Використання проектних технологій краєзнавчого спрямування у вихованні
гуманного ставлення до природи в молодших школярів
«Природа – такий самий унікум, як картини Рафаеля, знищити їх легко,
відтворити неможливо» (І.Бородін)
Гуманне ставлення до природи має глобальний характер і закорінене в тих
структурах людського буття, що стосуються світоглядних систем,
суспільних норм, міжетнічних та людських взаємин, культури взагалі. Тому
визначальним для розв’язання цієї проблеми сучасності є формування
екологічної освіти, екологічної культури, екологічної свідомості кожної
особистості.
Екологічна освіта – система знань про
? засвоєння моральних норм і правил поведінки в природі;
? формування в учнів досвіду прийняття екологічно правильних
рішень, екологічної культури та свідомості;
? формування поняття про цілісність природи для людини, про
причини природних катаклізмів та шляхи збереження природи;
? розвиток здатності сприймати красу природи, формування
необхідності берегти її та охороняти;
? вміння спостерігати, співставляти, робити висновки про явища
та процеси, які проходять у природі, грамотно, науково обґрунтовувати
їх;
? виховання живого інтересу до природи, до її збереження.
Екологічна свідомість — вищий рівень психічного відтворення природного
середовища, рефлексія щодо місця й ролі людини в біологічному, фізичному
та хімічному світі, а також саморегуляція відтворення, що реалізується
через людський світогляд. Розглядаючи гуманне ставлення до природи як
наслідок виховання, не можна зводити лише до суто зовнішніх впливів.
Людину, наділену гуманним ставленням до природи, вирізняє вміння,
досягати гармонії не лише з зовнішнім, а й із внутрішнім світом. Звідси
сутність екологічної свідомості, розвиток особистості як суб’єкта
культури (інтелектуальної, чуттєвої, етичної, естетичної) у стосунках із
природою шляхом рефлексії свого внутрішнього світу.
У системі навчання гуманного ставлення до природи молодого покоління
важливе місце посідає початкова школа. До природи треба ставитися
раціонально, а екологічна культура є показником готовності людини до
збереження оточуючого світу і впевненості у необхідності його
збереження, творчий пошук шляхів гармонійного співіснування з природою.
У чому сутність гуманного ставлення до природи, які екологічні поняття
доступні до сприйняття молодших школярів, які особливості та методичні
рекомендації можуть мати найліпші педагогічні плоди? Це і міжпредметні
зв’язки, і художні образи, і практична діяльність, і випадки з реального
життя. Вчителю необхідно обговорювати ситуації, які діти бачать щодня,
вчити їх оцінювати поведінку і вчинки людей, бачити себе серед природи.
Учні повинні розуміти природні взаємозв’язки, їх значення,
усвідомлювати, що порушення цих взаємозв’язків матиме жахливі наслідки —
як для природи, так і для людини. Вчитель повинен допомагати школярам
навчитись правильної гуманної поведінки у природі.
Жодна книга, бесіда, розповідь не замінить безпосереднього спілкування з
природою. Ще В.О.Сухомлинський, проводячи уроки мислення в природі,
радив бачити в природі вічне джерело дитячого розуму, фантазії,
словесної творчості. Визначний педагог прагнув, аби яскраві образи
рідної землі живили свідомість дитини впродовж усіх років навчання, щоб
закони мислення вперше розкривалися не перед класною дошкою, а серед
луків, полів, біля річки, у шкільному садку. Якщо дитина здатна
відчувати красу квітучого саду, якщо її радує яскрава квітка і
турботлива бджілка, що збирає нектар, якщо вона прислухається до голосів
лісу і завмирає при цьому, вона обов’язково стане особистістю.
Враховуючи вимоги до розвитку системи освіти, впровадження інноваційних
технологій в навчальний процес, постає проблема, як же краще доступніше,
цікавіше, які обрати оптимальні форми роботи з учнями, щоб прищепити їм
гуманне ставлення до природи. Упродовж невеликого відрізку часу
відбулися значні зміни в освітньому середовищі, змінився сам процес
передачі інформації, змінився вчитель, який вже не є єдиним джерелом
інформації; змінився сам учень. Ці зміни відбулися і з оточенням наших
дітей – інформаційним простором, в якому проходить соціалізація дитини,
світоглядом, визначенням її духовно-моральних якостей, ціннісних
орієнтацій. Ефективність формування такої особистості не обмежується
тільки відповідними навчальними курсами, пріоритетна роль належить
активним методам, зокрема проектним технологіям виховання. Саме вони
покликані формувати у вихованців уміння критично та всебічно розглядати
проблему, робити власні висновки, брати участь у громадському житті,
здатність орієнтуватися і адаптуватися в нових соціальних умовах,
захищати свої інтереси, поважати інтереси і права інших, само
реалізуватися.
Головне завдання використання методу проектів у вихованні в учнів
гуманного ставлення до природи – зацікавити учнів у набутті досвіду і
знань, які можуть стати їм у нагоді в подальшому житті, сформувати певні
навички та знання поведінки, стилю життя.
Метод проектів – це модель гуманного виховання, в центі якої знаходиться
учень та продуктивне спілкування, спрямоване на спільне розв’язання
певної проблеми, формування в учнів вміння розподіляти функції,
працювати в групах, формувати відповідальність, критичне мислення.
Результатом роботи за даною технологією є формування життєвих
компетенцій, які забезпечать успіх в подальшій практичній діяльності.
В процесі роботи над проектом постають такі завдання:
? не лише передати учням певну суму тих чи інших знань, а
навчити здобувати ці знання самостійно, вміти застосовувати їх для
розв’язання пізнавальних і практичних завдань;
? сприяти учневі у здобутті комунікативних навичок, тобто
здатності працювати у різноманітних групах, виконуючи різні ролі;
? розширити коло спілкування дітей, знайомство з різними точками
зору на одну проблему;
? прищепити учням уміння користуватися дослідницькими прийомами:
збирати необхідну інформацію, вміти її аналізувати, висувати різні
гіпотези, уміти робити висновки.
Поєднання пізнавальної, дослідницької та перетворювальної діяльності
підвищує рівень навчальних досягнень молодших школярів, дає змогу
реалізувати себе учням з різними здібностями. Кожен учень працює,
усвідомлюючи, навіщо йому потрібні отримані знання і де він може їх
застосувати.
? A A ??
?
’
„J
^„J
но чи з товаришами, це дослідження, яке допомагає виявити і розвинути
природні задатки, це нові відкриття та знання. В основі кожного
навчального проекту лежить близька й актуальна для учнів проблема,
вирішення якої сприяє розвитку пізнавального інтересу, самоствердженню
особистості, отриманню задоволення від активної пошукової діяльності.
Оскільки проект орієнтований, перш за все, на самостійну роботу
школярів – індивідуальну, парну або групову, яку вони виконують впродовж
визначеного відрізку часу, – організувати дослідницьку діяльність учнів
1 класу потрібно враховувати особливості цього віку, адже ці діти не
можуть працювати самостійно. Тому обираючи теми для проектів потрібно
враховувати життєвий досвід шестирічок, їх знання, вміння, щоб якомога
менше залучати до цієї роботи батьків.
Виховання гуманного ставлення до природи в шестирічок розпочиналося на
екскурсіях в дендрологічний парк «Софіївка». На перших порах це були
спостереження за природою восени, взимку, складання віршів, виготовлення
книжок-малюток «Осінь», «Зима», проведення вікторин, конкурсу загадок
про природні явища восени і взимку. І лише весною розпочалася робота над
проектом «Весна у «Софіївці»».
Першим етапом проекту стала пізнавальна діяльність учнів «Я
спостерігаю», де діти розповідали про свої спостереження і зміни в
природі, які відбувалися, демонструючи власні фотоматеріали (клас був
поділений на групи, кожна група проводила власні фенологічні
спостереження за зміною природи парку один раз у два тижні; ці
спостереження фіксувалися).
Емоційно-естетичне пізнання природи рідного краю, милування його красою,
виховання почуття прекрасного та любові до довкілля – ці завдання, які
вирішувалися під час другого етапу роботи над проектом «Вправний
пензлик». Учні спостерігаючи за змінами в природі, фантазували про
чудернацькі зимові сни дерев, що ростуть у парку; про першу зустріч
проліска і промінчика сонця, про перший листочок на дереві. Враження,
отримані під час екскурсій до «Софіївки», з допомогою пензлика та
олівців стали мистецькими шедеврами виставки робіт юних художників
«Весна в «Софіївці», «Першоцвіти парку», «Мої мрії в парку».
Наступним етапом роботи над проектом стала науково-пошукова робота
учнів. Першокласники відшукували оповідання, казки, вірші, в яких
зустрічалися описи весняної природи, давали оцінку дій головних героїв
твору в природі. З’явилися перші дитячі вірші про природу «Софіївки».
Результатом роботи учнів над даним проектом став етап «Умілі ручки» – це
виготовлення книжки-малютки «Весна у «Софіївці»», в яку ввійшли всі
матеріали зібрані учнями класу протягом трьох місяців і презентація її
батькам на родинному святі у парку «Тато, мама і я – дружна сім’я», де
учні використали набуті знання і відтворили правила поведінки в природі
весною. Сім’я, родина, рідна природа – ті природні фактори, які дитина
бачить, розуміє, за допомогою яких можна її зацікавити, спонукати до
пізнання та дослідження нового, і які формують у неї гуманне ставлення
до оточуючого середовища, до природи. Виховуючи гуманне ставлення до
природи намагаюся довести учням, що природа — ні з чим не зрівняний
учитель краси. Жодну іншу красу, ані предмети, ані речі, не можна
порівняти з нею, тому що вони — лише спроба наслідувати красу
світостворення. Краплини ранкової роси можуть сяяти прекрасніше за
будь-яке коштовне каміння. Добираючи впродовж сотень, тисяч, мільйонів
років, немов селекціонер, усе життєдайне, досконале і доцільне, природа
стала колискою людства.
Використання проектної технології у вихованні в учнів гуманного
ставлення до природи на краєзнавчому матеріалі спонукало учнів до:
? виникнення стійкого інтересу до дослідницької роботи, зокрема
веденням спостережень за природою;
? пошукова активність переросла в допитливість, бажання
дізнатися більше про явища природи, рослинний, тваринний світ;
? з’явилося відчуття особистої значущості в результаті залучення
учнів до різних видів роботи;
? сформувалися комунікативні здібності, уміння виявляти свої
бажання, інтереси та узгоджувати їх з іншими у процесі спільної
діяльності.
Зацікавлення учнів проектними технологіями спонукало їх до створення
нового довготривалого проекту «Софіївка» – перлина Умані», який включав
у себе такі міні-проекти:
? 2 клас – «Флора дендропарку «Софіївка»»,
? 3 клас – «Птахи парку «Софіївка»»,
? 4 клас – «Міфи та легенди парку».
Використання краєзнавчого матеріалу та активна пошукова діяльність учнів
дає необмежені можливості збагатити учнів новими знаннями, розширити їх
світогляд, сформувати позитивне, гуманне ставлення до природи.
«Софіївка» – перлина Умані
Проект. 2 – 4 класи.
Флора дендропарку «Софіївка»
Міні-проект. 2 клас.
Мета та завдання проекту: поглибити, систематизувати знання учнів про
рослинний світ парку, про екзотичні рослини, які зустрічаються в парку,
охорону флори дендропарку «Софіївка», формувати власне гуманне ставлення
до природи; сприяти активізації дослідницько-пошукової краєзнавчої
роботи учнів.
Дидактична характеристика проекту:
? тип проекту: творчий, груповий;
? об’єкт пізнання: рослинний світ дендропарку «Софіївка»;
? провідна проблема: поглибити знання учнів та створити власне
гуманне ставлення до об’єктів рослинного світу парку і взагалі до всієї
природи;
? спосіб розв’язання проблеми: робота з довідковою літературою,
спостереження за рослинним світом парку;
? освітній продукт: створення колективних презентацій «Червона
книга «Софіївки»», «Екзотичні рослини парку».
Актуальність:
? виховання гуманного ставлення до природи;
? формування екологічної освіти, екологічної культури,
екологічної свідомості кожної особистості;
? удосконалення навичок проектної діяльності;
? розвиток пізнавальних інтересів, життєвої компетентності
учнів;
? популяризація екологічного виховання, бережне ставлення до
перлин України.
План виконання проекту:
? мотивація значущості проектної діяльності з цієї теми;
? формування завдань проекту;
? обговорення ідей, щодо розв’язання проблеми та її
представлення;
? використання довідникової літератури та інших джерел
інформації;
? об’єднання в творчі групи, розподіл обов’язків між членами
групи;
? вивчення та аналіз зібраної інформації;
? визначення деталей, які можна проілюструвати в колективній
роботі;
? оформлення колективної роботи; аналіз роботи в групах
учасників проекту;
? створення колективних презентацій «Червона книга «Софіївки»»,
«Екзотичні рослини парку».
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
