Дотримання правильної робочої пози учня.
8. Відповідність росту школяра класних меблів.
IV. Вимоги до техніки проведення уроку
1. Урок повинен бути емоційним, викликати інтерес до навчання і
виховувати потребу в знаннях.
2. Темп і ритм повинні бути оптимальними, дії вчителя й учнів —
завершеними.
3. Необхідний повний контакт у взаємодії вчителя й учнів на уроці,
необхідно дотримуватися педагогічного такту і педагогічного оптимізму.
4. Повинна домінувати атмосфера доброзичливості й активної творчої
праці.
5. Варто змінювати види діяльності учнів, оптимально сполучати
різні методи й прийоми навчання відповідно до рівня працездатності учнів
залежно від дня тижня, порядкового номера уроку, навчальної дисципліни,
типу і виду уроку.
6. Потрібно забезпечити дотримання єдиного орфографічного режиму
школи.
7. Учитель повинний забезпечити активне навчання кожного школяра.
Отже, психолого-педагогічні та техніко-гігієнічні вимоги до сучасного
уроку зводяться до дотримання таких узагальнених положень:
1) Точне і творче виконання програмно-методичних вимог до уроку; чітке
визначення типів уроку і його місце в темі, бачення особливостей кожного
уроку.
2) Врахування реальних навчальних можливостей різних класів або груп,
цілеспрямована ліквідація прогалин в знаннях.
3)Обміркування та вирішення в єдності завдань освіти, виховання,
психологічного розвитку.
4)Вибір раціональної структури та темпу проведення уроку, які
забезпечують вирішення поставлених завдань і продуктивне використання
часу уроку: «Цілі визначають тип уроку. Тип уроку визначає його
структуру, структура — розподіл часу на різних етапах».
5)Забезпечення практичної і профорієнтаційної спрямованості навчального
процесу, створення реальних можливостей щодо використання учнями знань,
умінь, навичок, які вони отримали, з метою попередження формального
засвоєння теорії.
6)Концентрація уваги учнів на важливих наукових поняттях, висновках,
правилах, світоглядних і виховних ідеях; виділення об’єкта міцного
засвоєння. Зв’язок змісту уроку з життям, з практикою і особистим
життєвим досвідом учня; використання міжпредметних зв’язків з метою
формування цілісної наукової картини світу в інтересах економії часу.
7)Розширення арсеналу вибору методів переважно за рахунок активних,
інтенсивних методів; використання на уроці оптимального поєднання різних
методів.
8)Поєднання колективної форми роботи з груповими та індивідуальними.
9)Здійснення на основі діагностики навчальних можливостей
диференційованого підходу до учнів з акцентом на надання
диференційованої допомоги учням з різним рівнем підготовки з предмета.
10)Формування у всіх учнів активного ставлення до навчальної діяльності,
навичок раціональної організації навчальної праці безпосередньо на
уроці.
11)Спілкування з учнями на основі поєднання вимогливості з повагою до
особистості.
12) Розвиток кабінетної системи навчання відповідно до вимог
науково-технічного процесу: цілевідповідність, раціональне і комплексне
використання різних засобів навчання (підручників, наочних посібників,
ТЗН, засобів інформації, EOT).
13)Удосконалення сприятливих для роботи гігієнічних та естетичних умов.
14)Визначення змісту і обсягу домашніх завдань з урахуванням часу, який
необхідний на їх підготовку; якщо необхідно, коментувати методики їх
виконання, намагатися, щоб навчання здійснювалося на самому уроці, а
обсяг домашнього завдання скорочувався (там, де це можливо).
15) Чітке дослідження задуму і одночасна готовність гнучко перебудувати
його хід при зміні навчальної ситуації, вміння переходити до реалізації
запасних методичних варіантів.
16) Виявлення в ході самоаналізу результатів навчання, виховання,
розвитку, які отримали на уроці; порівняння їх з поставленими учителем
завданнями, знаходження важливих причин недоліків і успіхів; урахування
результатів самоаналізу при плануванні наступних уроків.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
