.

Війна радянської Росії з УНР (кінець грудня 1917 — січень 1918 р.). (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
165 2829
Скачать документ

Війна радянської Росії з УНР (кінець грудня 1917 — січень 1918 р.).

Мета: розглянути особливості Української революції в умовах війни з
радянською Росією; формувати в учнів уміння читати історичний атлас;
розвивати національну свідомість, історичну пам’ять учнів, пов’язану з
державотворчими традиціями в Україні; проаналізувати зміст IV
Універсалу; виховувати повагу до традицій І боротьби народу та вдячність
Її учасникам.

Основне поняття: IV Універсал ЦР.

Основні дати: 12 грудня 1917 р.— початок формування штабу радянських
військ у Харкові; грудень 1917 р.— вибори до Українських установчих
зборів; 25 грудня 1917 р.— наступ радянських військ проти УНР; 6 січня
1918 р.— розпуск більшовиками Установчих зборів Росії; 9 січня 1918 р.—
прийняття IV Універсалу ЦР; 16 січня 1918 р.— бій під Крутами; 26 січня
1918 р.— взяття більшовицькими військами Києва.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку

I.      Організаційний момент

II.      Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

III.      Вивчення нового матеріалу

1.     Наступ радянських військ.

2.     IV Універсал ЦР.

3.     Бій під Крутами. Вступ більшовицьких військ у Київ.

4.     Розпуск Установчих зборів Росії.

IV.      Закріплення нових знань і вмінь учнів

V.      Підсумки уроку

VI.      Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.      АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Опитування.

Здійснюється перевірка домашнього завдання за запитаннями і завданнями
підручника. Також перевіряється таблиця «Українська революція».

III.      III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Розповідь учителя.

11—12 грудня 1917 р. у Харкові, порушуючи правові норми, більшовицька
меншість (це підтвердили, зокрема, грудневі вибори до Українських
установчих зборах, на яких із 172 депутатських місць більшовики отримали
лише 34) проголосила владу над більшістю.

Поряд із війною декретів між ГС та НС тривала пряма силова боротьба.

1. Наступ радянських військ. Розповідь учителя[1].

12 грудня 1917 р. у Харкові почалося формування штабу радянських військ
за безпосередньої участі В. Антонова-Овсієнка, М. Муравйова та Г.
Орджонікідзе. До міста майже щодня прибували ешелони з військами і
озброєнням. Загальна чисельність військ із Росії у грудні 1917 — січні
1918 р. складала майже 60 тис. Це були переважно частини регулярної
російської армії, які перейшли на бік більшовиків, а також
червоногвардійці Москви, Петрограда, інших міст Росії, загони моряків.
Значною мірою їх підтримували місцеві більшовики, що спиралися на свої
добре озброєні підрозділи.

Захопивши Харків, більшовицькі війська у середині грудня оволоділи
важливими залізничними вузлами.

— Якими? (Лозова, Павлоград, Синельникове.)

— Чому удар завдавався саме у цьому напрямку? (Таким чином блокувалися
каледінські війська на Дону і створювався вигідний плацдарм для
вирішальних боїв з УНР.)

Для організації опору експансії з півночі у Києві 17 грудня було
створено Особливий комітет з оборони України у складі М. Порша, С.
Петлюри і В. Єщенка. Командувачем військ наступного дня призначено
полковника Капкана. Опорою ЦР були загони Вільного козацтва під
командуванням М. Ковенка, «гайдамацький кіш» Слобідської України на чолі
з отаманом С. Петлюрою та курінь Січових стрільців Є. Коновальця й
добровольчі формування.

Вирішальні події розгорнулися 25 грудня, коли В. Антонов-Овсієнко віддав
наказ про загальний наступ. Просуваючись прискореними темпами, війська
М. Муравйова досить швидко оволоділи Катеринославом, Олександрівськом,
Полтавою. Наприкінці грудня 1917 р. під тиском радянських військ
каледінці залишили Донбас. У другій декаді січня 1918 р. збільшовизовані
солдати й червоноармійські частини встановили радянську владу в
Миколаєві (14 січня), Одесі (14—17 січня), Херсоні (17—18 січня).
Відкрився шлях на Київ.

Проміжний підсумок.

Отже, за цих обставин головними для ЦР стали три завдання: мобілізувати
народ для відсічі агресорові; формально відмежуватися від більшовицького
режиму; створити передумови для самостійних переговорів з Німеччиною та
її союзниками. Спробою реалізувати все це і став IV Універсал, прийнятий
9 січня 1918 р.

2. IV Універсал ЦР.

Робота з історичним документом.

T

V

?

?

V

?

gd?1›

Fсуверенною державою українського народу». ЦР закликала всіх громадян
республіки захищати «добробут і свободу» у боротьбі з «більшовиками та
іншими нападниками». IV Універсал декларував низку принципово важливих
положень, а саме:

незалежність, суверенність УНР;

на уряд покладалося завдання «цілком самостійно» довести до кінця
переговори з Німеччиною та її союзниками й укласти з ними мир;

гарантувалася передача землі селянам без викупу ще до початку весняних
польових робіт;

констатувалася націоналізація лісів, вод і підземних багатств краю;

брався курс на запровадження монополії на виробництво і торгівлю
залізом, тютюном та іншим і встановлення державно-народного контролю над
усіма банками;

ставилося завдання найближчим часом скликати Українські установчі збори,
які б схвалили Конституцію УНР.

Бесіда.

Як ви оцінюєте зміст IV Універсалу?

Чому ЦР так пізно проголосила незалежність УНР?

Підсумовуючи бесіду, учитель зазначає, що лідери ЦР з наступом
більшовицьких військ позбулися ілюзій щодо перетворення Росії
нафедерацію демократичних республік. Під впливом більшовицьких гасел
«Землю — селянам!», «Мир — народу!» посилилась зневіра народу в
здатності ЦР вирішити нагальні державні лроблеми.

На жаль, IV Універсал було проголошено надто пізно, коли кульмінаційний
момент українського національного руху вже минув.

3. Бій під Крутами. Вступ більшовицьких військ у Київ. Розповідь
учителя[2].

У середині січня 1918 р. розпочався наступ більшовицьких військ на Київ.

Для полегшення їх просування й створення в столиці відповідної
обстановки київські більшовики піднімають збройне повстання. Його
центром став завод «Арсенал». Після п’ятиденних боїв «Арсенал» було
взято штурмом. Понад 200 робітників загинули або були розстріляні
гайдамаками та січовиками.

Нерішучість і непослідовність ЦР призвели до того, що у критичний момент
16 січня 1918 р. у бою під Крутами (станція між Ніжином і Бахмачем), де
вирішувалась доля Києва, вона могла розраховувати лише на багнети 420
студентів, гімназистів та юнкерів, більшість з яких загинула в нерівному
протистоянні.

Колективна робота за завданням.

Учням пропонується прочитати у підручнику про бій під Крутами [21, с.
42] або [36, с. 90—91]. Запитання.

У чому полягав героїзм українців під час бою під Крутами?

Розповідь учителя.

Заволодівши лівобережним передмістям столиці — Дарницею, М. Муравйов під
час першого штурму зазнав невдачі. Тоді він наказав відкрити по місту
вогонь із важких гармат. М. Грушевський так описував ці дні у праці «На
порозі нової України» (у цитаті збережено норми написання оригіналу —
авт.): «25 січня, під час бомбардування Київа, більшовики запальними
знарядами розстріляли дім, де я жив — наш фамільний дім… Кільканадцять
запальних знарядів, що влетіли оден за другим до нашого помешкання й
сусідніх, за кілька мінут обернули в одно огнище весь дім… Україна
поховала своє старе в сім огнищі, в сій руїні, в могилах своїх дітей
забитих рукою большовиків, як я в могилі матери, яку півживою винесли з
пожару і вона за кілька день умерла від сих страшних заворушень і
потрясень».

П’ять діб обстрілу перетворили життя киян на пекло. За цих умов ЦР
прийняла рішення про евакуацію.

26 січня 1918 р. більшовицькі військові частини увійшли до Києва.
Розпочався червоний терор, внаслідок якого було знищено 5 тис. чоловік.

Проміжний підсумок.

В умовах відкритої війни проти національних сил України з боку
більшовиків Росії ЦР вдалася до відчайдушного кроку — пошуку союзника в
цьому кривавому протистоянні й звернула погляди до Німеччини та
Австро-Угорщини.

4. Розпуск Установчих зборів Росії.

Питання про розпуск 6 січня 1918 р. у Петрограді Установчих зборів Росії
дається для домашнього опрацювання.

IV.      ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Бесіда.

1.     Назвіть основні події війни радянської Росії та УНР.

2.     За яких обставин було прийнято IV Універсал?

3.     Чим відрізнявся IV Універсал від своїх попередників?

4.     Чи можна вважати дату 9 січня 1918 р. кінцем Української

революції?

V.      ПІДСУМКИ УРОКУ

Заключне слово вчителя.

Головними подіями у розвитку Української революції наприкінці грудня
1917 — січні 1918 р. стали війна радянської Росії проти УНР та прийняття
ЦР IV Універсалу.

Недовгий період (11 місяців) Центральної Ради закінчився її поразкою.

VI.      ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.     Опрацювати конспект і текст підручника.

2.     Відповісти на запитання і завдання 6—7 [21, с. 48] або 1—6 [36,
с. 92].

3.     Завершити перший етап складання таблиці «Українська революція».

4.     Підготуватися до уроку тематичного оцінювання за темою
«Українська революція».

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020