Вимоги до сучасного уроку (урок)

Вимоги до сучасного уроку

І. Дидактичні вимоги до сучасного уроку

1.       Чітке формулювання освітніх завдань в цілому і його складових
елементів, їхній зв’язок з розвиваючими і виховними завданнями.

2.       Визначення оптимального змісту уроку відповідно до вимог
навчальної програми і цілей уроку, з урахуванням рівня підготовки й
підготовленості учнів.

3.       Прогнозування рівня засвоєння учнями наукових знань,
сформованості умінь і навичок як на уроці, так і на окремих його етапах.

4.       Вибір найраціональніших, оптимальних методів, прийомів і
засобів навчання, стимулювання і контролю. Вибір форм організації, що
забезпечує максимальну самостійність у навчанні учнів.

5.       Реалізація на уроці всіх дидактичних принципів.

6.       Створення умов для успішного навчання учнів.

II. Психологічні вимоги до уроку

1.Психологічна мета уроку:

1)       Проектування розвитку учнів у межах вивчення конкретного
навчального предмета і конкретного уроку.

2)       Врахування у цільовій настанові уроку психологічної задачі
вивчення теми і результатів, досягнутих у   попередній роботі.

3)       Передбачення окремих засобів психолого-педагогічного впливу,
методичних прийомів, що забезпечують розвиток учнів.

2.Стиль уроку:

1)Визначення змісту і структури уроку відповідно до принципів
розвиваючого

навчання:

* співвідношення навантаження на пам’ять учнів і їхнє мислення;

* визначення обсягу відтворюючої і творчої діяльності;

* планування засвоєння знань у   готовому вигляді (зі слів учителя, з
підручника, посібника) і в процесі самостійного пошуку;

* виконання вчителем і учнями проблемно-евристичного навчання (хто
ставить проблему, формулює її, хто вирішує);

* облік контролю, аналізу й оцінки діяльності школярів, здійснюваних
учителем, а також взаємної критичної оцінки, самоконтролю і самоаналізу
учнів;

* співвідношення спонукання учнів до діяльності (коментарі,  що
викликають позитивні почуття в зв’язку з проблемною роботою, установки,
що стимулюють інтерес, вольові зусилля до подолання труднощів) і примусу
(нагадування про оцінку, різкі зауваження, нотації).

2)Особливості самоорганізації вчителя:

* підготовленість до уроку — головне усвідомлення психологічної мети і
внутрішня готовність до її здійснення;

* робоче самопочуття на початку уроку й у ході його (зібраність,
співнастроєність з темою і психологічною метою уроку, енергійність,
наполегливість у здійсненні поставленої мети, оптимістичний підхід до
всього, що відбувається на уроці);

* педагогічний такт (випадки прояву);

* психологічний клімат на уроці (підтримка атмосфери радісного, щирого
спілкування, діловий контакт і т. ін.);

3. Організація пізнавальної діяльності учнів:

1) Визначення заходів для забезпечення умов продуктивної роботи,
мислення й уяви учнів:

* планування шляхів сприйняття учнями досліджуваних об’єктів і явищ,
їхнього осмислення;

* використання установок у формі переконання;  

* планування умов стійкої уваги і зосередженості учнів;

* вправи.

2) Організація діяльності мислення й уваги учнів у процесі формування
нових знань і умінь:

* визначення рівня сформованості знань і умінь в учнів (на рівні
конкретно-почуттєвих уявлень, понять, що узагальнюють образи,
«відкриття», висновки);

* опора на психологічні закономірності формування уявлень, понять,

рівнів розуміння, створення нових образів під час організації розумової

діяльності й уяви учнів;

* планування прийомів і форм роботи, що забезпечують активність і
самостійність мислення учнів (система запитань, створення проблемних
ситуацій,  різні рівні  проблемно-евристичного вирішення задач,
використання задач з відсутніми і зайвими даними, організація
інтелектуальних утруднень в ході самостійних робіт, ускладнення завдань
з метою розвитку пізнавальної самостійності учнів); керівництво
підвищенням рівня розуміння (від описового, порівняльного,
пояснювального до узагальнюючого, оцінного, проблемного) і формуванням
умінь міркувати й робити висновки;

* використання різних видів творчих робіт учнів (пояснення мети роботи,
умов її виконання, навчання добору і систематизації матеріалу, а також
обробці результатів і оформлення роботи).

3)  Закріплення результатів роботи:

* формування навичок шляхом вправ;

* навчання перенесенню раніше засвоєних умінь і навичок на нові умови
роботи, попередження механічного перенесення.

4. Організованість учнів:

1)      Ставлення учнів до навчання, їхня самоорганізація і рівень
розумового розвитку.

2)      Урахування рівня навченості під час визначення сполучення
індивідуальних, групових і фронтальних форм роботи учнів на уроці.

5. Врахування вікових особливостей учнів:

O

U

TH

i

V

X

\

j

E

E

I

U

X

E

?$???

????????I

Ue

?$???

+Планування уроку відповідно до індивідуальних і вікових особливостей
учнів.

2)       Проведення уроку з урахуванням сильних і слабких учнів.

3)   Диференційований підхід до сильних і слабких учнів.

III. Гігієнічні вимоги до уроку

1.       Температурний режим.

2.       Фізико-хімічні властивості повітря (необхідність провітрювання
і т. п.).

3.       Освітлення.

4.       Попередження втоми і перевтоми.

5.       Чергування видів діяльності (зміна слухання, виконання
обчислювальних, графічних і практичних робіт).

6.       Своєчасне і якісне проведення фізкультхвилинок.

7.       Дотримання правильної робочої пози учня.

8.       Відповідність росту школяра класних меблів.

IV. Вимоги до техніки проведення уроку

1.       Урок повинен бути емоційним, викликати інтерес до навчання і
виховувати потребу в знаннях.

2.        Темп і ритм повинні бути оптимальними, дії вчителя й учнів —
завершеними.

3.       Необхідний повний контакт у взаємодії вчителя й учнів на уроці,
необхідно дотримуватися педагогічного такту і педагогічного оптимізму.

4.       Повинна домінувати атмосфера доброзичливості й активної творчої
праці.

5.       Варто змінювати види діяльності учнів, оптимально сполучати
різні методи й прийоми навчання відповідно до рівня працездатності учнів
залежно від дня тижня, порядкового номера уроку, навчальної дисципліни,
типу і виду уроку.

6.       Потрібно забезпечити дотримання єдиного орфографічного режиму
школи.

7.       Учитель повинний забезпечити активне навчання кожного школяра.

 

Отже, психолого-педагогічні та   техніко-гігієнічні вимоги до сучасного
уроку зводяться до дотримання таких узагальнених положень:

1)   Точне і творче виконання програмно-методичних вимог до уроку; чітке
визначення типів уроку і його місце в темі, бачення особливостей кожного
уроку.

2) Врахування реальних навчальних можливостей різних класів або груп,
цілеспрямована ліквідація прогалин в знаннях.

3)Обміркування та вирішення в єдності завдань освіти, виховання,
психологічного розвитку.

4)Вибір раціональної структури та темпу проведення уроку, які
забезпечують вирішення поставлених завдань і продуктивне використання
часу уроку: «Цілі визначають тип уроку. Тип уроку визначає його
структуру, структура — розподіл часу на різних етапах».

5)Забезпечення практичної і профорієнтаційної спрямованості навчального
процесу, створення реальних можливостей щодо використання учнями знань,
умінь, навичок, які вони отримали, з метою попередження формального
засвоєння теорії.

6)Концентрація уваги учнів на важливих наукових поняттях, висновках,
правилах, світоглядних і виховних ідеях; виділення об’єкта міцного
засвоєння. Зв’язок змісту уроку з життям, з практикою і особистим
життєвим досвідом учня; використання міжпредметних зв’язків з метою
формування цілісної наукової картини світу в інтересах економії часу.

7)Розширення арсеналу вибору методів переважно за рахунок активних,
інтенсивних методів; використання на уроці оптимального поєднання різних
методів.

8)Поєднання колективної форми роботи з груповими та індивідуальними.

9)Здійснення на основі діагностики навчальних можливостей
диференційованого підходу до учнів з акцентом на надання
диференційованої допомоги учням з різним рівнем підготовки з предмета.

10)Формування у всіх учнів активного ставлення до навчальної діяльності,
навичок раціональної організації навчальної праці безпосередньо на
уроці.

11)Спілкування з учнями на основі поєднання вимогливості з повагою до
особистості.

12) Розвиток кабінетної системи навчання відповідно до вимог
науково-технічного процесу: цілевідповідність, раціональне і комплексне
використання різних засобів навчання (підручників, наочних посібників,
ТЗН, засобів інформації, EOT).

13)Удосконалення сприятливих для роботи гігієнічних та естетичних умов.

14)Визначення змісту і обсягу домашніх завдань з урахуванням часу, який
необхідний на їх підготовку; якщо необхідно, коментувати методики їх
виконання, намагатися, щоб навчання здійснювалося на самому уроці, а
обсяг домашнього завдання скорочувався (там, де це можливо).

15)  Чітке дослідження задуму і одночасна готовність гнучко перебудувати
його хід при зміні навчальної ситуації, вміння переходити до реалізації
запасних методичних варіантів.

16)  Виявлення в ході самоаналізу результатів навчання, виховання,
розвитку, які отримали на уроці; порівняння їх з поставленими учителем
завданнями, знаходження важливих причин недоліків і успіхів; урахування
результатів самоаналізу при плануванні наступних уроків.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *